Sicista armenica és una espècie de rosegador miomorf de la família Dipodidae.[1]
És un petit rosegador, com el ratolí, amb un pes mitjà de 10 g i fins a 9 cm de llarg, excloent la cua semi-prènsil, que supera lleugerament la longitud del cos. El cos és de color marró, més fosc a la regió superior.
L'espècie és de comportament nocturn i s'alimenta de llavors, baies i insectes. Es mou per terra amb petits salts i pot entrar fàcilment als arbustos i arbres, per la seva cua prènsil. El nou, de forma ovalada, està fet de restes de plantes en un forat poc profund excavat pel mateix animal.
És una espècie endèmica d'Armènia, que es troba en els boscos mixtos de coníferes i arbres de fulla ampla a la zona aigües amunt del riu Marmarik.
La Societat Zoològica de Londres, sobre la base de l'evolució singular i la petitesa de la població, considera la sicista armenicau una de les 100 espècies de mamífers amb major risc d'extinció.
The Armenian birch mouse (Sicista armenica) is a species of rodent in the family Sminthidae.
It is a small rodent, like the mouse, the average weight of 10 g and up to 9 cm long, excluding the semi-prehensile tail, which slightly exceeds the length of the body. The body is brown, darker in the upper region.
The species shows nocturnal and feeds on seeds, berries and insects. Shifts in the ground with small jumps and can easily climb on the bushes and trees due to its semi-prehensile tail. The nest, oval shaped, is made of plant remains in a shallow hole dug by the animal itself.
The species is endemic to Armenia, found in mixed forests of coniferous and broadleaf trees in the area upstream of the river Marmarik.
The Zoological Society of London, on the basis of evolutionary uniqueness and smallness of the population, considers Armenian birch mouse one of the 100 species of mammals at greatest risk of extinction.
The Armenian birch mouse (Sicista armenica) is a species of rodent in the family Sminthidae.
Sicista armenica es una especie de roedor de la familia Dipodidae.
Su hábitat natural son: praderas templadas.
Se encuentra amenazada de extinción por la pérdida de su hábitat natural.
Sicista armenica Sicista generoko animalia da. Karraskarien barruko Sicistinae azpifamilia eta Dipodidae familian sailkatuta dago.
Sicista armenica Sicista generoko animalia da. Karraskarien barruko Sicistinae azpifamilia eta Dipodidae familian sailkatuta dago.
Sicista armenica est une espèce de petit rongeur de la famille des Dipodidae. L'espèce a été décrite en 1988 par deux zoologistes russes : Vladimir Evgenevich Sokolov et le Dr. Marina I. Baskevich. Cette espèce en danger est présente localement en Arménie.
L'espèce n'est présente que dans quelques endroits situés au sud ouest de l'Arménie[1].
C'est un animal terrestre qui se cache dans les prairies d'herbes hautes, en altitude, à la lisière des forêts montagnardes. Hors des zones protégées, cet habitat décroît à cause du fauchage effectué dans le but de conquérir des terres agricoles[1].
L'espèce est classée comme étant en danger critique par l'UICN depuis 1996 et ses populations déclinent encore[1].
Sicista armenica est une espèce de petit rongeur de la famille des Dipodidae. L'espèce a été décrite en 1988 par deux zoologistes russes : Vladimir Evgenevich Sokolov et le Dr. Marina I. Baskevich. Cette espèce en danger est présente localement en Arménie.
La sicista dell'Armenia (Sicista armenica) è un mammifero roditore della famiglia dei Dipodidi (topi saltatori).
È un piccolo roditore, simile al topo, dal peso medio di 10 g e lungo al massimo 9 cm, esclusa la coda semi-prensile che supera di poco la lunghezza del corpo. Il corpo è marroncino, più scuro nella regione superiore.
La specie mostra abitudini notturne e si ciba di semi, bacche ed insetti. Si sposta nel terreno con piccoli balzi e può arrampicarsi facilmente sui cespugli ed alberi grazie alla sua coda semi-prensile. Il nido, di forma ovale, viene costruito con resti vegetali in una buca poco profonda scavata dall'animale stesso.
La specie è endemica dell'Armenia, presente nelle foreste miste di conifere e latifoglie nella zona a monte del fiume Marmarik.
La Zoological Society of London, in base a criteri di unicità evolutiva e di esiguità della popolazione, considera Sicista armenica una delle 100 specie di mammiferi a maggiore rischio di estinzione.
La sicista dell'Armenia (Sicista armenica) è un mammifero roditore della famiglia dei Dipodidi (topi saltatori).
De Armeense berkenmuis (Sicista armenica) is een zoogdier uit de familie van de jerboa's (Dipodidae). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Sokolov & Baskevich in 1988.
De soort komt voor in Armenië.
Bronnen, noten en/of referentiesDe Armeense berkenmuis (Sicista armenica) is een zoogdier uit de familie van de jerboa's (Dipodidae). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Sokolov & Baskevich in 1988.
Smużka armeńska[2] (Sicista armenica) – gatunek gryzonia z rodziny skoczkowatych (Dipodidae), występujący endemicznie w Armenii.
Gatunek opisali naukowo w 1988 r. Sokołow i Baskiewicz. Miejsce typowe jest położone w Górach Pambackich, paśmie Małego Kaukazu w Armenii, w górze rzeki Marmarik, na wysokości 2200 m n.p.m.[4]
Smużka armeńska jest znana z niewielu stanowisk, występuje tylko w okolicy miejsca typowego w górach Małego Kaukazu. Jest to gatunek górski, spotykany od wysokości 2000 do 2200 m n.p.m. Żyje na subalpejskich łąkach porośniętych wysokimi trawami na górnej granicy lasów[3].
Smużka armeńska jest znana jedynie z pojedynczych okazów i ma mały zasięg występowania. Zagraża jej utrata środowiska związana z nadmiernym wypasem i wycinką wysokich traw; uważa się, że jej populacja maleje. Jest uznawana za gatunek zagrożony (od 1996 do 2008 roku Czerwona księga gatunków zagrożonych wymieniała ją jako gatunek krytycznie zagrożony). Przewiduje się, że stan jej środowiska poza obszarami ochrony przyrody będzie ulega stałemu pogarszaniu. Projekt objęcia ochroną obszaru występowania smużki armeńskiej nie został jeszcze rozpatrzony przez władze Armenii[3].
Smużka armeńska (Sicista armenica) – gatunek gryzonia z rodziny skoczkowatych (Dipodidae), występujący endemicznie w Armenii.
Sicista armenica[2][3] är en däggdjursart som beskrevs av Nikolai Nikolaevich Sokolov och Marina I. Baskevich 1988. Sicista armenica ingår i släktet buskmöss, och familjen hoppmöss.[4][5] IUCN kategoriserar arten globalt som starkt hotad.[1] Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.[4]
Arten förekommer i en mindre region i centrala Armenien. Området ligger i Kaukasus låga delar vid 2000 till 2200 meter över havet. Habitatet utgörs av bergsängar och av gläntor i bergsskogar.[1]
Sicista armenica är en däggdjursart som beskrevs av Nikolai Nikolaevich Sokolov och Marina I. Baskevich 1988. Sicista armenica ingår i släktet buskmöss, och familjen hoppmöss. IUCN kategoriserar arten globalt som starkt hotad. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.
Arten förekommer i en mindre region i centrala Armenien. Området ligger i Kaukasus låga delar vid 2000 till 2200 meter över havet. Habitatet utgörs av bergsängar och av gläntor i bergsskogar.
Ermeni huşfaresi (Sicista armenica), Dipodidae familyasından bir kemirgen çeşididir. Ermenistan'a endemiktir.
Kemiriciler ile ilgili bu madde bir taslaktır. Madde içeriğini geliştirerek Vikipedi'ye katkıda bulunabilirsiniz.Дрібний гризун, подібний до миші. Середня вага до 10 г, довжина тіла з 5 до 9 см, виключаючи хвіст, який злегка перевищує довжину тіла. Хвіст має приблизно 65-110 мм. Ним тварина може хапатись при русі. Загальна довжина ніг приблизно 14-18 мм. Тіло коричневе, змішане забарвлення на спині.
Вид всеїдний, живиться як насінням та ягодами, так і комахами. Переміщується по землі маленькими стрибками, легко лазить до деревах завдяки своєму хвосту. Гніздо створює із залишків рослин овальної форми, знаходиться у нірці, яку тварина сама і риє.
Вперше вид був описаний Володимиром Соколовим та Мариною Баскевич в 1988 році біля села Анкаван біля витоків річки Мармарік на висоті 2200 м на Памбакскьому хребті на північному заході Вірменії.
Вид поширений у мішаних лісах лише на Памбакському хребті Вірменії.[1]
Населення
Sicista armenica là một loài động vật có vú trong họ Dipodidae, bộ Gặm nhấm. Loài này được Sokolov & Baskevich mô tả năm 1988.[2]
Sicista armenica là một loài động vật có vú trong họ Dipodidae, bộ Gặm nhấm. Loài này được Sokolov & Baskevich mô tả năm 1988.
Sicista armenica Sokolov & Baskevich, 1988
Охранный статусАрмянская мышовка[1] (лат. Sicista armenica) — вид грызунов из семейства мышовковых (Dipodidae).
Один из самых редких узкоареальных млекопитающих-эндемиков. Территория распространения менее 5000 кв. м. Армянская мышовка — это единственный вид мышовок, который нуждается в серьёзных мерах охраны.
Главная угроза — человеческое влияние в виде неупорядоченного животноводства.
Зоологическое общество Лондона причислило армянскую мышовку к 100 млекопитающим, наиболее подверженным опасности исчезновения.
Окраска верха спины однотонно серовато-коричневая. Хвост двухцветный. Брюхо серовато-белое. Окрас варьируется в зависимости от точки ареала.
По размерам тела армянская мышовка не отличается от других видов одноцветных мышовок Кавказа. Длина тела у трех исследованных из terra typica самцов составляет 66,2 мм, хвост примерно в 1,5 раза длиннее тела, а длина задней стопы не превышает 28% длины тела.
Обитает только в окрестностях села Анкаван Разданского р-на в верховьях реки Мармарик на Памбакском хребте (Северо-Запад Республики Армения). Предпочитает высокотравные луга.
Армянская мышовка (лат. Sicista armenica) — вид грызунов из семейства мышовковых (Dipodidae).
아르메니아긴꼬리쥐(Sicista armenica)는 뛰는쥐과에 속하는 설치류의 일종이다.[2]
생쥐를 닮은 작은 설치류로 평균 몸무게가 10g이고, 꼬리를 제외한 몸길이는 최대 9cm이다. 꼬리는 쥐는 힘을 어느 정도 가지고 있으며, 꼬리가 길어서 몸길이보다 약간 길다. 몸은 갈색이고, 상체가 더 진한 색을 띤다.
야행성 동물이고, 먹이는 씨앗과 열매 그리고 곤충이다. 약간 뛰어서 땅에서 이동하고, 쥐는 힘을 반쯤 지닌 꼬리를 갖고 있기 때문에 관목과 나무에 쉽게 올라 갈 수 있다. 둥지는 타원형이며, 땅 아래에 얕은 구멍을 파고 떨어진 식물로 만든다.
아르메니아의 토착종으로 마르마릭 강 상류 지역의 침엽수림과 활엽수림의 혼합림에서 발견된다.
런던의 동물학회는 진화학적 독특함과 적은 개체수에 기초하여 아르메니아긴꼬리쥐를 멸종 위협이 가장 높은 포유류 100종의 하나로 지정했다.