Der Gewürz-Kälberkropf (Chaerophyllum aromaticum), auch Aromatischer Kälberkropf oder Duft-Kälberkropf[1] genannt, ist eine Pflanzenart in der Familie der Doldenblütler (Apiaceae). Sie kommt in Mittel-, Südost- und Osteuropa vor.
Der Gewürz-Kälberkropf ist eine würzig riechende und ausdauernde, krautige Pflanze.[1] Sie ist kräftig, erreicht Wuchshöhen von bis zu 2 Meter und besitzt eine lange, kriechende Wurzel. Die aufrechten, verzweigten Stängel sind mit weißen, rückwärts gerichteten Trichomen borstig behaart.[2]
Die wechselständigen Laubblätter besitzen einen Blattstiel und eine Blattscheide. Die Blattspreiten sind üblicherweise zweifach gefiedert. Die 4 bis 10 Zentimeter langen Blättchen sind lanzettlich bis eiförmig und neben dem keilförmig verschmälertem Spreitengrund kahl oder schwach flaumig und weiß behaart. Das obere Ende der Blättchen ist spitz und bei den oberen Blättchen üblicherweise lang zugespitzt. Der Rand der Blättchen ist grob gesägt. Es sind keine Nebenblätter vorhanden.
Die Blütezeit reicht von Juli bis August.[1] Die Blüten stehen in mehrblütigen doldigen Teilblütenständen zusammen; die zurückgekrümmten Hüllblättchen sind bewimpert.[1] Die Blütenstiele laufen strahlig auseinander und verdicken kaum bei Fruchtbildung.
Die mit Ausnahme des Gynoeceums fünfzähligen Blüten sind unscheinbar und besitzen keine Kelchblätter. Die fünf freien, weißen Kronblätter sind ausgerandet, zurückgebogen und nicht bewimpert. Es ist nur ein Kreis mit fünf freien Staubblättern vorhanden. Zwei Fruchtblätter sind zu einem unterständigen Fruchtknoten verwachsen. Zwei Griffel sitzen auf dem flach konischen Griffelpolster.
Die auf gekrümmten Fruchtstielen sitzenden Früchte sind bei einer Länge von 8 bis 15 Millimeter schmal eiförmig-länglich und seitlich leicht zusammengedrückt. Sie besitzen breite und rundliche, mit je einem Ölstriemen versehene Rippen.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 22.[3]
Der Gewürz-Kälberkropf ist in Mitteleuropa, im nördlichen Italien, auf der Balkanhalbinsel, im östlichen Europa, in der Türkei und in Georgien verbreitet.[4] In Norwegen und in Schweden ist die Art ein Neophyt.[5] Der Gewürz-Kälberkropf besiedelt feuchte Habitate wie Bachauen, Ufergehölze oder schattig-feuchte Wälder.[1] Er ist eine Charakterart des Chaerophylletum aromatici aus dem Verband des Aegopodion.[6]
In Österreich kommt der Gewürz-Kälberkropf in den Bundesländern Burgenland, Niederösterreich, Wien und Oberösterreich zerstreut bis selten vor; in der Steiermark und Salzburg nur unbeständig[1].
Chaerophyllum aromaticum wurde 1753 von Carl Linné in Species Plantarum, Band 1, Seite 259, erstveröffentlicht.[7][4] Ein Synonym für Chaerophyllum aromaticum L. ist Chaerophyllum euboeumHalácsy.[5]
Für den Gewürz-Kälberkropf bestehen bzw. bestanden auch die weiteren deutschsprachigen Trivialnamen Wilde Engelwurz und Mattenkörfel.[8]
Der Gewürz-Kälberkropf (Chaerophyllum aromaticum), auch Aromatischer Kälberkropf oder Duft-Kälberkropf genannt, ist eine Pflanzenart in der Familie der Doldenblütler (Apiaceae). Sie kommt in Mittel-, Südost- und Osteuropa vor.
Chaerophyllum aromaticum is a species of flowering plant belonging to the family Apiaceae.[1]
Its native range is Central, Southeastern and Eastern Europe.[1]
Chaerophyllum aromaticum is a species of flowering plant belonging to the family Apiaceae.
Its native range is Central, Southeastern and Eastern Europe.
Kvapusis gurgždis (Chaerophyllum aromaticum) – salierinių (Apiaceae) šeimos, gurgždių genties daugiametis, šlapių vietų augalas. Kvapniojo gurgždžio pavadinimas kilo iš graikiškų žodžių: chairo – džiaugiuosi, pasitenkinti, phyllon – lapas, aromaticum – aromatiškas, maloniai kvepiąs
Daugiametis, malonaus morkos kvapo augalas, 60–200 cm aukščio augalas. Stiebas šakotas, jo apatinė dalis šiurkščiai plaukuota, raudonai taškuota, žemiau bamblių ryškiai sustorėjęs, vagotas. Lapai žalios spalvos, plunksniškai suskaldyti arba tris kartus trilapiai (aukštesnieji 2–1 kart trilapiai), su kiaušiniškais, stambiais, 4–10 cm ilgio ir 1,5–5 cm pločio, dantytais, smailiaviršūniais, plaukuotais lapeliais; makštys neilgos, plačios, plėviškais kraštais.
Skėtis su 12–20 stipinų; skraistės nėra arba esti vienas, anksti nukrintantis skaistlapis; skaistlapėliai 6–9, lancetiški, smailiaviršūniai, plėviniais blakstienotais kraštais, žemyn atsilošę. Vainiklapiai neblakstienoti, ryškiai balti, pliki. Liemenėlis ilgesnis už savo kūgišką pamatą (mezginės viršūnėje esantį priedą).
Vaisių užmega tik vienas ar keli skėtuko žiedai; vaisius cilindriškas, 8–13 mm ilgio, 3 mm ilgio, šviesus, išilgai tamsiai dryžuotas, liemenėliai 2–3 ilgesni už stilopodį. Vaisiai išauga rugpjūčio mėn.
Žydi liepos mėnesį.
Auga lapuočių ir mišriuose miškeliuose, krūmuose. Mėgsta pavėsingas vietas ir humusingą dirvožemį.
Paplitimas Lietuvoje: Neretas. Pasitaiko visuose respublikos rajonuose, auga sąžalynais.
Bendras paplitimas: Vidurio ir Rytų Europa, Viduržemio pajūris (Šiaurės Italija ir Balkanai), Rusijos europinė dalis.
Mūsų šalyje pastebėti 2 šios rūšies varietetai:
Chaerophyllum aromaticum var. aromaticum (var. longipilum Thell.) – stiebo apačia apaugusi ilgais, baltais, ant kauburėlių išaugusiais, paprastai žemyn palinkusiais plaukeliais; viršutinė stiebo dalis plika. Auga pakankamai drėgnuose mišriuose ir lapuočių miškuose, krūmuose, dažniausiai kalvų, taip pat upių ir upelių šlaituose bei krantuose. Dažnas visoje šalyje.
Chaerophyllum aromaticum var. brevipilum Murb.– stiebas iki pat viršaus apaugęs tankiais, minkštais, apie 0,5 mm ilgio, kiek prigludusiais plaukeliais. Auga panašiose, tik šiek tiek sausesnėse augimvietėse, kaip ir anksčiau aprašytas varietetas. Šalyje apyretis, žinomas iš Lazdijų rajono (Pagrūdas) ir Kybartų apylinkių.
Kvapusis gurgždis (Chaerophyllum aromaticum) – salierinių (Apiaceae) šeimos, gurgždių genties daugiametis, šlapių vietų augalas. Kvapniojo gurgždžio pavadinimas kilo iš graikiškų žodžių: chairo – džiaugiuosi, pasitenkinti, phyllon – lapas, aromaticum – aromatiškas, maloniai kvepiąs
Świerząbek korzenny (Chaerophyllum aromaticum L.) – gatunek rośliny z rodziny selerowatych. Występuje w Europie Środkowej i Wschodniej sięgając aż do Uralu. W Polsce występuje pospolicie na Pomorzu Gdańskim oraz w południowej części kraju. Rzadki w północno-zachodniej części Polski. W górach sięga aż do regla górnego.
Bylina. Rośnie na glebach świeżych i wilgotnych, żyznych, o odczynie obojętnym i zasadowym. Występuje w łęgach, przydrożach, na brzegach rowów, wzdłuż niewielkich cieków wodnych. Kwitnie w od lipca do sierpnia.
Świerząbek korzenny (Chaerophyllum aromaticum L.) – gatunek rośliny z rodziny selerowatych. Występuje w Europie Środkowej i Wschodniej sięgając aż do Uralu. W Polsce występuje pospolicie na Pomorzu Gdańskim oraz w południowej części kraju. Rzadki w północno-zachodniej części Polski. W górach sięga aż do regla górnego.
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 50—150 см.[1]
Стебло прямостояче, розгалужене, борозенчасте, в нижній частині густоопушене, у верхній — майже голе. Листки довгочерешкові, сіро-зелені, дво-, три-трійчастоскладні, кінцеві частки їх великі, довгасто-яйцеподібні, загострені, по краю зубчасті.
Квітки зібрані в 12—18-променеві зонтики. Пелюстки білі, обернено-серцеподібні, на верхівці глибоковиїмчасті.
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 50—150 см.
Стебло прямостояче, розгалужене, борозенчасте, в нижній частині густоопушене, у верхній — майже голе. Листки довгочерешкові, сіро-зелені, дво-, три-трійчастоскладні, кінцеві частки їх великі, довгасто-яйцеподібні, загострені, по краю зубчасті.
Квітки зібрані в 12—18-променеві зонтики. Пелюстки білі, обернено-серцеподібні, на верхівці глибоковиїмчасті.
Chaerophyllum aromaticum là một loài thực vật có hoa trong họ Hoa tán. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Chaerophyllum aromaticum là một loài thực vật có hoa trong họ Hoa tán. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Chaerophyllum aromaticum L.
Бу́тень арома́тный (лат. Chaerophýllum aromáticum) — вид многолетних травянистых растений семейства Зонтичные (Apiaceae). Распространён в умеренном климате Европы.
Травянистые многолетнее растения с прямым, ветвистым стеблем высотой 50—200 см.
Корневище толстое, горизонтальное или приподнятое.
Листья дважды- или триждытройчатосложные, серо-зелёные, покрыты редкими прижатыми волосиками или, реже, голые. Нижние листья на длинных черешках, верхние сидячие на коротких влагалищах.
Соцветие — зонтик с 12—20 гладкими лучами. Лепестки белые, голые, обратнояйцевидные. Цветёт в июле.
Плоды продолговатые, цилиндрические, светло-бурые с продольными полосками, развиваются в зонтичке по одному или в небольшом количестве. Плодоносит в августе.
Произрастает в центральной и юго-восточной Европе, Прибалтике, Белоруссии, Молдавии, на Украине и европейской части России.
Растёт среди кустарников, в разрежённых лесах, на обрывах.
Из молодых побегов варят супы и борщи.
Настойку корня в народной медицине используют при желудочных заболеваниях.
Хороший медонос.
Бу́тень арома́тный (лат. Chaerophýllum aromáticum) — вид многолетних травянистых растений семейства Зонтичные (Apiaceae). Распространён в умеренном климате Европы.