Mammillaria huitzilopochtli ist eine Pflanzenart aus der Gattung Mammillaria in der Familie der Kakteengewächse (Cactaceae). Das Artepitheton huitzilopochtli entstammt der Sprache der Azteken und ehrt Huitzilopochtli, den Gott der Sonne und des Krieges in der aztekischen Religion.[1]
Mammillaria huitzilopochtli wächst zuerst einzeln und später verzweigt. Die zuerst kugeligen, später keulig bis zylindrisch geformten, dunkelgrünen Triebe werden bis zu 15 Zentimeter hoch und erreichen dabei einen Durchmesser von 6 bis 8 Zentimeter. Die seitlich zusammengedrückten Warzen sind zylindrisch bis konisch geformt. Die Axillen sind in der Blüten bildenden Gegend mit dichter weißer Wolle besetzt. Mitteldornen fehlen oft oder es nur einer vorhanden. Sehr selten wurden 2 bis 4 Mitteldornen beobachtet. Wenn vorhanden, dann sind sie abstehend fein, nadelig bis pfriemlich oder gewungen, dunkelbraun bis schwarz und 0,4 bis 2 Zentimeter lang. 15 bis 30 glasig weiße Randdornen sind 2,5 bis 3,5 Millimeter lang.
Die karminroten Blüten öffnen sich nicht sehr weit. Sie sind 1,2 bis 1,5 Zentimeter lang und messen 7 Millimeter im Durchmesser. Die roten Früchte sind keulig bis zylindrisch geformt. Sie werden bis zu 1,5 Zentimeter lang.
Mammillaria huitzilopochtli ist in den mexikanischen Bundesstaaten Oaxaca und Puebla verbreitet.
Die Erstbeschreibung erfolgte 1979 durch David Richard Hunt.[2]
Es werden folgende Unterarten unterschieden:
In der Roten Liste gefährdeter Arten der IUCN wird die Art als „Least Concern (LC)“, d. h. als nicht gefährdet geführt.[5]
Mammillaria huitzilopochtli ist eine Pflanzenart aus der Gattung Mammillaria in der Familie der Kakteengewächse (Cactaceae). Das Artepitheton huitzilopochtli entstammt der Sprache der Azteken und ehrt Huitzilopochtli, den Gott der Sonne und des Krieges in der aztekischen Religion.
Mammillaria huitzilopochtli (biznaga de Huitzilopochtli), es una especie endémica de biznaga perteneciente a la familia Cactaceae que se distribuye en la región de Cuicatlán, Oaxaca en México. La palabra huitzilopochtli hace referencia a una deidad mexica asociada al sol y la guerra. [2]
Tiene tallos simples o ramificados desde la base o el ápice con hasta 13 cm de alto y 6 de ancho, globosos a corto-claviformes. Sus tubérculos son pequeños de 7 mm de largo y 5 de ancho, son de color verde oscuro y con tricomas en la zona fértil. Tiene areolas elípticas. De 14 a 30 espinas radiales, aciculares, rectas, de color blanco, mientas que las espinas centrales son de color pardo a negro. La flor de aproximadamente 1.5 cm de largo y 1 de ancho es infundibuliforme de coloración rojiza. El fruto de 2 cm de largo y 5 mm de ancho es claviforme, rojizo al igual que la flor. La floración ocurre entre los meses de octubre y diciembre, mientas que la fructificación entre diciembre y marzo.[2][3]
Esta especie es poco usada por la población local como planta ornamental.[1]
Endémica del estado de Oaxaca en México.[2][1]
Habita bosques tropicales caducifolios, en suelos de tipo oxisol. En elevaciones de 600 a 1000 msnm.[2]
Existen sólo 7 subpoblaciones de M. huitzilopochtli dentro de un área de 1058 hectáreas con una densidad poblacional promedio de 1718 individuos/hectárea.[4] El cambio climático y el pastoreo representan una amenaza potencial para las poblaciones de la biznaga de Huitzilopochtli. Bajo un escenario de cambio climático con un aumento de temperatura de 2ºC y reducción de la precipitación en un 15% respecto a las condiciones climáticas actuales la especie tendría una dramática reducción de su área de distribución, aunado a condiciones intrínsecas de la especie que limitan el crecimiento poblacional y un lento establecimiento de plántulas.[2][1]
Esta especie de biznaga se encuentra listada en la Norma Oficial Mexicana 059-SEMARNAT-2010 como una especie sujeta a protección especial.[5] Y habita dentro de la Reserva de la Biósfera Tehuacán-Cuicatlán.
Mammillaria huitzilopochtli (biznaga de Huitzilopochtli), es una especie endémica de biznaga perteneciente a la familia Cactaceae que se distribuye en la región de Cuicatlán, Oaxaca en México. La palabra huitzilopochtli hace referencia a una deidad mexica asociada al sol y la guerra.
Видова назва носить ім'я ацтекського бога Сонця і війни Уїцилопочтлі, тому що його колючки нагадують списи або ножі ацтеків.[2]
Рослини спочатку поодинокі, пізніше кущаться на верхівці.
Орган Опис Стебло спочатку кулясте, пізніше стає булавовидним до циліндричного, до 15 см заввишки, 6-8 см в діаметрі. Епідерміс темно-зелений. Маміли з боку сплюснуті, циліндричні до конічних. Аксили з щільним білим пухом в області цвітіння. Центральні колючки 0-1, рідко 2-4, вертикальні, тонкі, голковидні до шилоподібних, від темно-коричневих до чорних, 4-20 мм завдовжки. Радіальні колючки 15-30, стекловидно-білі, 25-35 мм завдовжки. Квіти повністю не розкриваються, кармінові, 12-15 мм завдовжки, до 7 мм в діаметрі. Плоди булавоподібні до циліндричних, червоні, до 15 мм завдовжки. НасінняMammillaria huitzilopochtli є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Оахака і Пуебла.
Мешкає на висотах від 500 до 1 000 м над рівнем моря. Цвіте в період з жовтня по грудень, плодоносить в період з грудня по березень. Сіянці ростуть тільки в тіні маточних рослин.
Mammillaria huitzilopochtli входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Відомо тільки сім субпопуляцій Mammillaria huitzilopochtli, що займають територію 1058 га, з середньою щільністю 1718 особин/га. Цей вид має дуже вузький ареал, тим не менш, популяції мають дуже високу щільність. Існує невелике зниження чисельності населення, але наразі немає серйозних загроз для існування виду, однак особливу увагу слід приділити впливу на рослини козячого витоптування. Потенційною загрозою для виду є зміна клімату. За сценарієм зміни клімату, в якому температура підвищилася на 2 °С, а кількість опадів знизилася на 15 % відносно до поточних кліматичних умов, кількість рослин цього виду різко знизиться.
Mammillaria huitzilopochtli занесена в Мексиці до національного списку видів, що знаходяться під загрозою зникнення, де вона входить до категорії «підлягають особливому захисту». Однак, за словами місцевих природоохоронців цей вид повинен бути переведений джо вищої категорії, тобто «під загрозою зникнення».
Мешкає в біосферному заповіднику Теуакан-Куїкатлан.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]
Рослини цього виду культивуються як декоративні. В культурі ця мамілярія не являє труднощів.
Деякі систематики кактусових вважали цей вид умовно прийнятим, спорідненим, а можливо, й підвидом або синонімом Mammillaria crucigera.
Визнано 2 підвиди Mammillaria huitzilopochtli.
Mammillaria huitzilopochtli là một loài thực vật có hoa trong họ Cactaceae. Loài này được D.R. Hunt mô tả khoa học đầu tiên năm 1979.[1]
Mammillaria huitzilopochtu L066
Mammillaria huitzilopochtli là một loài thực vật có hoa trong họ Cactaceae. Loài này được D.R. Hunt mô tả khoa học đầu tiên năm 1979.
