nomes no trilho de navegação
Eryngium planum, ye una especie de Eryngium perteneciente a la familia Apiaceae. Alcuéntrase en Eurasia.
Ye una planta perenne. Por cuenta del so conteníu d'aceites esenciales, flavonoides y otres sustances bioactivas, ta siendo utilizáu na medicina popular europea, por casu, como diuréticu o como estimulante y aperitivo.[1]
La planta tien un tarmu de color azul plateáu, con fueyes basales algama un tamañu de 40-60 cm d'altor.[1]
Eryngium planum describióse por Carlos Linneo y espublizóse en Species Plantarum 1: 233. 1753.[2]
Eryngium: nome xenéricu que probablemente fai referencia a la pallabra que recuerda'l corpuspín: "Erinaceus" (especialmente dende'l griegu "erungion" = "ción"), sinón que tamién podría derivar de "eruma" (= proteición), en referencia a la espinosa fueyes de les plantes d'esti tipu.
planum: epítetu llatín que significa "planu"[3]
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Eryngium planum, ye una especie de Eryngium perteneciente a la familia Apiaceae. Alcuéntrase en Eurasia.
Yastıyarpaq zımbırtikan (lat. Eryngium planum)[1] - zımbırtikan cinsinə aid bitki növü.[2]
Yastıyarpaq zımbırtikan (lat. Eryngium planum) - zımbırtikan cinsinə aid bitki növü.
Eryngium planum és una espècie de planta perenne de la família de les Apiàcies. Es troba a Euràsia. Aquesta planta té una tija de color blau platejat, amb fulles basals. Arriba a mesurar uns 40-60 cm d'alçada.[1]
A causa del seu contingut d'olis essencials, flavonoids i altres substàncies bioactives, està sent utilitzada en la medicina popular europea, per exemple, com a diürètic o com a estimulant i aperitiu.[1]
Eryngium planum va ser descrita per Linné i publicada a Species Plantarum 1: 233, l'any 1753.[2]
Eryngium planum és una espècie de planta perenne de la família de les Apiàcies. Es troba a Euràsia. Aquesta planta té una tija de color blau platejat, amb fulles basals. Arriba a mesurar uns 40-60 cm d'alçada.
A causa del seu contingut d'olis essencials, flavonoids i altres substàncies bioactives, està sent utilitzada en la medicina popular europea, per exemple, com a diürètic o com a estimulant i aperitiu.
Russisk mandstro (Eryngium planum) er en opret til overhængende staude med et gråblåt skær. Russisk mandstro ligner en tidsel, og bliver ofte kaldt det.
Stænglerne er stive og forgrener sig mange gange. Grundbladene er brede og læderagtige med savtakket rand og mørkegrøn farve. Stængelbladene er derimod smalt elliptiske med grågrøn farve og skarpe torne langs randen og i spidsen. Blomsterhovederne sidder i hvert forgreningspunkt, hvor der dannes talrige gråblå småblomster. Blomsterne ses i slutningen af juli, og de omdannes i løbet af efteråret til masser af spiredygtige frø.
Russisk mandstro danner kraftige, dybtgående pælerødder. De kan ligne tidsler (og mange mennesker tror, at de er tidsler) på grund af de stikkende blade. De hører dog hjemme i Skærmblomst-familien, mens tidslerne hører hjemme i Kurvblomst-familien, så ligheden skyldes konvergent udvikling som svar på de samme, barske forhold.
Højde x bredde og årlig tilvækst: 0,75 x 1 m (75 x 10 cm/år). Målene kan bruges til beregning af planteafstande i fx haver.
Russisk mandstro hører hjemme på de kalkrige, central- og østeuropæiske stepper, hvor de vokser i tørre, overdrevsagtige bevoksninger. Ca. 2 km ret øst for Vynohradiv (Vinogradiv) i Vinogradiv amt, Ukraine, findes en tæt afgræsset bevoksning på grusbund ned mod floden Tisza. Bevoksningen er domineret af sortpoppel og her vokser arten sammen med bl.a. almindelig brunelle, kattehale, almindelig knopurt, almindelig skovranke, valnød, blågrøn skærmaks, cypresvortemælk, engriflet hvidtjørn, gærdekartebolle, hamphjortetrøst, havemalurt, hjertebladet kongelys, hjertebladet slangerod, hvidel, korbær, langbladet mynte, liden fingeraks, lucerne, lægehundetunge, lægejernurt, lægeoksetunge, markrødtop, purpurpil, rød kornel, rødel, slåen, sommerhyld, sortpoppel, strandkrageklo og sølvpoppel[1]
Russisk mandstro (Eryngium planum) er en opret til overhængende staude med et gråblåt skær. Russisk mandstro ligner en tidsel, og bliver ofte kaldt det.
Der Flachblatt-Mannstreu (Eryngium planum), auch Flachblatt-Edeldistel oder Flachblättriger Mannstreu[1][2] genannt, ist eine Pflanzenart innerhalb der Familie der Doldenblütler (Apiaceae). Sie ist in Mittel-, Südost- und Osteuropa sowie in Asien weitverbreitet, wird als Zierpflanze kultiviert und ist teilweise verwildert.
Der Flachblatt-Mannstreu wächst als ausdauernde krautige Pflanze und erreicht Wuchshöhen von 40 bis 70, manchmal von 30 bis zu 100 Zentimetern. Die oberirdischen Pflanzenteile sind distelartig. Die oberen Pflanzenteile sind blau überlaufen.[3]
Die ungeteilten, länglichen bis eilänglichen Grundblätter sind dornig gezähnt. Der Spreitengrund der Grundblätter ist herzförmig.[3]
Der meist blaue bis lilafarbene, 1 bis 1,5 Zentimeter lange, fast kugelige, köpfchenförmige Teilblütenstand ist am Grund von Hüllblättern umgeben. Die 1,5 bis 6 Zentimeter langen, abstehenden, ungeteilten Hüllblätter sind ganzrandig bis entfernt dornig-gesägt.
Die zwittrigen Blüten sind fünfzählig. Die fünf Kelchblätter laufen in eine dornige Stachelspitze aus. Es sind fünf blaue[2] Kronblätter vorhanden. Es ist nur ein Kreis mit fünf Staubblättern vorhanden. Es sind zwei Griffel vorhanden.[3]
Die Blühzeit reicht in Mitteleuropa von Juni bis September, manchmal bis Oktober.[3]
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 16.[4]
Beim Flachblatt-Mannstreu handelt es sich um einen Hemikryptophyten.[3]
Die Bestäubung erfolgt durch Insekten oder Selbstbestäubung.[2]
Die Ausbreitung der Diasporen erfolgt durch den Wind oder Klettausbreitung.[2]
Das Verbreitungsgebiet des Flachblatt-Mannstreus liegt in Mittel-, Südost-, Osteuropa, dem Kaukasusraum,[5] Sibirien, Kasachstan und China. Es umfasst die Länder Deutschland, Tschechien, Polen, Österreich, Ungarn, die Slowakei, das europäische Russland, Ukraine, Moldawien, Weißrussland, Rumänien, Serbien, Türkei, Armenien, Aserbaidschan, den Kaukasusraum, das westliche Sibirien, Kasachstan und Xinjiang.[6] Das Hauptverbreitungsgebiet ist Osteuropa. Im deutschsprachigen Raum tritt er in Österreich und Deutschland auf.[6]
In Österreich sind sehr seltene Vorkommen nur aus dem pannonischen Gebiet bekannt. Hier tritt die Art in Niederösterreich (im Marchtal) sowie unbeständig oder höchstens lokal eingebürgert in Wien, Oberösterreich, der Steiermark und Kärnten auf. Als Standorte dienen wechselfeuchte Wiesen, Weiderasen, Flussufer und Dämme in der collinen Höhenstufe. Der Flachblatt-Mannstreu gedeiht am besten auf sandigen Böden.[3]
Sie wächst in Gesellschaften der Ordnung Corynephoretalia.[4]
In Österreich gilt der Flachblatt-Mannstreu als vom Aussterben bedroht.[3]
Die Erstveröffentlichung von Eryngium planum erfolgte 1753 in Species Plantarum, S. 233.[5] Das Artepitheton planum bedeutet flach.
Der Flachblatt-Mannstreu (Eryngium planum), auch Flachblatt-Edeldistel oder Flachblättriger Mannstreu genannt, ist eine Pflanzenart innerhalb der Familie der Doldenblütler (Apiaceae). Sie ist in Mittel-, Südost- und Osteuropa sowie in Asien weitverbreitet, wird als Zierpflanze kultiviert und ist teilweise verwildert.
Eryngium planum ( lat. Eryngium planum L. ) është bimë dhe klasifikohet në familjen e bimëve Apiaceae .
E. planum
Eryngium planum ( lat. Eryngium planum L. ) është bimë dhe klasifikohet në familjen e bimëve Apiaceae .
E. planum
Күк дегәнәк (тегәнәк), мисүәк үләне (рус. Синеголовник плосколистный, Синеголовник плоский, лат. Eryngium planum) —сатырлылар (Umbelliferae) ғаиләһенән күп йыллыҡ үлән үҫемлек, бейеклеге 30-75 см. Июнь-июль айҙарында зәңгәр сәскә ата.
Әрәмәлектә, йылға ярҙарында, тау-ҡалҡыулыҡ биттәрендә үҫә. Үҫемлек Рәсәйҙең Европа өлөшөндә, Төньяҡ Кавказда (Ҡауҡазда), Көнбайыш Себерҙә үҫә. Башҡортостанда Ағиҙел, Дим, Ҡариҙел буйҙарында, Ирәндек, Ҡырҡтау битәрендә остай.
Күк дегәнәк (тегәнәк), мисүәк үләне (рус. Синеголовник плосколистный, Синеголовник плоский, лат. Eryngium planum) —сатырлылар (Umbelliferae) ғаиләһенән күп йыллыҡ үлән үҫемлек, бейеклеге 30-75 см. Июнь-июль айҙарында зәңгәр сәскә ата.
Eryngium planum, the blue eryngo[1] or flat sea holly, is a species of flowering plant in the family Apiaceae, native to the area that includes central and southeastern Europe and central Asia. It is an herbaceous perennial thistle growing to 50 cm (20 in) with branched silvery-blue stems, and numerous small blue conical flowerheads surrounded by spiky bracts in summer.[2]
Eryngium planum is used in European folk medicine as a diuretic, a stimulant, and an appetizer owing to its essential oils, and bioactive compounds,[3] and in this usage it may be known as Eryngii plani herba or Eryngii plani radix.
The groups of bioactive compounds present in E. planum are phenolic acids, triterpenoid saponins, flavonoids, coumarins, and essential oils.[4] The wide range of compounds is reflected in the wide range of uses.
Qualitative and quantitative determinations of the phenolic acids by reverse phase high-performance liquid chromatography (RP HPLC) show relatively small amounts of rosmarinic, chlorogenic, and caffeic acids in the basal leaves and the roots of intact plants, and greater concentrations in E. planum from in vitro cultures. Qualitative and quantitative analyses of the essential oil compounds performed by gas chromatography with a flame ionization detector linked to a mass spectrometer (GC-FID-MS) show the main components of stalk leaf oil, and rosette leaf oil, as monoterpenes (limonene, and α- and β-pinene), sesquiterpenes, and hydrocarbons. (Z)-Falcarinol was found as the major component of root essential oil.[3]
Media related to Eryngium planum at Wikimedia CommonsEryngium planum, the blue eryngo or flat sea holly, is a species of flowering plant in the family Apiaceae, native to the area that includes central and southeastern Europe and central Asia. It is an herbaceous perennial thistle growing to 50 cm (20 in) with branched silvery-blue stems, and numerous small blue conical flowerheads surrounded by spiky bracts in summer.
Eryngium planum, es una especie de Eryngium perteneciente a la familia Apiaceae. Se encuentra en Eurasia.
Es una planta perenne. Debido a su contenido de aceites esenciales, flavonoides y otras sustancias bioactivas, está siendo utilizado en la medicina popular europea, por ejemplo, como diurético o como estimulante y aperitivo.[1]
La planta tiene un tallo de color azul plateado, con hojas basales alcanza un tamaño de 40-60 cm de altura.[1]
Eryngium planum fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 1: 233. 1753.[2]
Eryngium: nombre genérico que probablemente hace referencia a la palabra que recuerda el erizo: "Erinaceus" (especialmente desde el griego "erungion" = "ción"), sino que también podría derivar de "eruma" (= protección), en referencia a la espinosa hojas de las plantas de este tipo.
planum: epíteto latíno que significa "plano"[3]
Eryngium planum, es una especie de Eryngium perteneciente a la familia Apiaceae. Se encuentra en Eurasia.
Sinipiikkiputki (Eryngium planum) on monivuotinen sarjakukkaiskasvi, jota esiintyy Keski- ja Kaakkois-Euroopassa. Lajia käytetään koristekasvina.
Sinipiikkiputki (Eryngium planum) on monivuotinen sarjakukkaiskasvi, jota esiintyy Keski- ja Kaakkois-Euroopassa. Lajia käytetään koristekasvina.
Hagestrandtorn (Eryngium planum), også kjent som hagestikle, er en flerårig urt i skjermplantefamilien. Planten blir 30–80 cm høy, har grenet stengel, sagtannete, tykke, blågrønne blad og lyseblå blomster. Hagestrandtorn er en prydplante som av og til forvilles.[1]
Denne botanikkrelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den. Hagestrandtorn (Eryngium planum), også kjent som hagestikle, er en flerårig urt i skjermplantefamilien. Planten blir 30–80 cm høy, har grenet stengel, sagtannete, tykke, blågrønne blad og lyseblå blomster. Hagestrandtorn er en prydplante som av og til forvilles.
Multimedia w Wikimedia Commons Mikołajek płaskolistny (Eryngium planum L.) – gatunek rośliny wieloletniej należący do rodziny selerowatych. Rodzimy obszar jego występowania to Europa Południowa i Środkowa, Kaukaz, Zachodnia Syberia, Kazachstan i Chiny[2]. W Polsce dość rzadki. Występuje w niektórych rejonach na niżu, szczególnie wzdłuż Odry i Wisły, w niektórych miejscach jest tylko gatunkiem zawleczonym. Prawdopodobnie kenofit[3].
Bylina, hemikryptofit. Rośnie na słonecznych stokach, miedzach, ugorach. Kwiaty owadopylne, zapylane przez trzmiele, pszczoły i motyle. Kwitną od lipca do września. Owoce rozsiewane są przez zwierzęta (zoochoria). Ziele i korzeń zawierają olejki eteryczne, saponiny, garbniki.
Mikołajek płaskolistny (Eryngium planum L.) – gatunek rośliny wieloletniej należący do rodziny selerowatych. Rodzimy obszar jego występowania to Europa Południowa i Środkowa, Kaukaz, Zachodnia Syberia, Kazachstan i Chiny. W Polsce dość rzadki. Występuje w niektórych rejonach na niżu, szczególnie wzdłuż Odry i Wisły, w niektórych miejscach jest tylko gatunkiem zawleczonym. Prawdopodobnie kenofit.
Scai vânăt (lat. Eryngium planum[1]) este o plantă erbacee din familia Apiaceae, cunoscută sub mai multe denumiri : buruiană de cârtițe, mărăcine, scai albastru, spin vânăt, buruiana zmeului, spin de mucedă, spinul vântului.[2]
Scaiul vânăt este o plantă erbacee, perenă, înaltă de 50–60 cm, cu flori violacee dispuse în capitule ovale; răspândită în toate în flora spontană din întreaga țară (în fânețe, pășuni, locuri nisipoase, în locuri necultivate, la marginea, drumurilor și a căilor ferate). Înflorește în lunile iulie și august.[3]
În scopuri medicinale se recoltează părțile aeriene ale plantei, în perioada înfloririi, prin tăierea de la bază în vederea obținerii unui produs cu frunze bazale.
Saponozoide, printre care saniculasaponozida B, care prin hidroliză pune în libertate glucoză și saniculagenol A, eringiumgenol A, B, C, D, barringtogenol C și ringinol A.[2]
Intern în bronșite și tuse convulsivă.
Extern în combaterea artritei și a dermatofitozei (infecții ale pielii capului, la copii).[2]
Carte · 
Categorie · 
Portal · 
WikiProiect Scai vânăt (lat. Eryngium planum) este o plantă erbacee din familia Apiaceae, cunoscută sub mai multe denumiri : buruiană de cârtițe, mărăcine, scai albastru, spin vânăt, buruiana zmeului, spin de mucedă, spinul vântului.
Rysk martorn (Eryngium planum) är en växtart inom familjen flockblommiga växter.
Wikimedia Commons har media som rör Rysk martorn.
Rysk martorn (Eryngium planum) är en växtart inom familjen flockblommiga växter.
Стебло 30—80 см заввишки, у верхній частині розгалужене, синювате. Листки шкірясті, прикореневі — довгочерешкові, цілісні, колючі, нижні стеблові — короткочерешкові, цілісні, або більш-менш роздільні, верхні — сидячі, 3—5-роздільні, поділені на колючі частки. Квіткові головки яйцевидні, розміщені на кінцях гілок, листочки обгортки — з колючими зубцями. Пелюстки блакитні. Плід — двосім'янка, вкрита лусочками. Цвіте у червні — вересні.
Росте на більшій частині України, крім Карпат і Криму, по степах, перелогах, пісках, по заплавних луках, біля шляхів.
Трава містить ефірну олію (0,1—0,2%), сапонін (0,5%), таніди (до 1,5%), яблучну, лимонну, малонову, щавлеву та гліколеву кислоти і поліацетиленові сполуки. Корені мають близький до трави вміст хімічних речовин.
Рослина виявляє сечогінну і протиспастичну дію. Вживають її як ефективний засіб від кашлю, особливо у дітей. У народній медицині цю рослину використовують при водянці, статевих розладах, від шлункового й серцевого болю, при безсонні, ревматизмі, зубному болі й карієсі та при бронхіальній астмі. Корені вважались протиотрутою при отруєнні грибами. Зовнішньо миколайчики застосовують для ванн при фітодерматозах й артриті. В їжу використовують, як і миколайчики польові.
Eryngium planum là một loài thực vật có hoa trong họ Hoa tán. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Bài viết chủ đề họ Hoa tán này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Eryngium planum là một loài thực vật có hoa trong họ Hoa tán. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Eryngium planum L., 1753
Синеголовник плосколистный, или Синеголовник плоский (лат. Eryngium planum) — многолетнее растение, вид рода Синеголовник (Eryngium) семейства Зонтичные (Umbelliferae).
Растёт в европейской части России, на Северном Кавказе, юге Западной Сибири на сухих лугах, полянах, лесных опушках, на песках, по берегам рек, в степях.
Многолетнее растение с прямым стержневым корнем.
Стебли высотой до 1 метра, в верхней части ветвистые. Все части растения, особенно верхняя, имеют голубой или фиолетовый оттенок.
Листья жёсткие, кожистые, по краям с колючими зубцами. Прикорневые листья овальные или яйцевидные, длиной до 15 см, на длинных черешках. В средней части стебля — неяснолопастные, на коротких черешках. В верхней части стебля листья сидячие, пальчатораздельные с 3—5 долями.
Цветки с голубыми или синими лепестками собраны в плотные яйцевидные головки длиной до 2 см. Листочки обвёртки, прицветники и чашелистики ланцетовидные, с остистыми зубцами. Листочки обвёртки по длине равны цветочным головкам или даже длиннее. Цветёт синеголовник плосколистный в июне—июле.
Плоды яйцевидные, чешуйчатые длиной до 3 мм.
Синеголовник плосколистный применяется как лекарственное растение в народной медицине[2].
Синеголовник плосколистный, или Синеголовник плоский (лат. Eryngium planum) — многолетнее растение, вид рода Синеголовник (Eryngium) семейства Зонтичные (Umbelliferae).
Растёт в европейской части России, на Северном Кавказе, юге Западной Сибири на сухих лугах, полянах, лесных опушках, на песках, по берегам рек, в степях.
扁叶刺芹（学名：Eryngium planum）是伞形科刺芹属的植物。分布在天山、俄罗斯、阿尔泰山、欧洲以及中国大陆的新疆等地，生长于海拔500米至1,500米的地区，多生在杂草地带。
这是一篇傘形目小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
