Батьківщина — південні райони США, Центральна Америка (Гватемала, Гондурас), Вест-Індія, Венесуела, Колумбія. Хоча типовою країною цього виду є Мексика — з близько 170 видів цього роду близько 150 є ендемічними для цієї країни[3]. У природі зустрічається на стрімких скелях, пагорбах, у тріщинах скель, на висоті до 3000 м над рівнем моря, часом серед чагарників і трав на піщаних, вапняних, глинистих, кам'янистих ґрунтах. Деякі види утворять подушкоподібні колонії.
Назва походить від латинського слова mamilla — сосочок, зменшене від лат. mamma — сосок.
Рід Mammillaria був описаний в 1812 р. Гавортом (Haworth), що помилково поставив дві букви «m» у написанні цієї назви. Він не знав, що за три роки до цього (в 1809 р.) Джоном Стокхаузом (John Stackhouse) уже була описана водорість під родовою назвою Mammillaria. За правилами ботанічної номенклатури не повинно бути однакових назв родин і родів, однак пріоритетним, напевно, є найменування водорості. Тому в 1923 р. Бріттон і Роуз (Britton et Rose) переробили рід Mammillaria в Neomamillaria. Однак за сто з гаком років стара назва настільки міцно закріпилася, що нова ніяк не прищеплювалася, і, як виняток, за родом було залишено первісне найменування, дане Гавортом, у неправильному написанні із двома «m».[4]
Для мамілярій характерна відсутність ребер і наявність сосочків — маміл. Форма рослин або куляста, або циліндрична, колючки й опушення сильно варіюють. Квітки прості, невеликі, розташовані віночком на верхівці в 1-3 кола, забарвлення — найрізноманітніше. Для мамміллярій характерна поява квіток і відростків не з ареол, а з пазух сосочків (аксил). Плоди соковиті, витягнуті, ягодоподібні, занурені в стебло до дозрівання, що відбувається, як правило, на другий рік.
Для колекціонера рід мамміллярії просто знахідка. Ці рослини сміло можна рекомендувати починаючому кактусисту, оскільки більшість із них надзвичайно невимогливі, добре ростуть на своїх коріннях, легко зацвітають чудесними різнобарвними віночками, та й плоди мамілярій дуже декоративні. Особливо «примхливих» представників роду легко культивувати в щепленому стані.
Здебільшого мамілярії невимогливі до світла, улітку люблять рясне поливання й обприскування, зимівлю — суху й прохолодну (8 — 10 °C), ґрунт пухкий і поживний. Для видів з довгими колючками й білими волосками потрібно додавати в ґрунт вапно. Види, що утворюють подушкоподібні форми, рекомендовано саджати в плошки.
Це найчисельніший за кількістю видів з родів кактусів. Відповідно до сучасної класифікації Андерсона (Edward F. Anderson THE CACTUS FAMILY (2002)) рід Mammillaria нараховує 170 видів та 75 різновидів, хоча згідно з іншими застарілими класифікакаціями кількість видів у цьому роді досягала майже 400. Сайт The Plant List наводить 176 визнаних видів Мамілярій[5].
