Lithoxus is a genus of suckermouth armored catfishes native to tropical South America.
Lithoxus is supported as a monophyletic sister to Exastilithoxus. Together, these two genera form a well-supported clade.[1]
There are currently eight recognized species in this genus:[2]
Lithoxus range from the Oyapock drainage along the border between Brazil and French Guiana, through Suriname west to the Tacutu River along the border between Guyana and Brazil and south to the Uatama and Trombetas rivers of Brazil.[1]
Lithoxus contains some of the most dorsoventrally flattened fishes in the world.[3] They can be distinguished from most loricariids by having a round instead of oval lower lip. The lower lip is large and round as in Exastilithoxus with the edge sometimes frilled, but not with the barbels seen in Exastilithoxus.[3]
Lithoxus species have a unique, enlarged, thin-walled stomach from which the intestine exits dorsally.[3] The stomach is expanded, thin-walled, and clear and is used in breathing air. A thin, clear tube exits the main body of the stomach anterodorsally, terminating at the pylorus just anterior to the posterior extent of the stomach. The intestine tends to have less coils than other members of Ancistrini. The expanded stomach is slightly larger in males; this is due to the males having more space due to a difference in the relative size of the gonads.[4]
Colouration in Lithoxus species is typically slate gray to tan with a few lighter markings on the body; there are occasionally bands in the pectoral and caudal fins. The ventral surface ranges from white to slightly lighter than the sides. The abdomen is naked (scaleless and unplated). The caudal fin is slightly forked.[3]
Breeding males develop extremely long odontodes on the leading edge of the pectoral fin spine.[3]
Lithoxus species are rheophilic, meaning they prefer to inhabit fast-moving water.[1] Lithoxus is said to inhabit both rivulets and medium-sized creeks. Lithoxus have been collected from riffles on the main-stem Essequibo River in Guyana. These peripheral habitats are among the first parts of the river to dry and the respiratory stomach may have evolved to handle this periodic drying.[3] The flattened morphology suggests that Lithoxus species live under rocks.[3]
Lithoxus have a unique air-holding stomach.[3] Lithoxus (along with its sister, Exastilithoxus) are fairly unusual among loricariids in that they subsist entirely on a diet of insect larvae.[3] The large size and small number of eggs suggest that parental care is well developed, but nothing is known of the breeding habits of Lithoxus.[4]
Lithoxus is a genus of suckermouth armored catfishes native to tropical South America.
Lithoxus es un género de peces de la familia Loricariidae en el orden de los Siluriformes.
Las especies de este género son:[1]
Lithoxus es un género de peces de la familia Loricariidae en el orden de los Siluriformes.
Lithoxus est un genre de poissons de la famille des Loricariidae et originaire d'Amérique du Sud tropicale.
Selon FishBase (19 novembre 2017)[1] :
Auxquelles s'ajoutent[2] :
Lithoxus est un genre de poissons de la famille des Loricariidae et originaire d'Amérique du Sud tropicale.
Lithoxus is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de harnasmeervallen (Loricariidae).
Lithoxus is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de harnasmeervallen (Loricariidae).
Lithoxus – rodzaj słodkowodnych ryb sumokształtnych z rodziny zbrojnikowatych (Loricariidae), obejmujący małe ryby o ciele silnie spłaszczonym grzbietobrzusznie.
Rzeki Wyżyny Gujańskiej.
Rodzaj Lithoxus ma burzliwą historię taksonomiczną. Został ustanowiony w 1910 przez Carla Eigenmanna, który wyznaczył gatunek typowy Lithoxus lithoides. W zależności od metody przyjętej przez późniejszych badaczy do tego rodzaju zaliczano od 8 do 1 gatunku. Na podstawie zewnętrznych cech morfologicznych proponowano (Boeseman, 1982) podział rodzaju Lithoxus na podrodzaje Lithoxus i Paralithoxus (do którego zaliczono 7 gatunków z rzek Wyżyny Gujańskiej na wschód od Wenezueli)[2].
W 1990 podrodzaj Paralithoxus został uznany za synonim (Nijssen i Isbrücker)[3], a wskazane przez Boesemana gatunki włączono ponownie do Lithoxus. Analizy filogenetyczne wykazały istnienie kladu (nazwanego kladem Lithoxus), obejmującego rodzaje Exastilithoxus i Lithoxus oraz wiele gatunków bez naukowego opisu. Do tego kladu dołączony został nowo opisany Avalithoxus oraz przywrócony Paralithoxus, a cały klad opisano w randze plemienia Lithoxini[2].
Po przeprowadzonej w 2018 rewizji taksonomicznej[2] rodzaj Lithoxus stał się taksonem monotypowym obejmującym gatunek typowy[4]:
Lithoxus – rodzaj słodkowodnych ryb sumokształtnych z rodziny zbrojnikowatych (Loricariidae), obejmujący małe ryby o ciele silnie spłaszczonym grzbietobrzusznie.
Загальна довжина представників цього роду коливається від 3,8 до 8,6 см. Голова й тулуб сильно сплощені, є найбільш сплощеними представниками свого ряду. Очі невеличкі або середнього розміру. Губи округлі. Нижня губа велика, перевищує верхню. Тулуб вкрито дрібними пластинками, окрім черева. Шлунок збільшенний, тонкостінний, виходить на спині. Кишечник має менше кілець ніж інші Лорікарієві. Спинний плавець подовжений. Жировий плавець маленький. Грудні плавці довгі, майже трикутні. На передньому краї шипа грудних плавців у самців прсиутні довгі одонтоди (шкіряні зубчики). У самців черево більш широке й витягнуте донизу. Черевні плавці широкі. Анальний плавець витягнутий, проте не сильно, з доволі короткою основою. Хвостовий плавець трохи роздвоєно.
Забарвлення темно сіре або сіро-коричневе зі декількома світлими плямами. Черево має білий або кремовий колір.
Це демерсальні риби. Зустрічаються в лісових струмках з чистою, прозорою водою і швидкою течією з каскадами. Тримаються кам'янистого або піщаного дна, яке майже позбавлене рослинності. Вдень ховаються під камінням. Активні вночі та у присмерку. Завдяки будові шлунку здатні дихати повітрям. Живляться синьо-зеленими і діатомовими водоростями, а також личинками комах.
Самиця відкладаєтсья невелику кількість ікри, про яку піклується самець.
Мешкають у басейнах річок Ріо-Негро, Ояпок, Мароні, Манана, Иренг, Суринам, Такуту, Уатама, Вентура (в межах Французької Гвіани, Суринаму і Бразилії).