dcsimg

Житняк пухнастоквітковий ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Морфологія і біологія

Багаторічний злак. Утворює довгі повзучі кореневища. Стебла 40-75 см висоти. Листя сизо-зелені, здебільшого згорнуті, до 4 мм ширини, знизу голі, зверху короткоопушені; піхви голі, зрідка у нижніх листків білоповстисті. Колосся (6) 8-17 см довжини, (7) 10-20 мм ширини. Колоски 7-12 мм довжини, 5-7 (10)-квіткові, широко розставлені в нижній частині колос; колоскові луски ланцетно-шиловидні, остевидно загострені, по кілю голі або волосисті; нижня квіткова луска без ості, 5-8 мм довжини, переважно густоволосиста; верхня квіткова луска дорівнює нижній, на кілях гола або рідковійчаста. Пиляки 5 мм довжини. Цвіте в травні-червні. Анемофіл. 2n=28.

Екологія

Піонер заростаючих пісків. Росте на рухливих, слабозаросших пісках, по вершинах і схилах кучугур. На піщаних буграх серед молодих посадок сосни зростає спільно з Carex colchica, Festuca beckeri, Koeleria sabuletorum.

Поширення

Ендемік. По пісках лівого берега Дніпра від Кременчука до Дніпровського лиману. Відомі також ізольовані місцезнаходження на пісках Південного Бугу нижче Миколаєва і в районі Мелітополя.

Використання та господарське значення

Використовують як кормову рослину. Представляє інтерес для використання в селекційних програмах Житняку гребінчастого.

Примітки

Література

  • Бухтеева А. В., Малышев Л. Л., Конарев А. В. Дикорастущие популяции житняка Восточноевропейской степной провинции // Бюлл. ВИР. — Л.:1990. — Вып. 198. — С. 54-59 (рос.)
  • Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. Злаки Украины. // Под общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю. Р. — Київ : «Наукова думка», 1977. — 518 с.(рос.)
  • Цвелев Н. Н. Злаки СССР. — Л., «Наука», 1976. — 788 стр. (рос.)
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK