Els gallets de roca són dues espècies d'aus d'Amèrica del Sud que formen el gènere Rupicola, a la família dels cotíngids (Cotingidae), dins l'ordre dels passeriformes.
Bàsicament s'alimenten de fruites, però també formen part de la dieta els insectes.
Viuen en les selves humides tropicals i subtropicals, prop de serralades. No freqüenten la part superior dels arbres i viuen prop del terra. Habiten el nord d'Amèrica del Sud.
Com altres cotíngids tenen una conducta de festeig molt eleborada. Les femelles fan el niu en petites coves als penyasegats, on ponen 1 – 2 ous de color verdós. Crien en petites colònies i els mascles no participen gens de la cria.
Hi ha dues espècies de gallets de roca:
Els gallets de roca són dues espècies d'aus d'Amèrica del Sud que formen el gènere Rupicola, a la família dels cotíngids (Cotingidae), dins l'ordre dels passeriformes.
Harjakotingat (Rupicola) on kotingojen heimoon kuuluva varpuslintusuku. Harjakotingoihin kuuluu BirdLifen mukaan kaksi lajia.
Harjakotingat (Rupicola) on kotingojen heimoon kuuluva varpuslintusuku. Harjakotingoihin kuuluu BirdLifen mukaan kaksi lajia.
Is éan é an coileach carraige atá dúchasach do Mheiriceá Theas trópaiceach. An fireannach le clúmh lonrach dearg nó flannbhuí is cíor mhór ar an gceann. Cuireann sé staidiúir air féin chun baineannaigh a mhealladh.
Is síol ainmhí é an t-alt seo. Cuir leis, chun cuidiú leis an Vicipéid.
Rupicola is een geslacht van vogels uit de familie cotinga's (Cotingidae). Het geslacht telt 2 soorten.
Multimedia w Wikimedia Commons Rupicola – rodzaj ptaków z rodziny bławatnikowatych (Cotingidae).
Rodzaj obejmuje gatunki występujące w Ameryce Południowej[3].
Długość ciała 27-32 cm, masa ciała 203-266 g (samce są większe i cięższe od samic)[4].
Nazwa rodzajowa jest połączeniem słów z łaciny: rupes, rupis – „skała” (rumpere – „roztrzaskać”) oraz -cola – „mieszkaniec” (colere – „mieszkać”). Skalikurek gujański został nazwany „Coq-de-Roche” przez Barrere w 1745 roku, ze względu na jego płaski, jednostronny, podobny do koguciego grzebień oraz zwyczaj gniazdowania w jaskiniach[5].
„Rupicola” = Pipra rupicola Linnaeus
Do rodzaju należą następujące gatunki[6]:
Rupicola – rodzaj ptaków z rodziny bławatnikowatych (Cotingidae).
Klippfåglar (Rupicola) är ett släkte i familjen kotingor inom ordningen tättingar.[1] Släktet omfattar två arter:[1]
Wikimedia Commons har media som rör Klippfåglar.
Klippfåglar (Rupicola) är ett släkte i familjen kotingor inom ordningen tättingar. Släktet omfattar två arter:
Andinsk klippfågel (R. peruvianus) Guldklippfågel (R. rupicola)Довжина тіла птаха дорівнює приблизно 32 см. Самці скельних півників мають золотисто-оранжеве забарвлення. На чубі є чорна смужка, крила строкаті, чорного кольору з білими плямами. Самиці обох видів мають однокольорове коричневе з матовим блиском пір'я. Яскраво виражений статевий диморфізм вказує на полігамність птахів.
Карміново-червоний гвіанський скельний півник (Rupicola rupicola) зустрічається в глухій гущавині тропічних лісів на території Колумбії, Північної Бразилії, Південної Венесуели і Гвіани. Цей птах віддає перевагу тим лісовим районам, де є скелі. Часто скелясті півники поселяються на берегах приток рік Оріноко та Амазонки.
Золотисто-помаранчевий перуанський скельний півник (Rupicola peruviana) зустрічається в гірських лісах. Він живе лісах Анд у Північно-західній Венесуелі і північніше до Еквадору, Колумбії та Перу. Найчастіше ці птахи гніздуюься уздовж обривистих берегів гірських струмків, швидких річкових потоків і водоспадів.
Півники живуть на нижньому ярусі вологих тропічних лісів. Більшу частину часу вони проводять на деревах у пошуках стиглих плодів, що становлять основу їхнього раціону. За допомогою малого гострого дзьоба півники збирають пальмові плоди та ягоди.
Скельні півники є полігамними птахами, тобто вони не утворюють постійних пар, а кожного року паруються з новим партнером. У період гніздування скельні півники групами збираються на спільні токовища. Птахи токують на рівних кам'янистих майданчиках, на кожному з яких збирається близько 50-60 особин. Кожен самець займає на цій території своє індивідуальне місце. Він ретельно очищає його від рослинного сміття — сухої трави та гілок — і лише після цього приступає до токування.
Токуючий самець демонструє віялоподібний чуб, при цьому він схиляє голову набік, розпрямляє хвіст і прикрашені кольоровим пір'ям крила. Птахи танцюють довго, дуже часто завмираючи в нерухомих позах. Цей ритуал спрямований на залучення самок. Між самцями не буває поєдинків. Поки самці танцюють, самки спостерігають за ними, сидячи в кущах, зрідка вони спускаються до самців, а потім знову ховаються в кущі. Після спаровування самка ліпить гніздо з багна. Пташка прикріплює гніздо до рівної скелястої стіни.
Гніздо півників чашоподібне, неглибоке. Зовні птахи укріплюють свої гнізда гілочками і прикрашають їх листочками. Іноді група самок влаштовує гнізда на одній стіні. Самка скельного півника відкладає двоє яєць. Яйця цих птахів білі, вкриті коричневими плямами. Самка насиджує їх протягом 19-28 днів. Самці не беруть участі в насиджуванні кладки і вихованні потомства. Самка скельного півника вигодовує пташенят комахами, жабами і ящірками. Період вигодовування становить приблизно 21-44 дні.
Rupicola là một chi chim trong họ Cotingidae.[1]
Rupicola là một chi chim trong họ Cotingidae.
Скальные петушки, скалистые петушки, каменные петушки[1](лат. Rupicola) — род воробьиных птиц из семейства Котинговые.
Скальные петушки, скалистые петушки, каменные петушки(лат. Rupicola) — род воробьиных птиц из семейства Котинговые.
動冠傘鳥是分佈在南美洲的動冠傘鳥屬（Rupicola）下的鳥類。
動冠傘鳥棲息在熱帶及亞熱帶近岩石區的雨林，牠們會在岩石區築巢。牠們有複雜的示愛行為及吸引的求偶行徑。
雄鳥壯麗的不只其鮮艷的橙色或紅色，而其明顯的扇狀冠。較沉色的雌鳥主要呈褐色。牠們很是小心，喜歡吃果實及草莓。
現存有兩個動冠傘鳥物種：
.jpg)
