Назва Вістерія походить від прізвища американського вченого, професора анатомії Пенсільванського університету Каспара Вістар, (1761—1818). Деякий час назву вимовляли та писали як Вістар, проте Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури вона встановлена в нинішньому написанні.
Гліцинії в цілому є великими дерев'янистими листопадними ліанами. Найчастіше гліцинією називають вид Вістерія китайська. Часто загальну родову назву застосовують також до Wisteria floribunda, що росте в Японії, і деяким іншим видам. Багаторічна добре розвинена рослина має висоту до 15—18 м, з пониклими гілками-ліанами, з 7—13 непарноперистими листочками завдовжки до 30 см. Квітне навесні, в кінці березня — утворюються фіолетові запашні квіти, зібрані в навислі кисті.
Гліцинії зустрічаються в лісах провінцій Хубей і Сичуань в Китаї. Широко використовуються в декоративному садівництві по всьому світі, але переважно у вологих субтропіках. У садівничій культурі створені форми гліциній з білими, світло- і темно-фіолетовими квітками. В Україні культивують гліцинію на Чорноморському узбережжі Криму та на Закарпатті. На півдні США акліматизовані гліцинії здичавіли.
Щороку помилуватися квітками цієї рослини з'їжджаються японці на традиційний «ханасампо».[1]
Це незавершена стаття про Бобові.
