Torreya nucifera kaya (榧, kaya?) o Nou moscada japonesa és una espècie d'arbre de creixement lent i planta nativa del sud del Japó i a l'illa Jeju del sud de Corea
És una conífera que fa fins a 15-25 m d'alt. Les fulles són persistents i aciculars de 2-3 cm de llargada i de 3 mm d'amplada; estan disposades espiralment. És una planta de sexualitat subdioica. les pinyes masculines són globulars, de 5-6 mm de diàmetre.les pinyes femenines apareixen en grups i maduren en 18–20 mesos, presenten una sola llavor envoltada per una capa carnosa de, 2 cm de llargada i 1.5 cm d'amplada.
La seva fusta és preuada per a fer peces de jugar al "Go" pel seu atractiu color groc daurat i les seves qualitats tecnològiques. És un arbre actualment protegit al Japó on ha esdevingut escàs.
Les llavors són comestibles i contenen un oli.
Torreya nucifera kaya (榧, kaya?) o Nou moscada japonesa és una espècie d'arbre de creixement lent i planta nativa del sud del Japó i a l'illa Jeju del sud de Corea
Die Japanische Nusseibe (Torreya nucifera) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Nusseiben (Torreya) in der Familie der Eibengewächse (Taxaceae).[1]
Torreya nucifera ist ein langsam wachsender, immergrüner Baum. Die Japanische Nusseibe erreicht Wuchshöhen von 15 bis 25 Metern und Stammdurchmesser von bis zu 1,5 Metern.
Die parallel stehenden Nadeln sind etwa 3 Zentimeter lang, oben dunkelgrün mit hellgrünem Rand und abwärts gebogen. Die zerriebenen Nadeln riechen stark unangenehm.
Die Japanische Nusseibe ist einhäusig (monözisch) oder zweihäusig (diözisch) getrenntgeschlechtig. Der schmale Same ist etwa 2,5 Zentimeter lang.
Die Chromosomenzahl beträgt für Torreya nucifera var. radicans Nakai 2n = 22.[2]
Die Japanische Nusseibe kommt auf den südkoreanischen Inseln Wando sowie Cheju-do und im südlich-zentralen bis südlichen Japan auf den Inseln südliches Honshu, Kyushu sowie Shikoku vor.[3][4] Diese Art wird in Japan Kaya (jap. 榧) genannt.[1]
Die Erstveröffentlichung erfolgte 1753 unter dem Namen (Basionym) Taxus nucifera durch Carl von Linné in Species Plantarum. 1. Auflage. Band 2, S. 1040.[5] Die Neukombination zu Torreya nucifera (L.) Sieb. & Zucc. erfolgte 1846 durch Philipp Franz von Siebold und Joseph Gerhard Zuccarini in Abhandlungen der Mathematisch-Physikalischen Classe der Königlichen Bayerischen Akademie der Wissenschaften. Band 4, Nr. 3, S. 234.[5] Synonyme für Torreya nucifera (L.) Sieb. & Zucc. sind: Caryotaxus nucifera (L.) Henkel et W.Hochst., Foetataxus nucifera (L.) Nelson, Podocarpus nucifer Loudon, Taxodium nuciferum (L.) Brongn. ex Voigt, Tumion nuciferum (L.) Greene, Torreya ascendens Nakai ex Uyeki, Torreya fruticosa Nakai, Torreya igaensis Doi et Morikawa, Torreya macrosperma Miyoshi, Torreya unda Miyoshi, Torreya nucifera var. articulata Miyoshi, Torreya nucifera var. radicans Nakai.[1]
Aufgrund des langsamen Wachstums ist das Holz der Japanischen Nusseibe sehr hart und hat einen besonderen Klang, eine feine Maserung und Färbung. Deshalb wird es in Japan zur Herstellung von Go- und Shōgi-Spielbrettern verwendet. Dabei gilt das Hyuga Kaya genannte Holz von im Gebiet der ehemaligen Provinz Hyūga (heute Präfektur Miyazaki) gewachsenen Bäumen als besonders wertvoll.[6]
Die Samen sind essbar und werden auch zur Herstellung von Speiseöl benutzt.
In Japan ist Torreya nucifera unter Schutz gestellt. In früheren Jahren wurde er aufgrund seiner positiven Eigenschaften intensiv abgeholzt.
Die Japanische Nusseibe (Torreya nucifera) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Nusseiben (Torreya) in der Familie der Eibengewächse (Taxaceae).
Torreya nucifera is a slow-growing, coniferous tree native to southern Japan and to South Korea's Jeju Island. It is also called kaya (榧) Japanese torreya[2] or Japanese nutmeg-yew.
It grows to 15–25 m tall with a trunk up to 1.5 m diameter. The leaves are evergreen, needle-like, 2–3 cm long and 3 mm broad, with a sharply spined tip and two whitish stomatal bands on the underside; they are spirally arranged, but twisted at the base to lie horizontally either side of the stem. It is subdioecious, with individual trees producing either mostly male or mostly female cones, but usually with at least some cones of the other sex present. The male cones are globular, 5–6 mm diameter, in a double row along the underside of a shoot. The female cones are borne in clusters of three to eight together, maturing in 18–20 months to a single seed surrounded by a fleshy layer, 2 cm long and 1.5 cm broad.
Its wood is prized for the construction of Go boards and Shogi boards because of its beautiful yellow-gold color, fine and uniform ring texture, and the sonic quality of the click of a stone on its surface. The tree is protected in Japan because of its scarcity due to past overcutting. Ancient kaya trees have to die before they can be harvested to make thick Go boards, which makes them extremely expensive; the finest ones can cost over $19,000. Shin-kaya ("new kaya" in Japanese), imitation kaya, is usually Alaskan, Tibetan or Siberian white spruce, which has become somewhat popular for cheaper equipment due to the scarcity of kaya trees. Go bowls can also be made of kaya, though this is less common.
In Japanese esoteric Buddhism like Shingon, the leaves of the tree as well as the oil extracted have ritual uses. The leaves of the tree represent flowers and the oil from the tree is burnt as a lamp during a long meditation practice known as Morning Star meditation.
The seeds are edible, and also pressed for their vegetable oil content.
Other than that, the trees can have cultural and historic significance to people living around them, such as the Japanese Torreya of Samin-ri.
An old tree is located close to the Nishinomaru-enokida Gate at Nagoya Castle. Its height is 16 metres and it is eight metres at the base. Over 600 years old, the tree was already there when the castle was constructed. It is the only government-designated natural monument in Nagoya.[3] The tree regained its viability despite damage from air raids in 1945. Tokugawa Yoshinao, the first feudal lord of Owari, and thus the castle, is said to have decorated his dinner tray with torreya nuts from this tree before going into battle in Osaka, and later for New Year's celebrations.
Torreya nucifera is a slow-growing, coniferous tree native to southern Japan and to South Korea's Jeju Island. It is also called kaya (榧) Japanese torreya or Japanese nutmeg-yew.
Torreya nucifera, la torreya japonesa,[1] es una especie arbórea de la familia de las Cephalotaxaceae. Esta conífera es de crecimiento lento, originario del sur de Japón y la isla de Jeju en Corea del Sur. También se le llama kaya 榧.
Crece hasta los 15-25 m de alto con un tronco de hasta 1,5 m de diámetro. Las hojas son siempreverde, aciculares, de 2-3 cm de largo y 3 mm de ancho, con una punta agudamente apuntada y dos bandas estomatales blanquecinas en la parte baja; están dispuestas en espiral pero retorcidas en la base para que queden horizontalmente a ambos lados del pecíolo. Es subdioica, con árboles individuales produciendo mayormente bien estróbilos femeninos, bien masculinos, pero usualmente con algunos conos del otro sexo presentes. Los conos masculinos son globulares, de 5-6 mm de diámetro, en una doble fila a lo largo de la parte inferior del brote. Los conos femeninos están en racimos de 3-8 juntos, madurando en 18–20 meses en una simple semilla rodeada por una capa carnosa (denominada arilo), de 2 cm de largo y 1,5 cm de ancho.
Su madera es apreciada para la construcción de tableros de Go y Shōgi debido a su bello color dorado, textura de los anillos fina y uniforme, y la cualidad sonora del choque de una piedra contra su superficie. El árbol es protegido en Japón debido a su escasez por la sobretala que sufrió en el pasado. Las antiguas torreyas japonesas tienen que morir antes de que puedan recogerse para hacer duros tableros de Go, lo que los hace extremadamente caros; los mejores pueden costar más de 19.000 dólares. Shin-kaya ('nuevo kaya' en japonés), kaya de imitación, es normalmente pícea blanca de Alaska, el Tíbet o Siberia y se ha convertido en bastante popular para un equipamiento más barato debido a la escasez de las torreyas japonesas. Los cuencos de Go también pueden estar hechos con madera de torreya japonesa.
Las semillas son comestibles, y también se prensan por su contenido en aceite vegetal. Para el consumo de las semillas, previamente se procede a quitarles el amargor y olor rancio, sumergiendo las semillas en agua e hirviendolas, para posteriormente ser tostadas, y finalmente servidas luego de quitarle las cáscaras y la piel fina. la "nuez" presenta un sabor que recuerda al de la nuez moscada, denominandose a este producto como "Japanese Nutmeg Yew" ("nuez moscada" japonesa).
La semilla seca tiene un uso prolongado en las medicinas tradicionales chinas y japonesas. Se administran típicamente como una decocción (a partir de la semilla triturada) o preparada en un bolo (semilla triturada con miel) para el tratamiento de parásitos intestinales.
Torreya nucifera, la torreya japonesa, es una especie arbórea de la familia de las Cephalotaxaceae. Esta conífera es de crecimiento lento, originario del sur de Japón y la isla de Jeju en Corea del Sur. También se le llama kaya 榧.
Crece hasta los 15-25 m de alto con un tronco de hasta 1,5 m de diámetro. Las hojas son siempreverde, aciculares, de 2-3 cm de largo y 3 mm de ancho, con una punta agudamente apuntada y dos bandas estomatales blanquecinas en la parte baja; están dispuestas en espiral pero retorcidas en la base para que queden horizontalmente a ambos lados del pecíolo. Es subdioica, con árboles individuales produciendo mayormente bien estróbilos femeninos, bien masculinos, pero usualmente con algunos conos del otro sexo presentes. Los conos masculinos son globulares, de 5-6 mm de diámetro, en una doble fila a lo largo de la parte inferior del brote. Los conos femeninos están en racimos de 3-8 juntos, madurando en 18–20 meses en una simple semilla rodeada por una capa carnosa (denominada arilo), de 2 cm de largo y 1,5 cm de ancho.
Torreya nucifera (nommé kaya par les Japonais) est un conifère de la classe des Pinopsida, à croissance lente originaire du Japon méridional.
Il croît jusqu'à une hauteur de 15 m pour un tronc allant jusqu'à 1,5 m de diamètre. Les feuilles sont persistantes, en forme d'aiguille, longues de 2 à 3 cm et larges de 3 mm. Il est dioïque (à tendance monoïque) : un arbre ne produit quasiment que des cônes mâles ou femelles.
Le nom Torreya doit son origine au botaniste américain John Torrey.
Son bois est prisé pour la construction de gobans et de shōgiban de par sa couleur blonde, sa texture, et la qualité sonore du bruit de pierres à sa surface. Le manque de kaya a fait le succès du shin-kaya, meilleur marché.
Les graines sont comestibles. Elles sont également pressées pour extraire leur huile végétale.
Torreya nucifera (nommé kaya par les Japonais) est un conifère de la classe des Pinopsida, à croissance lente originaire du Japon méridional.
Il croît jusqu'à une hauteur de 15 m pour un tronc allant jusqu'à 1,5 m de diamètre. Les feuilles sont persistantes, en forme d'aiguille, longues de 2 à 3 cm et larges de 3 mm. Il est dioïque (à tendance monoïque) : un arbre ne produit quasiment que des cônes mâles ou femelles.
Le nom Torreya doit son origine au botaniste américain John Torrey.
Torreya nucifera is een langzaamgroeiende conifeer inheems in zuidelijk Japan en het Zuid-Koreaanse Jeju. De boom wordt ook wel Japanse Torreya of Japanse Taxus genoemd. In Japan is de boom bekend als kaya (榧, kaya).
De boom wordt gemiddeld ongeveer 15-25 meter hoog met een stamomvang van 1,5 meter na enkele eeuwen van langzame groei. In gunstige omstandigheden kan de boom wel 30 meter hoog met een omvang van 3 meter worden in een tijd van 500 jaar groei maar dat zijn uitzonderingen. De naalden zijn 2-3 cm lang en 3 mm breed. De zaden hebben de vorm van rode besjes.
Tegenwoordig is de Torreya nucifera in Japan beschermd en moet de boom een natuurlijke dood sterven voordat het hout gebruikt mag worden.
Het hout wordt in Japan het meest gebruikt om er speelborden van te maken waarop het strategische spel Go wordt gespeeld. Door de mooie goudgele kleur van het hout, fijne structuur van de jaarringen en de aangename klank die klinkt als een go-steen met een ferme tik op het bord van Kaja hout wordt geplaatst is het uitermate geschikt daarvoor. Door de grote zeldzaamheid van de boom lopen prijzen voor go borden van Kaja hout enorm op. Van $ 1000 voor een eenvoudig tafelbord van 5 cm dikte tot vanaf $ 10.000 tot enkele tonnen voor een massief Go vloerbord op pootjes van 14-21 cm dikte.
Torreya nucifera is een langzaamgroeiende conifeer inheems in zuidelijk Japan en het Zuid-Koreaanse Jeju. De boom wordt ook wel Japanse Torreya of Japanse Taxus genoemd. In Japan is de boom bekend als kaya (榧, kaya).
Japansk nøttebarlind eller «Japanese nutmeg», «Kaya» (latin: Torreya nucifera) er en art av nøttebarlindslekten som vokser bare i det sørlige Japan og på øya Jeju sør for Sør-Korea.
Treet blir 15-25 meter høyt, og likner i mangt på barlind. Kronen er konisk. Bladene blir inntil 3 cm lange. Treet er som regel enkjønnet eller stort sett enkjønnet.
Slekten grupperes i druetaksfamilien (Pseudotaxaceae), men som i daglig bruk like godt kan henføres til barlindfamilien (Taxaceae) i bred forstand.
Japansk nøttebarlind eller «Japanese nutmeg», «Kaya» (latin: Torreya nucifera) er en art av nøttebarlindslekten som vokser bare i det sørlige Japan og på øya Jeju sør for Sør-Korea.
Treet blir 15-25 meter høyt, og likner i mangt på barlind. Kronen er konisk. Bladene blir inntil 3 cm lange. Treet er som regel enkjønnet eller stort sett enkjønnet.
Slekten grupperes i druetaksfamilien (Pseudotaxaceae), men som i daglig bruk like godt kan henføres til barlindfamilien (Taxaceae) i bred forstand.
Torreja orzechowa (Torreya nucifera (L.) Siebold & Zucc.) – gatunek drzew z rodziny cisowatych pochodzący z Japonii. Rośnie na wyspach Honsiu, Sikoku i Kiusiu. Na wyspie Honsiu występuje do wysokości 1 000 m, na Sikoku - 1 400 m, a na Kiusiu - na wysokości do 1800 m n.p.m. Rośnie w dolnym piętrze lasów górskich wraz z takimi gatunkami, jak cis japoński (Taxus cuspidata), głowocis japoński (Cephalotaxus drupacea). Wymaga klimatu wilgotnego i wilgotnej gleby. Znosi zacienienie, nie lubi stanowisk silnie nasłonecznionych. Został sprowadzony do Anglii w 1764, lecz uprawa nie została zwieńczona sukcesem. Ponowną, udaną próbę sprowadzenia gatunku do Europy zrealizował niemiecki biolog Siebold w 1840. Obecnie rośnie w ogrodach botanicznych zachodniej, środkowej i południowej Europy. Przemarza w czasie surowych zim i dlatego może być uprawiany tylko w ciepłych i osłoniętych miejscach.
Nieżywiczne drewno ma żółtą twardziel i jest bardzo odporne na gnicie. Wykorzystuje się je w przemyśle stoczniowym i w budownictwie. Oleiste owoce torrei są jadalne i wykorzystuje się je do produkcji oleju roślinnego.
Nasiona wysiewa się w jesieni lub wiosną po stratyfikacji. Okazy rozmnażane wegetatywnie maja pokrój krzewiasty.
Torreja orzechowa (Torreya nucifera (L.) Siebold & Zucc.) – gatunek drzew z rodziny cisowatych pochodzący z Japonii. Rośnie na wyspach Honsiu, Sikoku i Kiusiu. Na wyspie Honsiu występuje do wysokości 1 000 m, na Sikoku - 1 400 m, a na Kiusiu - na wysokości do 1800 m n.p.m. Rośnie w dolnym piętrze lasów górskich wraz z takimi gatunkami, jak cis japoński (Taxus cuspidata), głowocis japoński (Cephalotaxus drupacea). Wymaga klimatu wilgotnego i wilgotnej gleby. Znosi zacienienie, nie lubi stanowisk silnie nasłonecznionych. Został sprowadzony do Anglii w 1764, lecz uprawa nie została zwieńczona sukcesem. Ponowną, udaną próbę sprowadzenia gatunku do Europy zrealizował niemiecki biolog Siebold w 1840. Obecnie rośnie w ogrodach botanicznych zachodniej, środkowej i południowej Europy. Przemarza w czasie surowych zim i dlatego może być uprawiany tylko w ciepłych i osłoniętych miejscach.
Kaya (Torreya nucifera), é uma árvore conífera de crescimento lento, nativa do sul do Japão e Jeju de Coreia do Sul.
Ela cresce cerca de 15–25 m com um tronco que chega até 1.5 m de diamêtro. As folhas são verdes, anguntifolias, com cerca de 2–3 cm de comprimento e 3 mm de largura, com uma ponta extremamente aguda e duas faixas esbranquiçadas de estômatos no lado de baixo; elas são dispostas em arranjo espiralado, mas torcido na base.
Sua madeira é valorizada para a construção de tabuleiros de Go/Baduk por causa de usa coloração amarelo-dourada, textura dos anéis, e por causa da qualidade do som ao se colocar uma pedra de Go/Baduk em sua superfície. Existe também a Shin-kaya, ou kaya falsa, que é geralmente de uma coloração mais esbranquiçada, e que se tornou algo popular para jogos mais baratos devido à pouca disponibilidade de árvores de Kaya.
As sementes são comestíveis, podendo também ser prensadas pelo óleo vegetal que contêm.
Kaya (Torreya nucifera), é uma árvore conífera de crescimento lento, nativa do sul do Japão e Jeju de Coreia do Sul.
Ela cresce cerca de 15–25 m com um tronco que chega até 1.5 m de diamêtro. As folhas são verdes, anguntifolias, com cerca de 2–3 cm de comprimento e 3 mm de largura, com uma ponta extremamente aguda e duas faixas esbranquiçadas de estômatos no lado de baixo; elas são dispostas em arranjo espiralado, mas torcido na base.
Torreya nucifera (japanska: 榧?, Kaya)[10] är en barrväxtart som först beskrevs av Carl von Linné, och fick sitt nu gällande namn av Philipp Franz von Siebold och Joseph Gerhard Zuccarini. Torreya nucifera ingår i släktet Torreya, och familjen idegransväxter.[10][11] IUCN kategoriserar arten globalt som livskraftig.[1] Trädet är endemiskt i Japan och ön Jeju i Sydkorea. Inga underarter finns listade.[10]
Träet från trädet är populärt för tillverkning av spelbräden för go.[källa behövs]
Wikimedia Commons har media som rör Torreya nucifera.
Wikispecies har information om Torreya nucifera.
Torreya nucifera (japanska: 榧?, Kaya) är en barrväxtart som först beskrevs av Carl von Linné, och fick sitt nu gällande namn av Philipp Franz von Siebold och Joseph Gerhard Zuccarini. Torreya nucifera ingår i släktet Torreya, och familjen idegransväxter. IUCN kategoriserar arten globalt som livskraftig. Trädet är endemiskt i Japan och ön Jeju i Sydkorea. Inga underarter finns listade.
Träet från trädet är populärt för tillverkning av spelbräden för go.[källa behövs]
Країни проживання: Японія (Хонсю, Кюсю, Сікоку); Корея. Лісовий вид, що зустрічається, розкидано в більшості видів змішаних широколисто-хвойних лісів у південній половині Японії. Висотний діапазон становить від близько рівня моря до, принаймні, 1100 м над рівнем моря. Часто пов'язані з цим видом Abies firma, Tsuga sieboldii, Chamaecyparis obtusa, Podocarpus macrophyllus, Nageia nagi, Taxus cuspidata, Sciadopitys verticillata.
Дерева до 25 м заввишки; стовбур до 90 см діаметром. Кора сірувато-коричнева або світло-коричнево-червона, гладенька, коли молода, потріскана пізніше. Листки розміром 2–3 см × 2,2–3 мм, блідо-зелені згори, верхівки дуже довгі й загострені. Насіння темно-зелене, коли молоде, багрово-коричневий у зрілості, еліпсоїдно-оберненояйцевиде або оберненояйцевиде, 2,5–3,2 × 1,3–1,7 см. Запилення відбувається у квітні-травні, насіння зріє у жовтні.
Деяким деревам приписують вік у більш як 500 років, що є цілком правдоподібним.
Деревина цього виду цінується в Японії за довговічність, особливо при контакті з водою. Використовується для виробництва меблів, скринь і ящиків, японських фігур, і раніше відер для води. Насіння їстівне (хоча, за деякими даними, неприємно пахне[1]), багате харчовими оліями; воно, а також аріли використовуються в японській кухні. Ці дерева часто посаджені біля храмів, у парках і садах в Японії. В Європі та Північній Америці — це рідкісний декоративний чагарник або дерево в дендраріях, ботанічних садах, а іноді й у приватних садах.
Популяція стала дуже фрагментованою у зв'язку з історичним очищенням великих площ середовища проживання. Зустрічається в низці природоохоронних територій по всьому ареалу.
Torreya nucifera là một loài thực vật hạt trần trong họ Taxaceae. Loài này được L. Siebold & Zucc. mô tả khoa học đầu tiên năm 1846.[1]
Torreya nucifera là một loài thực vật hạt trần trong họ Taxaceae. Loài này được L. Siebold & Zucc. mô tả khoa học đầu tiên năm 1846.
Torreya nucifera Siebold et Zucc.
Охранный статус
Торрея орехоносная (лат. Torreya nucifera) — хвойное дерево, произрастающее в южной Японии и на острове Чеджудо, принадлежащем Южной Корее. По-японски дерево называется кая (яп. 榧 или カヤ).
Торрея орехоносная растёт медленно, достигая высоты 15-25 метров при диаметре ствола до 1,5 м. Хвоя вечнозелёная, иголки длиной 2-3 см и шириной около 3 мм. Торрея однодомна, однако как правило на отдельных деревьях вырастают либо в основном мужские, либо женские шишки. Мужские шишки округлы, имеют 5-6 мм в диаметре и располагаются двойным рядом по нижней стороне побега. Женские шишки растут скоплениями по 3-8 штук. Через 18-20 месяцев в шишке созревает единственное семя длиной около 2 см и шириной 1,5 см.
Древесина торреи используется для изготовления досок для игры в го и сёги, так как обладает красивым золотисто-жёлтым цветом, однородной текстурой и хорошими звуковыми качествами, позволяющие игрокам ставить камни на доску с характерным щелчком. При этом для изготовления доски нужно дождаться, пока дерево умрёт, и это делает доски крайне дорогими. В качестве замены и для удешевления досок используется древесина ели. В Японии торрея, ставшая редкой в связи с усиленной вырубкой в прошлом, находится под охраной.
Семена торреи маслянистые, с неприятным запахом, съедобны[1]; из них также можно выжимать масло.
Торрея орехоносная (лат. Torreya nucifera) — хвойное дерево, произрастающее в южной Японии и на острове Чеджудо, принадлежащем Южной Корее. По-японски дерево называется кая (яп. 榧 или カヤ).
Торрея орехоносная растёт медленно, достигая высоты 15-25 метров при диаметре ствола до 1,5 м. Хвоя вечнозелёная, иголки длиной 2-3 см и шириной около 3 мм. Торрея однодомна, однако как правило на отдельных деревьях вырастают либо в основном мужские, либо женские шишки. Мужские шишки округлы, имеют 5-6 мм в диаметре и располагаются двойным рядом по нижней стороне побега. Женские шишки растут скоплениями по 3-8 штук. Через 18-20 месяцев в шишке созревает единственное семя длиной около 2 см и шириной 1,5 см.
日本榧树（学名：Torreya nucifera）为红豆杉科榧树属下的一个种。
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
この項目では、樹種について説明しています。 
分類 界 : 植物界 Plantae 門 : 裸子植物門 Gymnospermae 綱 : マツ綱 Pinopsida 目 : マツ目 Pinales 科 : イチイ科 Taxaceae [2] 属 : カヤ属 Torreya 種 : カヤ T. nucifera 学名 Torreya nuciferaカヤ（榧、学名：Torreya nucifera） は、イチイ科カヤ属の常緑針葉樹である。
日本の東北地方から屋久島にかけての地域[3]、朝鮮半島に分布する。日本では群馬県、福島県あたりが北限となる。これらの地域で暖帯林、山地[4]に散生する。
同属にシナガヤ Torreya grandis、アメリカガヤ Torreya californica などがある。
雌雄異株で、幹は直立し樹高は20m、周囲は3mほどに、樹冠は幅の広い円錐形になる。成長は極めて遅いが寿命は長い。耐陰性が強く樹林内部であまり日の当たらないところでも育つことができる。
枝は対生する。側枝は三叉状に伸びる。樹皮は灰褐色から褐色で縦に裂ける。葉の長さは2-3cm、幅は2-3mm、線形で断面は扁平で先端は鋭く尖っており、不用意に触れると指に刺さる場合もある。葉の表面は濃緑色で光沢があり革質で硬く、枝に螺旋状につく。
花期は4−5月頃。雄花は長さ1cmほどの楕円形で、前年に出た葉の付け根につく。雌花は新枝の基部の葉の付け根に2個つくが結実するのは通常そのうち1個のみである。種子は緑色の厚い仮種皮に包まれている。花の咲いた翌年の秋に紫褐色に熟する。
枝の様子などはモミなどに似る。葉先が割れない点で見分けがつく。葉の様子がやや似ているイヌガヤ科のイヌガヤは、枝が緑色で、葉が柔らかいのでさわっても痛くない。
属の学名 Torreya はアメリカの植物学者John Torrey（1796〜1873）に因み、種小名 nucifera は「堅果を持った」の意味。
日本最大のカヤは、福島県桑折町にある万正寺の大カヤ（樹高16.5m、幹周8.7m、推定樹齢900年、福島県の天然記念物）である[5]。
カヤの変種、品種として下記ものがある[6]。
材木は淡黄色で光沢があり緻密で虫除けの芳香を放つ。心材と辺材の区別は不明瞭で、年輪は幅が狭く波状を呈する。材質はやや重硬で弾力があり、耐朽性・保存性が高く比較的加工しやすい。樹脂が多く、加工品は年とともに風合いが美しく変化する。
カヤ材でもっとも知られている用途は碁盤、将棋盤、連珠盤である。これらは様々な材の中でカヤで作られたものが最高級品とされ、特に宮崎県日向地方や奈良県春日山産のものがよいとされる。加工のしやすさや美しさから彫刻など工芸品にも用いられる。
水や湿気に対する強さから風呂桶など浴室用具や建築材、船舶材などにも使われることもあるが、カヤ材の生産量が少なくこの様な用途に用いられることは稀である。
種子は食用となる。そのままではヤニ臭くアクが強いので数日間アク抜きしたのち煎るか、土に埋め、皮を腐らせてから蒸して食べる。あるいは、灰を入れた湯でゆでるなどしてアク抜き後乾燥させ、殻つきのまま煎るかローストしたのち殻と薄皮を取り除いて食すか、アク抜きして殻を取り除いた実を電子レンジで数分間加熱し、薄皮をこそいで実を食す方法もある。果実から取られる油は食用、灯火用に使われるほか、将棋盤の製作過程で塗り込まれる。将棋盤のメンテナンス用品としても使用される。また、山梨県では郷土の食品として、実を粒のまま飴にねりこみ、板状に固めた「かやあめ」として、縁日などで販売される。また、カヤの種子は榧実（ひじつ）として漢方に用いられるほか、炒ったものを数十粒食べるとサナダムシの駆除に有効であるといわれる。
間伐材や枝は燻して蚊を追い払うために使われた。カヤの語源はこの「蚊遣り」に由来するという説がある。
カヤの実は相撲の土俵の鎮め物としても使われている。米、塩、スルメ、昆布、栗とともに、土俵中央部の穴に埋められている。
カヤ（榧、学名：Torreya nucifera） は、イチイ科カヤ属の常緑針葉樹である。
日本の東北地方から屋久島にかけての地域、朝鮮半島に分布する。日本では群馬県、福島県あたりが北限となる。これらの地域で暖帯林、山地に散生する。
同属にシナガヤ Torreya grandis、アメリカガヤ Torreya californica などがある。
비자나무(榧子~)는 구과식물강 구과목 주목과에 속하는 침엽수로 일본 남부가 원산지이다. 사찰 근처에 심은 비자나무가 많아 일본에서 가져왔다고 하지만, 제주도 비자림은 자생한 것일 것이라는 견해가 지배적[1]이라 한국 원산지라고 볼 수도 있다.
높이 25m, 지름은 2m에 이르며, 나무껍질은 세로로 얇게 벗겨지고 붉은빛이 도는 갈색을 띤다. 작은 가지는 붉은색을 띤다. 깃처럼 달리는 잎은 길쭉하고 끝이 침 모양으로 뾰족하며, 잎의 중앙맥 양쪽으로 노란빛이 도는 흰색 줄이 선명하다. 4월에는 수꽃과 암꽃이 다른 그루에서 따로따로 피는데, 둥근 달걀 모양인 수꽃은 잎겨드랑이에 달리고, 5-6개의 녹색 포로 싸인 암꽃은 가지 끝에 2-3개씩 달린다. 다음 해 9-10월에 익는 솔방울은 타원형이고 자줏빛이 도는 갈색을 띤다.
비자나무 씨는 약용으로 널리 쓰이고 그 즙은 기름 대용으로도 이용되었다. 목재 중심재는 갈색이고 변재는 노란색으로, 나뭇결이 곱고 가공이 쉬워 주로 가구재·바둑판·장식재·조각재·토목재 등으로 이용된다.
대한민국의 여러 비자나무와 비자나무 숲이 천연기념물로 보호받고 있다.
