Stendli ardıcı (lat. Juniperus standleyi) — sərvkimilər fəsiləsinin ardıc cinsinə aid bitki növü.
_at_Bhandakthathaatch_(8000_ft)_I_IMG_7363.jpg){kind=small}
İynəyarpaqlılar ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Etdiyiniz redaktələri mənbə və istinadlarla əsaslandırmağı unutmayın.
Stendli ardıcı (lat. Juniperus standleyi) — sərvkimilər fəsiləsinin ardıc cinsinə aid bitki növü.
Juniperus standleyi ist eine Pflanzenart aus der Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae). Sie ist im südlichen Mexiko und in Guatemala heimisch.
Juniperus standleyi wächst als immergrüner, niederliegender oder aufrechter Strauch oder Baum, der Wuchshöhen von bis zu 20 Meter erreichen kann. Die Äste gehen gerade oder aufsteigend vom Stamm. Die zahlreichen kurzen Zweige stehen dicht angeordnet an den Ästen und haben einen viereckigen Querschnitt. Die rötlich braune Borke wird mit zunehmendem Alter dunkelbraun, rau und bildet Schuppen aus.[1]
Die hellgrünen bis blaugrünen, gewölbten Blätter sind bei einer Länge von 1,5 bis 1,7 Millimeter und einer Breite von 0,7 bis 1,1 Millimeter ei- bis rautenförmig geformt und stehen kreuzgegenständig an den Zweigen. Die mehr oder weniger durchscheinenden Blattränder sind normalerweise ganzrandig und nur manchmal unregelmäßig gezackt. Die Blattspitze ist normalerweise stumpf und nur an den längeren Blättern der Triebe spitz zulaufend. Die unauffälligen und inaktiven Blattdrüsen befinden sich zentral auf der Blattunterseite.[1]
Juniperus standleyi ist zweihäusig-getrenntgeschlechtig (diözisch). Die männlichen Blütenzapfen werden 2 bis 3 Millimeter lang und 1,5 bis 1,8 Millimeter dick. Sie enthalten sechs bis zehn schildförmige Mikrosporophylle, welche drei bis vier Sporangien tragen. Die weiblichen Beerenzapfen sind bei einem Durchmesser von 5 bis 9 Millimeter annähernd kugelig geformt. Zur Reife im selben Jahr sind sie pupurbraun bis braun gefärbt und oft blaugrün bereift. Jeder der harzigen Zapfen trägt zwei bis vier braune Samenkörner. Die Samen sind bei einer Länge von 2,3 bis 3,5 Millimeter und einer Breite von 2,0 bis 2,5 Millimeter breit eiförmig geformt und weisen Harzgruben sowie mit gelben Harz gefüllte Furchen auf.[1]
Das natürliche Verbreitungsgebiet von Juniperus standleyi umfasst die Gebirgsregionen Guatemalas und Chiapas, einem im Süden Mexikos gelegenen Bundesstaat.[2]
Juniperus standleyi gedeiht in Höhenlagen von 3100 bis 4060 Meter. Dort wächst sie vor allem auf Böden, welche sich auf Kalkstein bilden. Es werden vor allem felsige Hänge, die Ränder von Tafelbergen sowie Schutthalden besiedelt. Auch in landwirtschaftlich genutzten Gebieten kann die Art Fuß fassen. An höher gelegenen Standorten kommt es zur Bestandsbildung mit Pinus hartwegii.[1]
Das Holz von Juniperus standleyi wird als Brenn- und Bauholz genutzt.[3]
Die Erstbeschreibung als Juniperus standleyi erfolgte 1943 durch Julian Alfred Steyermark in Publications of the Field Museum of Natural History, Botanical Series, Band 23(1), Seite 3.[4]
Juniperus standleyi wird in der Roten Liste der IUCN als "stark gefährdet" eingestuft. Es wird jedoch darauf hingewiesen, dass eine erneute Überprüfung der Gefährdung notwendig ist. Als Hauptgefährdungsgrund wird der starke Holzeinschlag genannt. Man findet die Art nur mehr in weniger als einem Drittel des ursprünglich etwa 700 km² großen Verbreitungsgebietes.[3]
Juniperus standleyi ist eine Pflanzenart aus der Familie der Zypressengewächse (Cupressaceae). Sie ist im südlichen Mexiko und in Guatemala heimisch.
Juniperus standleyi is a species of juniper native to Guatemala and the adjacent extreme southeast of Mexico (Volcán Tacaná in Chiapas), where it occurs at elevations of 3,000–4,250 metres (9,840–13,940 feet).[2][3] Its local common names include huitó, cipres, and huitum.[1]
Juniperus standleyi is an evergreen coniferous shrub or small to medium-sized tree growing to 5–15 metres (16–49 feet), rarely 20 m, in height. The leaves are of two forms, juvenile needle-like leaves 5–7 millimetres long on seedlings and occasionally (as regrowth after browsing damage) on adult plants, and adult scale-leaves 1–1.5 mm long on older plants; they are arranged in decussate opposite pairs or whorls of three.
The cones are globose, berry-like, 6–9 mm in diameter, blue-black with a thin pale waxy coating, and contain three to six seeds; they are mature in about 18 months. The male cones are 1.5–2 mm long, and shed their pollen in spring. It is dioecious with male and female cones on separate plants.[2][3]
Juniperus standleyi is threatened by habitat loss and illegal cutting for fuelwood.[1]
Juniperus standleyi is a species of juniper native to Guatemala and the adjacent extreme southeast of Mexico (Volcán Tacaná in Chiapas), where it occurs at elevations of 3,000–4,250 metres (9,840–13,940 feet). Its local common names include huitó, cipres, and huitum.
Juniperus standleyi es una especie de conífera de la familia Cupressaceae, comúnmente conocida como huitó, ciprés, o huitum.[3][1] Es nativo de Guatemala y el sur de México donde crece a una altitud entre 3000 y 4250 msnm.[1]
Juniperus standleyi fue descrita por Julian Alfred Steyermark y publicado en Publications of the Field Museum of Natural History, Botanical Series 23(1): 3. 1943.[4]
Juniperus: nombre genérico que procede del latín iuniperus, que es el nombre del enebro.[5]
standleyi: epíteto otorgado en honor del botánico Paul Carpenter Standley.
Datos: Q2459619
Multimedia:
Especies: Juniperus standleyi
Juniperus standleyi es una especie de conífera de la familia Cupressaceae, comúnmente conocida como huitó, ciprés, o huitum. Es nativo de Guatemala y el sur de México donde crece a una altitud entre 3000 y 4250 msnm.
Vitenskapelig(e)Juniperus standleyi eller «Standley's Juniper» er en art av bartrær som tilhører einerslekten Juniperus i sypressfamilien. Den vokser i det sørøstlige mesxico og i Guatemala.
Arten er en busk eller et tre, og er 5-15 meter høy eller i sjeldne tilfeller inntil 20 meter. GreDen har skjellaktige nåler inntil 1-1,5 mm lange. Unge nåler er 5–7 mm lange. Den er nesten uten unntak særbu med hann- og hunnblomster på ulike individer. Bærkonglene modner på 18 måneder til et svart-blå, 6–9 mm stort bær med tynt hvitt vokslag, og 3-6 frø. Mange fugler lever av frøene om vinteren. Hannkonglene er 1–2 mm store og sprer sitt pollen om våren.
Juniperus standleyi eller «Standley's Juniper» er en art av bartrær som tilhører einerslekten Juniperus i sypressfamilien. Den vokser i det sørøstlige mesxico og i Guatemala.
Arten er en busk eller et tre, og er 5-15 meter høy eller i sjeldne tilfeller inntil 20 meter. GreDen har skjellaktige nåler inntil 1-1,5 mm lange. Unge nåler er 5–7 mm lange. Den er nesten uten unntak særbu med hann- og hunnblomster på ulike individer. Bærkonglene modner på 18 måneder til et svart-blå, 6–9 mm stort bær med tynt hvitt vokslag, og 3-6 frø. Mange fugler lever av frøene om vinteren. Hannkonglene er 1–2 mm store og sprer sitt pollen om våren.
Juniperus standleyi é uma espécie de conífera da família Cupressaceae.
Pode ser encontrada nos seguintes países: Guatemala e México.
Está ameaçada por perda de habitat.
Juniperus standleyi é uma espécie de conífera da família Cupressaceae.
Pode ser encontrada nos seguintes países: Guatemala e México.
Está ameaçada por perda de habitat.
Країни проживання: Гватемала; Мексика (Чьяпас). Цей вид зустрічається у відкритому сосновому лісі (Pinus), або іноді в чистих поселеннях, часто на скелястих хребтах і осипах схилів, або на вапнякових хребтах. Висотний діапазон становить від 3000 м до 4250 м над рівнем моря. На своїй верхній межі може жити в великій висоті соснового лісу з Pinus hartwegii, де в деяких місцях досягає лінії дерев.
Це вічнозелений хвойний чагарник або невелике і середніх розмірів дерево, до 5-15 м (рідко 20 м) у висоту. Листя двох форм, на молодих деревах голчасте листя 5-7 мм довжиною й лускоподібне листя, що росте у парах або по три, 1-1,5 мм довжиною на старих рослинах. Шишки кулясті, ягодоподібні, діаметром 6-9 мм, синьо-чорні з тонким світлим восковим нальотом, і містять від трьох до шести насінин; вони дозрівають за 18 місяців. Чоловічі шишки 1,5-2 мм завдовжки, проливають пилок навесні. Це дводомна рослина з чоловічими і жіночими шишками на окремих рослинах.
Місцеві індіанці використовують деревину для заборів і черепиці. Менша деревина може служити як дрова. Це рідкісний вид, здається, не був у вирощуванні.
Офіційний дозвіл в даний час необхідний, щоб рубати дерева (кущі не використовуються), але місцеві жителі в основному ігнорують це правило. В сезон дощів існує багато овець, що пасуться на Альтиплано, і запобігають успішній регенерації. Цей вид потребує термінової охорони.
Juniperus standleyi là một loài thực vật hạt trần trong họ Cupressaceae. Loài này được Steyerm. mô tả khoa học đầu tiên năm 1943.[1]
Juniperus standleyi là một loài thực vật hạt trần trong họ Cupressaceae. Loài này được Steyerm. mô tả khoa học đầu tiên năm 1943.
Juniperus standleyi Steyerm.
Охранный статус
Можжеве́льник Стэндли (лат. Juniperus standleyi) — вид растений рода Можжевельник семейства Кипарисовые.
Встречается в Гватемале и прилегающих районах Мексики. В естественных условиях растёт на высоте 3000-4200 м над уровнем моря.
Вечнозелёное хвойное дерево, как правило двудомное. Вырастает высотой[источник не указан 1171 день] в 5-15 м. Шишкоягоды диаметром 6-9 мм, сферические сине-черные, с восковым налетом. Хвоя зелёная. Древесина дерева устойчива против гниения. В посадках весьма декоративен.
Вид вследствие вырубки находится на грани исчезновения.
Это заготовка статьи по ботанике. Вы можете помочь проекту, дополнив её. 
Можжеве́льник Стэндли (лат. Juniperus standleyi) — вид растений рода Можжевельник семейства Кипарисовые.
