Життєва форма: напівчагарник.
Батьківщиною Сенни є Африка і Аравійський півострів. Зростає в Єгипті, Судані, Індії. В Судані культивується в промислових маштабах.
Як лікарська сировина використовувався лист сенни або александрійський лист (лат. Folium Sennae) — зібрані у декілька разів протягом літа окремі листочки складного парноперистого листа. Лікувальна дія обумовлена алое-емодіном, діантронамі рєїна — сеннозидами A і B. Смолянисті речовини, що містяться також в листі при неправильному приготуванні настоїв можуть викликати болі в кишечнику.
Також застосовуються плоди сенни — лат. Fructus Sennae(Cassiae). Це насіння і стулки різного ступеня зрілості. Застосовуються для отримання екстракта і кафіола.
Листя і екстракти рослини відвіку використовувалися як проносне, а також при захворюваннях печінки і жовчного міхура. Проте в наш час[коли?] лікарські форми сенни поступово вилучають з національних фармакопей унаслідок недостатньо доброго співвідношення ефективності і безпеки препаратів.
Використовується у «чаю для балерин» — напою, для схуднення.[1]
Це незавершена стаття про Бобові.
