nomes no trilho de navegação
Anaplazma (Anaplazma) – bir hujayrali sodda organizm. Tanasi yumaloq, diametri 1 mkm gacha. A. nuqtadek bo‘lib, qizil qon tanachalari (eritrotsitlar)ni jarohatlaydi. A. faqat mikroskopda ko‘rinadi. Eritro-sitda 1 – 4 tagacha A. bo‘lib, ko‘pincha uning chetida joylashadi. A. oddiy bo‘linish yo‘li bilan ko‘payadi va anaplazmoz kasalligini qo‘zg‘atadi. Qoramol va qo‘y-echkilar qonida parazitlik qiladi.
Anaplazma (Anaplazma) – bir hujayrali sodda organizm. Tanasi yumaloq, diametri 1 mkm gacha. A. nuqtadek bo‘lib, qizil qon tanachalari (eritrotsitlar)ni jarohatlaydi. A. faqat mikroskopda ko‘rinadi. Eritro-sitda 1 – 4 tagacha A. bo‘lib, ko‘pincha uning chetida joylashadi. A. oddiy bo‘linish yo‘li bilan ko‘payadi va anaplazmoz kasalligini qo‘zg‘atadi. Qoramol va qo‘y-echkilar qonida parazitlik qiladi.
Анаплазма (лот. Anaplasma) — як навъи мавҷудоти ба чашм ноаён.
Дар ҳайвонот (гов, асп, хар, шутур, буз, гӯсфанд, саг, хук, гурба, оҳу, ғизол, шоҳбарзагов ва ғ.) касалии анаплазмозро ба вуҷуд меоварад. Анаплазмаҳо 3 намуд мешаванд: A. marginale, A. centrale (дар чорвои калон) ва A. ovis (дар моли майда). Анаплазмаҳои чорвои калон ва моли майда ба якдигар монанд мебошанд. Анаплазмаҳо сохти мураккаб (бо микроскопи электронӣ дидан мумкин) дошта, дар эритроситҳои хун паразитӣ мекунанд. Онҳоро канаву ҳашароти касалигузарони чарогоҳ паҳн менамоянд.
Анаплазма (лот. Anaplasma) — як навъи мавҷудоти ба чашм ноаён.
Дар ҳайвонот (гов, асп, хар, шутур, буз, гӯсфанд, саг, хук, гурба, оҳу, ғизол, шоҳбарзагов ва ғ.) касалии анаплазмозро ба вуҷуд меоварад. Анаплазмаҳо 3 намуд мешаванд: A. marginale, A. centrale (дар чорвои калон) ва A. ovis (дар моли майда). Анаплазмаҳои чорвои калон ва моли майда ба якдигар монанд мебошанд. Анаплазмаҳо сохти мураккаб (бо микроскопи электронӣ дидан мумкин) дошта, дар эритроситҳои хун паразитӣ мекунанд. Онҳоро канаву ҳашароти касалигузарони чарогоҳ паҳн менамоянд.
Анаплязма (па-лацінску: Anaplasma) — род сямейства Ehrlichiaceae парадку Rickettsiales: кровапаразыты жвачных жывёлаў і чалавека.
Форма цела круглявая, дыямэтар да 1 мкм. Размножваюцца дзяленьнем. Распаўсюджаныя анаплязмы па ўсім зямным шары. Выклікаюць захворваньні крыві (анаплязмозы). У чырвоных крывяных клетках буйной рагатай жывёлы паразытуе Anaplasma marginale, у авечак і коз — Anaplasma ovis. Гранулацытарны анаплязмоз чалавека выклікае Anaplasma phagocytophilum.
Anaplasma is a genus of bacteria of the alphaproteobacterial order Rickettsiales, family Anaplasmataceae.
Anaplasma species reside in host blood cells and lead to the disease anaplasmosis. The disease most commonly occurs in areas where competent tick vectors are indigenous, including tropical and semitropical areas of the world for intraerythrocytic Anaplasma spp.[2]
Anaplasma species are biologically transmitted by Ixodes deer-tick vectors, and the prototypical species, A. marginale, can be mechanically transmitted by biting flies and iatrogenically with blood-contaminated instruments.[2] One of the major consequences of infection by bovine red blood cells by A. marginale is the development of nonhaemolytic anaemia, thus the absence of hemoglobinuria, which allows clinical differentiation from another major tick-borne disease, bovine babesiosis, caused by Babesia bigemina.[2]
Species of veterinary interest include:
The Anaplasma sparouinense species is responsible for a rare zoonosis, the Sparouine anaplasmosis, detected only in French Guiana, South America.[3] This disease was described from a clandestine gold miner working deep in rainforest. Infection of his red blood cells led to a severe deterioration of his health and required his hospitalization. Molecular typing showed that Anaplasma sparouinense is distinct to all known species and more genetically related to recently described Anaplasma species causing infections in rainforest wild fauna of Brazil.[3]
The genomes from at least three different Anaplasma species have been sequenced.[4] These genomes are about 1.1 to 1.2 MB in size and encode 925 to 1,335 proteins.
{{cite journal}}: Cite journal requires |journal= (help) Anaplasma is a genus of bacteria of the alphaproteobacterial order Rickettsiales, family Anaplasmataceae.
Anaplasma species reside in host blood cells and lead to the disease anaplasmosis. The disease most commonly occurs in areas where competent tick vectors are indigenous, including tropical and semitropical areas of the world for intraerythrocytic Anaplasma spp.
Anaplasma species are biologically transmitted by Ixodes deer-tick vectors, and the prototypical species, A. marginale, can be mechanically transmitted by biting flies and iatrogenically with blood-contaminated instruments. One of the major consequences of infection by bovine red blood cells by A. marginale is the development of nonhaemolytic anaemia, thus the absence of hemoglobinuria, which allows clinical differentiation from another major tick-borne disease, bovine babesiosis, caused by Babesia bigemina.
Species of veterinary interest include:
Anaplasma marginale and Anaplasma centrale in cattle Anaplasma ovis and Anaplasma mesaeterum in sheep and goats Anaplasma phagocytophilum in dogs, cats, and horses (see human granulocytic anaplasmosis) Anaplasma platys in dogsThe Anaplasma sparouinense species is responsible for a rare zoonosis, the Sparouine anaplasmosis, detected only in French Guiana, South America. This disease was described from a clandestine gold miner working deep in rainforest. Infection of his red blood cells led to a severe deterioration of his health and required his hospitalization. Molecular typing showed that Anaplasma sparouinense is distinct to all known species and more genetically related to recently described Anaplasma species causing infections in rainforest wild fauna of Brazil.
En taxonomía, Anaplasma es un género de bacterias perteneciente al orden Rickettsiales.[1]
En taxonomía, Anaplasma es un género de bacterias perteneciente al orden Rickettsiales.
Anaplasma on gramnegatiivsete bakterite perekond.
Perekonda Anaplasma klassifitseeritakse järgmised bakteriliigid:
Pikemalt artiklis Gramnegatiivsed bakterid
Anaplasma perekonda liigitatud bakterid võivad vaheperemeesorganismide, peamiselt puukide kaudu põhjustada loomadel ja inimestel nakkushaigusi (nt Anaplasma phagocytophilum võib nakkust kandva puugi hammustuse korral põhjustada inimese granulotsütaarset anaplasmoosi).
Selles artiklis on kasutatud portugalikeelset artiklit pt:Anaplasma seisuga 21.01.2014.
Anaplasma on gramnegatiivsete bakterite perekond.
Anaplasma est un genre de bactéries rickettsiales. Elles se trouvent dans les plaquettes sanguines et provoquent des anaplasmoses. La maladie se rencontre principalement dans les zones tropicales[1].
Les Anaplasmas ont besoin d'un hôte intermédiaire, une tique, (eg. Dermacentor) pour parvenir à maturité et des mouches comme vecteurs de transmission[1].
Une des principales conséquences de l'infection des plaquettes par anaplasmes est une anémie hémolytique, due aux dommages subis par les cellules sanguines[1].
Les espèces suivantes présentent un intérêt pour le vétérinaire :
Les génomes d'au moins trois espèces différentes d'Anaplasmes ont été séquencés[2]. Ces génomes sont d'environ 1.1 à 1.2 MB en taille et encodent de 925 à 1 335 protéines.
Anaplasma est un genre de bactéries rickettsiales. Elles se trouvent dans les plaquettes sanguines et provoquent des anaplasmoses. La maladie se rencontre principalement dans les zones tropicales.
Les Anaplasmas ont besoin d'un hôte intermédiaire, une tique, (eg. Dermacentor) pour parvenir à maturité et des mouches comme vecteurs de transmission.
Une des principales conséquences de l'infection des plaquettes par anaplasmes est une anémie hémolytique, due aux dommages subis par les cellules sanguines.
Les espèces suivantes présentent un intérêt pour le vétérinaire :
Anaplasma marginale et Anaplasma centrale pour le bêtail ; Anaplasma mesaeterum et Anaplasma ovis pour les moutons et les chèvres ; Anaplasma phagocytophilum pour les chiens, les chats et les chevaux (voir Human granulocytic anaplasmosis).Anaplasma é um gênero de bactérias gram-negativas da família Anaplasmataceae.
Anaplasma é um gênero de bactérias gram-negativas da família Anaplasmataceae.
Анаплазми (лат. Anaplasma) — рід родини Ehrlichiaceae порядку Rickettsiaceae: кровопаразити жуйних тварин і людини.
Форма тіла округла, діаметр до 1 мкм. Розмножуються розподілом. Поширені анаплазми по всій земній кулі. Викликають захворювання крові (анаплазмози). В червоних кров'яних клітинах великої рогатої худоби паразитує Anaplasma marginale typus, у овець і кіз ≈Anaplasma ovis. Гранулоцитарний анаплазмоз людини викликає Anaplasma phagocytophilum
Анаплазми (лат. Anaplasma) — рід родини Ehrlichiaceae порядку Rickettsiaceae: кровопаразити жуйних тварин і людини.
Форма тіла округла, діаметр до 1 мкм. Розмножуються розподілом. Поширені анаплазми по всій земній кулі. Викликають захворювання крові (анаплазмози). В червоних кров'яних клітинах великої рогатої худоби паразитує Anaplasma marginale typus, у овець і кіз ≈Anaplasma ovis. Гранулоцитарний анаплазмоз людини викликає Anaplasma phagocytophilum
Анаплазма (лат. Anaplasma) — род семейства Anaplasmataceae класса альфа-протобактерий: кровепаразиты жвачных животных и человека.
Форма тела округлая, диаметр до 1 мкм. Размножаются делением. Распространены анаплазмы по всему земному шару. Вызывают заболевания крови (анаплазмозы). В красных кровяных клетках крупного рогатого скота паразитирует Anaplasma marginale, у овец и коз ≈ Anaplasma ovis. Гранулоцитарный анаплазмоз человека вызывает Anaplasma phagocytophilum.
На май 2015 года в род входят 7 видов[1]:
Анаплазма (лат. Anaplasma) — род семейства Anaplasmataceae класса альфа-протобактерий: кровепаразиты жвачных животных и человека.
Форма тела округлая, диаметр до 1 мкм. Размножаются делением. Распространены анаплазмы по всему земному шару. Вызывают заболевания крови (анаплазмозы). В красных кровяных клетках крупного рогатого скота паразитирует Anaplasma marginale, у овец и коз ≈ Anaplasma ovis. Гранулоцитарный анаплазмоз человека вызывает Anaplasma phagocytophilum.
本文参照
アナプラズマ (Anaplasma) は、細菌の1属。
ヒトにヒト顆粒球アナプラズマ症 (HGE) を引き起こすほか、さまざまな家畜感染症の病原体となる。この細菌による感染症は、広い意味でのエーリキア症に含められる。
この項目は、真正細菌（バクテリア）に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（Portal:生き物と自然／ウィキプロジェクト 生物）。 アナプラズマ (Anaplasma) は、細菌の1属。
ヒトにヒト顆粒球アナプラズマ症 (HGE) を引き起こすほか、さまざまな家畜感染症の病原体となる。この細菌による感染症は、広い意味でのエーリキア症に含められる。
아나플라스마(Anaplasma)는 세균의 일종이다. 사람에게 인간 과립구 아나플라즈마 증후군(HGE, Human granulocytic anaplasmosis)을 일으키며, 다양한 가축 감염증의 병원체이기도 하다. 감염증은 광의의 에를리키아 감염증(Ehrlichiosis)에 포함된다.
혈액 도말표본에서 원인을 염색하거나, 보체결합 반응에 의한 항체검출로 진단할 수 있다. 치료에는 테트라시클린이 유효하다.
2013년 펄라 등(Ferla et al.)의 연구에 기반한 알파프로테오박테리아의 계통 분류는 다음과 같다.[1]
알파프로테오박테리아마그네토코쿠스아강
카울로박테리아아강Rhodospirillales, Sphingomonadales, Rhodobacteraceae, Rhizobiales
Holosporales
리케차아강 Pelagibacterales PelagibacteraceaePelagibacter
기타
Proto-mitochondria
아나플라스마과Ehrlichia
Wolbachia
Neorickettsia
MidichloriaceaeMidichloria
리케차과아나플라스마(Anaplasma)는 세균의 일종이다. 사람에게 인간 과립구 아나플라즈마 증후군(HGE, Human granulocytic anaplasmosis)을 일으키며, 다양한 가축 감염증의 병원체이기도 하다. 감염증은 광의의 에를리키아 감염증(Ehrlichiosis)에 포함된다.
