Назва «адзукі» — це транслітерація японської назви квасолі. Слово адзукі (яп. アズキ) може записуватись як каною, так і китайськими ієрогліфами 小豆 «малий біб», по аналогії з соєю (яп. 大豆 дайдзу, «великий біб»). Слово 小豆 є атедзі.
В Китаї адзукі називається кит. спрощ. піньінь: xiǎodòu, палл.: сяодоу, кит. 紅豆, піньінь: hóngdòu, палл.: хундоу і кит. 赤豆, піньінь: chìdòu, палл.: чідоу. Два останніх слова означають червоний біб: майже всі вирощувані види в Китаї мають червоний колір.
Корейська назва адзукі — пхат (кор. 팥), в'єтнамська — đậu đỏ (буквально — «червоний біб»). В маратхі ця квасоля відома як лал чавалі (लाल चवळी) — «червоний біб». В Гуджараті адзукі називають чорі[3].
В кухні Азії адзукі часто їдять на десерт. Зокрема її виварюють з цукром, отримуючи анко (яп. 餡子), пасту, популярну у всіх азійських країнах. Анко готують і з добавками, наприклад, каштаном, юебін, баоцзі і хундоубін
В японській кухні анко — типова начинка для солодощів: ан-пан, дораякі, імагаваякі, мандзю, монака, амміцу, тайякі і дайфуку готуються з анко. Суп з виварених з цукром і дрібкою солі до густого сиропу адзукі називається сіруко. Адзукі їдять пророщеною. Популярний напій з вареними адзукі. Рис з анко називається секіхан (яп. 赤飯) і готується на свята. З адзукі готують аманатто, популярну добавку до морозива.
20 жовтня 2009 Pepsi випустила японський ринок напій з адзукі[4].
Адзукі з маслом і цукром — популярна страва сомалійської кухні камбууло.
В бобах містяться корисні харчові волокна, 200 мл варених бобів — це від 9 до 13 грам волокон. В бобах також багато білка, складних вуглеводів і заліза.[5].
Habitus, Laubblätter und Blütenstand von Vigna angularis var. nipponensis im Habitat in Korea
Sekihan: Reis mit Adzukibohnen
Daifuku sind mit Roter Bohnenpaste gefüllt
Bag of traditional Somali cambuulo (adzuki beans), a staple of Somalian cuisine