Broconius

Зовнішній вигляд

До цього підроду відносяться жуки дрібного та середнього розміру, довжина тіла яких становить 4.5-13 мм^[1]. Основні ознаки^[2]:

• головотрубка коротка, у основи з трохи пласким сідлоподібним вдавленням;
• надкрила циліндричні із невитягнутими, округлими вершинами.

Фотографії одного з видів цього підроду див. на^[3].

Спосіб життя

Типовий для видів роду Lixus. Для Lixus rubicundus рослинами-господарями слугують різні види з родини Лободові. Імаго живляться зеленими частинами рослин, яйця відкладаються по одному у стебла. Личинки живляться тканинами серцевини і заляльковуються у камері з тонкими стінками.

Географічне поширення

Ареал підроду охоплює весь Південь Палеарктики. У цих широких межах значній частині видів притаманний порівняно невеликий регіон. Один з видів цього підроду мешкає в Україні^[4] (див. нижче).

Класифікація

Нижче наведено перелік 8 видів цього підроду, що мешкають у Палеарктиці^[5]. Вид з української фауни позначений кольором:

• Lixus korotyaevi Ter-Minasian, 1989 — південь Європейської Росії, Монголія, Корея
• Lixus lukjanovitshi Ter-Minasian, 1966 — Казахстан, Таджикистан
• Lixus margaritae Davidian, 1993 — південь Європейської Росії, Закавказзя, Туркменістан
• Lixus noctuinus Petri, 1904 — Закавказзя, Туркменістан
• Lixus rectirostris Faust, Алжир, Марокко
• Lixus rubicundus Zoubkoff, 1833 — Південь Європи, Марокко, Ізраїль, Туреччина, Іран, Середня Азія, Казахстан, Західний Сибір, Монголія
• Lixus tibiellus Desbrochers des Loges, 1904 — Алжир
• Lixus vachshensis Ter-Minasian, 1966 — Таджикистан

Примітки