Carex brevicollis DC., ye una especie de planta yerbácea perteneciente a la familia de les ciperacees.
Ye una planta cespitosa, dacuando con rizomes reptantes. Espiga masculina claviforme, anchamente fusiforme o romboidea. Glumes femenines ensin marxe escarioso, marrones, con ancha banda central verde. Utrículos pelosos, con picu curtiu y bífidu. Tien 3 estigmas.
Habita nes montes del sur y este d'Europa, llegando hasta l'oeste d'Asia. Pol suroeste llega a los macizos caliares del terciu norte de la Península Ibérica. N'Aragón atopar nel Pirinéu y Prepirineo. Crez nes camperes cascayoses, sobremanera en solana n'altores de 1000 a 2400 msnm. Floria en mayu-xunu y fructifica en xunu-agostu.
Carex brevicollis describióse por Augustin Pyrame de Candolle y espublizóse en Fl. Franc. (DC. & Lamarck), ed. 3. 6: 295. 1815[2]
Carex: nome xenéricu que podría derivar del griegu kairo, que significa "mancar", rellacionáu coles fueyes cortantes que tienen estes plantes.[3]
brevicollis; epítetu llatín que significa "con pescuezu curtiu".[4]
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Carex brevicollis DC., ye una especie de planta yerbácea perteneciente a la familia de les ciperacees.
Parv cili (lat. Carex brevicollis)[1] - cil cinsinə aid bitki növü.[2]
Birləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. 
Cil cinsinə aid növlər C. arenaria * C. brevicollis * C. lanceolata * C. michelii * C. klamathensis * C. abrupta * C. acuta * C. acutiformis * C. albida * C. albonigra * C. alma * C. amplifolia * C. angustata * C. appropinquata * C. aquatilis * C. arcta * C. atherodes * C. athrostachya * C. aurea * C. azuayae * C. barbarae * C. buxbaumii * C. canescens * C. capitata * C. cespitosa * C. chordorrhiza * C. comosa * C. concinnoides * C. cusickii * C. depauperata * C. diandra * C. disperma * C. disticha * C. douglasii * C. echinata * C. emoryi * C. ericetorum * C. festucacea * C. filifolia * C. flacca * C. fracta * C. geyeri * C. globularis * C. hassei * C. haydeniana * C. helleri * C. heteroneura * C. hoodii * C. hystericina * C. illota * C. interior * C. intumescens * C. jamesii * C. japonica * C. jonesii * C. lasiocarpa * C. lenticularis * C. lepida * C. leporinella * C. leptalea * C. limosa * C. luzulina * C. lyngbyei * C. mariposana * C. mertensii * C. microptera * C. molesta * C. multicaulis * C. multicostata * C. nebrascensis * C. nervina * C. neurophora * C. nigra * C. nigricans * C. nudata * C. obnupta * C. occidentalis * C. ovalis * C. pachystachya * C. paleacea * C. pansa * C. pauciflora * C. paupercula * C. pellita * C. pendula * C. pensylvanica * C. petasata * C. phaeocephala * C. praeceptorum * C. praegracilis * C. praticola * C. preussii * C. proposita * C. raynoldsii * C. rossii * C. rostrata * C. scoparia * C. secta * C. serotina * C. sheldonii * C. siderosticta * C. siderosticha * C. simulata * C. sodiroi * C. sparganioides * C. specifica * C. spectabilis * C. spissa * C. straminiformis * C. stricta * C. subnigricans * C. tessellata * C. thouarsii * C. toreadora * C. tumulicola * C. umbrosa * C. utriculata * C. vallicola * C. vernacula * C. vesicaria * C. vulpinoidea * C. williamsii Ostřice krátkošíjná (Carex brevicollis DC.) je druh jednoděložné rostliny z čeledi šáchorovité (Cyperaceae).
Jedná se o rostlinu dosahující výšky nejčastěji 30-60 cm. Je vytrvalá a na rozdíl od podobné ostřice Micheliovy je hustě trsnatá, má krátké tlusté oddenky. Listy jsou střídavé, přisedlé, s listovými pochvami. Lodyha asi stejně dlouhá jako listy, trojhranná a nahoře trochu drsná. Čepele jsou asi 5-7 mm široké, trochu žlábkovité nebo ploché. Pochvy dolních listů jsou hnědé, vláknitě rozpadavé. Ostřice krátkošíjná patří mezi různoklasé ostřice, nahoře jsou klásky čistě samčí, dole čistě samičí. Samčí klásek bývá pouze jeden, samičí bývají 1-3, krátce stopkaté. Listeny jsou kratší než květenství, pochvaté. Okvětí chybí. V samčích květech jsou zpravidla 3 tyčinky. Čnělky jsou většinou 3. Plodem je mošnička, která je asi 4-5 mm dlouhá, světle hnědozelená, jemně žilkovaná, zobánek je 1-1,5 mm dlouhý, dvouzubý. Každá mošnička je podepřená plevou, která je oranžově hnědá, světlejší lem většinou chybí. Počet chromozómů: 2n=56.
Ostřice krátkošíjná roste hlavně v jihozápadní a jihovýchodní Evropě a v Turecku.
V ČR je známa jedna doložená lokalita u Jičína, výskyt však nebyl potvrzen, proto je tento druh pro flóru ČR značně nejistý. Nejblíže roste patrně na jižním Slovensku.
Ostřice krátkošíjná (Carex brevicollis DC.) je druh jednoděložné rostliny z čeledi šáchorovité (Cyperaceae).
Carex brevicollis is a species of sedge (genus Carex), found in Spain, France, Slovakia, Hungary, Romania, Bulgaria, Ukraine, the former Yugoslavia, Anatolia, the north Caucasus, and the Transcaucasus.[2] It prefers to grow in calcareous mountain grasslands.[3]
Carex brevicollis is a species of sedge (genus Carex), found in Spain, France, Slovakia, Hungary, Romania, Bulgaria, Ukraine, the former Yugoslavia, Anatolia, the north Caucasus, and the Transcaucasus. It prefers to grow in calcareous mountain grasslands.
Carex brevicollis DC. es una especie de planta herbácea de la familia de las ciperáceas.
Es una planta cespitosa, a veces con rizomas reptantes. Espiga masculina claviforme, anchamente fusiforme o romboidea. Glumas femeninas sin margen escarioso, marrones, con ancha banda central verde. Utrículos pelosos, con pico corto y bífido. Tiene 3 estigmas.
Habita en las montañas del sur y este de Europa, llegando hasta el oeste de Asia. Por el suroeste llega a los macizos calizos del tercio norte de la península ibérica. En Aragón se encuentra en el Pirineo y Prepirineo. Crece en los pastos pedregosos, sobre todo en solana en alturas de 1000 a 2400 msnm. Florece en mayo-junio y fructifica en junio-agosto.
Carex brevicollis fue descrita por Augustin Pyrame de Candolle y publicado en Fl. Franc. (DC. & Lamarck), ed. 3. 6: 295. 1815[2]
Ver: Carex
brevicollis; epíteto latino que significa "con cuello corto".[3]
Datos: Q2617639
Multimedia:
Especies: Carex brevicollis
Carex brevicollis DC. es una especie de planta herbácea de la familia de las ciperáceas.
Carex brevicollis est une espèce de plantes du genre Carex et de la famille des Cyperaceae.
Carex brevicollis est une espèce de plantes du genre Carex et de la famille des Cyperaceae.
Carex brevicollis adalah spesies tumbuhan seperti rumput yang tergolong ke dalam famili Cyperaceae. Spesies ini juga merupakan bagian dari ordo Poales. Spesies Carex brevicollis sendiri merupakan bagian dari genus Carex.[1] Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitkan oleh DC..
Carex brevicollis adalah spesies tumbuhan seperti rumput yang tergolong ke dalam famili Cyperaceae. Spesies ini juga merupakan bagian dari ordo Poales. Spesies Carex brevicollis sendiri merupakan bagian dari genus Carex. Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitkan oleh DC..
Трав'яниста рослина 30-45 см заввишки з розгалуженим міцним кореневищем, вкритим шорсткими лусками. Стебла сплюснуто-тригранні, знизу облистнені, з бурими розщепленими піхвами, з яких виходять 2-3 маточкових колоски. Листки лінійні (50 — 60 см завдовжки і 3-5 мм завширшки), зелені з сизуватим відтінком і жолобком, з двома жилками і загнутими вниз краями.
Суцвіття — колос. Верхній колосок тичинковий, коричневий. Маточкові колоски яйцеподібні, 1,5-2,5 см завдовжки, розсунуті. Покривні луски з шилоподібним вістрям, коричневі, посередині зелені, з трьома жилками. Плоди — горішки, мішечки оберненояйцеподібні або широкоеліптичні, круглясті (до 5 мм завдовжки), жовтувато-зелені з невиразними жилками, вкриті негустими шипиками. Носик короткий, з шорстким краєм, іржавий.
Близький вид — осока волосиста — відрізняється від осоки парвської малиновими піхвами, циліндричними маточковими колосками і голими або майже голими мішечками.
Тіньолюбна рослина. Поширена в Лісостепу. Осока парвська росте в широколистяних лісах, серед чагарників. Цвіте у квітні.
У науковій медицині осоку парвську використовують для виготовлення бревіколіну, що застосовується як допоміжний засіб при пологах. Діючим чинником сировини є алкалоїд бревіколін. Збирають надземну частину осоки зразу ж після цвітіння, зрізуючи серпами або ножами на висоті 5-7 см без торішніх пожовклих листків. Сушать у затінку, розкладаючи тонким шаром на папері або тканині. Суху сировину пакують у тюки по 20-50 кг або в мішки по 9 — 10 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.
Райони заготівель зосереджені у Вінницькій, Хмельницькій, північній частині Одеської, західній частині Кіровоградської області. Часто утворює суцільні зарості. Запаси сировини значні, проте рослина потребує дбайливого використання і охорони.
Як кормова рослина використовується на пасовищах. Є вказівки на отруйність її для худоби в зеленому стані.
Це незавершена стаття про Осокові.Carex brevicollis là một loài thực vật có hoa trong họ Cói. Loài này được DC. mô tả khoa học đầu tiên năm 1815.[1]
Bài viết liên quan đến phân họ cói Cyperoideae này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Carex brevicollis là một loài thực vật có hoa trong họ Cói. Loài này được DC. mô tả khoa học đầu tiên năm 1815.
Carex brevicollis DC., 1815
Синонимы
Осо́ка па́рвская, или Осока коротконо́сиковая[2] (лат. Cárex brevicóllis) — травянистое растение, вид рода Осока (Carex) семейства Осоковые (Cyperaceae).
Зимнезелёное многолетнее травянистое растение. Корневища горизонтальные.
Стебли 20—40 см высотой. Вегетативные побеги укороченные.
Низовые листья бурые, чешуевидные; срединные линейные, 3—5 мм шириной.
Цветки однополые, без околоцветника, собраны в колоски, состоящие из цветков одного пола. Нижние колоски в числе двух — трёх, женские, продолговато-яйцевидные, 1,5—2,5 см длиной; один верхушечный мужской, продолговато-булавовидный. Женские цветки содержат один пестик с тремя рыльцами и верхней завязью, окружённой кроющим листом, образующим обратнояйцевидный перепончатый мешочек с коротким двузубчатым носиком. Мужские цветки содержат три тычинки. Цветёт в конце марта — начале апреля.
Плоды — сухие орешки. Семена созревают и осыпаются через 1,5—2 месяца.
Вид описан из Франции, со склонов горы Парв близ Лиона, отсюда видовой эпитет[3].
Встречается в Европе на территории Чехословакии, Венгрии, Франции, Испании, Болгарии, Румынии, Югославии.
На территории бывшего СССР растёт на Украине, в Молдавии и Закавказье.
Растёт в грабовых, дубово-грабовых и буковых лесах. Разрастается на вырубках.
Во всех органах содержатся алкалоиды — производных карболина, основной из них — бревиколлин. Особенно много его в молодых листьях: 0,5[4]—0,86 %[5].
В качестве лекарственного сырья использовали траву осоки парвской (лат. Herba Caricis brevicollis), которую собирают в период цветения. Надземные органы использовали для изготовления препарата «Бревиколлин» (бревиколлина гидрохлорид), применявшегося в гинекологической практике для стимулирования родовой деятельности и остановки маточных кровотечений[4].
Вводится в культуру в качестве лекарственного растения. Урожайность надземной массы под пологом леса — 7—30 ц/га[5].
Для скота растение ядовито. В некоторых местах Закавказья носит название бешеной травы[3].
Осо́ка па́рвская, или Осока коротконо́сиковая (лат. Cárex brevicóllis) — травянистое растение, вид рода Осока (Carex) семейства Осоковые (Cyperaceae).
