Багаторічна трав'яниста рослина з нечисленними прямостійними голими квітконосними пагонами заввишки 15-70 см і гіллястим кореневищем, від якого відходять вегетативні пагони. Листки супротивні, лінійні, біля основи зростаються в піхву. Квітки на коротких квітконіжках, біля основи з бурими або чорнуватими ланцетними лусочками, зібрані по 3-8 у суцвіття. Чашечка пурпурова (іноді трапляються білі квітки),[3][4] п'ятизубчаста, до середини обхоплена шилоподібними лусочками. Віночок рожевий або пурпурово-червоний. Плід — довгаста коробочка.
Поширення: Середня і Південна Європа, Західне Середземномор'я, Балкани. Росте в Україні та Білорусі. Місця зростання: соснові, широколистяні-соснові та широколистяні ліси, суходольні луки на піщаних грунтах, лісові галявини, лісові галявини та просіки, залізничні насипи; росте невеликими, нерідко досить великими групами або окремими екземплярами.
Цвіте у червні-вересні, плодоносить у вересні-жовтні. Насіннєве розмноження.
subsp. carthusianorum
subsp. alpestris
Квітка крупним планом. Австрія, 2016
Це незавершена стаття про Гвоздичні.
