Çarpazyarpaq acıçiçək (lat. Gentiana cruciata)[1] — acıçiçək cinsinə aid bitki növü.[2]
Çarpazyarpaq acıçiçək Avropa və Orta Asiyada, o cümlədən Qafqazda yayılmışdır.
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Çarpazyarpaq acıçiçək (lat. Gentiana cruciata) — acıçiçək cinsinə aid bitki növü.
Çarpazyarpaq acıçiçək Avropa və Orta Asiyada, o cümlədən Qafqazda yayılmışdır.
Hořec křížatý (Gentiana cruciata) je 15 až 50 cm vysoká vytrvalá bylina[1] (15–45 cm).[2] Má rýhovanou hustě olistěnou lodyhu s tuhými kopinatými listy, které při pohledu shora utvářejí kříž – odtud název „křížový“ či „křížatý“. Modré čtyřčetné oboupohlavné květy zvonkovitého tvaru vyrůstají po několika v úžlabích listů a na vrcholku lodyhy.[1] Kvete od července do října.[2] (v červenci až srpnu).[1] Plodem je tobolka.
Obvykle se vyskytuje na suchých loukách, málo využívaných pastvinách a stráních, vyhovují mu zásaditější vápenaté půdy. Je rozšířen v oblasti od nížin do podhůří, v horách se vyskytuje jen vzácně.[2]
V Česku patří mezi silně ohrožené druhy, je řazen do kategorie C2, na Slovensku pak jako potenciálně ohrožený do kategorie NT.[1]
Hořec křížatý se v minulosti využíval jako léčivá rostlina, používal se jak v humánní medicíně, tak při léčení dobytka. V současnosti je jeho sběr zakázán.[1]
Čtyřčetný květ
Hořec křížatý
Obrázky, zvuky či videa k tématu hořec křížatý ve Wikimedia Commons
Galerie hořec křížatý ve Wikimedia Commons
Hořec křížatý (Gentiana cruciata) je 15 až 50 cm vysoká vytrvalá bylina (15–45 cm). Má rýhovanou hustě olistěnou lodyhu s tuhými kopinatými listy, které při pohledu shora utvářejí kříž – odtud název „křížový“ či „křížatý“. Modré čtyřčetné oboupohlavné květy zvonkovitého tvaru vyrůstají po několika v úžlabích listů a na vrcholku lodyhy. Kvete od července do října. (v červenci až srpnu). Plodem je tobolka.
Der Kreuz-Enzian (Gentiana cruciata),[1] auch Kreuzblättriger Enzian genannt, ist eine Pflanzenart in der Gattung der Enziane (Gentiana).
Der Kreuz-Enzian wächst als ausdauernde krautige Pflanze und erreicht Wuchshöhen von 10 bis 40 Zentimetern.
Die Laubblätter sind zu einer grundständigen Rosette und am Stängel verteilt kreuzgegenständig angeordnet. Die einfachen, etwas ledrigen Blattspreiten sind bei einer Länge von 5 bis 10, selten bis zu 15, Zentimeter sowie einer Breite von 1 bis 2,5, selten bis zu 3,5 Zentimeter meist ei-lanzettlich und meist drei-, selten fünfnervig. Die unteren Stängelblattpaare sind am Grund zu einer meist 1,5 bis 2,5, selten bis zu 4 Zentimeter langen Scheide verwachsen.
Die Blütezeit reicht von Juni bis September. Die zwittrige Blüte ist vierzählig mit doppelter Blütenhülle und 2 bis 2,5 Zentimeter lang. Die vier innen hellblauen Kelchblätter sind eng röhrig-glockig verwachsen mit vier meist breit-dreieckigen und fein zugespitzten Kelchzähnen; die Kelchzähne sind viel kürzer als die Kelchröhre. Die vier Kronblätter sind außen schmutzig-blau bis etwas grünlich, innen rein blau und ungefleckt.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 52.[2]
Beim Kreuz-Enzian handelt es sich um einen mesomorphen, skleromorphen, überwinternd grünen Hemikryptophyten.[1]
Die Bestäubung erfolgt durch Insekten.
Der Kreuzenzian-Ameisenbläuling (Phengaris rebeli) legt ausschließlich am Kreuz-Enzian seine Eier ab.
Mit der Brachenleite bei Tauberbischofsheim wurde durch Verordnung des Regierungspräsidiums Stuttgart vom 17. Dezember 2014 ein Naturschutzgebiet mit einem Bestand von rund 900 Stöcken des Kreuz-Enzians geschaffen,[3] in dem der noch seltenere Kreuzenzian-Ameisenbläuling ideale und fortan gesicherte Lebensbedingungen vorfindet.[4]
Das Verbreitungsgebiet des Kreuz-Enzians umfasst Europa (mit Ausnahme von Portugal, Großbritannien und Skandinavien) und Westasien.
In Österreich kommt er zerstreut in allen Bundesländern vor. In Deutschland kommt er zerstreut im zentralen Neckarbecken, in der Schwäbischen Alb, Frankenalb, Fränkischen Schweiz, im zentralen Thüringen, in Mainfranken, sehr zerstreut in den Alpen, im Alpenvorland, in Niederbayern, selten im Weserbergland, im nördlichen Mittelgebirge, nordöstlichen Brandenburg (im Nordosten, Mitte und Westen stark zurückgehend) vor.[5]
Als Standorte für den kalksteten Kreuz-Enzian werden lichte Wälder, Waldsäume, Weiderasen und Trockenwiesen angegeben. In Mitteleuropa gedeiht er in montanen (bis subalpinen) Höhenstufen. In den Allgäuer Alpen steigt er in Tiroler Teil auf der Gehrenalpe gegen die Gehrenspitze bis zu einer Höhenlage von 1700 Metern auf.[6] Der Kreuz-Enzian ist in Mitteleuropa eine Kennart der Pflanzengesellschafts-Klasse Festuco-Brometea, kommt aber auch in Gesellschaften des Verbands Geranion sanguinei vor.[7]
Der Kreuz-Enzian ist in Österreich im pannonischen Gebiet, sowie im nördlichen und südöstlichen Alpenvorland gefährdet. Er wurde 1996 in der Roten Liste der gefährdeten Pflanzenarten Deutschlands als 3+ = gefährdet bewertet.[5][1]
Die Erstveröffentlichung von Gentiana cruciata erfolgte 1753 durch Carl von Linné in Species Plantarum, S. 231. Das Artepitheton cruciata bedeutet gekreuzt und bezieht sich auf die vierzählige Blüte, deren Blütenkronzipfel kreuzförmig zusammenstehen.[8]
Es gibt zwei Unterarten:[9]
Im Mittelalter war diese Art besonders begehrt und wurde zum Erlösungssymbol durch Jesus Christus, da die Blattpaare, die Blütenkrone, Stängel- und Wurzelmark kreuzförmig sind, darauf beziehen sich auch die Trivialnamen.
Eine ungarische Sage rankt sich um diese Pflanzenart. Im Heer von König Ladislaus dem Heiligen war die Pest ausgebrochen. Im Traum erschien dem König ein Engel, der ihm befahl, einen Pfeil in die Luft zu schießen. Das Kraut, auf den der Pfeil fallen werde, würde die kranken Soldaten heilen. Am nächsten Morgen fiel der Pfeil auf den Kreuz-Enzian und so entstand der ungarische Name für diese Pflanzenart: Szent-Lászlo-Kiraly-füre (Kraut des heiligen Ladislaus, des Königs).
Der Kreuz-Enzian (Gentiana cruciata), auch Kreuzblättriger Enzian genannt, ist eine Pflanzenart in der Gattung der Enziane (Gentiana).
Gentiana cruciata, the star gentian or cross gentian, is a herbaceous perennial[2] flowering plant in the Gentianaceae family.
Gentiana cruciata is a hemicryptophyte scapose plant of small size, reaching on average 20–40 centimetres (7.9–15.7 in) in height.[3] It has erect stems, the leaves are large, ovate-lanceolate, semiamplexicaul, about 3–8 centimetres (1.2–3.1 in) long. The flowers are violet-blue trumpets with 4 petals, clustered in the axils of upper leaves.[3] The flowering period extends from June to August.[3] The flowers are hermaphrodite and pollinated by insects (entomogamy). The fruit is a capsule. The seeds are dispersed by gravity alone (barochory).
Gentiana cruciata is widespread in most of Europe (except Portugal, Great Britain and Scandinavia) and in Western Asia.[4]
This plant prefers dry calcareous soil in forest edges, bushy slopes, pastures, grasslands and dry meadows, at an altitude of 200–1,600 metres (660–5,250 ft) above sea level.[3]
Phengaris rebeli is an endangered butterfly which feeds upon G. cruciata.[5] Female P. rebeli lay their eggs on the upper side of G. cruciata leaves and three to four weeks later, the P. rebeli larvae emerge and begin to feed on the seeds and flowers of this grassland plant.[5] After the P. rebeli reaches its fourth larval instar, it drops to the ground to be picked up by Myrmica schencki ants and brought to their nests.[5]
Female P. rebeli prefer to lay eggs on G. cruciata growing in clumps rather than individual plants, and on the taller plants, as they are less shaded and allow the eggs to grow and develop faster.[5]
According to Hungarian legend, a pestilence spread throughout the kingdom during King Ladislaus's reign. Ladislaus prayed for a cure; he then shot an arrow into the air at random, hitting a star gentian plant which cured the illness. This plant became known as "Saint Ladislaus's herb" in Hungary.
Plants of Gentiana cruciata
Plant of Gentiana cruciata
Flowers of Gentiana cruciata
Close-up on flowers of Gentiana cruciata
Gentiana cruciata, the star gentian or cross gentian, is a herbaceous perennial flowering plant in the Gentianaceae family.
Gentiana cruciata
La Gentiane croisette (Gentiana cruciata) est une espèce de plantes herbacées vivaces de la famille des Gentianacées.
C'est une plante assez basse (10 à 50 cm), formant des touffes, aux tiges érigées, aux grandes feuilles lancéolées, aux fleurs bleues en trompette à 4 pétales, groupées à l'aisselle des feuilles supérieures.
Touffe de Gentianes croisettes.
Inflorescence.
Données d'après : Julve, Ph., 1998 ff. - Baseflor. Index botanique, écologique et chorologique de la flore de France. Version : 23 avril 2004.
Cette espèce est protégée dans plusieurs régions de France (Article 1)[1].
Gentiana cruciata
La Gentiane croisette (Gentiana cruciata) est une espèce de plantes herbacées vivaces de la famille des Gentianacées.
La genziana minore (Gentiana Cruciata) è un'erbacea perenne, glabra, vistosa, alta 20–50 cm, con un robusto rizoma fibroso e fusti semplici, eretti o ascendenti.
Le foglie, opposte, guainanti o semiamplessicauli, lunghe 3–8 cm, hanno la lamina lanceolata, ottusa o arrotondata all'apice, con 3 nervature parallele evidenti. Le foglie cauline sono simili, ma progressivamente più piccole.
I fiori, sessili, sono riuniti in fascetti all'apice dei fusti e all'ascella delle foglie superiori. Il calice, tubuloso-campanulato, ha 4 denti triangolari. La corolla, di colore azzurro-violaceo, è formata da un tubo campanulato allargato in alto e diviso in 4 lobi ovato-triangolari. Epoca di fioritura: da giugno ad agosto.
Cresce su prati, pascoli, cespuglieti, luoghi rocciosi, preferibilmente su substrato calcareo, da 200 a 1600 m di altitudine.
La genziana minore (Gentiana Cruciata) è un'erbacea perenne, glabra, vistosa, alta 20–50 cm, con un robusto rizoma fibroso e fusti semplici, eretti o ascendenti.
Melsvasis gencijonas (Gentiana cruciata) – gencijoninių (Gentianaceae) šeimos žolinių daugiamečių augalų rūšis. Paplitusi Eurazijoje.
Aukštis 10-50 cm. Lapai pailgi, lygiakraščiai. Žiedai taurelės pavidalo, mėlyni ar violetiniai, su keturiais vainiklapiais, žiedkočiai trumpi. Žydi nuo birželio iki rugsėjo. Vaisius – sausa dėžutė.
Auga sausų kalvų pašlaitėse, sąžalynuose. Lietuvoje sparčiai nykstanti rūšis, bet auga daugelyje rajonų, tik nepastebėta šiaurrytinėje ir pietvakarinėje dalyse bei Pajūrio žemumoje. Saugomas, įtrauktas į Lietuvos raudonąją knygą.
De kruisbladgentiaan (Gentiana cruciata) is een plant uit de gentiaanfamilie (Gentianaceae). Op de Nederlandse Rode lijst van planten staat de soort als zeldzaam maar stabiel of toegenomen.
De 10-45 cm hoge, vaste plant heeft leerachtige, groene tot 10 cm lange bladen. De naam is afgeleid van de wijze waarop de bladen geformeerd zijn: de bladen staan paarsgewijs tegenoverstaand, waarbij elk paar kruisgewijs op het vorige paar staat. De klokvormige bloemen hebben vier blauwe kroonbladen; de keel is wit met blauwe vlekken. De bloemen groeien bovenaan de plant, in een trosje gegroepeerd. De bloeitijd valt in de periode juni - augustus.
De plant komt van nature voor in Eurazië. In Europa komt de plant voor van Noord-Spanje in het zuiden tot Scandinavië in het noorden, en van Nederland tot West-Siberië en de Kaukasus. Voorkeursbiotoop is kalkgrasland.
In Nederland komt de plant oorspronkelijk alleen voor in de duinen tussen Voorne en Egmond. Ze heeft een voorkeur voor begroeide noordelijke hellingen en duinvalleien. Er zijn na 1990 ook enkele groeiplaatsen gevonden in het binnenland, waaronder Zuid-Limburg. De plant is sinds 2017 in Nederland niet meer wettelijk beschermd.
België: In Wallonië is de plant zeldzaam tot zeer zeldzaam en in Vlaanderen geheel afwezig.
In Noord-Amerika wordt de plant gekweekt als sierplant.
De kruisbladgentiaan was de waardplant voor het duingentiaanblauwtje, deze ondersoort van het gentiaanblauwtje is sinds 1980 op wereldschaal uitgestorven. De vlinder kwam in Nederland voor in Meijendel en bij de Nieuwkoopse plassen. De rups van de vlinder verpopt in een mierennest. Welke mierensoort als gastheer in Meijendel optrad is niet bekend. Andere ondersoorten van het gentiaanblauwtje komen nog wel in Noord-Duitsland en Noord Denemarken voor.
De kruisbladgentiaan (Gentiana cruciata) is een plant uit de gentiaanfamilie (Gentianaceae). Op de Nederlandse Rode lijst van planten staat de soort als zeldzaam maar stabiel of toegenomen.
De 10-45 cm hoge, vaste plant heeft leerachtige, groene tot 10 cm lange bladen. De naam is afgeleid van de wijze waarop de bladen geformeerd zijn: de bladen staan paarsgewijs tegenoverstaand, waarbij elk paar kruisgewijs op het vorige paar staat. De klokvormige bloemen hebben vier blauwe kroonbladen; de keel is wit met blauwe vlekken. De bloemen groeien bovenaan de plant, in een trosje gegroepeerd. De bloeitijd valt in de periode juni - augustus.
A l'é na pianta ch'a viv sempre, con na gamba sempia auta da 15 a 50 cm. Le feuje a son butà a cros an sla gamba, e a l'é sòn ch'a da 'l nòm a la specie. A son a lansa, rotonde an ponta, dentà an manera pa regolar, cole 'd sota a son con un picol curt, cole dë dzora a son sensa picol. Le fior a son bleu-violet da drinta e gris-bleu o vërdastr da fòra, butà a fass a l'insersion dle feuje, con bicer a tubo e quatr dent triangolar e pa regolar.
A chërs ant ij pra sechpasture, bòrd ëd santé, bin al sol e dzor fond calcaros suit, da 200 a 2.000 méter.
Da giugn a stèmber.
A l'é na specie proteta e a l'é dovrà, com le autre, për soe proprietà farmacéutiche, për la cura dla frev e dij verm. A l'é 'dcò bin conossùa për ij sò prinsipi amer.
Le piante
Na pianta
Un bocc
A l'é na pianta ch'a viv sempre, con na gamba sempia auta da 15 a 50 cm. Le feuje a son butà a cros an sla gamba, e a l'é sòn ch'a da 'l nòm a la specie. A son a lansa, rotonde an ponta, dentà an manera pa regolar, cole 'd sota a son con un picol curt, cole dë dzora a son sensa picol. Le fior a son bleu-violet da drinta e gris-bleu o vërdastr da fòra, butà a fass a l'insersion dle feuje, con bicer a tubo e quatr dent triangolar e pa regolar.
AmbientA chërs ant ij pra sechpasture, bòrd ëd santé, bin al sol e dzor fond calcaros suit, da 200 a 2.000 méter.
FioriduraDa giugn a stèmber.
ParticolaritàA l'é na specie proteta e a l'é dovrà, com le autre, për soe proprietà farmacéutiche, për la cura dla frev e dij verm. A l'é 'dcò bin conossùa për ij sò prinsipi amer.
Le piante
Na pianta
Un bocc
Goryczka krzyżowa (Gentiana cruciata L.) – gatunek rośliny wieloletniej należący do rodziny goryczkowatych. Występuje w Europie i Azji[2]. W Polsce występuje dość pospolicie na całym obszarze kraju.
Bylina, hemikryptofit. Kwitnie od czerwca do września. Siedlisko: suche wzgórza, zarośla. W górach rośnie po regiel dolny. Najwyżej położone jej stanowisko podawano z rezerwatu Przyrody Wysokie Skałki w Pieninach (950 m n.p.m.)[3] W klasyfikacji zbiorowisk roślinnych gatunek charakterystyczny dla Cl. Festuco-Brometea, Ass. Adonido-Brachypodietum[4].
Jest rośliną żywicielską rzadkiego motyla modraszka Rebela[5].
Gatunek objęty ścisłą ochroną. Umieszczony na polskiej czerwonej liście w kategorii VU (narażony)[6]. Źródłem zagrożenia jest zaorywanie muraw, w których występuje, ich zarastanie drzewami w wyniku sukcesji ekologicznej a także zrywanie rośliny w celach leczniczych[3].
Goryczka krzyżowa (Gentiana cruciata L.) – gatunek rośliny wieloletniej należący do rodziny goryczkowatych. Występuje w Europie i Azji. W Polsce występuje dość pospolicie na całym obszarze kraju.
Navzkrižnolistni svišč (znanstveno ime Gentiana cruciata) je dobil svoje ime zaradi navzkrižno nasproti si stoječih stebelnih listov. Je nizka rastlina, ki zraste od 10 do 40 cm.
Steblo je škrlatasto in gosto olistano z nasprotno rastočimi listi, za vsakim od gornjih listov pa rastejo modri cvetovi. Podobno kot pri drugih sviščih so cvetni listi zraščeni v cev, ki je pri navzkrižnolistnem svišču sestavljena iz štirih venčnih listov (navadno imajo cvetovi sviščev pet venčnih listov), kar zelo olajša prepoznavanje.
Cvetovi so dvospolni (imajo moške in ženske organe). Oprašujejo jih čmrlji in metulji.
Navzkrižnolistni svišč raste od srednje in južne Evrope in sega vse do zahodne Azije. Raste po suhih kamnitih travnikih in med grmovjem po apnenčastih tleh od nižin do montanskega (gorskega) pasu. V Sloveniji jo najdemo predvsem na suhih travnikih više v gorah in tudi v alpskih dolinah.
Navzkrižnolistni svišč (znanstveno ime Gentiana cruciata) je dobil svoje ime zaradi navzkrižno nasproti si stoječih stebelnih listov. Je nizka rastlina, ki zraste od 10 do 40 cm.
Стебла прямостоячі або висхідні, прості, голі, 40—60 см заввишки. Листки супротивні, видовжено-ланцетні, тупуваті, цілокраї, до 10 см завдовжки, з трьома, рідше п'ятьма поздовжніми жилками, зрослі своїми основами в піхви; нижчі листки зібрані розеткою. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в пазушні і верхівкові кільця, дуже рідко одиничні; чашечка короткояйцевидна, не довша за третину довжини віночка, плівчаста, з чотирма лінійно-ланцетними частками, з яких 2 супротивні довші за інші; віночок булавовидно-дзвониковидний, з великими симетричними складками, 20— 25 мм завдовжки, зовні бруднувато-блакитний або сіро-зелений, усередині — блакитний, з 4 яйцевидними частками, у виїмках між якими розвинені 4 дрібненькі ланцетні лопаті. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.
Тирлич хрещатий в Україні росте у південній частині лісових районів, у Лісостепу і в Криму на сухих луках і схилах, серед чагарників та по узліссях.
Для виготовлення ліків використовують коріння (див. статтю Тирлич жовтий) і траву тирличу хрещатого. Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи облистнені верхівки стебел, і використовують свіжою або зв'язують у невеликі (по 8—10 рослин) пучки і сушать, розвісивши на вірьовках у затінку на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Сухого коріння виходить 20 % , сухої трави — 22—23 % . Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад коріння тирличу хрещатого подібний до хімічного складу коріння тирличу жовтого. Трава тирличу хрещатого містить ті самі речовини, але в меншій кількості.
Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як для виду тирлич жовтий. В аналогічних випадках використовують і настій сушеної трави тирличу хрещатого (1 столову ложку сировини настоюють 2 години в 500 мл окропу і п'ють по півсклянки 4 рази на день до їди). Крім того, настій сушеної трави тирличу хрещатого дають усередину при запаленні й піску в нирках і сечовому міхурі, при мізерних і болісних місячних, істерії, кашлі, загальній слабості, запамороченні, туберкульозі, кровохарканні, геморої, золотусі й подагрі та як засіб, що сприяє збільшенню молока у жінок, які годують груддю. У вигляді примочок настій трави застосовують для лікування ран, опіків і гнояків. Для лікування ран і гнояків використовують і настойку (1 частина свіжої трави на 10 частин міцної горілки). Використовують тирлич хрещатий і в гомеопатії.
Gentiana cruciata là một loài thực vật có hoa trong họ Long đởm. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Bài viết liên quan Họ Long đởm này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Gentiana cruciata là một loài thực vật có hoa trong họ Long đởm. Loài này được L. mô tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Gentiana cruciata L. (1753)
Горечавка крестовидная, или Горечавка крестообразная (лат. Gentiana cruciata) — вид многолетних травянистых растений рода Горечавка (Gentiana) семейства Горечавковые (Gentianaceae).
Многолетнее травянистое растение, высотой 20—50 см, с толстым, укороченным, буроватым корневищем. Стебли одиночные, густооблиственные. Стеблевые листья удлинённые, супротивно сидячие. Цветы расположены на вершине стеблей, в пазухах верхних листьев. Венчик внутри синий, снаружи серо-зеленый. Плод — многосемянная коробочка. Цветёт в июне-августе.
Произрастает на опушках, лугах, среди зарослей кустарников.
В России произрастает в Западной Сибири, на Кавказе. За рубежом распространена по всей Европе и Средней Азии.
В медицине используется как средство возбуждающее аппетит и улучшающее пищеварение, а также в случаях расстройства пищеварения сопровождаемых ахилией и диспепсическими явлениями.
Горечавка крестовидная, или Горечавка крестообразная (лат. Gentiana cruciata) — вид многолетних травянистых растений рода Горечавка (Gentiana) семейства Горечавковые (Gentianaceae).
