Каме́лія (Camellia) — рід вічнозелених дерев та кущів родини чайних (камелієвих).
Названий Карлом Ліннеєм на честь єзуїта-місіонера та ботаніка Георга Джозефа Камела.
Листки прості, еліптичні аж до широко- та продовгувато-яйцевидних, шкіристі, глянцеваті, загострені чи тупі, по одному, інколи по 2-3, розміщуються по черзі на коротких черешках. Квітки одиночні, пелюстки зрослі біля основи, рожеві, червоні, білі чи строкаті, тичинки численні.
У роді 80 (або 82) види. Камелії широко розповсюджені в країнах із субтропічним кліматом: на узбережжі Чорного моря (в Україні Піденний берег Криму, в РФ — район Сочі), на півдні США, Японії та інших країнах.
В Україні камелії поширені як кімнатно-оранжерейна кущова рослина. На південному узбережжі Криму росте здичавіло камелія гвоздична (або евгенопольна, Camellia sassanqua).
Камелія потребує прохолодних зим, тому найкраще вирощувати її у відкритому грунті, і кімнатною вона є лише умовно. Однак в Україні таке її вирощування обмежене в лісовій та лісостеповій зоні сильними морозами, а у степовій - ускладнене посухами та суховіями.
Таким чином, у лісостепу і північніше вирощування камелії у відкритому грунті повністю виключене і необхідна зимівля на (майже) неопалюваних верандах або "зимових садах". Якщо тримати зимою камелію в звичайній кімнатній температурі - вона не вступить у стан спокою, а саме в ньому вона цвіте. На Причорномор'ї, Приазов'ї, Краснодарському краї та Криму можливе вирощування у відкритому грунті на грані виживання окремих видівта сортів камелії, але необхідно забезпечити регулярний нагляд та полив влітку. Висаджувати рослини на зимівлю допускається не раніше 4-5 річного віку.
Кореневу шийку камелій зовсім не можна заглиблювати, що ускладнює зимівлю. Таким чином, камелії потрібно укривати лапками з хвойних дерев. Листя горіха, яким укривають інші екзоти, не підходить, оскільки воно пріє і налипає на рослину.
Камелія стійка до захворювань, легко переносить заморозки, недостачу води. Єдине, що є згубним для камелій, — це надмірне зволоження.
При короткочасних зниженнях температури до -15°С не пошкоджується листя, але частково облітають бутони.
Цвіте камелія в умовах Ізмаїла, Криму у лютому-березні, на прохолодних підвіконнях - всю зиму. Чим холодніше в приміщенні, тим довше і якісніше триває цвітіння.
Найвідомішим і найпоширенішим з причини широкої культивації родом родини камелієвих (чайних) є Camellia sinensis або камелія китайська (інакше чайне дерево), листя якої є основою найпопулярнішого у світі напою чай.
Окремі види власне роду камелій родини камелієвих (чайних) отримали розповсюдження як цінні декоративні вічнозелені та квіткові рослини; їх широко використовують для озеленення інтер'єрів, створення експозицій у парках на протязі літнього періоду.
Камелія японська (Camellia japonica) найвідоміший декоративний, квітковий чагарник родом з Південно-Західного Китаю. Існує багато сортів камелій з білими, рожевими, червоними, кремовими квітами. Але квіти камелій не мають запаху, в дикої форми його теж не було.
Камелія гвоздична (або евгенопольна, Camellia sassanqua) та деякі інші види є джерелом добування ефірної олії, у складі якої до 96 % евгенолу. Цю олію використовують у харчовій промисловості, для виготовлення косметики, в медицині тощо.
Двоцвітна камелія
Camellia sasanqua
Камелія японська Somersby
Листки Camellia sinensis (тж відома як чайне дерево)
Camellia sinensis 'Yabukita'
ілюстрація 19 ст. камелії японської
Каме́лія (Camellia) — рід вічнозелених дерев та кущів родини чайних (камелієвих).
Названий Карлом Ліннеєм на честь єзуїта-місіонера та ботаніка Георга Джозефа Камела.
Листки прості, еліптичні аж до широко- та продовгувато-яйцевидних, шкіристі, глянцеваті, загострені чи тупі, по одному, інколи по 2-3, розміщуються по черзі на коротких черешках. Квітки одиночні, пелюстки зрослі біля основи, рожеві, червоні, білі чи строкаті, тичинки численні.
