Багаторічна рослина, 60-170 см заввишки, з товстим кореневищем і пучком диморфних листків. Вегетативні листки зелені, двічі перисті, з широкодовгастою гострою пластинкою. Спороносні листки бурі, перисті, менші за вегетативні, розвиваються всередині, утвореної вегетативними листками, лійки. Пера першого порядку у цих листків лінійні, цілокраї, майже циліндрично згорнуті. Соруси спочатку округлі, потім безперервні, розташовані на потовщеннях жилок, прикриті дуже опуклим, по краю розірваним покривальцем, що рано опадає[3].
Під осінь у центрі розетки вегетативних листків розвиваются спеціальні листки, на яких у спорангіях утворюються спори. Спороносять у другій половині літа — на початку осені.
Вид поширений у Східній та Північній Європі, Північній Азії та Північній Америці[4]. В Україні зустрічається в Карпатах, на Поліссі та у Лісостепу.
Одна з рідкісних рослин, яку можна побачити тільки на лісистих берегах річок, у тінистих лісах на багатих ґрунтах, у місцях, не порушених людиною. Росте у тінистих лісах, у вологих чагарниках та вільшняках, по вологих ярах. Рослина декоративна, широко культивується: це одна найпопулярніших папоротей, що використовуються в озеленені.
Це незавершена стаття про Папороті.
