nomes no trilho de navegação
Локри́ця (Glycyrrhiza glabra L. інші назви — солоде́ць голий, вербе́ць, соло́дка, соло́дкий ко́рінь, солоди́ч) — багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовується в промисловості й медицині.
Багаторічна трав'яниста рослина 50—100 см заввишки, що має потужну кореневу систему. Листки її почергові, складні, непарноперисті, з 11—15 яйцеподібно-ланцетними листочками, квітки метеликові, блідо-фіолетові, зібрані у густу пазушну волоть. Плоди — шкірясті бурі боби. Цвіте у червні — серпні. Росте у степовій зоні по солончаках, понад берегами степових рік, на приморських схилах, зрідка в Криму. Інколи утворює суцільні зарості.
Зазвичай, корені збирають восени або рано навесні, зрідка літом. Очистивши їх ретельно від кори, до жовтого шару, сушать на горищі або в сушарнях.
Корені солодцю містять у собі глікозиди : ліквіритин, гліциризин (нудно-солодкий на смак), глюкозу, пектини, крохмаль, гіркоту, віск, аспарагін, солі кальцію, калію, магнію та сліди летких олій.
Стародавні єгиптяни використовували корінь локриці як підсолоджувач. Археологи знайшли його в похованні фараона Тутанхамона. Як ліки локрицю використовували також у Китаї, Індії та середньовічній Європі.
В 1731 році італієць Джорджіо Амареллі винайшов спосіб добувати з кореня цієї рослини екстракт — який також отримав назву локриці. Локричні цукерки з часом припали до смаку багатьом мешканцям Північної Європи — зокрема голландцям, шведам і фіннам[1].
У практиці української народної медицини застосовують як відхаркувальний (особливо при бронхіальній астмі у дітей), дещо сечогінний, обволікальний, трохи проносний засіб при запорах, геморої, виразці шлунка.
Може використовуватися як протиотрута при отруєнні грибами. Поліпшує смак ліків (гліциризин у 150 разів солодший за цукор), діє кортизоноподібно, впливає сприятливо на обмін речовин і при хворобі Аддісона.
Враховуючи те, що глікозид гліциризин є джерелом глюкуронової кислоти, якою організм знешкоджує різні отрути (в тому числі токсини правцю), локрицю вживають при жовчних каменях і хворобах печінки.
Екстракт солодцю заспокоює болі, але треба пам'ятати, що гліциризин може порушити електролітно-водну рівновагу і призвести до виникнення набряків. Понижується також при цьому вміст вітаміну С у надниркових залозах. Солодка може вплинути на баланс електролітів в організмі і привести до високого кров'яного тиску, головних болей.
Його додають в суміші для вогнегасників, застосовують для боротьби з сірчанокислим туманом над електролізними і рафіновуваними ваннами підприємств кольорової металургії.[2]
Локричний екстракт обов'якова складова жувальних гумок і відомого напою Кока-Кола, його використовують при виготовленні тютюну вищих сортів, у виробництві цукерок, квасу, пива, лимонаду.[2]
Дрібно порізані корені додають під час квашення яблук, огірків, капусти.[3]
Стебла і листя є поживним кормом для худоби і в той же час стимулятор росту тварин.[2]
Локри́ця (Glycyrrhiza glabra L. інші назви — солоде́ць голий, вербе́ць, соло́дка, соло́дкий ко́рінь, солоди́ч) — багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовується в промисловості й медицині.
