Gray catbirds may benefit from human activity. They commonly make their homes in the kinds of scrubby, dense habitats that are created by deforestation and regrowth. However, their habitat has also been destroyed by clearing fields for agriculture. Gray catbirds are considered to be a common bird species, but they seem to have become less common recently. There are about 10,000,000 gray catbirds in the world. They are protected under the U.S. Migratory Bird Act.
US Migratory Bird Act: protected
US Federal List: no special status
CITES: no special status
State of Michigan List: no special status
IUCN Red List of Threatened Species: least concern
Snakes, rats, foxes, domestic cats, squirrels and chipmunks, raccoons, blue jays, American crows and common grackles prey on catbird eggs and chicks. Adult catbirds are sometimes hunted by raptors such as red-tailed hawks, Cooper's hawks, and peregrine falcons.
Gray catbirds respond aggressively towards predators. They flash their wings and tails at predators and make "quirt" and "mew" calls. They may even attack and peck at predators that come near the nest.
Known Predators:
Gray catbirds are medium-sized birds with a dark gray body, a black cap and black tail feathers. They have a chestnut patch underneath the tail coverts. Eastern populations are generally darker grey than western populations. Gray catbirds have short rounded wings and long rounded tail feathers, a short black bill, black eyes, and black feet and legs. They range from 21 to 24 cm long, and weigh 23 to 56 grams.
Gray catbirds are monomorphic, meaning that males and females look alike. Chicks are covered in brown or dark grey down.
Range mass: 23 to 56 g.
Range length: 21 to 24 cm.
Sexual Dimorphism: sexes alike
Other Physical Features: endothermic ; bilateral symmetry
The oldest reported gray catbird lived for ten years and eleven months.
Range lifespan
Status: wild: 10.9 (high) years.
Average lifespan
Status: wild: 215 months.
Gray catbirds live in dense thickets of shrubs and vines within woodlands, and are occasionally found in residential areas. They are also found around some forest edges and clearings, along roadsides, fencerows, abandoned farmland and streamsides. They prefer areas without many conifer trees.
Habitat Regions: temperate ; tropical ; terrestrial
Terrestrial Biomes: taiga ; forest
Other Habitat Features: urban ; suburban ; agricultural ; riparian
Gray catbirds are native to the Nearctic region. They breed in north, central and eastern United States (from Oregon to New Mexico, to along the East coast), and south-central and western Canada (British Columbia, Alberta, Saskatchewan and Manitoba). During the winter they live in the extreme southeastern United States, along the east coast of Mexico, and in the Caribbean Islands.
Biogeographic Regions: nearctic (Native ); neotropical (Native )
Gray catbirds mostly forage in treetops and on the ground. They are omnivores, consuming primarily insects and fruits. Insects in their diet include ants, beetles, flies, caterpillars and moths, including gypsy moths, spiders, and aphids. Gray catbirds eat small fruits from a number of different plants, including plants in the following genera: Myrica, Sassafras, Prunus, Cordea, and Trema.
Animal Foods: insects
Plant Foods: fruit
Primary Diet: omnivore
Gray catbirds are important predators of insects, and may be especially important at controlling infestations of gypsy moth larvae. They also provide food for their predators. They are hosts for a number of body parasites, including lice, hippoboscid flies and ticks.
Gray catbird nests are often parasitized by brown-headed cowbirds. However, they are one of the few bird species that is able to learn to recognize cowbird eggs, and to eject them from the nest. Even when brown-headed cowbird eggs are not ejected, brown-headed cowbird chicks rarely survive to fledge from gray catbird nests.
Gray catbirds communicate visually, by how they hold their head or how their feathers are positioned. They also communicate by way of calls and songs. Gray catbirds are known for their "mew"-like song, which is reminiscent of the "mew" made by a cat. However, these skilled vocalists can make more than 100 different types of sounds, including whistles, harsh chatters and squeaks. They can even mimic other birds, tree frogs and other mechanical sounds that they hear. Part of this ability comes form the unusual structure of their syrinx, which allows both sides of the syrinx to operate independently. This means that gray catbirds can sing with two voices at once. Gray catbirds are also known to sing in duet.
Communication Channels: visual ; acoustic
Other Communication Modes: mimicry ; duets
Perception Channels: visual ; tactile ; acoustic ; chemical
Gray catbirds eat insects, which are often pests to humans. They may particularly important in controlling damaging species of moth and butterfly larvae, such as gypsy moth caterpillars.
Positive Impacts: controls pest population
Gray catbirds are sometimes considered a pest because they eat fruit such as blueberries and raspberries.
Negative Impacts: crop pest
Gray catbirds are monogamous. Breeding pairs form soon after the catbirds arrive on the breeding grounds in the spring.
Mating System: monogamous
Gray catbirds breed between April and early August. They usually raise two broods per season. The female builds a bulky, open nest that is low to the ground (within 2 m). The nests are made from twigs, scraps, and paper bits. The female then lays 1 to 5 (usually 3 or 4) turquoise-colored eggs (about 17 mm by 24 mm). The female incubates the eggs for 12 to 14 days. The young are altricial when they hatch, and the parents shade them in the nest by perching on the rim with their wings spread and breast feathers fluffed. The male and female both feed young, whose diet usually consists only of small invertebrates. The young depart from the nest 10 to 11 days after hatching, and the parents will continue to feed them for up to 12 days. The young birds can breed for the first time the next summer.
Breeding interval: Gray catbirds breed during the spring and summer. They usually raise two broods per season.
Breeding season: Gray catbirds breed between April and early August.
Range eggs per season: 1 to 5.
Average eggs per season: 3.5.
Range time to hatching: 12 to 14 days.
Range fledging age: 10 to 11 days.
Range time to independence: 12 (high) days.
Average age at sexual or reproductive maturity (female): 1 years.
Average age at sexual or reproductive maturity (male): 1 years.
Key Reproductive Features: iteroparous ; seasonal breeding ; gonochoric/gonochoristic/dioecious (sexes separate); sexual ; oviparous
Average eggs per season: 4.
Average age at sexual or reproductive maturity (male)
Sex: male: 365 days.
Average age at sexual or reproductive maturity (female)
Sex: female: 365 days.
Gray catbirds are born altricial, which means they cannot take care of themselves. Both males and females feed the young, who only eat small invertebrates. Parents shade the young from the sun by perching on the rim of the nest with their wings spread and breast feathers fluffed. The young fledge 10 to 11 days after hatching. The parents continue to feed them for up to 12 days longer.
Parental Investment: altricial ; pre-fertilization (Provisioning, Protecting: Female); pre-hatching/birth (Protecting: Female); pre-weaning/fledging (Provisioning: Male, Female, Protecting: Male, Female); pre-independence (Provisioning: Male, Female)
Distribucion General: Se reproduce en el sur de Canadá, este y parte central de E.U.A. Invierna desde el sur de E.U.A. hasta la parte central de Panamá y las Antillas.
Son tímidos y cautelosos, aunque pueden salir de su escondite al amanecer y al atardecer.
Les especies d'aves con nome común en llingua asturiana márquense como NOA. En casu contrariu, conséñase'l nome científicu o de la SEO.
'''Dumetella carolinensis[1]), tamién llamáu'l páxaru gatu gris, por cuenta de la so vocalización similar al miaguida d'un gatu,[2] ye un ave América del Norte norteamericana, únicu miembru del xéneru Dumetella.
.
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Aves, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Les especies d'aves con nome común en llingua asturiana márquense como NOA. En casu contrariu, conséñase'l nome científicu o de la SEO. '''Dumetella carolinensis), tamién llamáu'l páxaru gatu gris, por cuenta de la so vocalización similar al miaguida d'un gatu, ye un ave América del Norte norteamericana, únicu miembru del xéneru Dumetella.
Ar risweer-kazh a zo un evn, Dumetella carolinensis an anv skiantel anezhañ.
Ar spesad nemetañ eo er genad Dumetella.
Anvet eo evel-se abalamour m'eo hañval e c'halv ouzh hini ur c'hazh o viaoual.
Bevañ a ra al labous e Norzhamerika[1].
Diouzh an evnoniourien e vez renket ar risweer-kazh er c'herentiad Mimidae pe Sturnidae.
a vo kavet e Wikimedia Commons.
Ar risweer-kazh a zo un evn, Dumetella carolinensis an anv skiantel anezhañ.
L'ocell gat (Dumetella carolinensis) és un ocell de la família dels mímids (Mimidae) i única espècie del gènere Dumetella. Habita boscos i matolls d'Amèrica del Nord, criant al sud de Canadà i la major part dels Estats Units a l'est de les Rocalloses. Migren cap al sud per a passar l'hivern, arribant fins a les Antilles, Mèxic, Amèrica Central i el nord de Colòmbia.
L'ocell gat (Dumetella carolinensis) és un ocell de la família dels mímids (Mimidae) i única espècie del gènere Dumetella. Habita boscos i matolls d'Amèrica del Nord, criant al sud de Canadà i la major part dels Estats Units a l'est de les Rocalloses. Migren cap al sud per a passar l'hivern, arribant fins a les Antilles, Mèxic, Amèrica Central i el nord de Colòmbia.
Aderyn a rhywogaeth o adar yw Cathaderyn llwyd (sy'n enw gwrywaidd; enw lluosog: cathadar llwydion) a adnabyddir hefyd gyda'i enw gwyddonol Dumetella carolinensis; yr enw Saesneg arno yw Catbird. Mae'n perthyn i deulu'r Gwatwarwyr (Lladin: Mimidae) sydd yn urdd y Passeriformes.[1]
Talfyrir yr enw Lladin yn aml yn D. carolinensis, sef enw'r rhywogaeth.[2]
Mae'r cathaderyn llwyd yn perthyn i deulu'r Gwatwarwyr (Lladin: Mimidae). Dyma rai o aelodau eraill y teulu:
Rhestr Wicidata:
rhywogaeth enw tacson delwedd Cathaderyn du Melanoptila glabrirostris Cathaderyn llwyd Dumetella carolinensis
_-_Mimidae_-_bird_skin_specimen.jpeg)
.jpg)
Aderyn a rhywogaeth o adar yw Cathaderyn llwyd (sy'n enw gwrywaidd; enw lluosog: cathadar llwydion) a adnabyddir hefyd gyda'i enw gwyddonol Dumetella carolinensis; yr enw Saesneg arno yw Catbird. Mae'n perthyn i deulu'r Gwatwarwyr (Lladin: Mimidae) sydd yn urdd y Passeriformes.
Talfyrir yr enw Lladin yn aml yn D. carolinensis, sef enw'r rhywogaeth.
Die Katzenspottdrossel (Dumetella carolinensis), traditionell kurz Katzendrossel, manchmal auch Katzenvogel genannt, ist ein häufiger nordamerikanischer Singvogel aus der Familie der Spottdrosseln (Mimidae). Sie ist der einzige Vertreter der Gattung Dumetella. Die IUCN stuft die Art als zurzeit (2018) nicht gefährdet (least concern) ein.
Die 21 bis 24 cm lange Katzendrossel hat kurze gerundete Flügel und einen langen gerundeten Schwanz. Das Gefieder ist schiefergrau mit schwarzer Kappe und einem schwarzen Schwanz, der unterseits kastanienbraune Partien aufweist. Der kurze Schnabel ist schwarz, wie auch die Augen, Beine und Füße. Die östlichen Populationen sind dunkler gefärbt als die westlichen. Beide Geschlechter sehen sich ähnlich. Der Vogel ahmt die Rufe anderer Singvögel nach und hat auch ein „Miauen“ als Lautäußerung.
Die Katzendrossel brütet in Kanada in British Columbia, Alberta, Saskatchewan und Manitoba; in den USA von Oregon bis nach New Mexico und im Osten bis an die Küste. Sie überwintert im Südosten der USA, in Mexiko entlang der Ostküste und auf karibischen Inseln. Der Vogel lebt in dichten Büschen, an Waldrändern, in Waldlichtungen, auf aufgegebenem Farmland und an Flüssen und meidet Gegenden mit zu vielen Nadelbäumen.
Die Katzendrossel ist tagaktiv, sie lebt versteckt im Gebüsch. Gewöhnlich fliegt sie bodennah und nur kurze Distanzen von Ast zu Ast, dabei meidet sie Flüge über offenes Gebiet. Der Vogel sucht am Boden seine aus Insekten, Samen und Beeren bestehende Nahrung.
Die Brutsaison dauert von April bis in den frühen August. In dieser Zeit brütet der monogame Vogel gewöhnlich zweimal. Das Nest wird im Gebüsch oder im niedrigen Dickicht aus Zweigen, manchmal auch mit Papierfetzen, gebaut. Das Gelege besteht meist aus zwei bis fünf hellblauen Eiern. Das Weibchen bebrütet diese rund zwei Wochen lang allein. Beide Elternvögel hudern die Küken und füttern sie mit kleinen Wirbellosen. Mit 10 bis 11 Tagen werden die Jungvögel flügge, nach weiteren 12 Tagen selbständig und mit einem Jahr geschlechtsreif.
Häufig legt der Braunkopf-Kuhstärling seine Eier dazu, doch in der Regel erkennt die Katzendrossel ihre eigenen Eier und entfernt die fremden. Ersetzt der Braunkopf-Kuhstärling die herausgeworfenen Eier jedoch rasch, ist die Katzendrossel so verwirrt, dass sie die fremden Eier als ihre eigenen betrachtet und die eigenen Eier aus dem Nest wirft. Dies kommt allerdings nur selten vor.
Die Katzenspottdrossel (Dumetella carolinensis), traditionell kurz Katzendrossel, manchmal auch Katzenvogel genannt, ist ein häufiger nordamerikanischer Singvogel aus der Familie der Spottdrosseln (Mimidae). Sie ist der einzige Vertreter der Gattung Dumetella. Die IUCN stuft die Art als zurzeit (2018) nicht gefährdet (least concern) ein.
Кашачы перасьмешнік (лацінская назва: Dumetella carolinensis) — паўднёваамэрыканская пеўчая птушка з атраду вераб'інападобных сямейства перасьмешнікавых.
— сховішча мультымэдыйных матэрыялаў
Кашачы перасьмешнік (лацінская назва: Dumetella carolinensis) — паўднёваамэрыканская пеўчая птушка з атраду вераб'інападобных сямейства перасьмешнікавых.
The gray catbird (Dumetella carolinensis), also spelled grey catbird, is a medium-sized North American and Central American perching bird of the mimid family. It is the only member of the "catbird" genus Dumetella. Like the black catbird (Melanoptila glabrirostris), it is among the basal lineages of the Mimidae, probably a closer relative of the Caribbean thrasher and trembler assemblage than of the mockingbirds and Toxostoma thrashers.[2][3] In some areas it is known as the slate-colored mockingbird.[4]
The name Dumetella is based upon the Latin term dūmus ("thorny thicket";[5] it thus means approximately "small thornbush-dweller" or "small bird of the thornbushes". It refers to the species' habit of singing when hidden in undergrowth. The specific name carolinensis is Neo-Latin for "from the Carolinas".[6]
The species was first described by Carl Linnaeus in his 1766 edition of Systema naturae. His original name Muscicapa carolinensis reflected the belief, widespread at that time, that the gray catbird was some sort of Old World flycatcher (presumably due to its remarkably plain coloration, not similar to other mimids).[7]
The genus name has a convoluted nomenclatorial history. The monotypic genus Galeoscoptes, proposed by Jean Cabanis in 1850, was widely used up to 1907. This name roughly means "capped mockingbird", from Latin galea "helmet" and Ancient Greek skóptein (σκώπτειν, "to scold" or "to mock"). But as it turned out, Dumetella was a technically acceptable senior synonym, even though the peculiar circumstances of its publishing left the identity of its author unsolved until 1989. As it turned out, the genus name was published by C.T. Wood in 1837. His description is somewhat eccentric, and was published under his pseudonym "S.D.W.". Wood misquotes his source—John Latham's 1783 General Synopsis of Birds—as calling the bird "cat thrush", probably because he knew the species under that name from George Shaw's General Zoology. Latham's name was "cat flycatcher", analogous to the scientific name of Linné.[5][7][8]
Shaw (and subsequently C.T. Wood) used L.J.P. Vieillot's specific name felivox. This means "cat voice", a contraction of Latin felis ("cat") and vox ("voice"). Vieillot, differing from the earlier authors, believed the bird to be a true thrush (Turdus).[5][9]
Though mimids were widely considered Turdidae until the 1850s, this was not any more correct than treating them as Old World flycatchers, as these three families are distinct lineages of the superfamily Muscicapoidea. In the mid-20th century, the Turdidae and even most of the Sylvioidea were lumped in the Muscicapidae—but the Mimidae were not.
Lastly, the smaller gray catbirds from Bermuda, which have proportionally narrow and shorter rectrices and primary remiges, were described as subspecies bermudianus ("from Bermuda") by Outram Bangs in 1901. But this taxon was never widely accepted, and today the gray catbird is generally considered monotypic as a species, too.
Adults weigh from 23.2 to 56.5 g (0.8 to 2.0 oz), with an average of 35–40 g (1.2–1.4 oz)[9][10] They range in length from 20.5 to 24 cm (8.1 to 9.4 in) and span 22 to 30 cm (8.7 to 11.8 in) across the wings.[10] Among standard measurements, the wing chord is 8.4 to 9.8 cm (3.3 to 3.9 in), the tail is 7.2 to 10.3 cm (2.8 to 4.1 in), the culmen is 1.5 to 1.8 cm (0.6 to 0.7 in) and the tarsus is 2.7 to 2.9 cm (1.1 to 1.1 in).[11] Gray catbirds are plain lead gray almost all over. The top of the head is darker. The undertail coverts are rust-colored, and the remiges and rectrices are black, some with white borders. The slim bill, the eyes, and the legs and feet are also blackish. Males and females cannot be distinguished by their looks; different behaviours in the breeding season is usually the only clue to the observer. Juveniles are even plainer in coloration, with buffy undertail coverts.
This species is named for its cat-like call. Like many members of the Mimidae (in particular mockingbirds), it also mimics the songs of other birds, as well as those of Hylidae (tree frogs), and even mechanical sounds. Because of its well-developed songbird syrinx, it is able to make two sounds at the same time. The alarm call resembles the quiet calls of a male mallard.
A gray catbird's song is easily distinguished from that of the northern mockingbird (Mimus polyglottos) or brown thrasher (Toxostoma rufum) because the mockingbird repeats its phrases or "strophes" three to four times, the thrasher usually twice, but the catbird sings most phrases only once. The catbird's song is usually described as more raspy and less musical than that of a mockingbird.
In contrast to the many songbirds that choose a prominent perch from which to sing, the catbird often elects to sing from inside a bush or small tree, where it is obscured from view by the foliage.
Native to most of temperate North America east of the Rocky Mountains, gray catbirds migrate to the southeastern United States, Mexico, Central America, and the Caribbean in winter; except for the occasional vagrant they always stay east of the American Cordillera. They are extremely rare vagrants to western Europe. Normally present on the breeding grounds by May, most leave for winter quarters in September/October; as it seems, this species is increasingly extending its stay in the summer range, with some nowadays remaining until mid-winter as far north as Ohio.[7][12][13] The gray catbird is a migratory species. Spring migration ranges from March to May, and in the fall ranges from late August to November.[14]
The catbird tends to avoid dense, unbroken woodlands, and does not inhabit coniferous, pine woodland. Catbirds prefer a dense vegetative substrate, especially if thorny vegetation is present.[14][15] Scrublands, woodland edges, overgrown farmland and abandoned orchards are generally among the preferred locations of the catbird. In Bermuda, its preferred habitats are scrub and myrtle swamp.[15] During the winter season, the catbird has an affinity for berry-rich thickets, especially within proximity of water sources.[14]
Their breeding habitat is semi-open areas with dense, low growth; they are also found in urban, suburban, and rural habitats. In the winter months they seem to associate with humans even more.[16] These birds mainly forage on the ground in leaf litter, but also in shrubs and trees. They mainly eat arthropods and berries. In the winter months, Cymbopetalum mayanum (Annonaceae) and Trophis racemosa (Moraceae) bear fruit well liked by this species, and such trees can be planted to attract the gray catbird into parks and gardens.[16]
They build a bulky cup nest in a shrub or tree, close to the ground. Eggs are light blue in color, and clutch size ranges from 1–5, with 2–3 eggs most common. Both parents take turns feeding the young birds.
Gray catbirds are omnivores, and approximately 50% of their diet is fruit and berries. They tend to peck more fruit than they can eat. They also eat mealworms, earthworms, beetles, and other bugs. In summer, gray catbirds will eat mostly ants, beetles, grasshoppers, caterpillars, and moths. They also eat holly berries, cherries, elderberries, poison ivy, bay, and blackberries. They also often peck the eggs of other species of birds, but it is unknown if they do this to supplement their diet or to reduce competition for food from other birds.[17]
The gray catbird can be attracted by "pishing" sounds.[9] Gray catbirds are not afraid of predators and respond to them aggressively by flashing their wings and tails and by making their signature mew sounds. They are also known to even attack and peck predators that come too near their nests. They also will destroy eggs of the brood parasitic brown-headed cowbird (Molothrus ater) laid in their nests by pecking them.
This species is widespread and generally plentiful, though its reclusive habits often make it seem less common than it is. It is not considered threatened by the IUCN due to its large range and numbers.[1][9]
On Bermuda however, gray catbirds were once very common, but their numbers have been greatly reduced in recent years by deforestation and nest predation by introduced species (including the great kiskadee Pitangus sulphuratus and the European starling Sturnus vulgaris). In the United States, this species receives special legal protections under the Migratory Bird Treaty Act of 1918.
.jpg)
Gray catbird in Prospect Park
Calling at Naperville Riverwalk, Illinois
Adult voicing cat-like sounds at Wildwood Preserve Metropark, Ohio
.jpg)
In a crab apple tree in New York
Nest and egg in a cedar shrub 4 ft above the ground
_Orange_Walk.jpg)
In Belize
_feeding_on_custard_apple_(Annona_reticulata)_Orange_Walk.jpg)
Feeding on custard apple (Annona reticulata)
The gray catbird (Dumetella carolinensis), also spelled grey catbird, is a medium-sized North American and Central American perching bird of the mimid family. It is the only member of the "catbird" genus Dumetella. Like the black catbird (Melanoptila glabrirostris), it is among the basal lineages of the Mimidae, probably a closer relative of the Caribbean thrasher and trembler assemblage than of the mockingbirds and Toxostoma thrashers. In some areas it is known as the slate-colored mockingbird.
La Katbirdo aŭ Griza katbirdo (Dumetella carolinensis[1]) estas mezgranda paserina birdo de la familio de Mimedoj kiu troviĝas ĉefe en Nordameriko. Ĝi estas la ununura membro de la genro Dumetella. Kiel la Nigra katbirdo, ĝi estas inter la bazaj stirpoj de la Mimedoj.[2]
Plenkreskuloj estas malhelgriza (ardezgriza) kun svelta, nigra beko kaj malhelaj okuloj. Ili havas longan malhelan voston, malhelajn gambojn kaj malhelan kronon preskaŭ nigran; ili estas tre kontraste rustokoloraj (brunruĝecaj) sub vostokomenco, tio estas subpuge.
Tiu specio estas tiele nomita pro ties kateca alvoko, sed, kiel ĉe multaj membroj de la familio de Mimedoj, ili ankaŭ imitas la kantojn de aliaj birdoj, same kiel de arboranoj kaj eĉ meĥanikajn sonojn. Ĉar ili havas sirinkson kiel plej parto de birdoj, ili kapablas produkti du sonojn samtempe. La alarmvoĉo similas la trankvilajn alvokojn de masklo de Platbeka anaso.
La kanto de Katbirdo facile distingeblas el tiu de la Norda mokbirdo aŭ de la Toksostomo ĉar la mokbirdo ripetas frazojn 3 al 4 fojojn, dum la Toksostomo kutime ripetas ĉiun frazon dufoje, sed la katbirdo kantas ĉiun frazon nur unufoje. La kanto de la katbirdo estas kutime priskribita kiel pli raspa kaj malpli muzika ol tiu de mokbirdo.
Kontraste kun multaj kantobirdoj kiuj elektas elstarajn ripozejojn el kiu kanti, la katbirdo ofte elektas kanti el interno de arbusto aŭ arbeto, kie ili estas kaŝita per la foliaro.
Ties reprodukta biotopo estas duonmalfermaj areoj kun densa, malalta arbustaro tra plej parto de Nordameriko, tio estas la plej suda bordo de Kanado, preskaŭ la tuta Usono, escepte sudokcidente kaj Meksiko. Ili troviĝas en urbaj, ĉeurbaj kaj ruraj habitatoj; vintre ili asociiĝas plie al homoj[3]. Ili konstruas diketan neston tasforman en arbusto aŭ arbo proksime de la grundo. La ovoj estas helbluaj, kaj la ovodemetado konsistas el 1 al 5, kun plia ofteco de 2 aŭ 3. Ambaŭ gepatroj vicas por manĝigi la idaron.
Tiu nearktisa specio migras al sudorienta Usono kaj orientaj Meksiko kaj Centrameriko (ĉe Karibio) kaj Kubo vintre. La pli malgrandaj birdoj de Bermudo, kiu havas mallarĝajn kaj mallongajn flugilplumojn, estis priskribitaj kiel bermudianus, sed tiu taksono neniam estis amplekse akceptita. Ili estas ege vagantoj en okcidenta Eŭropo, ekzemple en Germanio.
Tiuj birdoj manĝas surgrunde inter folirubaĵo. Ili manĝas ĉefe insektojn kaj berojn kaj foje lacertojn, ovojn kaj ranojn; vintre la fruktetoj de Cymbopetalum mayanum (Annonaceae) kaj de Trophis racemosa (Morusacoj) estas ŝatataj de tiu specio, kaj tiele tiuj arboj estas ofte plantataj por allogi katbirdojn en parkojn kaj ĝardenojn.[3] Griza katbirdo ne timas predantojn kaj respondas ilin agreseme per ekmontro de siaj flugiloj kaj vostoj kaj per siaj miaŭaj sonoj. Oni scias, ke ili ankaŭ atakas kaj bekofrapas predantojn kiuj venas ĉe siaj nestoj. Ili ankaŭ detruas ovojn de la Brunkapa molotro demetitajn en siajn nestojn per bekofrapado.
Tiu specio estas ĝenerale komuna kaj disvastigata, kvankam timida. Ĝi ne estas konsiderata minacata de IUCN. En Bermudo tamen, Grizaj katbirdoj estis iam tre komunaj, sed ties populacio draste malpliiĝis lastatempe pro senarbarigo kaj nestopredado fare de enmetitaj specioj (inklude tiujn de la Pitango kaj de la Sturno).
En Usono tiu specio ricevas specialan leĝan protektadon laŭ la Traktato pri Migrantaj Birdoj de 1918.
La Katbirdo aŭ Griza katbirdo (Dumetella carolinensis) estas mezgranda paserina birdo de la familio de Mimedoj kiu troviĝas ĉefe en Nordameriko. Ĝi estas la ununura membro de la genro Dumetella. Kiel la Nigra katbirdo, ĝi estas inter la bazaj stirpoj de la Mimedoj.
Plenkreskuloj estas malhelgriza (ardezgriza) kun svelta, nigra beko kaj malhelaj okuloj. Ili havas longan malhelan voston, malhelajn gambojn kaj malhelan kronon preskaŭ nigran; ili estas tre kontraste rustokoloraj (brunruĝecaj) sub vostokomenco, tio estas subpuge.
El pájaro gato gris (Dumetella carolinensis)[2] es una especie de ave paseriforme de la familia Mimidae propia de América del Norte y el Caribe. Es el único miembro del género Dumetella. Debe su nombre común a su llamada similar al maullido de un gato.[3]
El pájaro gato gris (Dumetella carolinensis) es una especie de ave paseriforme de la familia Mimidae propia de América del Norte y el Caribe. Es el único miembro del género Dumetella. Debe su nombre común a su llamada similar al maullido de un gato.
Miaulari grisa (Dumetella carolinensis) Dumetella generoko animalia da. Hegaztien barruko Mimidae familian sailkatua dago.
Miaulari grisa (Dumetella carolinensis) Dumetella generoko animalia da. Hegaztien barruko Mimidae familian sailkatua dago.
Naukumatkija (Dumetella carolinensis) on amerikkalainen varpuslintu ja sukunsa ainoa laji.
Linnun pituus on noin 18,5 cm, siipien kärkiväli 24–26 cm ja paino noin 30–40 g. Sen höyhenpuku on ruskea tai harmahtava, päälaki mustahko ja alaperä ruosteenpunainen. Pyrstö on pitkä ja tumma. Koiras on kirkkaamman värinen kuin naaras. Nuori lintu on naarasta himmeämpi. Lajin äänet ovat kissamaista naukunaa ja karkeita äännähdyksiä.
Naukumatkija elää Amerikassa, pohjoisessa Etelä-Kanadasta ja Oregonista Teksasiin ja Meksikonlahden rantavaltioihin. Lajin kannasta pääosa on muuttolintuja, jotka talvehtivat Yhdysvaltain eteläosissa ja Keski-Amerikassa. Naurumatkijaa tavataan toisinaan myös Länsi-Euroopassa. Maailman populaation koko on noin kymmenen miljoonaa yksilöä.
Naukumatkija asustaa metsänreunoissa, puutarhoissa sekä monenlaisissa tiheiköissä, joissa on joko pysty- tai vaakasuoria reunoja.
Naukumatkija rakentaa kuppimaisen pesänsä pensaaseen tai puuhun, ja munii tavallisesti kolme tai neljä munaa. Naaras hautoo 12–14 päivää. Molemmat emot huolehtivat poikasista, jotka lähtevät pesästä 10–11 päivän ikäisinä. Emot puolustavat pesäänsä aggressiivisesti. Sukukypsä yksivuotiaana. Vanhin naukumatkija on elänyt 10 vuotta 11 kuukautta.[2]
Naukumatkijat syövät hyönteisiä ja muita pieniä selkärangattomia sekä marjoja.
Naukumatkija (Dumetella carolinensis) on amerikkalainen varpuslintu ja sukunsa ainoa laji.
Dumetella carolinensis
Le Moqueur chat (Dumetella carolinensis) est une espèce de passereaux de la famille des Mimidae, l'unique représentante du genre Dumetella. Il constitue avec le Moqueur noir une base des Mimidae.
Il doit son nom à certains de ses chants, qui peuvent ressembler à des miaulements de chat.
Cet oiseau pèse entre 35 et 40 g et est presque entièrement gris. Le dessus de la tête est d'un gris plus foncé que le reste du corps, le dessous de la queue est rouille et les rectrices sont noires bordées de blanc pour certaines.
Originaire des régions tempérées à l'est des Montagnes Rocheuses en Amérique du Nord, cet oiseau migre en saison froide vers le sud-est des États-Unis, le Mexique, l'Amérique centrale et les Caraïbes.
Mère et juvénile.
Un moqueur chat perché dans un pommier à fleurs à Central Park, (New York) en octobre 2021.
Dumetella carolinensis
Le Moqueur chat (Dumetella carolinensis) est une espèce de passereaux de la famille des Mimidae, l'unique représentante du genre Dumetella. Il constitue avec le Moqueur noir une base des Mimidae.
Il doit son nom à certains de ses chants, qui peuvent ressembler à des miaulements de chat.
Pamėgda (lot. Dumetella, angl. Gray Catbird, vok. Katzendrossel) – strazdų mėgdžiotojų (Mimidae) šeimos paukštis. Kūnas tamsiai pilkas, snapas juodas ir laibas, akys tamsios. Uodega ir kojos tamsios spalvos, viršugalvis juodas.
Veisiasi Šiaurės Amerikoje pusiau atviruose plotuose. Lizdą suka medžiuose ir krūmuose. Dėtyje 2-3 šviesiai mėlynos spalvos kiaušiniai. Jauniklius maitina abu tėvai.
Žiemojimui traukia į JAV pietryčius, Meksiką ir Centrinę Ameriką.
Pamėgda (lot. Dumetella, angl. Gray Catbird, vok. Katzendrossel) – strazdų mėgdžiotojų (Mimidae) šeimos paukštis. Kūnas tamsiai pilkas, snapas juodas ir laibas, akys tamsios. Uodega ir kojos tamsios spalvos, viršugalvis juodas.
Veisiasi Šiaurės Amerikoje pusiau atviruose plotuose. Lizdą suka medžiuose ir krūmuose. Dėtyje 2-3 šviesiai mėlynos spalvos kiaušiniai. Jauniklius maitina abu tėvai.
Žiemojimui traukia į JAV pietryčius, Meksiką ir Centrinę Ameriką.
De (gewone) katvogel (Dumetella carolinensis) is een vogel die in een deel van de Verenigde Staten voorkomt. De katvogel behoort tot de familie van de spotlijsters. Deze vogel moet niet verward worden met de zogenaamde Australaziatisch katvogels, waaronder de grijskopkatvogel. Deze behoren tot de familie van de prieelvogels.
De katvogel maakt een mekkerend geluid dat wel wat op dat van een kat lijkt. De vogel is 22-23 cm lang en weegt 35 tot 40 gram. Ze zijn overwegend grijs, waarbij de bovenkop wat donkerder is. De onderstaartdekveren zijn roestkleurig. De snavel is smal en spits, de ogen, poten en snavel zijn donker, bijna zwart. Er is geen verschil tussen de seksen.
De katvogel komt voor in de gematigde klimaatzone van Noord-Amerika ten oosten van de Rocky Mountains. Het zijn trekvogels die in de winter naar het zuidoosten van de Verenigde Staten, Mexico en Midden-Amerika trekken.
De vogel broedt in half open landschappen met dichte ondergroei in cultuurgebieden, buitenwijken en stadsparken. In de overwinteringsgebieden hebben ze nog meer de neiging om de menselijke bewoning op te zoeken.
Sparadisch zijn er waarnemingen van de katvogel in Europa en op de Canarische Eilanden.[2]
De (gewone) katvogel (Dumetella carolinensis) is een vogel die in een deel van de Verenigde Staten voorkomt. De katvogel behoort tot de familie van de spotlijsters. Deze vogel moet niet verward worden met de zogenaamde Australaziatisch katvogels, waaronder de grijskopkatvogel. Deze behoren tot de familie van de prieelvogels.
Multimedia w Wikimedia Commons Przedrzeźniacz ciemny[5] (Dumetella carolinensis) – gatunek ptaka z rodziny przedrzeźniaczy (Mimidae), jedyny przedstawiciel rodzaju Dumetella.
Przedrzeźniacz ciemny (Dumetella carolinensis) – gatunek ptaka z rodziny przedrzeźniaczy (Mimidae), jedyny przedstawiciel rodzaju Dumetella.
Morfologia Długość ciała 23 cm. Ogon długi, lekko uniesiony. Pióra łupkowoszare z wierzchu i od spodu. Czapeczka czarna; pokrywy podogonowe kasztanowate. Obie płci są podobne. Młode ptaki są brązowoszare, z jasnordzawymi pokrywami podogonowymi. Zasięg, środowisko Zadrzewienia z gęstym podszytem, zarośla, ogrody; od środkowej po południowo-wschodnią część Ameryki Północnej. Zimę spędza w południowo-wschodniej i południowo-środkowej części Ameryki Północnej po Amerykę Środkową.Grå kattfågel[2] (Dumetella carolinensis) är en nordamerikansk fågel i familjen härmtrastar inom ordningen tättingar.[3]
Grå kattfågel är en liten trastliknande fågel, 19–21 centimeter i längd. Den är enfärgat askgrå med svart hätta och rödbrun undergump.[4]
Grå kattfågel har fått sitt namn från sitt lockläte, ett hest och kattlikt jamande. Andra läten låter skallrande. Sången består av en haltande ramsa med inslag av jamande och vassa tjipp-läten.[5]
Fågeln förekommer i Nordamerika från södra British Columbia till Gulfstaterna. Den övervintrar i Karibien och så långt söderut som till Panama.[3] Arten är en mycket sällsynt gäst i Europa med fynd i Storbritannien, Kanalöarna, Belgien, Tyskland, Spanien, Irland och Azorerna.[6]
Grå kattfågel placeras som enda art i släktet Dumetella. Den ingår i en grupp med övervägande västindiska härmtrastar.[7] Allra närmast tros den stå den starkt hotade arten vitbröstad härmtrast (Ramphocinclus brachyurus).[7] Notera att ett antal arter i familjen lövsalsfåglar också kallas kattfåglar, men dessa är inte alls besläktade med grå kattfågel.
Fågeln hittas i undervegetation i skog, ofta i fuktiga och skuggiga områden. Den ses oftast ensam där den tillbakadraget födosöker på marken eller lågt i buskar efter insekter, andra ryggradslösa djur och bär.[5]
Boet placeras på varierande höjd mitt i en buske, i en klängväxt eller ett träd. Honan lägger två till tre kullar med ett till sex ägg som ruvas i tolv till 15 dagar. Ungarna är flygga tio till elva dagar efter kläckning.[8]
Arten har ett stort utbredningsområde och en stor population med stabil utveckling.[1] Utifrån dessa kriterier kategoriserar internationella naturvårdsunionen IUCN arten som livskraftig (LC).[1] Världspopulationen uppskattas till 27 miljoner häckande individer.[9]
.jpg)
Wikimedia Commons har media som rör grå kattfågel.
Wikispecies har information om Dumetella carolinensis.
Grå kattfågel (Dumetella carolinensis) är en nordamerikansk fågel i familjen härmtrastar inom ordningen tättingar.
Gri kedi kuşu (Dumetella carolinensis), alaycı kuşugiller (Mimidae) familyasından 23 uzunluğunda tepesi kara, kuyrukaltı pas kızılı, öbür bölümleri boz olan bir kuş türü. İsmini kedi miyavlamasına benzer ötüşünden alır.
Ağaçlık bölgelerde, park ve bahçelerde yaşar, böcek ve meyvelerle beslenir.
Kanada'nın güneyinde, ABD'nin kuzey ve orta kesimlerinde ürer; Kuzey Amerika'nın güneyinde ve Orta Amerika'da kışlar.
Ötücü kuşlar ile ilgili bu madde bir taslaktır. Madde içeriğini geliştirerek Vikipedi'ye katkıda bulunabilirsiniz. Назва Dumetella ґрунтується на латинському терміні dūmus ("тернисті зарості"); [2] таким чином, це означає "мала тернова пташка". Назви відображає звичку птахів виду співати, сховавшись у підліску. Видовий епітет carolinensis — новолатинське "каролінський", що означає екологічну приуроченість то т.зв. каролінських лісів. [3] Англійська назва catbird від вокалізацій, які нагадують котяче нявчання.
Вид був уперше описаний Карлом Ліннеєм у його виданні Systema naturae від 1766 року. Його первісна назва Muscicapa carolinensis відображала поширене в той час уявлення про сірого пересмішника як про мухоловку Старого Світу. [4]
Назва роду має заплутану номенклатурну історію. Монотипний рід Galeoscoptes, запропонований Жаном Кабанісом у 1850 році, широко застосовувався до 1907 року. Це ім'я приблизно означає "покритоголовий пересмішник", від латинського galea "шолом" і давньогрецького skóptein (σκώπτειν, "клясти" або "перекривляти"). Але, як виявилося, Dumetella був технічно прийнятним старшим синонімом, незважаючи на те, що особливі обставини його публікації залишили ідентичність автора невирішеною аж до 1989 року. Як виявилося, назва роду було опубліковано Чарльзом Торольдом Вудом в 1837 році. Його опис дещо ексцентричний, і був опублікований під його псевдонімом "S.D.W". Вуд помилково називає його джерело - Загальний синопсис птахів Джона Летема 1783 року - називаючи птаха «котячим дроздом», ймовірно, тому, що він знав вид під цією назвою з Загальної зоології Джорджа Шоу. Назва, дана видові Летемом була "cat flycatcher" ("котяча мухоловка"), аналогічна науковій назві Ліннея. [5][6].
Дж. Шоу (а слідом і К.Т. Вуд) використовують видовий епітет, даний Л.Ж.П. В'єйо felivox, що означає "котячоголосий", скорочення латинського felis ("кіт") і vox ("голос"). В'єйо, на відміну від попередніх авторів, вважав, що птах є справжнім дроздом (Turdus). [7]
Хоча пересмішників переважно відносили до дроздових до 1850-х років, це було не більш правильним, ніж розглядати їх як мухоловок Старого Світу, оскільки ці три родини є різними лініями надродини Muscicapoidea. В середині 20-го століття, дроздові і навіть велика частина Sylvioidea були об'єднані в Muscicapidae - але Mimidae не були.
Нарешті, дрібніші пересмішники сірі з Бермудських островів, які мають пропорційно вузькі і коротші хвостові і первинні махові пера, були описані як підвид bermudianus ("бермудський") за Аутрамом Бенґсом в 1901 році. Але цей таксон ніколи не був широко прийнятий, і сьогодні пересмішник сірий, як правило, вважається монотипним як вид.
Дорослі важать від 23.2 до 56.5 г, у середньому 35-40 г[8] [9]. В довжину розміри коливаються від 20.5 до 24 см і між від 22 до 30 см через крила.[9] Серед стандартних вимірювань хорда крила становить 8.4 до 9.8 см, хвіст 7.2 до 10.3 см, дзьоб від 1.5 до 1.8 см і передплесно - 2.7 до 2.9 см.[10]. Пересмішники сірі є звичайно свинцево-сірого кольору майже повсюди. Верхня частина голови має темнішу "шапочку". Покривне піря підхвістя — іржавого кольору, і махові та рульові - чорні, деякі з білою облямівкою. Тонкий дзьоб, очі, ноги і ступні також чорні. Самців і самиць не можна розрізняти за зовнішнім виглядом; тож різна поведінка в період розмноження, як правило, — єдиний ключ для спостерігача. У ювенільних ще менш контрастне забарвленням, з піщано-рудими покривними перами підхвістя.
Приблизно 50% їжі пересмішника сірого — це фрукти та ягоди. Вони також їдять деревних і дощових червів, жуків та інших комах. Влітку сірі пересмішники їдять в основному мурах, жуків, коників, гусениць і лускокрилих. Вони також з'їдають ягоди падуба, вишні, бузини, отруйного плюща, лаврів і ожини.
Англійська назва виду дана на честь його котячого поклику. Як і більшість членів родини Mimidae, він також імітує пісні інших птахів, а також пісні райкових (деревних жаб) і навіть механічні звуки. Через добре розвинений сиринкс співочих птахів він здатний одночасно видавати два різні звуки. Сигнал тривоги нагадує дещо притишений поклик самця крижня.
Пісню пересмішника сірого легко відрізнити від пісні пересмішника багатоголосого (Mimus polyglottos) або тремблера прямодзьобого (Toxostoma rufum), оскільки перший пересмішник повторює свої фрази або "строфи" три-чотири рази, тремблер зазвичай двічі, але пересмішник сірий співає більшість фраз тільки один раз. Пісню сірого пересмішника зазвичай описують як різкішу і менш мелодійну, ніж у пересмішника багатоголосого.
На відміну від багатьох співочих птахів, які обирають для співу підвищене сідало, сірий пересмішник часто співає, сидячи в гущавині куща або малого дерева, закритий від огляду листям.
Характерні для більшої частини помірної Північної Америки на схід від Скелястих гір, пересмішники сірі мігрують до південно-східних США, Мексики, Центральної Америки і Карибського басейну взимку; окрім випадкових залітних особин, вони завжди залишаються на схід від американських Кордильєр. Зальоти птахів до Західної Європи є надзвичайно рідкісними. Нормально присутні в місцях розмноження до травня, більшість відмігровують на зимові поселення у вересні-жовтні; так виглядає, що цей вид все більше розширює своє перебування в літньому діапазоні, а деякі в даний час залишаються до середини зими в найбільш північних місцях на широті Огайо.[11] Сірий пересмішник - мігруючий вид. Весняна міграція триває зі змінами від березня до травня, а осіння з кінця серпня до листопада. [12].
Птах має тенденцію уникати щільних безперервних лісів і не замешкує хвойних, соснових лісів. Віддають перевагу щільним заростям, особливо полюбляють тернисті кущі та рідколісся. [12] [13]. Трапляються серед чагарників, на узліссях, на зарослих сільськогосподарських угіддях і в покинутих садах. На Бермудських островах їхніми переважними місцями проживання є чагарникові скраби і миртові болота.[13]. Під час зимового сезону птахів приваблюють багаті на ягоди зарості, особливо близько водних джерел.[12].
Їх місцем розмноження є напіввідкриті ділянки з густою низькою чагарниковою рослинністю; вони також зустрічаються в міських , приміських і сільських місцях проживання. У зимові місяці вони, як виглядає, тримаються коло людей.[14] Ці птахи в основному шукають поживу на землі в листяній підстилці, а також у кущах і на деревах. Вони в основному їдять членистоногих і ягоди. У зимові місяці дереваCymbopetalum mayanum (Annonaceae) і Trophis racemosa (Moraceae) мають плоди, які полюбляють ці птахи, і такі дерева можна посадити, щоб привабити сірих пересмішників до парків і садів.[15]
Вони будують громіздке чашоподібне гніздо в кущі або на дереві, близько до землі. Яйця світло-блакитного кольору, а розмір кладки коливається від 1 до 5, найчастіше 2–3 яйця. Обоє батьків по черзі годують пташенят.
Зазвичай обережна пташка, але її можна приманити «пішинговим» звуком.[16] Сірі пересмішники не бояться хижаків і агресивно реагують на них, розпустивши крила і хвости, з характерним нявкаючим звуком. Відомі випадки, коли вони навіть атакують і клюють хижаків, які підходять надто близькі до їхніх гнізд. Вони також знищують яйця гніздового паразита вашера буроголового (Molothrus ater), підкинуті в їхні гніздах, розкльовуючи або викидаючи їх з гнізда.
Цей вид широко розповсюджений і, як правило, чисельний, хоча його звичка ховатися в гущавині роблять його менш помітним. Він не вважається під загрозою за шкалою МСОП як за поширенням, так і за кількістю. [17]
На Бермудських островах, однак, сірі пересмішники колись були дуже поширеними, але їх кількість значно скоротилася в останні роки через вирубування лісів і хижацтво гнізд з боку інтродукованих видів (включаючи пітангу велику (Pitangus sulphuratus)) і європейського шпака (Sturnus vulgaris ). У Сполучених Штатах цей вид користується спеціальним захистом згідно з Угодою про мігруючих птахів 1918 року.
Це незавершена стаття з орнітології.Dumetella carolinensis là một loài chim trong họ Mimidae.[2] Loài này đã được mô tả lần đầu tiên bởi Carl Linne trong tác phẩm năm 1766 của ông Systema naturae. Danh pháp ban đầu do ông đặt Muscipaca carolinensis tên phản ánh niềm tin, phổ biến rộng rãi tại thời điểm đó rằng loài này là loài Đớp ruồi Cựu thế giới nào đó có lẽ là do màu sắc khá đơn giản của chúng, không giống với các mimidae khác.
Chim trưởng thành cân nặng 23,2-56,5 g, với cân nặng trung bình 35-40 g. Chúng có chiều dài 20,5–24 cm (8,1-9,4 in) và khoảng 22 đến 30 cm (8,7-11,8 in) trên cánh. Trong số đo tiêu chuẩn, cánh dài 8,4-9,8 cm (3,3-3,9 in), đuôi là 7,2-10,3 cm (2,8-4,1 in), culmen dài 1,5-1,8 cm
Dumetella carolinensis là một loài chim trong họ Mimidae. Loài này đã được mô tả lần đầu tiên bởi Carl Linne trong tác phẩm năm 1766 của ông Systema naturae. Danh pháp ban đầu do ông đặt Muscipaca carolinensis tên phản ánh niềm tin, phổ biến rộng rãi tại thời điểm đó rằng loài này là loài Đớp ruồi Cựu thế giới nào đó có lẽ là do màu sắc khá đơn giản của chúng, không giống với các mimidae khác.
Chim trưởng thành cân nặng 23,2-56,5 g, với cân nặng trung bình 35-40 g. Chúng có chiều dài 20,5–24 cm (8,1-9,4 in) và khoảng 22 đến 30 cm (8,7-11,8 in) trên cánh. Trong số đo tiêu chuẩn, cánh dài 8,4-9,8 cm (3,3-3,9 in), đuôi là 7,2-10,3 cm (2,8-4,1 in), culmen dài 1,5-1,8 cm
Dumetella carolinensis
Linnaeus, 1766)
Коша́чий пересме́шник[1], кошачья птица[1], пти́ца-ко́шка[1] (лат. Dumetella carolinensis) — североамериканская певчая птица семейства пересмешниковых.
Длина тела кошачьего пересмешника от 21 до 24 см, крылья короткие закруглённые, хвост длинный закруглённый. Оперение серое, шапочка и хвост чёрные, низ каштанового цвета. Короткий клюв чёрный, также как глаза и лапы. Восточные популяции имеют более тёмную окраску, чем западные. Мужская и женская особи похожи. Птица подражает крикам других певчих птиц, а также «мяукает».
Кошачий пересмешник распространён в Канаде в Британской Колумбии, Альберте, Саскачеване и Манитобе, в США от Орегона до Нью-Мексико и на востоке до побережья. Она зимует на юго-востоке США, в Мексике вдоль восточного побережья и на Карибских островах. Птица обитает в густых зарослях, на лесных опушках и полянах, на брошенных фермах и реках, избегая местности, где слишком много хвойных деревьев.
Кошачий пересмешник активен днём, скрываясь в кустарнике. Обычно он летает только на короткие дистанции от ветви к ветви, избегая перелёты над открытой местностью. Птица ищет на земле насекомых, семена и ягоды.
Сезон гнездования продолжается с апреля вплоть до раннего августа. В это время моногамная птица обычно дважды откладывает яйца. Гнездо строит в кустах или среди густых нижних ветвей деревьев, иногда из клочков бумаги. Самка откладывает от 2 до 5 голубых яиц и высиживает одна примерно 2 недели. Обе родительских птицы прячут птенцов под крылом и кормят их маленькими беспозвоночными. На 10 — 11 день молодые птицы встают на крыло, через следующие 12 дней становятся самостоятельными, а через год половозрелыми.
Часто буроголовый коровий трупиал подкладывает в гнездо кошачьего пересмешника свои яйца, но, как правило, кошачий пересмешник узнаёт свои собственные яйца и избавляется от чужих. Однако если буроголовый коровий трупиал быстро заменяет выброшенные яйца, кошачьего пересмешника это сбивает с толку настолько, что он начинает принимать чужие яйца за собственные и выбрасывает собственные яйца из гнезда. Однако это происходит довольно редко.
Коша́чий пересме́шник, кошачья птица, пти́ца-ко́шка (лат. Dumetella carolinensis) — североамериканская певчая птица семейства пересмешниковых.
保全状況評価[1] LEAST CONCERN
分類 界 : 動物界 Animalia 門 : 脊索動物門 Chordata 亜門 : 脊椎動物亜門 Vertebrata 綱 : 鳥綱 Aves 目 : スズメ目 Passeriformes 科 : マネシツグミ科 Mimidae 属 : ネコマネドリ属 Dumetella 種 : ネコマネドリ D. carolinensis 学名 Dumetella carolinensisネコマネドリ (Dumetella carolinensis) は，鳥類の一種。 （英名：Grey Catbird）
北アメリカ大陸
この項目は、鳥類に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（ポータル鳥類 - PJ鳥類）。 ネコマネドリ (Dumetella carolinensis) は，鳥類の一種。 （英名：Grey Catbird）
.jpg)
