Pseudolarix is a genus of coniferous trees in the pine family Pinaceae containing three species, the extant Pseudolarix amabilis and the extinct species Pseudolarix japonica and Pseudolarix wehrii. Pseudolarix species are commonly known as golden larch, but are not true larches (Larix) being more closely related to Keteleeria, Abies and Cedrus. P. amabilis is native to eastern China, occurring in small areas in the mountains of southern Anhui, Zhejiang, Fujian, Jiangxi, Hunan, Hubei and eastern Sichuan, at altitudes of 100–1,500 m (328–4,921 ft). P. wehrii is described from fossils dating to the Early Eocene (Ypresian), of Western North America where it is found in the Eocene Okanagan Highlands Allenby and Klondike Mountain Formations. The youngest known occurrence is of mummified fossils found in the Late Eocene Buchanan Lake Formation on Axel Heiberg Island.[1] P. japonica is known from Middle Miocene to Pliocene sediments in Japan and Miocene deposits of Korea.[2] Fossils assigned to Pseudolarix as a genus date possibly as old as the Early Cretaceous Hauterivian stage in Mongolia.[1]
It is a deciduous coniferous tree reaching 30–40 m (98–131 ft) tall, with a broad conic crown. The shoots are dimorphic, with long shoots and short shoots similar to a larch, though the short shoots are not so markedly short, lengthening about 5 mm annually. The leaves are bright green, 3–6 cm long and 2–3 mm broad, with two glaucous stomatal bands on the underside; they turn a brilliant golden yellow before falling in the autumn, hence the common name. The leaves are arranged spirally, widely spaced on long shoots, and in a dense whorl on the short shoots.
The cones are distinctive, superficially resembling a small globe artichoke, 4–7 cm long and 4–6 cm broad, with pointed triangular scales; they mature about 7 months after pollination, when (like fir and cedar cones) they disintegrate to release the winged seeds. The male cones, as in Keteleeria, are produced in umbels of several together in one bud.
Ypresian aged Pseudolarix wehrii cone scale fossils
Full tree
Needles and mature cone in fall
Bonsai example
Pseudolarix is a genus of coniferous trees in the pine family Pinaceae containing three species, the extant Pseudolarix amabilis and the extinct species Pseudolarix japonica and Pseudolarix wehrii. Pseudolarix species are commonly known as golden larch, but are not true larches (Larix) being more closely related to Keteleeria, Abies and Cedrus. P. amabilis is native to eastern China, occurring in small areas in the mountains of southern Anhui, Zhejiang, Fujian, Jiangxi, Hunan, Hubei and eastern Sichuan, at altitudes of 100–1,500 m (328–4,921 ft). P. wehrii is described from fossils dating to the Early Eocene (Ypresian), of Western North America where it is found in the Eocene Okanagan Highlands Allenby and Klondike Mountain Formations. The youngest known occurrence is of mummified fossils found in the Late Eocene Buchanan Lake Formation on Axel Heiberg Island. P. japonica is known from Middle Miocene to Pliocene sediments in Japan and Miocene deposits of Korea. Fossils assigned to Pseudolarix as a genus date possibly as old as the Early Cretaceous Hauterivian stage in Mongolia.
Ebalehis (Pseudolarix) on männiliste sugukonda kuuluv heitlehiste puude perekond.
Perekonna ainuke liik on ebalehis (Pseudolarix amabilis), mis kasvab pärismaisena Hiina idaosas.
Pseudolarix is de botanische naam van een geslacht in de familie Pinaceae. De enige soort in het geslacht is Pseudolarix amabilis (Japanse goudlariks).
Pseudolarix is de botanische naam van een geslacht in de familie Pinaceae. De enige soort in het geslacht is Pseudolarix amabilis (Japanse goudlariks).
Це хвойне дерево досягає 30-40 м заввишки і 150 (рідко 300) см діаметра, має широку конічну крону. Кора сіро-коричнева, груба, полущена. Пагони поділяються на довгі й короткі, подібно модрині, хоча короткі пагони не так помітно коротші, подовження — близько 5 мм на рік. Листки яскраво-зелені, довжиною 3-6 см і 2-3 мм шириною, з двома смугами знизу; вони стають блискуче золотисто-жовтими, перш ніж впасти восени, звідси й загальна назва. Листи розташовані спірально, широко розставлені на довгих пагонах, і щільно розміщені на укорочених пагонах. Шишки 4-7 см завдовжки і 4-6 см шириною, з гострими трикутними лусочками; вони за близько 7 місяців після запилення, коли (як ялинові й кедрових шишки) вони випускають крилате насіння. Насіння біле, овальне 6-7 мм з крилами світло-жовтого або коричнево-жовтого кольору, блискуча adaxially, трикутно-ланцетні, близько 2,5 см завдовжки. Квітне в квітні, насіння дозріває у жовтні. 2n = 44.
Стовбур
Псевдомодрина золотиста є дуже привабливим декоративних деревом для парків і великих садів. На відміну від справжніх модрин, це дуже терпимі до літньої спеки і вологості, росте дуже успішно в південному сході США, де більшість модрин і ялин не приживаються. У Європі зростання є найбільш успішним, в Середземноморському регіоні з відомими зразками в північній Італії; далі на північ у Великій Британії вона буде рости, але дуже повільно через більш прохолодне літо.
Цей вид дуже рідко зустрічається в дикій природі у кількох залишках первинних лісів на ізольованих горах. Тяньму Шань є територією, що охороняється, і, ймовірно, проживає в інших охоронних територіях. Існує також заборона на вхід на місцях.
金钱松（学名：Pseudolarix amabilis）为松科下金钱松属（学名：Pseudolarix）下的唯一的种，分布于中国中部和东南部。[1]
落葉喬木，高約40米，直徑1.5米。樹幹直，樹皮為粗糙灰褐色，有不規則鱗片狀分裂。葉線形，柔軟，長2-5.5厘米，寬1.5-4毫米，先端尖或銳尖，淡綠色，秋季後變金黃色，中脈明顯，每邊有5-14條氣孔線；枝分長枝與短枝兩種類型，長枝上的葉螺旋狀散生，短枝葉數十枚簇生，葉平展時如銅錢，故名金錢松。花單性，雌雄同株；雄球花蓇葖狀，數個或十餘個聚生在短枝的頂端，黃色，下垂；雌球花單生在短枝頂端；紫紅色，直立。毬果為卵圓形或倒卵圓形，長6-7.5厘米，成熟時淡紅褐色，種鱗中部木質，先端微凹或鈍，腹面基部有2種子；苞鱗長約為種鱗的1/4-1/3，邊緣有細齒。種子白色卵圓形，種翅三角披針形，淡黃色，有光澤。花期4-5月，果期10-11月。[2]
分佈於海拔100-1500米以下的山地、針闊葉樹混交林中。产于大别山等地，分布江蘇、安徽、浙江、江西、福建、湖北、湖南、四川等。
根皮及近根樹皮入藥，中藥名為土荊皮。春、秋兩季採挖，剝取根皮，除去外粗皮，洗淨曬乾。含土槿皮酸、酚性成分、鞣質及色素。能抗真菌，抗生育，止血，對肝癌細胞有活性。性味功能辛，溫。殺蟲止癢。
|access-date=中的日期值 (帮助)
금전송속(金錢松屬)은 소나무과의 속이다. 현존하는 유일한 종인 금전송(P. amabilis) 및 몇몇 멸종한 종으로 이루어져 있다. 현존하는 종이 하나뿐이기 때문에 단형 속으로 여겨진다.
