Вакциніум або Чорниця[1] (Vaccínium) — рід вічнозелених і листопадних чагарників, напівчагарників та чагарничків (зрідка дерев, ліан) родини Вересові (Ericaceae). Більшість видів — з Північної півкулі, але деякі види трапляються і в Південній.
До цього роду належать багато цікавих та корисних для людини рослин — брусниця, чорниця високоросла, лохина звичайна, журавлина, чорниця. Ягоди цих видів їстівні та мають ряд цінних властивостей. Деякі види заради їстівних ягід культивуються, у тому числі у промисловому масштабі (у першу чергу це відноситься до журавлини великоплідної та лохини високорослої). У медичних цілях використовуються й інші частини рослин — наприклад, листя брусниці та чорниці. Деякі рослини знаходять застосування у декоративному садівництві.
Наукова назву роду взято з класичної латини: у Плінія Старшого слово vaccinium зустрічається як назва рослини («тип ягоди»; можливо, малася на увазі чорниця; лат. bacca — ягода) [2]. Зрідка наводиться версія, що назва Vaccinium походить від латинського слова vacca — корова (vaccinus — коров'ячий) та пояснюється корисними властивостями ягід, порівнянними з користю від корови у господарстві[3].
Синоніміка вакциніуму включає такі назви[4]:
Природний ареал переважної більшості видів — регіони з холодним та помірним кліматом Північної півкулі; є види, які ростуть в Андах, а також тропічні види, поширені на Гавайських островах, на Мадагаскарі, у Південній Африці.
Рослини, що представляють цей рід, ростуть здебільшого на відкритих просторах або у світлих лісах, віддають перевагу кислим ґрунтам. Деякі види пристосувалися до життя на сфагнових болотах: наприклад, лохина звичайна, представники підроду Журавлина. Деякі види вакциніуму утворюють суцільні зарості: наприклад, чорниця звичайна — у субальпийському поясі Карпат, журавлина на сфагнових болотах[5].
Представники роду — зазвичай чагарники або чагарнички, зрідка невеликі дерева. Трапляються і незвичайні життєві форми: наприклад, чорниця лавролиста (Vaccinium laurifolium) є напівепіфітом — свій розвиток цей вид починає як епіфіт, але коли звисаюче коріння досягає поверхні, рослина починає рости, як звичайна наземна рослина та досягає у висоту 5 м, тулячись при цьому стовбуром до того дерева, на якому почала рости.
Кореневище зазвичай довге, шнуроподібне, на ньому знаходяться численні кущики. У чорниці звичайної кореневище має довжину до 3 м, у деяких представників роду довжина кореневища сягає 10 м. Як і для інших вересових, для вакциніуму характерна мікориза — взаємовигідне співжиття коренів рослини з міцелієм грибів[6].
Пагони прямостоячі або сланкі.
Листки можуть як опадати на зиму, так і зимувати; краї як з рівними краями, так і з зубчастими; адаксіальний (верхній) бік листа — яскраво-зелений, абаксіальний (нижній) бік — різного забарвлення, від яскраво-зеленого до білого. У молодому віці листки іноді червоні, восени у деяких видів також червоніють (наприклад, у чорниці високорослої); часто шкірясті[7][8]. У деяких видів листя згортається в трубочку при настанні посушливого періоду: зокрема, таку властивість має брусниця[6].
Квітки з подвійною оцвітиною. Віночок більшою чи меншою мірою зрослопелюстковий, у видів з підроду Вакциніум має дзвоникоподібну, (келихоподібну або діжкоподібну) форму; у видів з підроду Журавлина повністю розвинена квітка нагадує квітку цикламена (Cyclamen): пелюстки загинаються. Забарвлення пелюсток — від білого до яскраво-червоного. Квітки частіше чотиричленні, рідше п'ятичленні (при тому, що у більшості вересових квітки п'ятичленні). Кількість тичинок — вдвічі більше, ніж часток віночка[2]. Тичинки вільні, двогніздові; як і в інших вересових, з двома «ріжками»; розкриваються парами; пилкові зерна з'єднані по чотири[9][6]. Квітки двостатеві, але іноді спостерігається явище функціональної одностатевості. Наприклад, для чорниці звичайної характерна слабка протерандрія (дозрівання андроцея раніше ніж гінецея) [6]. Зав'язь нижня[10].
Формула квітки: ∗ K ( 5 ) C ( 5 ) A 5 + 5 G ( 5 ¯ ) {displaystyle ast K_{(5)};C_{(5)};A_{5+5};G_{({overline {5}})}} 
Запилення відбувається за допомогою комах. Тичинки забезпечені придатками, схожими на роги, при відвідуванні квітки комахами придатки служать важелями, за допомогою яких комахи самі висипають на себе пилок. Плоди утворюються і в разі неможливості перехресного запилення, але лише за умови, що квітки будуть струшуватися; в природі струшування відбувається за допомогою вітру, тому в місцях, захищених від вітру оточуючими рослинами, ягід чорниці та лохини зазвичай менше[6].
Плід — соковита ягода. Забарвлення стиглих ягід — або червоне, або синє (різних відтінків, від блакитнуватого до темносинього, майже чорного). Для представників роду характерна ендозоохорія — метод поширення насіння, при якому птахи та ссавці поїдають плоди цілком. Насіння, яке знаходиться всередині плодів, пройшовши через травний тракт, виходить неушкодженим разом з екскрементами[6].
Види вакциніуму є першою ланкою багатьох харчових ланцюгів, зокрема, це харчові рослини для гусениць багатьох видів метеликів[12].
Хімічний склад добре вивчений у першу чергу в тих видів вакциніуму, які активно використовуються з лікувальною метою.
Одним з найважливіших для медичного застосування компонентів є глікозид арбутин, антисептик сечовивідних шляхів: в організмі він розщеплюється на цукор та гідрохінон, який має бактерицидні властивості. Арбутин знайдений у листі брусниці та чорниці (у брусниці — до 9 %), у ягодах брусниці[13][14]. Наявністю арбутину (вакциніну) пояснюється гіркуватий смак ягід брусниці та журавлини[15].
У листі брусниці та чорниці знайдені аскорбінова кислота (у чорниці — до 250 мг%), дубильні сполуки, флавоноїди, тритерпенові сполуки, хінна кислота[13].
У ягодах брусниці, журавлини та чорниці знайдені цукри, лимонна, аскорбінова (у брусниці — до 17 мг%) та інші кислоти, глікозиди. У ягодах брусниці та журавлини міститься бензойна кислота, що має антисептичні властивості, у плодах же чорниці її немає[13], саме цим пояснюється той факт, що ягоди брусниці та журавлини, на відміну від ягід чорниці, можуть тривалий час зберігатися у квашеному вигляді без додавання будь-яких консервантів.
Ягоди чорниці примітні тим, що займають перше місце серед усіх фруктів і ягід за вмістом марганцю[13].
Ягоди дуже багатьох видів вакциніуму їстівні як у сирому, так і у переробленому вигляді, з них готують варення, джеми, желе, сиропи, морси, екстракти, киселі, а також вино[13].
Для м'ясних страв багатьох європейських, що є також поширеними на американському континенті, кухонь характерне використання брусничного варення, брусничного желе або мочених ягід (журавлини, брусниці) як соусу або гарніру для страв з м'яса та дичини; з моченою брусницею подають і одну з традиційних фінських страв — круп'яні ковбаски (з рисової та перлової крупи)[16].
Журавлиновий джем, який американці називають журавлиновим соусом (англ. cranberry sauce), у США та Канаді традиційно подається з м'ясом індика на День подяки.
Листя брусниці та журавлини можуть вживатися замість чаю[13].
Ягоди журавлини та чорниці використовуються в харчовій промисловості, а ягоди журавлини — також у лікеро-горілчаному виробництві[13].
Найвідоміші лікарські рослини роду Вакциніум — чорниця та брусниця.
Чорниця у науковій медицині використовується як в'яжучий засіб, пагони чорниці входять до складу протидіабетичного збору. Ягоди чорниці використовуються як джерело вітамінів, необхідних для нормальної роботи очей.
У брусниці у науковій медицині використовуються листя — їх відвар та настій застосовуються як дезінфікуючий та діуретичний засіб. Унаслідок того, що у брусниці знайдений арбутин (антисептик сечовивідних шляхів), при лікуванні розладів сечовивідної системи використовують витяжку з сухого листя (але при неправильному дозуванні така витяжка може викликати отруєння)[14].
Деякі види вакциніуму вирощують у промислових масштабах на спеціальних плантаціях.
Культивування рослин з роду вакциніум почалося з журавлини великоплодої (Vaccinium macrocarpon) на початку XIX століття у США та Канаді. Останнім часом у цих країнах великі площі зайняті під промислові плантації цього виду. За ці роки виведено більше двохсот сортів. Максимальна врожайність журавлинових плантацій — 220 ц/га, середня — 180 ц/га[17]. Особливість журавлини великоплідної, яку вирощують у величезних кількостях у США і Канаді, полягає в тому, що в її плодах є повітряні камери, тому це одна з небагатьох ягід, яка плавають на поверхні води. Це робить збір ягоди істотно менш трудомістким у порівнянні зі звичайним ручним збором: наприкінці сезону чеки з дозрілою ягодою заповнюють водою та пускають спеціальні комбайни, які збивають цю воду, при цьому стиглі ягоди відриваються. після цього зганяють всі ягоди до одного краю чека, де її — чисту та промиту — вичерпують для подальшої переробки[18].
З 1960-х років у культуру введена і брусниця (Vaccinium vitis-idaea); у першу чергу селекцією цього виду займалися у Швеції, Фінляндії, Німеччині та Нідерландах. Приблизна врожайність промислових плантацій — 70 ц/га[17].
Ще один вид, широко культивований у промислових масштабах (у першу чергу у США), — чорниця високоросла (Vaccinium corymbosum). Останнім часом її плантації є у США, Західній Європі, Австралії та Новій Зеландії[17]. Світовий врожай чорниці високорослої становить приблизно 50 тисяч тонн на рік[15]. Є також плантації лохини вузьколистої (Vaccinium angustifolium).
Як ягідні культури в аматорському садівництві крім журавлини, брусниці та вакциніуму високорослого використовують також буяхи (Vaccinium uliginosum). За врожайністю цей вид значно поступається вакциніуму високорослому (врожайність буяхів — до 1 кг з куща проти 3 кг з куща у вакциніуму високорослого в умовах Підмосков'я і до 10 кг з куща на батьківщині вакциніуму високорослого, в Північній Америці), але значно перевершує його за морозостійкістю[17].
Деякі вакциніуми вирощують як декоративні рослини, у першу чергу це стосується низькорослих гарноквітнучих чагарничків, які саджають на рокаріях та альпінаріях: вакциніуму монетчатого (Vaccinium nummularia) та брусниці (Vaccinium vitis-idaea). Трапляються в садах і відносно високі декоративні види — вакциніум високорослий (Vaccinium corymbosum) висотою до 1,8 м, Вакциніум циліндричний (Vaccinium cylindraceum) висотою до 3 м, а також Вакциніум деревовидний (Vaccinium arboreum) [7].
Рослини роду вакциніум вирощують на легких, добре дренованих ґрунтах з високим вмістом органічної речовини, що мають високу водоутримуючу здатність та низький рівень pH. Для покращення водних та повітряного-фізичних властивостей ґрунту зазвичай додають кислий верховий торф, подрібнену кору дерев чи перепрілу тирсу.
У культурі рослини роду Вакциніум розмножують вегетативно — вкоріненням зелених чи здерев'янілих живців. Останнім часом поширення набуло розмноження in-vitro та мікроживцюванням.
Щороку, переважно навесні, проводять обрізання, видаляючи пошкоджені та малопродуктивні гілки, щоб сформувати кущі з оптимальним загущенням крони.
Раніше рід Вакциніум виділяли в окрему родину Вакциневі, або Брусничні (Vacciniaceae), обґрунтовуючи це насамперед тим, що в рослин цього роду, на відміну від інших вересових, зав'язь верхня, а нижня[5].
Зараз рід Вакциніум, як і ще більше тридцяти родів, входить до триби Вакцинієві (Vaccinieae) підродини Вакцинієві, або Брусничні (Vaccinioideae) родини Вересові (Ericaceae)[4]:
Таксономія роду перебуває в стадії розробки. Наприклад, внаслідок генетичних досліджень виявлено, що значне число азіатських видів, які зараз включені в рід Вакциніум, знаходяться набагато ближче до видів роду Агапетес (Agapetes), ніж до інших видів роду Вакциніум[19][20].
Рід Вакциніум ділиться на два підроди — журавлина (subgen.Oxycoccus) і підрід власне вакциніум (subgen.Vaccinium). До першого підроду належать всього кілька видів, всі інші види належать до другого підроду.
Список підродів та секцій[4].
Рід, згідно з сучасними уявленнями, ділиться на два підроду — Журавлина (Oxycoccus) та власне Вакциніум (Vaccinium).
Підрід Журавлина (Vacciniumsubgen.Oxycoccus) — рослини з гнучкими повзучими недерев'яніючими пагонами; квітки — з відігнутими пелюстками. Раніше цей підрід зазвичай розглядався як самостійний рід Oxycoccus Hill (1756) .
Підрід Вакциніум (Vacciniumsubgen.Vaccinium) — всі інші види; пагони тонкі, прямостоячі, дерев'яніючі, з дзвоникуватими квітами.
Вакциніум або Чорниця (Vaccínium) — рід вічнозелених і листопадних чагарників, напівчагарників та чагарничків (зрідка дерев, ліан) родини Вересові (Ericaceae). Більшість видів — з Північної півкулі, але деякі види трапляються і в Південній.
До цього роду належать багато цікавих та корисних для людини рослин — брусниця, чорниця високоросла, лохина звичайна, журавлина, чорниця. Ягоди цих видів їстівні та мають ряд цінних властивостей. Деякі види заради їстівних ягід культивуються, у тому числі у промисловому масштабі (у першу чергу це відноситься до журавлини великоплідної та лохини високорослої). У медичних цілях використовуються й інші частини рослин — наприклад, листя брусниці та чорниці. Деякі рослини знаходять застосування у декоративному садівництві.
.jpg)
