Багаторічний злак. Утворює довгі повзучі кореневища. Стебла 40-75 см висоти. Листя сизо-зелені, здебільшого згорнуті, до 4 мм ширини, знизу голі, зверху короткоопушені; піхви голі, зрідка у нижніх листків білоповстисті. Колосся (6) 8-17 см довжини, (7) 10-20 мм ширини. Колоски 7-12 мм довжини, 5-7 (10)-квіткові, широко розставлені в нижній частині колос; колоскові луски ланцетно-шиловидні, остевидно загострені, по кілю голі або волосисті; нижня квіткова луска без ості, 5-8 мм довжини, переважно густоволосиста; верхня квіткова луска дорівнює нижній, на кілях гола або рідковійчаста. Пиляки 5 мм довжини. Цвіте в травні-червні. Анемофіл. 2n=28.
Піонер заростаючих пісків. Росте на рухливих, слабозаросших пісках, по вершинах і схилах кучугур. На піщаних буграх серед молодих посадок сосни зростає спільно з Carex colchica, Festuca beckeri, Koeleria sabuletorum.
Ендемік. По пісках лівого берега Дніпра від Кременчука до Дніпровського лиману. Відомі також ізольовані місцезнаходження на пісках Південного Бугу нижче Миколаєва і в районі Мелітополя.
Використовують як кормову рослину. Представляє інтерес для використання в селекційних програмах Житняку гребінчастого.
Agropyron dasyanthum là một loài thực vật có hoa trong họ Hòa thảo. Loài này được Ledeb. mô tả khoa học đầu tiên năm 1820.[1]
Agropyron dasyanthum là một loài thực vật có hoa trong họ Hòa thảo. Loài này được Ledeb. mô tả khoa học đầu tiên năm 1820.
Agropyron dasyanthum Ledeb., 1820
Охранный статусЖитняк пушистоцветковый[2] (лат. Agropyron dasyanthum) — вид однодольных растений рода Житняк (Agropyron) семейства Злаки (Poaceae). Впервые описан немецким ботаником Карлом Фридрихом фон Ледебуром в 1820 году[3][4].
Эндемик Украины[5][6], известный с центральной и южной частей страны[7]. Субпопуляции вида размещены изолированно друг от друга; общая площадь участков составляет лишь около 500 км²[5].
Предпочитает песчаные участки по берегам рек, иные прибрежные места[5].
Многолетнее[8] травянистое растение. Стебель длиной 40—75 см[8]
Корневище удлинённое.
Листья ланцетной или линейной формы, скрученные, голые.
Соцветие — одиночная колосовидная кисть, двусторонняя, линейная. Колоски несут по пять — шесть цветков.
Плод — зерновка жёлтого цвета, продолговатая, верхняя часть мясистая.
Число хромосом 2n = 28[9].
Используется как кормовое растение[5].
Информации о численности популяции и её изменении нет[5].
По данным Международного союза охраны природы вид считается вымирающим (статус «EN»). Среди угроз виду — малая площадь ареала, развитие инфраструктуры в черте городов Николаев и Мелитополь, где размещены изолированные участки произрастания житняка пушистоцветкового[5].
Занесён в Красную книгу Херсонской области Украины[2].
Синонимичные названия[3]:
Житняк пушистоцветковый (лат. Agropyron dasyanthum) — вид однодольных растений рода Житняк (Agropyron) семейства Злаки (Poaceae). Впервые описан немецким ботаником Карлом Фридрихом фон Ледебуром в 1820 году.