Кориця, або Цинамон (Cinnamomum verum) — невелике вічнозелене дерево 10-15 м заввишки, яке відноситься до родини лаврових (Lauraceae), росте в Шрі-Ланці та в Південній Індії. Листя кориці — овально-довгасте, 7-18 см в довжину. Квіти з'єднанні в суцвіття, зеленкуватого забарвлення з різким неприємним запахом. Плоди - невеликі фіолетові ягоди діаметром 1 см з однією насіниною.
Вічнозелене дерево, при окультуренні — чагарник.
Гілки циліндричні, до верхівки тригранні.
Листки овально-довгасті, тупо або коротко загострені, 7-18 см в довжину, шкірясті, з 3-7 головними жилками.
Квіти зібрані у складне суцвіття (волоть), зеленуватого кольору і з досить неприємним запахом.
Плоди — фіолетові ягоди діаметром 1 см з єдиною насіниною.
Корицю вирощують протягом двох років, далі зрізують під корінь. Протягом наступного року на місці зрізу виростає близько десятка нових пагонів. Згодом з них знімається кора, яка висушується та скручується при висиханні в трубочки, які ріжуть на шматки 5-10 см завдовжки.
Виростає в Шрі-Ланці[1]. Натуралізована на Сейшельських островах, в Вест-Індії і в тропічній Азії[1]. Культивується всюди в тропічній зоні.
Найякіснішу корицю отримують в Шрі-Ланці, але рослини також вирощують в комерційних цілях на Яві, Суматрі, в західній Індії, Бразилії, В'єтнамі, на Мадагаскарі, в Єгипті. Шрі-ланкійська високоякісна кориця виготовляється з дуже тонкої м'якої кори ясно-жовтуватого або коричневого кольору, має приємний аромат і незвично солодкий, теплий і приємний смак.
Висушена кора дерева використовується як пряність. В продаж надходить у вигляді невеликих згортків сухої кори, чи в меленому вигляді. Її використовують для приготування десертів, шоколаду, лікерів. Неодмінний складник гострих страв з курки чи баранини. Додають її також до фруктових салатів, різноманітних каш. Корицю використовують для приготування маринадів.
В медицині та ароматерапії застосування кориці пов'язано насамперед з дією комплексу її летких ароматних речовин (ЛАР), частину з яких можна виділити у вигляді товарного продукту — ефірної олії. Екстракти і ефірна олія кориці є цінним компонентом ліків від застуди. Корична олія використовується і в мазях зігрівально-подразнюючої дії, проте її концентрація в них обмежена. Вона має високі антимікробні та антиоксидантні властивості.
Ефірну олію з кориці використовують для виробництва парфумів.
Кориця відома з часів давньої античності. Перша писемна згадка про цю спецію знаходиться у Єврейських писаннях Біблії (Вихід 30:24) де Мойсею наказано використати корицю і запашного очерету для виготовлення оливи для помазання; в книзі Приповістей 7: 17, 18 де ліжко коханки насичене запахом мирри, алое і кориці; у Пісні Пісень Соломона 4:14 пісня, в якій описується краса коханої, аромат кориці яким наповнений її одяг, — неначе запах Лівану. Кориця настільки цінувалась серед давніх народів, що вона розглядалась як подарунок, вартий монарха, і навіть подарунок, вартий бога.
Назву «кориця» коректно відносити до виду Cinnamomum zeylonicum, також відомому як «кориця справжня». Однак, споріднена рослина касія (Cinnamomum aromaticum, китайське коричне дерево) іноді продається з написом «кориця», але її, на відміну від кориці справжньої, маркують «Індонезійська кориця» або "Фальшива кориця ". У кориці справжньої, використовуючи тільки тонкий внутрішній шар кори, отримують кращу, менш щільну і більш розсипчасту структуру. Кориця справжня вважається сильнішою і гострою спецією. Касія зазвичай середньо- або темно-червонувато-коричневого кольору, а оскільки використовується вся кора, то її трубочки товщі (2-3 мм завтовшки) і за структурою більше нагадують дерево. Більшість кориці, яка продається в супермаркетах, насправді — касія.
Два шматки кори відрізняються як зовні, так і за своїми хімічними характеристиками. При дії на порошок кори розчином йоду (перевірка на крохмаль) справжня високоякісна кориця дає лише невеликий ефект, тоді як порошок кори касії забарвлюється в темно-синій колір, інтенсивність якого залежить від концентрації касії.
Список складено на основі даних The Plant List (TPL).
У Данії існує традиція обсипати на 25-річчя молодих людей, що ще не стали до шлюбу, тертою корицею. Сильний та стійкий запах кориці має слугувати їм ознакою, що вони шукають пару[2].
Кориця, або Цинамон (Cinnamomum verum) — невелике вічнозелене дерево 10-15 м заввишки, яке відноситься до родини лаврових (Lauraceae), росте в Шрі-Ланці та в Південній Індії. Листя кориці — овально-довгасте, 7-18 см в довжину. Квіти з'єднанні в суцвіття, зеленкуватого забарвлення з різким неприємним запахом. Плоди - невеликі фіолетові ягоди діаметром 1 см з однією насіниною.