Scrobipalpa ocellatella, the beet moth, is a moth in the family Gelechiidae. It was described by Boyd in 1858. It is found on Madeira and the Canary Islands, and in North Africa, most of Europe, the Middle East,[1][2] Iran, from the southern part of European Russia to the Caucasus, as well as in Ukraine, Moldova, Georgia and Turkmenistan.
The wingspan is 12–14 mm (0.47–0.55 in). The forewings are grey-brown, with a yellow pattern and small black spots. The hindwings are light grey.[3] Head rosy-whitish, crown sometimes greyish. Terminal joint of palpi shorter than second. Forewings ochreous, sometimes greyish-tinged or rosy suffused, suffusedly irrorated with blackish -grey on disc, four costal patches, and an apical patch ; stigmata black, sometimes ringed with pale, first discal beyond plical; an ill-defined nearly straight pale fascia at 3/4 ; black terminal dots. Larva pale yellowish - green ; each segment with a transverse series of irregular crimson blotches; dots blackish; head pale brown.[4]
The larvae feed on Beta maritima and Beta vulgaris. Young larvae bore in the midrib. Later, they mine the leaf from a web spun over of the leaf. The larvae have a grey green body with vague reddish-brown length lines and a light brown head.[5] During the winter, the caterpillars that are in the leaf-tops usually die. Those that were in the heads of root crops, which remain in the field, survive.
The output of moths from pupae that have wintered, and at the same time pupation of caterpillars of V age, coincides with the appearance of sprouts of sugar beet. The moths do not need additional nutrition, however, during drier periods, dew drops are sucked out. They are active in the evening, night and morning hours. The life expectancy of moths is 12–18 days. Females lay two to three eggs on the underside of the leaves, the aerial part of the root crops, plant remains and lumps of soil. Fertility is 100-150 eggs.
The caterpillars born after 5–8 days first scrape the parenchyma, then braid the central leaves with cobwebs and eat through holes along the middle vein of the leaf and groove on the petioles. On adult beet plants they are under the swirling edges of the leaves and inside the cuttings or in the passages inside the head of the root crop. Damage is noted throughout the season, beginning with the appearance of two to three pairs of real leaves before harvesting. Caterpillars pass through five ages during the 25–30 days of development. They are hygrophilic, therefore, in a dry and hot weather, their mass death is observed. After completing nutrition they pupate in oval spider cocoons in the soil at a depth of 2–5 cm (0.79–1.97 in).
In the case of significant damage to plants, the growth of new leaves stops. Instead of a central beam, a black, loose lump of spiderweaved leaves is formed. Damage to the beet roots is particularly dangerous, as they become unsuitable for winter storage.
The caterpillars damage flower-bearing shoots, which leads to their curving and drying. As a result, additional sprouts appear that give small and inferior seeds. The danger increases in the second half of summer due to the increase in pest numbers in the second and subsequent generations.
The number of beet miner moths reduces more than 50 species of predators and parasites. Caterpillars infect parasites from the family of Eulophidae.
Due to the fact that the damaged root crops rot quickly, timely harvesting and processing is necessary in fields where the moth causes significant damage. Economic threshold of damage: in the phenophase six to eight leaves with one caterpillar per two plants; at the beginning of the formation of root crops, 0.8-1 caterpillar per plant; at the beginning of the withering away of leaves, two caterpillars per plant.
Scrobipalpa ocellatella, the beet moth, is a moth in the family Gelechiidae. It was described by Boyd in 1858. It is found on Madeira and the Canary Islands, and in North Africa, most of Europe, the Middle East, Iran, from the southern part of European Russia to the Caucasus, as well as in Ukraine, Moldova, Georgia and Turkmenistan.
The wingspan is 12–14 mm (0.47–0.55 in). The forewings are grey-brown, with a yellow pattern and small black spots. The hindwings are light grey. Head rosy-whitish, crown sometimes greyish. Terminal joint of palpi shorter than second. Forewings ochreous, sometimes greyish-tinged or rosy suffused, suffusedly irrorated with blackish -grey on disc, four costal patches, and an apical patch ; stigmata black, sometimes ringed with pale, first discal beyond plical; an ill-defined nearly straight pale fascia at 3/4 ; black terminal dots. Larva pale yellowish - green ; each segment with a transverse series of irregular crimson blotches; dots blackish; head pale brown.
The larvae feed on Beta maritima and Beta vulgaris. Young larvae bore in the midrib. Later, they mine the leaf from a web spun over of the leaf. The larvae have a grey green body with vague reddish-brown length lines and a light brown head. During the winter, the caterpillars that are in the leaf-tops usually die. Those that were in the heads of root crops, which remain in the field, survive.
The output of moths from pupae that have wintered, and at the same time pupation of caterpillars of V age, coincides with the appearance of sprouts of sugar beet. The moths do not need additional nutrition, however, during drier periods, dew drops are sucked out. They are active in the evening, night and morning hours. The life expectancy of moths is 12–18 days. Females lay two to three eggs on the underside of the leaves, the aerial part of the root crops, plant remains and lumps of soil. Fertility is 100-150 eggs.
The caterpillars born after 5–8 days first scrape the parenchyma, then braid the central leaves with cobwebs and eat through holes along the middle vein of the leaf and groove on the petioles. On adult beet plants they are under the swirling edges of the leaves and inside the cuttings or in the passages inside the head of the root crop. Damage is noted throughout the season, beginning with the appearance of two to three pairs of real leaves before harvesting. Caterpillars pass through five ages during the 25–30 days of development. They are hygrophilic, therefore, in a dry and hot weather, their mass death is observed. After completing nutrition they pupate in oval spider cocoons in the soil at a depth of 2–5 cm (0.79–1.97 in).
In the case of significant damage to plants, the growth of new leaves stops. Instead of a central beam, a black, loose lump of spiderweaved leaves is formed. Damage to the beet roots is particularly dangerous, as they become unsuitable for winter storage.
The caterpillars damage flower-bearing shoots, which leads to their curving and drying. As a result, additional sprouts appear that give small and inferior seeds. The danger increases in the second half of summer due to the increase in pest numbers in the second and subsequent generations.
The number of beet miner moths reduces more than 50 species of predators and parasites. Caterpillars infect parasites from the family of Eulophidae.
Due to the fact that the damaged root crops rot quickly, timely harvesting and processing is necessary in fields where the moth causes significant damage. Economic threshold of damage: in the phenophase six to eight leaves with one caterpillar per two plants; at the beginning of the formation of root crops, 0.8-1 caterpillar per plant; at the beginning of the withering away of leaves, two caterpillars per plant.
Scrobipalpa ocellatella (la teigne de la betterave) est une espèce d'insectes lépidoptères de la famille des Gelechiidae.
Cet insecte parasite notamment les plantes de la famille des Chenopodiaceae. C'est l'un des ravageurs de la betterave cultivée.
Selon Catalogue of Life (20 août 2013)[1] :
Selon EOL[2] :
Selon AgroAtlas[3] :
L'aire de répartition de Scrobipalpa ocellatella comprend l'Europe, y compris la Russie, la région du Caucase, le Proche-Orient, l'Asie centrale (Turkménistan, Iran, Afghanistan) et l'Afrique du Nord[4],[3].
Scrobipalpa ocellatella (la teigne de la betterave) est une espèce d'insectes lépidoptères de la famille des Gelechiidae.
Cet insecte parasite notamment les plantes de la famille des Chenopodiaceae. C'est l'un des ravageurs de la betterave cultivée.
Het bietzandvleugeltje (Scrobipalpa ocellatella) is een vlinder uit de familie tastermotten (Gelechiidae).[1] De wetenschappelijke naam is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1858 door Boyd.
De soort komt voor in Europa.
Bronnen, noten en/of referentiesHet bietzandvleugeltje (Scrobipalpa ocellatella) is een vlinder uit de familie tastermotten (Gelechiidae). De wetenschappelijke naam is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1858 door Boyd.
De soort komt voor in Europa.
Bronnen, noten en/of referenties Taxonomische informatie over Scrobipalpa ocellatella bij Fauna Europaea.Scrobipalpa ocellatella é uma espécie de insetos lepidópteros, mais especificamente de traças, pertencente à família Gelechiidae.[1]
A autoridade científica da espécie é Boyd, tendo sido descrita no ano de 1858.
Trata-se de uma espécie presente no território português.
Scrobipalpa ocellatella é uma espécie de insetos lepidópteros, mais especificamente de traças, pertencente à família Gelechiidae.
A autoridade científica da espécie é Boyd, tendo sido descrita no ano de 1858.
Trata-se de uma espécie presente no território português.
Ögonsmåstävmal,[1] Scrobipalpa ocellatella[1][2] är en fjärilsart som beskrevs av Thomas Boyd 1858. Ögonsmåstävmal ingår i släktet Scrobipalpa och familjen stävmalar, Gelechiidae.[1][2] Två underarter finns listade i Catalogue of Life,[2] Scrobipalpa ocellatella obscurior Rebel, 1926 och Scrobipalpa ocellatella orientale Gregor & Povolny, 1954. Ögonsmåstävmal noterades i Sverige första gången 2018 med fem fynd fördelade på Blekinge, Öland och Gotland.[källa behövs]
Ögonsmåstävmal, Scrobipalpa ocellatella är en fjärilsart som beskrevs av Thomas Boyd 1858. Ögonsmåstävmal ingår i släktet Scrobipalpa och familjen stävmalar, Gelechiidae. Två underarter finns listade i Catalogue of Life, Scrobipalpa ocellatella obscurior Rebel, 1926 och Scrobipalpa ocellatella orientale Gregor & Povolny, 1954. Ögonsmåstävmal noterades i Sverige första gången 2018 med fem fynd fördelade på Blekinge, Öland och Gotland.[källa behövs]
Метелик довжиною 6—7 міліметрів, в розмаху крил 9—14 міліметрів. Передні крила коричнювато-бурі або жовтувато-сірі, з вохряно-жовтим малюнком і темними очкуватими плямами. Задні крила блідо-сірі, з довгою бахромою із зовнішнього краю. Самки більші за самців, з світлішим черевцем. Молоді гусениці блідо-сірі, з бурою головою, а старші зеленувато-рожеві, з коричневою головою і плямами на потиличному щитку і кінці тіла; довжина тіла гусениць останнього віку 9—11 міліметрів. Лялечка блідо-бура, довжиною 5,5—6,5 міліметри, міститься всередині вкритих грудочками землі павутинних коконів довжиною 7—8 мм. Яйце видовжено округле, перламутрово-біле, довжиною 0,5 міліметра.
Зимують гусениці різних віків серед рослинних решток та на поверхні ґрунту, а також лялечки, які містяться в коконах у верхньому шарі ґрунту. Перші метелики вилітають в період появи сходів цукрових буряків. Яйця відкладають по одному або по кілька на нижній бік листків, на шийку коренів, рослинні рештки та грудки землі. Одна самка відкладає до 200 яєць. Через 4—7 днів з них виходять гусениці, які протягом 20—30 днів живляться, а потім прядуть у міжряддях на глибині 2—5 сантиметрів павутинні кокони, де перетворюються на лялечок. Через півтора-два тижні з лялечок вилітають метелики. Гусениці пошкоджують цукрові буряки від часу появи сходів до збирання врожаю. Протягом вегетаційного періоду дає 4—5 поколінь. Різні зимуючі стадії зумовлюють тривалий виліт метеликів першого покоління, що призводить до перекриття інших поколінь. Тому протягом вегетації міль бурякова зустрічається в усіх стадіях розвитку.
На молодих рослинах гусениці обплітають павутинням центральні листочки і виїдають дрібні наскрізні отвори вздовж серединної жилки листка і борозенки на його черешках. Гусениці проточують ходи в стеблах, внаслідок чого утворюються додаткові пагони, що формують дрібне і неповноцінне насіння. На розвинутих рослинах вони живуть під загорнутим краєм листків та в мінах всередині черешків або вигризають звивисті ходи довжиною до 5 см на коренеплодах та всередині їх. Гусениці двох перших поколінь дуже пошкоджують бурякові висадки та насінники безвисадкової культури буряка, що призводить до викривлення і всихання квіточкових стебел. Гусениці можуть пошкоджувати також коренеплоди в кагатах. Велике значення в знищенні гусениць і лялечок молі мають численні паразитичні (браконіди) та хижі (мурашки) комахи і павуки.