Ентелодон (Entelodon) — вимерлий рід парнокопитних ссавців, родичів сучасних свиней. Згідно сучасним дослідженням, ентелодони були як м'ясоїдні хижаки, так і час від часу їли рослинну їжу. Вважається що за способом життя вони були подібні до сучасних диких свиней, хоча розміром зрівнювались з невеликими носорогами.
Вони мали ріст до 2,1 м в плечі і мозок розміром з кулак. Вони населяли Азію та Північну Америку з 45 до 25 млн років тому. Частки скелетів ентелодонів знайдені в Монголії; більш повні та краще збережені скам'янілості, відкриті та досліджені у Північній Америці.
Багато зі знайдених черепів ентелодонів мають глибокі подряпини у кістці між очима, інколи глибиною до 2 см. Вважається, що такі пошкодження вони звичайно отримували у сутичках з іншими ентелодонами. Будова пащі дозволяла розкривати її так широко, що всередині поміщалася майже вся голова противника. Кісткові шишки на лицевій частині черепу, схожі з тими, що мають сучасні бородавочники, розташовані так, щоб захистити вразливі органи під час таких сутичок. Навіть дуже суворо пошкодженні черепи ентелодонів не мають подряпин довкола захищених таким чином очей та носа.
Їх величезні щелепи були досить потужні, щоб перекушувати товсті кістки. Поряд з рештками ентелодонів знаходять багато кісток інших тварин зі слідами від їх зубів. Ентелодони, безсумнівно, були переважно падальниками і з'їдали будь-яку мертву чи безпорадну тварину, з якою стикалися. Їх зуби з товстою емаллю часто знаходяться зламаними, а також містять характерні подряпини, які дозволяють припустити, що в посушливі сезони ентелодони жували деревину та коріння, щоб отримати воду.
Ентелодони супроводжували великі стада рослиноїдних тварин, пожираючи померлих та доповнюючи свою дієту рослинністю. Скоріше за все вони не були активними хижаками. Ентелодон був недостатньо швидкий для переслідування і занадто великий і помітний, а також, мабуть, занадто смердючий, як усі свині, щоб мати змогу підкрадатися непоміченим чи сидіти у засідці. Однак хворі, знесилені чи поранені тварини, без сумніву, ставали жертвами ентелодонів. Втім, деякі спеціалісти вважають, що ентелодони могли займатися й активним полюванням на здорову здобич.
Вважається можливим, що ентелодони значну частку своєї поживи одержували, відбираючи здобич у справжніх хижаків, наприклад, гієнодонів. Вони були цілком здатні до цього, особливо якщо нападали зграєю.
Живі ентелодони способом комп'ютерного моделювання та анімації були відтворені у третій серії фільму Бі-Бі-Сі «Прогулянки з доісторичними тваринами». Зображена сутичка між двома ентелодонами, а також показано, як зграя ентелодонів відбирає у гієнодона вбитого ним халікотерія.
Ентелодон (Entelodon) — вимерлий рід парнокопитних ссавців, родичів сучасних свиней. Згідно сучасним дослідженням, ентелодони були як м'ясоїдні хижаки, так і час від часу їли рослинну їжу. Вважається що за способом життя вони були подібні до сучасних диких свиней, хоча розміром зрівнювались з невеликими носорогами.
Вони мали ріст до 2,1 м в плечі і мозок розміром з кулак. Вони населяли Азію та Північну Америку з 45 до 25 млн років тому. Частки скелетів ентелодонів знайдені в Монголії; більш повні та краще збережені скам'янілості, відкриті та досліджені у Північній Америці.
Багато зі знайдених черепів ентелодонів мають глибокі подряпини у кістці між очима, інколи глибиною до 2 см. Вважається, що такі пошкодження вони звичайно отримували у сутичках з іншими ентелодонами. Будова пащі дозволяла розкривати її так широко, що всередині поміщалася майже вся голова противника. Кісткові шишки на лицевій частині черепу, схожі з тими, що мають сучасні бородавочники, розташовані так, щоб захистити вразливі органи під час таких сутичок. Навіть дуже суворо пошкодженні черепи ентелодонів не мають подряпин довкола захищених таким чином очей та носа.
Їх величезні щелепи були досить потужні, щоб перекушувати товсті кістки. Поряд з рештками ентелодонів знаходять багато кісток інших тварин зі слідами від їх зубів. Ентелодони, безсумнівно, були переважно падальниками і з'їдали будь-яку мертву чи безпорадну тварину, з якою стикалися. Їх зуби з товстою емаллю часто знаходяться зламаними, а також містять характерні подряпини, які дозволяють припустити, що в посушливі сезони ентелодони жували деревину та коріння, щоб отримати воду.
Ентелодони супроводжували великі стада рослиноїдних тварин, пожираючи померлих та доповнюючи свою дієту рослинністю. Скоріше за все вони не були активними хижаками. Ентелодон був недостатньо швидкий для переслідування і занадто великий і помітний, а також, мабуть, занадто смердючий, як усі свині, щоб мати змогу підкрадатися непоміченим чи сидіти у засідці. Однак хворі, знесилені чи поранені тварини, без сумніву, ставали жертвами ентелодонів. Втім, деякі спеціалісти вважають, що ентелодони могли займатися й активним полюванням на здорову здобич.
Вважається можливим, що ентелодони значну частку своєї поживи одержували, відбираючи здобич у справжніх хижаків, наприклад, гієнодонів. Вони були цілком здатні до цього, особливо якщо нападали зграєю.
