Hemisus ist die einzige Gattung der Amphibien-Familie Hemisotidae. Deutsch werden sie manchmal als Schaufelnasenfrösche bezeichnet.
Die Pupillen sind vertikal. Die Zunge ist breit, länglich, hinten eingeschnitten und frei abhebbar. Gaumenzähne, Eustachi-Röhre und Trommelfell fehlen. Finger- und Zehenenden sind spitz mit einfachen knöchernen Endphalangen. Die Finger sind frei. An den Zehen findet sich höchstens eine sehr schwache Schwimmhaut, welche nicht zwischen die Metatarsen der 4. und 5. Zehe eingreift. Die Praecoracoide sind stark entwickelt und quer stehend. Die Coracoide sind lang und schmal und bilden mit ihren medialen, nicht verbreiterten Enden einen spitzen Winkel. Das Omosternum ist knorpelig, das Sternum verkümmert. Die Querfortsätze des Sacralwirbels sind schwach verbreitert.[1]
Die Art Hemisus marmoratus (vermutlich auch die bisher nicht untersuchten anderen Arten der Gattung) besitzt einen ungewöhnlichen Mechanismus zur Verlängerung der Zunge; diese ist, wie bei vielen Froschlurchen, wesentlich am Beutefang beteiligt. Bei den meisten Fröschen wird die Zunge muskulär nach vorn gezogen und dann trägheitsbedingt vorgeschnellt. Bei Hemisus marmoratus wird die Zunge durch einen dorsoventral (von oben nach unten) wirkenden Muskel zusammengedrückt. Sie besitzt die Eigenschaften eines flüssigkeitsgefüllten Kissens mit konstantem Volumen und wird dadurch hydrostatisch verlängert.[2]
Die Gattung kommt im tropischen und subtropischen Afrika südlich der Sahara vor.[3]
Die Arten der Gattung sind dafür bekannt, dass die Weibchen unterirdische Brutkammern ins Erdreich neben Gewässern graben. Anders als 95 Prozent der grabenden Froschlurche graben sie nicht mit den Hinter-, sondern mit den Vorderextremitäten.[4] Die entwickelten Kaulquappen verlassen diese über einen vom Weibchen gegrabenen Tunnel zum Gewässer. Bei einer Untersuchung an Hemisus marmoratus in der Elfenbeinküste[5] waren die Brutkammern etwa 5 Zentimeter groß und enthielten etwa 200 (zwischen 88 und 242) Eier. Sie lagen teilweise im Uferbereich, teilweise aber bis zu 100 Meter von vorhandenen Gewässern entfernt, meist unter umgestürzten Bäumen. Das Weibchen verbleibt in der Brutkammer und versucht, Eier und Kaulquappen gegen Störungen zu verteidigen. Die Kaulquappen verlassen die Brutkammer meist nach Beginn der Regenzeit, wenn temporäre Tümpel und Bäche wieder Wasser führen. Die Art ist den Untersuchungen nach Nahrungsspezialist (Termiten) und lebt sowohl in der offenen Savanne wie in Galeriewäldern.
Die Gattung Hemisus wurde 1859 von Albert Günther erstbeschrieben. Ein Synonym ist Kakophrynus Steindachner, 1863. Sie umfasst 9 Arten:[3]
Schwestergruppe der Hemisotidae ist vermutlich die Familie Brevicipitidae.[6]
Hemisus ist die einzige Gattung der Amphibien-Familie Hemisotidae. Deutsch werden sie manchmal als Schaufelnasenfrösche bezeichnet.
The shovelnose frogs are the species of frogs in the genus, Hemisus, the only genus in the family Hemisotidae. They are found in tropical and subtropical sub-Saharan Africa. The shovelnose frogs are moderate-sized frogs, reaching a length of 8 cm (3.1 in). They are round-bodied, with short legs. Their heads are small and narrow, with hard, upturned noses.[1]
The shovelnose frogs are burrowing frogs, living most of their lives underground. The female digs underground while in amplexus, and lays her eggs in an underground cavity. The male leaves through the tunnel, and the female remains with the eggs. Once sufficient rain has fallen, the female burrows with her nose towards a water source, where the tadpoles will remain until metamorphosis.[1] The tadpoles may remain out of water up to a few days.
Unlike most burrowing frogs, the shovelnose frogs burrow head-first, as opposed to rear-first, hence their other common names - snout-burrowers. Some species are kept as pets.
Family HEMISOTIDAE
The shovelnose frogs are the species of frogs in the genus, Hemisus, the only genus in the family Hemisotidae. They are found in tropical and subtropical sub-Saharan Africa. The shovelnose frogs are moderate-sized frogs, reaching a length of 8 cm (3.1 in). They are round-bodied, with short legs. Their heads are small and narrow, with hard, upturned noses.
The shovelnose frogs are burrowing frogs, living most of their lives underground. The female digs underground while in amplexus, and lays her eggs in an underground cavity. The male leaves through the tunnel, and the female remains with the eggs. Once sufficient rain has fallen, the female burrows with her nose towards a water source, where the tadpoles will remain until metamorphosis. The tadpoles may remain out of water up to a few days.
Unlike most burrowing frogs, the shovelnose frogs burrow head-first, as opposed to rear-first, hence their other common names - snout-burrowers. Some species are kept as pets.
The ŝovelilnazaj ranoj estas la specio de ranoj en la genro, Hemisus, nome nura genro en la familio Hemisotedoj aŭ laŭ la latina scienca nomo Hemisotidae. Ili troviĝas en tropika kaj subtropika sub-Sahara Afriko. La ŝovelilnazaj ranoj estas mez-grandaj ranoj, atingante longon de 8 cm. Ili havas rondecajn korpojn kun mallongaj kruroj. Ties kapoj estas malgrandaj kaj mallarĝaj, kun akraj, supren turnitaj nazoj.[1]
La ŝovelilnazaj ranoj estas nestotruaj ranoj, kiuj loĝas plej el siaj vivoj subgrunde. La ino elfosas subgrunde, partoprenas tie en perforteca pariĝado, kaj demetas siajn ovojn en subgrunda kavaĵo. La masklo foriras tra la tunelo, kaj la ino restas ĉe la ovoj. Kiam sufiĉa pluvo estis falinta, la ino nestotruas per nazo al akvofonto, kie la ranidoj restas ĝis la metamorfozo.[1] La ranidoj povas resti ekster akvo dum kelkaj tagoj.
Malkiel plej nestotruaj ranoj, la ŝovelilnazaj ranoj nestotruas kapantaŭen, male al maniero kap-malantaŭen, de tie ties alia komuna nomo - muzeltruaj ranoj. Kelkaj specioj estas tenitaj kiel maskotoj.
The ŝovelilnazaj ranoj estas la specio de ranoj en la genro, Hemisus, nome nura genro en la familio Hemisotedoj aŭ laŭ la latina scienca nomo Hemisotidae. Ili troviĝas en tropika kaj subtropika sub-Sahara Afriko. La ŝovelilnazaj ranoj estas mez-grandaj ranoj, atingante longon de 8 cm. Ili havas rondecajn korpojn kun mallongaj kruroj. Ties kapoj estas malgrandaj kaj mallarĝaj, kun akraj, supren turnitaj nazoj.
La ŝovelilnazaj ranoj estas nestotruaj ranoj, kiuj loĝas plej el siaj vivoj subgrunde. La ino elfosas subgrunde, partoprenas tie en perforteca pariĝado, kaj demetas siajn ovojn en subgrunda kavaĵo. La masklo foriras tra la tunelo, kaj la ino restas ĉe la ovoj. Kiam sufiĉa pluvo estis falinta, la ino nestotruas per nazo al akvofonto, kie la ranidoj restas ĝis la metamorfozo. La ranidoj povas resti ekster akvo dum kelkaj tagoj.
Malkiel plej nestotruaj ranoj, la ŝovelilnazaj ranoj nestotruas kapantaŭen, male al maniero kap-malantaŭen, de tie ties alia komuna nomo - muzeltruaj ranoj. Kelkaj specioj estas tenitaj kiel maskotoj.
Hemisus es un género de anfibios anuros compuesto por nueve especies endémicas del África subsahariana. Es el único género dentro de la familia Hemisotidae. El grupo forma un clado (Afrobatrachia) que incluye a las familias Brevicipitidae, Hyperoliidae y Arthroleptidae.[1][2][3][4]
Se reconocen las 9 siguientes según ASW:
Hemisus es un género de anfibios anuros compuesto por nueve especies endémicas del África subsahariana. Es el único género dentro de la familia Hemisotidae. El grupo forma un clado (Afrobatrachia) que incluye a las familias Brevicipitidae, Hyperoliidae y Arthroleptidae.
Hemisus anfibio genero bat da, Anura ordenaren barruko Hemisotidae familian sailkatua.
Hemisus anfibio genero bat da, Anura ordenaren barruko Hemisotidae familian sailkatua.
Hemisus est un genre d'amphibiens, le seul de la famille des Hemisotidae[1].
Les neuf espèces de ce genre se rencontrent en Afrique subsaharienne[1].
Selon Amphibian Species of the World (10 juin 2017)[2] :
Hemisus est un genre d'amphibiens, le seul de la famille des Hemisotidae.
Hemisus Gaige, 1926 è un genere di anfibi anuri, unico appartenente della famiglia Hemisotidae[1], presenti nell'Africa subsahariana.
Hemisus Gaige, 1926 è un genere di anfibi anuri, unico appartenente della famiglia Hemisotidae, presenti nell'Africa subsahariana.
Hemisus[1] är ett släkte av groddjur som beskrevs av Günther 1859.[1]
Dessa groddjur förekommer i Afrika söder om Sahara.[2]
Hemisus är enda släktet i familjen Hemisotidae.[1]
Arter enligt Catalogue of Life[1]:
Denna artikel om stjärtlösa groddjur saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
Hemisus är ett släkte av groddjur som beskrevs av Günther 1859.
Dessa groddjur förekommer i Afrika söder om Sahara.
Hemisus är enda släktet i familjen Hemisotidae.
Arter enligt Catalogue of Life:
Hemisus barotseensis Hemisus brachydactylus Hemisus guineensis Hemisus guttatus Hemisus marmoratus Hemisus microscaphus Hemisus olivaceus Hemisus perreti Hemisus witteiЗагальна довжина представників цього роду коливається від 3 до 8 см. Особливістю цих земноводних є форма морди, що нагадує лопату з твердим й загостреним кінцем. Тулуб округлий, кулястий, товстий. Не мають груднини. Кінцівки короткі, проте масивні та потужні. Забарвлення сіре, оливкове, буре, коричневе з плямами або смугами переважно світлого кольору.
Полюбляють савани. Завдяки своєму носові та кінцівкам здатні рити нори, де вони ховаються вдень. При цьому риють ходи, рухаючись головою уперед. Вночі полюють на безхребетних.
Це яйцекладні амфібії. Самиці відкладають яйця наприкінці сухого сезону, зариваючи їх під землю. Про пуголовок піклується самець.
Мешкають на південь від пустелі Сахара (Африка).
Hemisus là một chi động vật lưỡng cư trong họ Hemisotidae, thuộc bộ Anura. Chi này có 9 loài và 11% bị đe dọa hoặc tuyệt chủng,[1] là chi duy nhất trong họ Hemisotidae[2]
Họ Hemisotidae
Hemisus là một chi động vật lưỡng cư trong họ Hemisotidae, thuộc bộ Anura. Chi này có 9 loài và 11% bị đe dọa hoặc tuyệt chủng, là chi duy nhất trong họ Hemisotidae
Лягушки-поросята[1] (лат. Hemisus) — род бесхвостых земноводных, единственный в семействе Hemisotidae.
Это среднего размера лягушки, длиной до 80 мм. Круглые, с короткими ногами. Нёбные зубы, евстахиева труба и барабанные перепонки отсутствуют[2]. Головы маленькие и узкие, с твёрдой, заострённой мордой[3].
Лягушки-поросята относятся к роющим лягушкам, проводящим большую часть своей жизни под землёй. Но, в отличие от большинства роющих лягушек, роют норы не задними, а передними лапами[4].
Спаривание происходит в конце сухого сезона в норе самки, после чего самец покидает нору, а самка охраняет икру и головастиков. Как правило, норы располагаются в непосредственной близости от берега, но в некоторых случаях в радиусе до 30 метров от существующих водоёмов, в основном под упавшими деревьями. После начала сезона дождей самка прорывает канал от норы к временным водоёмам, в которых головастики остаются до метаморфоза[3]. Также, головастики могут добираться до водоёмов забираясь на спину матери[5].
Ареал охватывает страны Африки к югу от Сахары[6].
На октябрь 2018 года в род включают 9 видов[6][1]:
Лягушки-поросята (лат. Hemisus) — род бесхвостых земноводных, единственный в семействе Hemisotidae.
参见内文
肩蛙科（学名：Hemisotidae），又称铲鼻蛙科，是两栖纲无尾目的一个单属科，仅包含肩蛙属（学名：Hemisus），栖息于亚热带的撒哈拉以南非洲。它们体型中等，体长约8厘米，体态圆润，四肢较短。头部则小而窄，有一坚硬、向上翘的鼻子。[1]
肩蛙科的物种大多数时间生活在地下。抱合时雌蛙会掘地并将卵孵在地洞中。雄蛙通过地道离开，雌蛙则继续与卵在一起。下大雨时雌蛙会用它的鼻子挖地并蓄水，用来供蝌蚪生长直至它们变态。[1]有时蝌蚪也会在无水条件下生长数天。
与大多掘地的蛙类不同，肩蛙是先通过头部而非尾部挖洞的。有些物种还会被用来作为宠物。
肩蛙科（学名：Hemisotidae），又称铲鼻蛙科，是两栖纲无尾目的一个单属科，仅包含肩蛙属（学名：Hemisus），栖息于亚热带的撒哈拉以南非洲。它们体型中等，体长约8厘米，体态圆润，四肢较短。头部则小而窄，有一坚硬、向上翘的鼻子。
肩蛙科的物种大多数时间生活在地下。抱合时雌蛙会掘地并将卵孵在地洞中。雄蛙通过地道离开，雌蛙则继续与卵在一起。下大雨时雌蛙会用它的鼻子挖地并蓄水，用来供蝌蚪生长直至它们变态。有时蝌蚪也会在无水条件下生长数天。
与大多掘地的蛙类不同，肩蛙是先通过头部而非尾部挖洞的。有些物种还会被用来作为宠物。
헤미수스속(Hemisus)은 개구리목에 속하는 양서류 속의 하나이다. 헤미수스과(Hemisotidae)의 유일속으로 9종으로 이루어져 있다. 사하라 이남 아프리카 지역에서 발견된다.
2014년 현재, 개구리목의 계통 분류는 다음과 같다.[1][2]
신와아목 개구리상과
Wikispecies har information om 
