Кайманова черепаха має велику голову з опуклими очима, велику пащу з гострими щелепами, потужні пазуристі лапи. Тварина відома своєю агресивністю[1] - під час лову черепаха активно обороняється, далеко викидаючи голову на довгій шиї і кусаючись. На зиму черепахи зариваються в мул на дні водоймища і впадають у сплячку[1]. У північних районах ця сплячка триває з жовтня до травня. Цікава стійкість кайманових черепах до холоду. Нерідко вдається бачити, як вони активно рухаються у воді під льодом або плазують по льоду, а іноді черепаха виповзає на сніг.[1]
Харчування кайманової черепахи становлять риби, як живі, так і мертві, всілякі дрібні тварини, аж до водоплавних птахів та змій[1], різна падаль, а також водна рослинність. Падло вона знаходить, керуючись нюхом, а за живою здобиччю полює із засідки, подовгу вистежуючи жертву і стрімко схоплюючи пащею тварину, що наближається[1]. Кайманова черепаха дуже численна в багатьох районах США і в ряді місць є об'єктом промислу, оскільки м'ясо її охоче вживається в їжу місцевими жителями.
Кайманова черепаха поширена від Південно-Східної Канади через весь центр і схід США до Колумбії і Еквадору. Мешкає в різноманітних водоймах — річках, ставках, озерах, вибираючи місця з мулистим дном[1], де їй легко закопуватися.
Навесні відбувається спаровування, а на початку літа самки відкладають 20-25 яєць в ямку глибиною близько 15 см, яку вони самі викопують у ґрунті недалеко від берега. Через 2-3 місяці з яєць виходять черепашки довжиною 3 см. Вони дуже активні і вже здатні кусатися, ледь з'явившись з яйця.
