Однорічна (у тропічних зонах — багаторічна) трав'яниста або напівкущова рослина заввишки 40—120 см. Цвіте в червні — вересні. Листки непарноперисторозсічені, з довгасто-яйцеподібними листочками. Квітки двостатеві, дрібні, жовті, на довгих ніжках, зібрані півзонтиками. Плід — велика куляста або видовжена, соковита, м'ясиста, дво- чи багатокамерна ягода.
Відомо 7 видів, що дико ростуть у тропічній Америці. Найважливіше господарське значення має 1 вид: Помідор звичайний або їстівний (L. esculentum) — овочева культура. Плоди містять велику кількість вітамінів (B1, B2, C, P, PP), провітамін A, цукри (2.1—8.8 %), яблучну і цитринову кислоту та мінеральні речовини. Помідори споживають сирими, вареними, соленими, маринованими; з них виготовляють томатний сік, томат-пюре. Іноді рід помідор об'єднують із родом паслін (лат. Solanum).
Батьківщина помідорів — Центральна й Південна Америка, де й досі зустрічаються дикі й напівкультурні форми помідорів. В 1498 році Христофор Колумб вперше привіз помідори в Іспанію і Португалію. Перші описи рослини походять з Італії першої половини 16 століття. В 1544 році П'єтро Андреа Матіолі (Pietro Andrea Matthioli) в своєму описі рослини назвав її «Pomi d'oro» (золоте яблуко), а в 1554 році він ввів латинський термін Mala aurea, що має такий же переклад.
В XVII й XVIII століття ці рослини використовувалися перш за все як декоративні. У Північній Америці помідори тривалий час вважалися смертельно отруйними. Так, в історії відомий курйоз, коли зі згоди англійського короля Георга III цими «червоними ягодами» намагалися «отруїти» борця за незалежність США Джорджа Вашингтона, який, звичайно, вдало пережив «замах». Були також відомі окремі випадки медичного використання — в англійському перекладі книги Турнафорта (Tournafort) «The Complete Herbal» (1719) згадується, що вже в той час плоди помідорів їли в Італії. А вже в кінці 18 століття, згідно з енциклопедією «Британіка», вживання плодів помідорів в їжу стало звичним і буденним.
Сіянці помідорів починають розсаджувати, щойно виростуть два листочки. Найкраще пікірувати у півлітрові пластикові стаканчики[1]. Щоби корінь краще прийнявся, наступні п'ять днів розсаду не поливають.[2]
Добрими насінням вважаються взяті з дозрілих плодів. Насіння з недозрілих томатів мають велику вологість і при висиханні втрачають свою схожість. Про якість судять за зовнішніми ознаками. Насіння повинні бути з округлими краями, повні, зберігати своє забарвлення. Незрілі при висиханні покриваються зморшками. Насіння обов'язково потрібно просушити і впорядкувати,щоб виростити гарні томати.
Як починає скручуватися листя — хвороба впала на розсаду. Півсклянки молока розводять у літрі води. Обприскують розсаду вранці. При світлі рослина краще вбирає розчин.[3]. Ще краще скористатися сироваткою, як сепараторною, так і від кислого молока. Розсаду не підгортають, але якщо при пророщуванні ґрунт був неоднорідний, буває що паросток ніби «викидає» на поверхню. Тоді можна підсипати кілька міліметрів. Можна мульчувати ґрунт навколо уже висаджених кущів торфом або хвойними голками, що дуже неприємно жукам. Аби не переборщити із кислотністю.
Помідорну розсаду не можна тримати з баклажанами. Це згубно для обох, але якщо помідор просто гальмує розвиток, то найбільша біда для баклажана: він не росте, а листя стає багрове.
Помідори легко переопилюються з деякими своїми родичами із родини пасльонових.
Картопляні гени сорту "Мікадо" видає форма листя. (У народі кажуть: "бараболяна помідора").
Садити помідори вперемішку з перцем - популярна практика у домогосподарствах. Втім, не варто дивуватися помідорам з порожнинами, типовим для перцю розташуванням насіння, пряним смаком і навіть "ребристістю". Найбільше переопилюються жовті сорти. При цьому, смак гібридів непоганий, лише своєрідний.
Рідше трапляється переопилення з баклажанами. Плоди рожеві, довгуваті, своєрідна схема розташування насіння.
Переопилюються помідори і між собою. Щоб штучно отримати гібрид двох помідор, потрібно видалити пилок з квітки вручну і потерти квіткою потрібного сорту
Уникнути переопилення можна лише в теплиці без доступу комах або зав'язувати китиці квітів, зав'язь яких піде на насіння, агроволокном.
