Невеличкий кущ 5-20 см заввишки, хамефіт. Пагони сланкі, на верхівці висхідні, опушені. Листки трійчасті, складаються з оберненояйцеподібно-ланцетних опушених листочків. Квітки жовті, зібрані в однобічні гребінчасті китицеподібні суцвіття, розташовані поодинці або попарно в пазухах листків. Плід — широко лінійно-ланцетний, густо опушений біб.
Рослина світлолюбна, посухостійка, полюбляє ґрунти, багаті на кальцій. Зростає у несформованих петрофітних (каменелюбних) рослинних угрупованнях на вапнякових скелях, яйлах, біля верхньої межі соснових лісів.
Квітне у травні-липні, запилюється комахами. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням.
Ареал зіноваті Вульфа вузький і охоплює ділянки Гірського Криму та Південного узбережжя Кримського півострова, причому переважна більшість осередків розташована на горі Ай-Петрі. А. В. Єна включив його до списку ендемічних рослин Криму.[5] За межами України ця рослина знайдена біля Новоросійська (Росія).[2]
Стан українських популяцій стабільний, але вид має вузьку еколого-ценотичну амплітуду та слабку конкурентну здатність, що перешкоджає його ширшому розповсюдженню у природі. Крім того, зіновать Вульфа страждає від сильного антропогенного навантаження. Рослина охороняється в Байдарському заказнику, Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках.
Завдяки компактному габітусу, посухостійкості і рясному цвітінню зіновать Вульфа дуже ефектна у культурі. Вид перспективний для поширення як декоративний. В дикій природі він цінний тим, що затримує часточки ґрунту на крутих схилах, запобігаючи їх ерозії.
Cytisus wulfii là một loài thực vật có hoa trong họ Đậu. Loài này được V.I.Krecz. miêu tả khoa học đầu tiên.[1]
.jpg){kind=small}
Bài viết liên quan đến tông đậu Genisteae này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
Cytisus wulfii là một loài thực vật có hoa trong họ Đậu. Loài này được V.I.Krecz. miêu tả khoa học đầu tiên.
Cytisus wulffii V.I.Krecz. (1940)
Синонимы
Ракитник Вульфа[2] (лат. Cytisus wulffii) — многолетнее растение семейства Бобовых. Эндемик Северо-Восточного Причерноморья, занесен в Красную книгу Украины и Европейский красный список. Декоративное и медоносное растение.
Вид назван в честь советского ботаника Евгения Владимировича Вульфа.
Небольшой куст 5—20 см высотой, хамефит. Побеги стелющиеся, на верхушке восходящие, опушенные. Листья тройчатые, состоят из яйцеподобно-опушенных ланцетных листочков. Цветки желтые, собраны в односторонние гребенчатые кистевидные соцветия, расположенные поодиночке или попарно в пазухах листьев. Плод — широко линейно-ланцетные, густо опушенный боб.
Растение светолюбивое, засухоустойчивое, предпочитает почвы, богатые на кальций. Растет в несформированных петрофитных (каменелюбивых) растительных группировках на известняковых скалах, яйлах, у верхней границы сосновых лесов.
Цветет в мае-июле, опыляется насекомыми. Плодоносит в июле-августе. Размножается семенами.
Ареал ракитника Вульфа узкий и охватывает участки Горного Крыма и Южного побережья Крымского полуострова, причем подавляющее большинство ячеек расположено на горе Ай-Петри. А. В. Ена включил его в список эндемичных растений Крыма[3]. Также растение встречается возле Новороссийска[2].
Состояние популяций стабильное, но вид имеет узкую эколого-ценотическую амплитуду и слабую конкурентную способность, что препятствует его более широкому распространению в природе. Кроме того, ракитник Вульфа страдает от сильной антропогенной нагрузки. Растение охраняется в Байдарском заказнике, Ялтинском горно-лесном и Крымском природных заповедниках.
Благодаря компактному габитусу, засухоустойчивости и обильному цветению ракитник Вульфа встречается в культуре. Вид перспективный для распространения как декоративный. В дикой природе он ценен тем, что задерживает частицы почвы на крутых склонах, предотвращая их эрозию.
Ракитник Вульфа (лат. Cytisus wulffii) — многолетнее растение семейства Бобовых. Эндемик Северо-Восточного Причерноморья, занесен в Красную книгу Украины и Европейский красный список. Декоративное и медоносное растение.
Вид назван в честь советского ботаника Евгения Владимировича Вульфа.
