Hyneria lindar fou un sarcopterigi depredador prehistòric que visqué durant el període Devonià, fa uns 360 milions d'anys. Feia uns quatre metres de longitud i pesava fins a dues tones. Tenia mandíbules potents i dents afilades, i podia nedar ràpidament, cosa que en feia un depredador letal. També hi ha evidència òssia que tenia aletes potents i potser podia aventurar-se a la terra. Tenia una bona vista i un olfacte agut que usava per detectar preses, com ara grans peixos i fins i tot amfibis primitius com ara Hynerpeton. H. lindae hauria atrapat la presa a la mandíbula i després se l'hauria empassat viva.
Hyneria oli devonikaudella elänyt suuri varsieväkala, jonka fossiileja on löydetty nykyisestä Pohjois-Amerikasta. Se oli lihansyöjä ja asuinseutunsa hallitseva peto. Hyneria tarkoittaa ”Hyneristä kotoisin”.[1]
Hynerian fossiileja on löydetty vain Yhdysvaltain Pennsylvaniasta Red Hillin alueelta.[2] Ensimmäinen löytö tehtiin vuonna 1968 läheltä Hynerin kaupunkia, josta laji on saanut nimensä.[1] Lajin kuvasi Keith Thomson samana vuonna kallosta, hartiavyöstä ja leuoista löytyneiden luunkappaleiden perusteella.[2] Löytöjä on tehty sittemmin lisää, mutta täydellistä luurankoa ei ole löydetty. Fossiilit ovat 360 miljoonaa vuotta vanhoja.[1]
Hyneria kasvoi jopa 4 metrin pituiseksi ja kahden tonnin painoiseksi. Sillä oli luinen tukiranka ja paksut suomut. Muiden varsieväkalojen tapaan Hynerialla oli lihaksikkaat raajat. Lajilla oli voimakkaat leuat ja terävät lihansyöjäkalan hampaat.[1]
Hynerian pääravintoa olivat luultavasti kalat, erityisesti hait sekä sammakkoeläimet. Hyneria paikansi saaliinsa hyvän hajuaistinsa ja kohtuullisen näkökyvyn avulla. Se eli jokivarsissa ja suistoissa ja pystyi luultavasti liikkumaan hyvin myös matalissa vesissä vahvojen eviensä avulla, joka mahdollisti saalistuksen matalikoissa. Mahdollisesti se pystyi olemaan lyhyen ajan myös maalla ja hengittäneen sen ajan uimarakkonsa avulla. Se pystyi ottamaan happea ilmasta ja elämään vähähappisessa vedessä.[1]
Hyneria oli devonikaudella elänyt suuri varsieväkala, jonka fossiileja on löydetty nykyisestä Pohjois-Amerikasta. Se oli lihansyöjä ja asuinseutunsa hallitseva peto. Hyneria tarkoittaa ”Hyneristä kotoisin”.
Hyneria was een kwastvinnige zoetwatervis uit het Devoon (ongeveer 360 miljoen jaar geleden). Hyneria was een roofdier dat vier tot vijf meter lang kon worden en een gewicht van meer dan 2 ton kon bereiken.
In 1968 werden in een groeve bij Red Hill in Pennsylvania (Verenigde Staten) fossiele tanden, botten en een staart gevonden van deze vis[1]. Alhoewel sindsdien verschillende andere vondsten gedaan werden is nog geen heel skelet ontdekt.
Vermoed wordt dat de vis een scherp zicht had en een goed ontwikkeld reukorgaan. Zijn voedsel zou voornamelijk uit andere vissen en amfibieën bestaan hebben. Er zijn ook aanwijzingen dat de vis, gebruik makend van zijn sterk ontwikkelde vinnen, zich ook op het land zou kunnen begeven hebben, al was het maar voor zeer korte stukjes. Dit op land begeven bestond uit het vanuit het water springen op het land en een klein stukje voortbewegen zoals we dit kennen van de okra.[2] Dit met de bedoeling om sommige van de eerste amfibieën te kunnen grijpen die wel deels op het land leefden maar hier nog heel traag voortbewogen.
Bronnen, noten en/of referentiesHyneria[potrzebny przypis] (Hyneria lindae) – wymarła ryba z gromady ryb mięśniopłetwych; była spokrewniona z eustenopteronem.
Żyła w okresie dewonu około 360 milionów lat temu. Cechowały ją ogromne rozmiary – długość ciała 3-4 m, waga do 2 t.
Jej skamieniałe zęby, ości oraz płetwę ogonową znaleziono w łupkach Red Hill w Pensylwanii.
Hyneria[potrzebny przypis] (Hyneria lindae) – wymarła ryba z gromady ryb mięśniopłetwych; była spokrewniona z eustenopteronem.
Żyła w okresie dewonu około 360 milionów lat temu. Cechowały ją ogromne rozmiary – długość ciała 3-4 m, waga do 2 t.
Jej skamieniałe zęby, ości oraz płetwę ogonową znaleziono w łupkach Red Hill w Pensylwanii.
Довжина гінерії становила від 4 до 5 м, а маса — близько 2 тонн. Маючи сильні щелепи, ця риба була небезпечним хижаком. Її здобиччю могли стати примітивні акули і деякі з ранніх амфібій, наприклад, гінерпетон (Hynerpeton bassetti). У гінерії були м'язисті плавники, і, як і всі кистепері, вона могла вилазити на сушу в гонитві за здобиччю. Гінерія — не тільки одна з найбільших кистеперих, ця риба є також одним з найбільших і небезпечних девонських хижаків. Більшими на той час були лише деякі панцирні риби. Але останні мешкали, в основному, в океані, а гінерія, подібно до багатьох кистеперих, патрулювала прісні водойми. Серед усіх відомих кистеперих риб гінерія займає друге місце після ще більшого різода («Rhizodus hibberti»), який був найбільшим хижаком кам'яновугільного періоду довжиною 6-7 м.
Гінерія стала особливо популярною після того, як вийшов серіал BBC « Прогулянки з монстрами», в якому гінерія показана головним прісноводним хижаком девонського періоду. У фільмі її здобиччю стає спочатку акула стетакант (Stethacanthus), а пізніше гінерія подібно до косатки з люттю атакує велику амфібію гінерпетона (Hynerpeton)[1].
Hyneria lindae K. S. Thomson, 1968
Гине́рия[источник не указан 333 дня] (лат. Hyneria lindae) — вид вымерших лопастепёрых рыб монотипического рода Hyneria, живших в девонском периоде (378—360 млн лет назад). Останки были найдены в США в 1968 году.
Название рода Hyneria происходит от названии деревни Hyner (Хайнер), штат Пенсильвания, недалеко от которой был найден первый образец. Видовое название lindae является производным от имени жены Кита Стюарта Томсона, описавшего вид.
Длина гинерии составляла от 4 до 5 метров, а вес — около 2 тонн. Имея сильные челюсти, эта рыба была опасным хищником. Её добычей могли стать примитивные акулы и некоторые из ранних амфибий, например, гинерпетон (Hynerpeton bassetti). У гинерии были мускулистые плавники, и, предположительно, она могла вылезать на сушу в погоне за добычей.
Гинерия — не только одна из крупнейших лопастепёрых, эта рыба является также одним из самых крупных и опасных девонских хищников. Более огромными в то время были лишь некоторые плакодермы. Но последние обитали, в основном, в океане, а гинерия, подобно многим лопастепёрым, населяла пресные водоёмы. Среди всех известных кистепёрых рыб гинерия занимает второе место после ещё более крупного ризода (Rhizodus hibberti), который был самым крупным хищником каменноугольного периода длиной 6—7 метров.
Гинерия стала особенно популярной после того, как вышел сериал BBC «Прогулки с монстрами», в котором гинерия показана главным пресноводным хищником девонского периода. В фильме её добычей становится сначала акула стетакант (Stethacanthus), а позже гинерия подобно косатке с яростью атакует крупную амфибию гинерпетона (Hynerpeton)[1].
Гине́рия[источник не указан 333 дня] (лат. Hyneria lindae) — вид вымерших лопастепёрых рыб монотипического рода Hyneria, живших в девонском периоде (378—360 млн лет назад). Останки были найдены в США в 1968 году.
含肺魚（學名：Hyneria）是一種史前的掠食性魚類，生存於3億6000萬年前的泥盆紀。牠們體長約2.5～3.7米（8.2～12.1英尺）[2][3][4]並重達2噸。其骨骼顯示牠們的鰭很強壯，有可能可以走到陸地上。
含肺魚的化石是於1968年在美國賓夕法尼亞州發現，包括了牙齒、骨骼及尾鰭。[5][6]自此以後就發現了更多的標本，但卻未有完整的骨骼。含肺魚是一種肉鰭魚，屬於三列鰭魚科（英语：Tristichopteridae），與新翼魚一樣於泥盆紀都非常普遍。
含肺魚的屬名 Hyneria 來自於最早化石樣本的發現地：美國賓夕法尼亞州海納（英语：Hyner, Pennsylvania）（英语：Hyner）的一座村莊。其模式種學名 H. lindae 則來自發現者 Keith Stewart Thomson 的妻子[2]。
含肺魚為大型魚類，體長約2.5～3.7米（8.2～12.1英尺）[2][7]。頭顱上覆蓋著一層厚重的皮骨，口內具有牙齒且位於前上頜骨（英语：premaxilla）上的尖牙長度可達 5 cm（2英寸）[2][8]。含肺魚體表由圓鱗覆蓋[8][7]。牠們也具有巨大的感覺管來幫助感測周遭獵物的活動，這可能是因為牠們所居住的淡水環境水質汙濁，無法依賴視力[7]。
含肺魚分別在BBC的《與巨獸同行》及NHK的《地球大進化》中出現。
含肺魚（學名：Hyneria）是一種史前的掠食性魚類，生存於3億6000萬年前的泥盆紀。牠們體長約2.5～3.7米（8.2～12.1英尺）並重達2噸。其骨骼顯示牠們的鰭很強壯，有可能可以走到陸地上。
含肺魚的化石是於1968年在美國賓夕法尼亞州發現，包括了牙齒、骨骼及尾鰭。自此以後就發現了更多的標本，但卻未有完整的骨骼。含肺魚是一種肉鰭魚，屬於三列鰭魚科（英语：Tristichopteridae），與新翼魚一樣於泥盆紀都非常普遍。
ハイネリア（Hyneria）は、デボン紀の北アメリカに生息した大型の肉食性淡水魚である。
全長は4メートル、体重は2トンに達し、当時の河川における頂点捕食者であったとされる。牙は8センチメートルに及んだ。骨の入った肉厚なヒレを用い、川から近い範囲で有れば地上に這い上がって大型の両生類までもを捕食していた。
この項目は、古生物学に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:地球科学、プロジェクト:生物／Portal:地球科学、Portal:生物学）。 
この項目「ハイネリア」は、まだ閲覧者の調べものの参照としては役立たない書きかけの項目です。加筆、訂正などをして下さる協力者を求めています。 このテンプレートは分野別のサブスタブテンプレートやスタブテンプレート（Wikipedia:スタブカテゴリ参照）に変更することが望まれています。 
