nomes no trilho de navegação
Els rizòstoms (Rhizostomeae) són un ordre de cnidaris de la classe Scyphozoa.
Les espècies d'aquest ordre no tenen tentacles ni altres estructures en la vora de la umbrela; per contra, tenen braços orals molt ramificats al llarg dels quals existeixen petits orificis que sucionadores, a diferència d'altres escifozous que posseeixen solament quatre braços; els vuit braços es van fusionant conformi s'apropa a la part central del cos. La boca està també subdividida en diminuts porus units a la cavitat gastrovascular.
En el mar Mediterrània abunda l'espècie Rhizostoma pulmo.
Els rizòstoms (Rhizostomeae) són un ordre de cnidaris de la classe Scyphozoa.
Les espècies d'aquest ordre no tenen tentacles ni altres estructures en la vora de la umbrela; per contra, tenen braços orals molt ramificats al llarg dels quals existeixen petits orificis que sucionadores, a diferència d'altres escifozous que posseeixen solament quatre braços; els vuit braços es van fusionant conformi s'apropa a la part central del cos. La boca està també subdividida en diminuts porus units a la cavitat gastrovascular.
En el mar Mediterrània abunda l'espècie Rhizostoma pulmo.
Die Wurzelmundquallen (Rhizostomeae) sind eine Ordnung der Schirmquallen (Scyphozoa). Etwa 80 Arten sind bekannt, u. a. die an Europas Küsten lebende Lungenqualle (Rhizostoma pulmo), die einem Schirmdurchmesser von 60 bis 80 Zentimeter erreicht, die auch in der Nordsee vorkommende Wurzelmundqualle (Rhizostoma octopus) und die Spiegeleiqualle (Cotylorhiza tuberculata) aus dem Mittelmeer. Nemopilema nomurai ist die größte Wurzelmundqualle. Sie erreicht einen Durchmesser von bis zu zwei Metern und ein Gewicht von bis zu 200 Kilogramm. Ihre Tentakel werden bis zu 5 Meter lang.
Wurzelmundquallen haben einen schalenförmigen oder hochgewölbten Schirm, der tentakellos ist. Stattdessen ist das Mundrohr stark entwickelt, die Mundrohrkanten sind stielförmig verlängert und zu einem miteinander verfalteten, wurzelstockähnlichen Gebilde verwachsen. So sind in der Regel acht Arme mit zahlreichen, krausen Verzweigungen entstanden. Eine zentrale Mundöffnung fehlt. Sie wird durch zahlreiche kleine Poren in den Mundarmen ersetzt. Trotzdem können Wurzelmundquallen auch größere Beutetiere fressen. Sie werden durch die zahlreichen Nesselzellen an den Mundarmen betäubt, von diesen umschlossen und dann durch Verdauungssäfte, die von den Poren ausgeschieden werden, so weit aufgelöst, dass sie aufgenommen werden können.
Bei der Strobilation wird meist nur eine Meduse gebildet.
In Japan und Südostasien werden Wurzelmundquallen, vor allem die Art Rhopilema esculenta gegessen. Jährlich werden viele tausend Tonnen gefangen, und getrocknet oder gesalzen verkauft.
Die Wurzelmundquallen (Rhizostomeae) sind eine Ordnung der Schirmquallen (Scyphozoa). Etwa 80 Arten sind bekannt, u. a. die an Europas Küsten lebende Lungenqualle (Rhizostoma pulmo), die einem Schirmdurchmesser von 60 bis 80 Zentimeter erreicht, die auch in der Nordsee vorkommende Wurzelmundqualle (Rhizostoma octopus) und die Spiegeleiqualle (Cotylorhiza tuberculata) aus dem Mittelmeer. Nemopilema nomurai ist die größte Wurzelmundqualle. Sie erreicht einen Durchmesser von bis zu zwei Metern und ein Gewicht von bis zu 200 Kilogramm. Ihre Tentakel werden bis zu 5 Meter lang.
De blomkoalkwabeftigen (Latynske namme: Rhizostomae of Rhizostomeae) foarmje in skift fan 'e stamme fan 'e netteldieren (Cnidaria), de klasse fan 'e skiifkwabben (Scyphozoa) en de ûnderklasse fan 'e echte skiifkwabben (Discomedusae). Dizze groep kwabben hat gjin tentakels oan 'e râne fan 'e klokfoarm sitten, mar ynstee acht sterk fertûke mûlearms dy't tarist binne mei tige lytse mûliepeninkjes dêr't iten troch nei binnen ta sûgd wurde kin. (Dit yn tsjinstelling ta oare skiifkwabben, dy't mar fjouwer fan sokke mûlearms hawwe.) Tichter nei de eigentlike mûle ta, dy't sintraal oan 'e ûnderside fan 'e klokfoarm sit, rane de acht earms gear ta ien struktuer.
Alle kwabben dy't as delikatesse iten wurde yn 'e Easterske koken yn East- en Súdeast-Aazje binne blomkoalkwabeftigen. Guon leden fan dizze groep wurde dêrsanne ek brûkt foar de makkelei fan tradysjonele medisinen. Sadwaande wurdt der benammen yn 'e Súdsineeske See en de Eastsineeske See kommersjeel op sokke kwabben fiske. De kwabben wurde ornaris drûge en/of sâlte. Yn Sina, dat ditoangeande de langste tradysje hat, waard it foar it earst dokumintearre yn it jier 300 (n.Kr.), mar tsjintwurdich stiet fral Japan om 'e praktyk fan it iten fan kwabben bekend. Lykwols komt it ek foar yn Koreä en Súdeast-Aazje.
Der binne (stân fan saken yn 2007) 92 wittenskiplik beskreaune soarten blomkoalkwabeftigen. Dy binne sa ûnderferdield:
De blomkoalkwabeftigen (Latynske namme: Rhizostomae of Rhizostomeae) foarmje in skift fan 'e stamme fan 'e netteldieren (Cnidaria), de klasse fan 'e skiifkwabben (Scyphozoa) en de ûnderklasse fan 'e echte skiifkwabben (Discomedusae). Dizze groep kwabben hat gjin tentakels oan 'e râne fan 'e klokfoarm sitten, mar ynstee acht sterk fertûke mûlearms dy't tarist binne mei tige lytse mûliepeninkjes dêr't iten troch nei binnen ta sûgd wurde kin. (Dit yn tsjinstelling ta oare skiifkwabben, dy't mar fjouwer fan sokke mûlearms hawwe.) Tichter nei de eigentlike mûle ta, dy't sintraal oan 'e ûnderside fan 'e klokfoarm sit, rane de acht earms gear ta ien struktuer.
Rhizostomae or Rhizostomeae is an order of jellyfish. Species of this order have neither tentacles nor other structures at the bell's edges. Instead, they have eight highly branched oral arms, along which there are suctorial minimouth orifices. (This is in contrast to other scyphozoans, which have four of these arms.) These oral arms become fused as they approach the central part of the jellyfish. The mouth of the animal is also subdivided into minute pores that are linked to coelenteron.
Jellyfish species fished on a commercial basis for human consumption (both as a delicacy and for use in traditional medicine) are all from this order[1] and include members of the families Catostylidae, Lobonematidae, Rhizostomatidae and Stomolophidae.[2][3][4] The jellyfish are typically dried and/or salted.[1] In China, which was the first country documented to use jellyfish as food, this has been practiced at least since the year 300 CE,[1] but they are also commonly consumed in Japan (the largest consumer of jellyfish today), Korea and southeast Asia.[3][4] Several countries outside Asia have also started catching and exporting these in recent decades.[1]
As of 2007, there were 92 recognized extant species in Rhizostomeae.[5] These belong in the following families:[5][6]
Cassiopea andromeda, a Cassiopeidae (upside-down jellyfish)
Rhizostomae or Rhizostomeae is an order of jellyfish. Species of this order have neither tentacles nor other structures at the bell's edges. Instead, they have eight highly branched oral arms, along which there are suctorial minimouth orifices. (This is in contrast to other scyphozoans, which have four of these arms.) These oral arms become fused as they approach the central part of the jellyfish. The mouth of the animal is also subdivided into minute pores that are linked to coelenteron.
Los rizóstomos (Rhizostomae o Rhizostomeae) son un orden de cnidarios de la clase Scyphozoa. Incluye medusas sin tentáculos ni otras estructuras en el borde de la umbrela; Por el contrario, tienen ocho brazos orales muy ramificados a lo largo de los cuales existen pequeños orificios succionadores, a diferencia de otros escifozoos que poseen solo cuatro brazos; los ocho brazos se van fusionando conforme se acerca a la parte central del cuerpo. La boca está también subdividida en diminutos poros unidos a la cavidad gastrovascular.
Datos: Q838519
Multimedia:
Especies: Rhizostomeae
Los rizóstomos (Rhizostomae o Rhizostomeae) son un orden de cnidarios de la clase Scyphozoa. Incluye medusas sin tentáculos ni otras estructuras en el borde de la umbrela; Por el contrario, tienen ocho brazos orales muy ramificados a lo largo de los cuales existen pequeños orificios succionadores, a diferencia de otros escifozoos que poseen solo cuatro brazos; los ocho brazos se van fusionando conforme se acerca a la parte central del cuerpo. La boca está también subdividida en diminutos poros unidos a la cavidad gastrovascular.
Juurimeduusat (Rhizostomeae) on meduusoihin kuuluva lahko. Siihen kuuluvien lajien suuliuskat ovat haaroittuneet siivilöimään vedestä ravintoa ja niissä on monia imusuita.[2]
Juurimeduusat (Rhizostomeae) on meduusoihin kuuluva lahko. Siihen kuuluvien lajien suuliuskat ovat haaroittuneet siivilöimään vedestä ravintoa ja niissä on monia imusuita.
Les Rhizostomeae forment un ordre de méduses de la classe des Scyphozoa.
Ce taxon est caractérisé par des méduses peu urticantes, dénuées de filaments sur le bord de l'ombrelle, pourvues de huit bras buccaux souvent très ramifiés et abritant souvent des algues zooxanthelles symbiotiques dans leurs bras. Elles sont considérées comme les méduses les plus complexes sur un plan anatomique.
Cet ordre compte actuellement 78 espèces, réparties en 29 genres dépendant de 10 familles[1].
Selon World Register of Marine Species (5 janvier 2015)[1] :
Cassiopea andromeda, une Cassiopeidae (méduses inversées)
Cephea cephea, une Cepheidae
Rhizostomae atau Rhizostomeae adalah ordo dari ubur-ubur. Spesies dari ordo ini tak memiliki tentakel maupun struktur lain di tepi bel. Sebaliknya, mereka memiliki delapan lengan mulut yang sangat bercabang. Hal ini berbeda dengan scyphozoa lain, yang hanya memiliki empat lengan ini. Lengan mulut ini menjadi menyatu ketika mereka mendekati bagian tengah ubur-ubur. Mulut hewan ini juga dibagi menjadi pori-pori yang terkait dengan selenteron.
Semua spesies ubur-ubur dalam ordo ini dipancing secara komersial untuk konsumsi manusia (baik sebagai makanan lezat dan untuk digunakan dalam ramuan tradisional)[1] dan termasuk anggota familia Catostylidae, Lobonematidae, Rhizostomatidae, dan Stomolophidae.[2][3][4] Ubur-ubur ini biasanya dikeringkan dan/atau diasinkan.[1] Di Tiongkok, yang merupakan negara pertama didokumentasikan menggunakan ubur-ubur sebagai makanan, telah dipraktikkan setidaknya sejak tahun 300 Masehi, [1] tetapi ubur-ubur ini juga umumnya dikonsumsi di Jepang (konsumen terbesar ubur-ubur saat ini), Korea, dan Asia Tenggara.[3][4] Beberapa negara di luar Asia juga mulai menangkap dan mengekspor ubur-ubur ini dalam beberapa dekade terakhir.[1]
Hingga 2007[update], ada 92 spesies yang diakui di Rhizostomeae.[5] Berikut famili yang termasuk kedalam ordo ini:[5][6]
Cassiopea andromeda, famili Cassiopeidae (ubur-ubur terbalik)
Catostylus mosaicus, famili Catostylidae
Cephea cephea, famili Cepheidae
Mastigias papua, famili Mastigiidae
Rhizostoma pulmo, famili Rhizostomatidae
Stomolophus meleagris, famili Stomolophidae
Rhizostomae atau Rhizostomeae adalah ordo dari ubur-ubur. Spesies dari ordo ini tak memiliki tentakel maupun struktur lain di tepi bel. Sebaliknya, mereka memiliki delapan lengan mulut yang sangat bercabang. Hal ini berbeda dengan scyphozoa lain, yang hanya memiliki empat lengan ini. Lengan mulut ini menjadi menyatu ketika mereka mendekati bagian tengah ubur-ubur. Mulut hewan ini juga dibagi menjadi pori-pori yang terkait dengan selenteron.
Rhizostomeae è un ordine di Cnidari Scifozoi, il cui nome significa “con bocca a radice”, in quanto queste meduse sono caratterizzate da un manubrio suddiviso in moltissimi canali intercomunicanti ed aperti esternamente attraverso molteplici pori succiatori (detti ostioli). Mancando un'apertura boccale unica e definita, l'alimentazione è tipicamente microfaga. Anche la cavità gastrica è strutturata in numerosi canali che formano una rete assai complicata. I polipi delle rizostomee strobilano formando una efira per volta. Alcune rizostomee, grazie alla simbiosi con alcune microalghe, hanno perduto le loro batterie urticanti (es. Mastygias).
Generalmente sono state osservate alle basse latitudini, nell'Oceano Pacifico.
L'ordine Rhizostomeae è suddiviso in due sottordini e 10 famiglie:[1]
Rhizostomeae è un ordine di Cnidari Scifozoi, il cui nome significa “con bocca a radice”, in quanto queste meduse sono caratterizzate da un manubrio suddiviso in moltissimi canali intercomunicanti ed aperti esternamente attraverso molteplici pori succiatori (detti ostioli). Mancando un'apertura boccale unica e definita, l'alimentazione è tipicamente microfaga. Anche la cavità gastrica è strutturata in numerosi canali che formano una rete assai complicata. I polipi delle rizostomee strobilano formando una efira per volta. Alcune rizostomee, grazie alla simbiosi con alcune microalghe, hanno perduto le loro batterie urticanti (es. Mastygias).
Generalmente sono state osservate alle basse latitudini, nell'Oceano Pacifico.
Rhizostomae, ook wel Rhizostomeae genoemd, is een orde van schijfkwallen (Scyphozoa).
In tegenstelling tot de meeste schijfkwallen hebben soorten van deze orde geen tentakels of andere uitsteeksels aan de randen van hun koepelvormige lichaam. In plaats daarvan hebben ze acht sterk vertakte voedingsarmen rond de mond waarop zich openingen bevinden die voedsel naar binnen kunnen zuigen. De mond bestaat uit een aantal kleine poriën die in verbinding staan met het spijsverteringsstelsel.
Er zijn bijna 100 soorten geklasseerd in deze orde in de volgende families:
Rhizostomae is de enige orde van kwallen waarvan de soorten op commerciële basis gevangen worden voor menselijke consumptie. Kwallen van de families Catostylidae, Lobonematidae, Rhizostomatidae en Stomolophidae worden gedroogd en/of ingezouten en verhandeld als delicatessen of als traditionele medicijnen.[1][2][3] De gewoonte om kwallen te eten bestond al rond het begin van de 4e eeuw in China[1] en tegenwoordig worden ze ook veelvuldig geconsumeerd in Japan, Korea en landen in Zuidoost-Azië.[2][3]
Bronnen, noten en/of referentiesRhizostomae, ook wel Rhizostomeae genoemd, is een orde van schijfkwallen (Scyphozoa).
Lungemaneter er en orden av stormaneter. De mangler tentakler, men har åtte armer, i motsetning til andre stormaneter som har fire armer.
I Norge finnes en art, lungemanet (Rhizostoma pulmo). Dette er en vanlig art i Middelhavet, langs Frankrikes vestkyst, ved De britiske øyer og i den sørlige Nordsjøen.[2] I vårt land er den en gjest på Sør- og Vestlandet om seinsommeren og høsten. Den kan bli opptil 90 cm i diameter, og har en blåfiolett kant på klokken.
Det er 92 kjente arter i ordenen, fordelt på 10 familier:[1]
Lungemaneter er en orden av stormaneter. De mangler tentakler, men har åtte armer, i motsetning til andre stormaneter som har fire armer.
I Norge finnes en art, lungemanet (Rhizostoma pulmo). Dette er en vanlig art i Middelhavet, langs Frankrikes vestkyst, ved De britiske øyer og i den sørlige Nordsjøen. I vårt land er den en gjest på Sør- og Vestlandet om seinsommeren og høsten. Den kan bli opptil 90 cm i diameter, og har en blåfiolett kant på klokken.
Rhizostomeae é uma ordem de cnidários da classe Scyphozoa. Os espécimes da mesma são águas-vivas que se encontram predominantemente em águas rasas tropicais ou subtropicais. Uma característica dessa ordem é a ausência de tentáculos; ao invés disso, possui braços orais e manúbrios ramificados em várias "bocas secundárias", que levam aos canais braquiais.
Esta ordem foi patenteada pelo naturalista francês, o Barão Georges Cuvier (Montbéliard, 26 de agosto de 1769 - Paris, 13 de maio de 1832), no ano de 1799.
Rhizostomeae é uma ordem de cnidários da classe Scyphozoa. Os espécimes da mesma são águas-vivas que se encontram predominantemente em águas rasas tropicais ou subtropicais. Uma característica dessa ordem é a ausência de tentáculos; ao invés disso, possui braços orais e manúbrios ramificados em várias "bocas secundárias", que levam aos canais braquiais.
Rúrkoústovky (po latinsky Rhizostomeae alebo Rhizostomatida) sú rad pŕhlivcov z triedy medúzovce. Sú charakteristické tým, že im z okraja „zvona“ nič nevyrastá, a že majú osem orálnych ramien. Žijú najmä v nízkych hĺbkach v Tichom oceáne. Sú to masívne menej klenuté okrúhle medúzy, ramená sú skrátené. Centrálne ústa sú nahradené dlhými zrastenými rúrkami. Napr.: Rhizostoma pulmo je bežný druh európskeho pobrežia.
Commons ponúka multimediálne súbory na tému Rúrkoústovky
Wikidruhy ponúkajú informácie na tému Rúrkoústovky
Rúrkoústovky (po latinsky Rhizostomeae alebo Rhizostomatida) sú rad pŕhlivcov z triedy medúzovce. Sú charakteristické tým, že im z okraja „zvona“ nič nevyrastá, a že majú osem orálnych ramien. Žijú najmä v nízkych hĺbkach v Tichom oceáne. Sú to masívne menej klenuté okrúhle medúzy, ramená sú skrátené. Centrálne ústa sú nahradené dlhými zrastenými rúrkami. Napr.: Rhizostoma pulmo je bežný druh európskeho pobrežia.
Lungmaneter (Rhizostomeae) är en ordning i nässeldjursklassen maneter. Lungmaneter saknar fångsttrådar och medusan har åtta munarmar. Det finns omkring 80 beskrivna arter, varav de flesta förekommer i varma hav. I Atlanten utanför Europas kuster förekommer lungmaneten (Rizosthoma pulmo) och i Medelhavet finns arten Cotylorhiza tuberculata.
En del arter av lungmaneter som förekommer i grunda hav lever nära havsbotten och har den egenheten att de lever med klockan riktad nedåt och munarmarna uppåt, exempelvis Cassiopeia xamachana och Cassiopea andromeda. Orsaken till att dessa lungmaneter lever upp och ner är att de utvecklat ett symbiotiskt förhållande till fotosyntetiserande encelliga alger, så kallade zooxanteller, vilka finns i blåsliknande strukturer kring manetens mun. Maneten får delar av sitt näringsbehov täckt genom algernas fotosyntes och genom att maneten vänder sig upp och ner nås algerna av mer ljus.
Lungmaneter som lever fritt i vattnet, exempelvis Rizosthoma pulmo, kännetecknas ofta av att de har en jämförelsevis hög klocka. För Rizosthoma pulmo har individer med en storlek på upp till 90 centimeter tvärs över klockan observerats.
Stomolophus meleagris
Cotylorhiza tuberculata
Cassiopea andromeda
Wikimedia Commons har media som rör lungmaneter.
Lungmaneter (Rhizostomeae) är en ordning i nässeldjursklassen maneter. Lungmaneter saknar fångsttrådar och medusan har åtta munarmar. Det finns omkring 80 beskrivna arter, varav de flesta förekommer i varma hav. I Atlanten utanför Europas kuster förekommer lungmaneten (Rizosthoma pulmo) och i Medelhavet finns arten Cotylorhiza tuberculata.
En del arter av lungmaneter som förekommer i grunda hav lever nära havsbotten och har den egenheten att de lever med klockan riktad nedåt och munarmarna uppåt, exempelvis Cassiopeia xamachana och Cassiopea andromeda. Orsaken till att dessa lungmaneter lever upp och ner är att de utvecklat ett symbiotiskt förhållande till fotosyntetiserande encelliga alger, så kallade zooxanteller, vilka finns i blåsliknande strukturer kring manetens mun. Maneten får delar av sitt näringsbehov täckt genom algernas fotosyntes och genom att maneten vänder sig upp och ner nås algerna av mer ljus.
Lungmaneter som lever fritt i vattnet, exempelvis Rizosthoma pulmo, kännetecknas ofta av att de har en jämförelsevis hög klocka. För Rizosthoma pulmo har individer med en storlek på upp till 90 centimeter tvärs över klockan observerats.
Stomolophus meleagris
Cotylorhiza tuberculata
Cassiopea andromeda
Ряд Rhizostomeae поділяється на 2 підряда, 11 родин та 16 родів, в які входять приблизно 90 видів. На куполі цих медуз відсутні щупальця, а ротові лопасті (яких зазвичай 4 пари) манубріума розгалужені та несуть глибоко розташовані канали, в які потрапляє їжа (зазвичай, планктон). Отвори цих каналів є вторинними ротовими отворами, і зібрана їжа, завдяки биттю джгутикових клітин на стінках каналів всередині ротових лопастей, переноситься до шлунку. При цьому класичний первинний ротовий отвір у медуз цього класу втрачений. Край зонтика поділяється на вісім чи більше коротких лопастей, які, в свою чергу, несуть вісім або шістнадцять чутливих органів. Сітка з каналів присутня в периферійній зоні навколо шлунку. Життєвий цикл ряду в основних рисах повторює такий ряду Semaeostomeae, де присутні всі раніше описані стадії: поліп, ефіра і т.ін. Ряд Rhizostomeae розповсюджений в мілководній прибережній зоні тропічних, субтропічних морів та морів помірної кліматичної зони.
Діагностичною ознакою таксона є те, що ротові лопасті мають в поперечному розрізі трикутну форму, або ж три пласких відростка.
Родина складається з одного роду, Cassiopea, який містить приблизно 10 видів. Родина відрізняється дуже розгалуженими ротовими лопастями, які мають велику кількість ротових отворів та внутрішніх полостей. Для родини притаманна наявність чотирьох гонад та чотирьох окремих навкологенітальних полостей. Всі представники родини мають більш ніж вісім крайових чутливих органів. Представники родини звичайні в Карибському морі та Мексиканській затоці, де вони, групуючись в прибережних водах, часто розміщуються куполом вниз на піску або на намуловому дні в мангрових заростях, вловлюючи планктон ротовими лопастями (див. фотографію ліворуч), після чого їжа по каналах всередині ротових лопастей спрямовується до шлунку.
Родина представлена чотирма родами — Cephea, Cotylorhiza, Netrostoma, Polyrhiza — в які входять 16 видів. Представники родини мають вісім ротових лопастей, вільні нижні кінці яких формують по два листоподібних пласких розгалуження. Радіальні м'язи добре розвинуті, але кільцеві — розвинуті набагато менше. Cepheidae в великі кількості можуть бути знайдені в тропічних водах.
Ця родина складається з трьох родів — Mastigias, Mastigietta та Phylloriza — до складу яких входять 14 видів. Діагностичною ознакою Mastigiidae є тригранні ротові лопасті з пласкими виростами вздовж граней. Кінці ротових лопастей, при цьому, мають булавовидну форму. Вторинні ротові отвори розміщені по гранях ротових лопастей. Більшість видів має 8 крайових лопастей на куполі. Купол, загалом, плаский, і має від 30 до 120 міліметрів в ширину, кожен з восьми ропаліїв вкритий пігментованим хрусталиком. Родина Mastigiidae близько споріднена з родиною Pseudorhiza, але, на відміну від останньої, має велику кількість завершених радіальних каналів. Представники даної родини мешкають винятково в теплих водах і забарвлені в жовто-оранжеві, коричневі, а іноді в чорні тони із світлими плямами. Також медузи даної родини мають симбіотичні водорості (зооксантелли) в мезоглії (див. зображення ліворуч), і за умов наявності досить інтенсивного освітлення медузи можуть жити, споживаючи винятково продукти фотосинтезу цих водоростей.
Родина складається з одного роду Trysanostoma з трьома видами в ньому. Цим медузам притаманні великі вузькі, облямовані війоподібними виростами ротові лопасті. Верхня частина ротових лопастей (до вторинних ротових отворів) дуже коротка і частково закрита дугоподібними виростами нижньої поверхні купола, що накладаються один на одного. Сам купол від 90 до 120 міліметрів завширшки, а довжина восьми ротових лопастей звичайно в півтора-три рази більша за ширину купола. Нижня частина ротових лопастей з пласкими виростами вздовж ребер, і має Y- або Т-подібну форму в поперечному розрізі.
Родина складається з одного роду Versurgia, до складу якого входять чотири види. Ця родина має плаский купол, що за формою нагадує щит, від 60 до 200 мм завширшки. Вісім ропаліїв розміщені в дуже неглибоких нішах по краю купола. Сама по собі родина мало досліджена, а два з чотирьох видів відомі взагалі в єдиному екземплярі.
У цей підряд входять п'ять родин, 15 родів та 43 види. У всіх представників підряду ротові лопастям притаманні три пласких вироста вздовж граней, а від ямок, де розміщені ропалії, відходять радіальні складки.
Родина складається з трьох родів, Anomalorhiza, Lychnoriza (див. праворуч) та Pseudoriza з шістьма видами. Характеристичною ознакою родини є «трьохкрильні» ротові лопасті з булавовидними виростами між вторинними ротовими отворами. Від шлунку відходять від восьми до шістнадцяти радіальних каналів і гастроваскулярна сітка досить простої будови. Купол сплющений на верхівці, від 120 до 600 мм завширшки. Ця родина відома з прибережних вод Філіпінських островів.
Родина налічує шість родів — Acromitiodes, Acromitus (див. ліворуч), Castostylus, Crambione, Crambionella, Leptobranchia — в які входять 22 види. Ротові лопасті в представників родини не мають булав, філаментів або будь-яких інших придатків. Родина близько споріднена з Lychnorhizidae, відрізняючись майже винятково відсутністю придатків на ротових лопастях. Медузи даної родини мешкають переважно в солоноватоводних акваторіях, і можуть мати в організмі водорості-коменсали, завдяки яким набувають жовто-коричневого кольору. В разі відсутності таких коменсалів колір медузи-хазяїна є кобальтово-синій. Родина чисельна в Індо-Тихоокеанських водах, а три види знайдені і на атлантичному узбережжі Африки та Європи. Найбільшим є вид Castostylus tagi, ширина куполу якого може доходити до 500 міліметрів.
Родина складається з двох родів, Lobonema та Lobonemoides, до складу яких входять 5 видів. Ротові лопасті в цій родині мають сильно видовжені бокові вирости, що звужуються до кінців і несуть численні філаменти. Криючий епітелій ротових лопастей перфорований вікноподібними отворами. Представникам родини притаманні вісім ропаліїв та 196 кругових каналів. На кожному ропалії розташовані численні реснички, що несуть додаткові конусоподібні нематоцисти. Купол сплюснутий, діаметром близько 250 мм. Опіки, що спричинюють медузи цієї родини, можуть бути смертельно небезпечними для людини.
Родина складається з трьох родів, Eupilema, Rhizostoma та Rhopilema, до складу яких входять 7 видів. Діагностичною ознакою родини є видовжені ротові лопасті із вкороченою нижньою частиною (ділянка нижче поля ротових отворів). Найвідомішим представником родини є Грибна медуза (Rhopilema verrilli). Ця медуза споживається в великій кількості в Китаї та Японії, де вважається делікатесом. Грибну медузу часто плутають в представником іншої родини, медузою Гарматне ядро (Stomolophus meleagris). Грибна медуза може виростати до 35 сантиметрів в діаметрі, і, на відміну від Гарматного ядра, має довгі пальцеподібні вирости на ротових лопастях.
До складу родини входить один рід, Stomolophus, в якому об'єднані три види. Ця родина, на відміну від решти представників ряду, має центральний ротовий отвір з добре розвинутим манубріумом, що утворений завдяки зрощенню нижньої та середньої частини ротових лопастей, при цьому нижня частина ротових лопастей вільна і сильно розгалужена. Для медуз родини Stomolophidae характерна наявність чотирьох вигнутих (на відміну від увігнутих в інших родинах) гонад. Представники родини рідко виростають до розміру більше ніж 200 мм в діаметрі. Титульний рід родини, Stomolophus, є звичайним поблизу східного узбережжя обох Америк. Найзвичайнішим є вид Stomolophus meleagris, або медуза Гарматне ядро — цей представник родини є дуже звичайним на східному узбережжі США. Протягом літа та восени велика кількість медуз цього виду збирається в скупчення поблизу берегів та у гирлах річок. Ці скупчення заважають промисловому рибальству, завдяки тому, що забивають трали, що призводить до уповільнення тралування, або навіть до ушкодження риболовних знарядь. Будучи найзвичайнішою медузою на східному узбережжі США, Гарматне Ядро, в той же час, є і найменш отруйною. Цю медузу легко відрізнити завдяки білому куполу з характерними смугами шоколадного кольору, а також специфічного виду щільному хрящеподібному ротовому апарату, сформованому зрощеними ротовими лопастями.
В качестве основного источника пищи выступают планктонные организмы, которых медузы отлавливают из реактивной струи, возникающей при сокращении зонтика, и заглатывают через вторичные ротовые отверстия на ротовых лопастях. Существуют данные о том, что корнероты способны к наружному пищеварению, благодаря чему способны питаться и более крупными организмами, например, рыбами.
Особый образ жизни характерен для представителей семейства Cassiopeidae. Эти медузы ведут донный образ жизни, лёжа на аборальной стороне зонтика, ротовыми лопастями кверху. Питание этих форм осуществляется за счёт фотосинтезирующих эндосимбионтов — зооксантелл (протистов из группы динофлагеллят).
Отряд насчитывает около 80 видов, которые группируют в следующие таксоны[2]:
В качестве основного источника пищи выступают планктонные организмы, которых медузы отлавливают из реактивной струи, возникающей при сокращении зонтика, и заглатывают через вторичные ротовые отверстия на ротовых лопастях. Существуют данные о том, что корнероты способны к наружному пищеварению, благодаря чему способны питаться и более крупными организмами, например, рыбами.
Особый образ жизни характерен для представителей семейства Cassiopeidae. Эти медузы ведут донный образ жизни, лёжа на аборальной стороне зонтика, ротовыми лопастями кверху. Питание этих форм осуществляется за счёт фотосинтезирующих эндосимбионтов — зооксантелл (протистов из группы динофлагеллят).
根口水母目（学名：Rhizostomeae）是刺胞动物门钵水母纲的一个目。代表种包括海蜇（Rhopilema）、硝水母（Mastigias）等。本目物種的特色是其體腔的邊緣沒有觸手或其他構造。相反，從牠們的口會伸出八條高度分支的長臂，並長有吸盤構造的小口。
截至2007年 (2007-Missing required parameter 1=month!)[update]，本目計有92個已確認的現存物種[1]，分為以下十個科[1][2]：
根口水母目（学名：Rhizostomeae）是刺胞动物门钵水母纲的一个目。代表种包括海蜇（Rhopilema）、硝水母（Mastigias）等。本目物種的特色是其體腔的邊緣沒有觸手或其他構造。相反，從牠們的口會伸出八條高度分支的長臂，並長有吸盤構造的小口。
근구해파리목(Rhizostomae 또는 Rhizostomeae)는 해파리강에 속하는 강장동물 목의 하나이다.
2007년 기준으로, 근구해파리목에는 92종의 현존하는 종이 기재되어 있다.[1] 약 10개 과로 이루어져 있다.[1][2]
.jpg)
