Етимологія назви
Вживана раніше латинська родова назва Duliticola походить від імені гори Дуліт (Mount Dulit) на острові Борнео (Саравак, Малайзія), де мешкають ці жуки[1][2][3].
Синоніми назви роду:
Ареал
Південно-Східна Азія.
Опис
Характерний яскраво виражений статевий диморфізм. Самки неотенічні (протягом всього життя володіють ознаками личинок), довжина — 50-80 мм, безкрилі. Зовні покриті великими пластинками, схожими з панциром трилобітів (звідси їх незвичайна англійська назва «Жук-трилобіт»). Самці в кілька разів менші (8-10 мм), мають звичайний вигляд (імаго). Гемолімфа отруйна. Самці деяких видів ще не відомі.
Біологія
Самки зустрічаються у гнилій деревині, у лісовій підстилці, а самці зустрічаються на квітках, якими вони харчуються. У разі небезпеки жуки впадають у танатоз (прикидаються мертвими), самці при цьому відкривають свої надкрила.
Самці живляться квітами. Раніше ентомологами вважалося, що самки і личинки жуків цього роду харчуються деревиною, що гниє. Потім існувала думка, що основу раціону складають дрібні тварини та гриби. У 1996 році було встановлено, що за допомогою видозмінених мандибул, адаптованих тільки для смоктання, вони харчуються багатою мікро-фауною, що складається переважно з коловерток і найпростіших, присутніх в соках гнилої деревини[4].
Систематика
Рід Platerodrilus Pic, 1921 був вперше виділений у 1921 році. У 2014 році чеськими ентомологами Міхалем Масеком і Ладіславом Боцаком (Michal Masek, Ladislav Bocak) була проведена ревізія групи, в ході якої були описані нові види, а раніше відомий таксон Duliticola синонімізований з родом Platerodrilus[5].
На основі геніталій і даних молекулярної біології рід розділений на три видові групи.
-
P. paradoxus group
-
P. major group
-
P. sinuatus group
-
Platerodrilus ijenensis Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus luteus Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus maninjauensis Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus montanus Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus palawanensis Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus ranauensis Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus sibayakensis Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus sinabungensis Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus sinuatus Pic, 1921 typus
-
Platerodrilus talamauensis Masek & Bocak, 2014
-
Platerodrilus tujuhensis Masek & Bocak, 2014
- Інші види
Примітки
-
↑ Жук-трилобит Duliticola hoiseni Wong, 1996
-
↑ Род: Duliticola = Жуки-трилобіти. Сайт «Мир Животных»
-
↑ Lawrence, J. F., Hastings, A. M., Dallwitz, M. J., Paine, T. A., and Zurcher, E. J. 2005. Duliticolinae (larviform females) Lycidae. Elateriformia (Coleoptera): descriptions, illustrations, identification, and information retrieval for families and subfamilies.
-
↑ Жуки-трилобіти (Duliticola). Архів оригіналу за 2014-03-19. Процитовано 2018-07-10.
-
↑ Michal Masek, Ladislav Bocak. . — Т. 426. — С. 29–63. — ISSN 1313-2970.
-
↑ Mjöberg, E. 1925. The mystery of the so called «trilobite larvae» or «Perty's larvae» definitely solved. // Psyche 32: 119—154, pls. 3–4.
-
↑ Duliticola paradoxa. (eol.org)
-
↑ Wong A.T.C. 1996. A new species of neotenous beetle, Duliticola hoiseni (Insecta: Coleoptera: Cantharoidea: Lycidae) from Peninsula Malaysia and Singapore // The Raffles Bulletin of Zoology. Vol.41. No.1. P.173–187.
Література
-
Bocák, L.; Bocakova, M. . — Т. 58, № 4. — С. 695-720. — ISBN 0003-4541.. doi: 10.3161/000345408X396639
- Crowson, R. A. 1972. A review of the classification of Cantharoidea (Coleoptera), with the definition of two new families, Cneoglossidae and Omethidae. // Revista de la Universidad de Madrid 21(82): 35-77.
- Kazantsev S. V. 2003. A generic review of Duliticolinae, new subfamily (Coleoptera, Lycidae) // Elytron. Vol.16 (2002). P. 3–19.
- Mjöberg, E. 1925. The mystery of the so called «trilobite larvae» or «Perty's larvae» definitely solved. Psyche 32: 119—154, pls. 3-4.
- Ng P. K. L. & Yong H. S. 1991. «Trilobite larvae» // Nature Malaysiana. Vol.16. No.3. P. 94–97.
- Wong A. T. C. 1995. Trilobite larvae: a new understanding // Nature Malaysiana. Vol.20. No.1. P. 24–29.
Посилання
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
