nomes no trilho de navegação
Entandrophragma és un gènere d'11 espècies d'arbres caducifolis dins la família Meliaceae, està restringit a l'Àfrica tropical. Una de les espècies arriba a fer 40-50 m d'alt, excepcionalment 60 m. Les fulles són pinnades amb de 5-9 parells de folíols, cada folíol de 8-10 cm de llarg amb la punta acuminada. Les flors es fan en inflorescències. El fruit és una càpsula de cinc valves amb nombroses llavors alades.
La fusta és molt usada i és molt densa 660kg per metre cúbic.[1]
Entandrophragma és un gènere d'11 espècies d'arbres caducifolis dins la família Meliaceae, està restringit a l'Àfrica tropical. Una de les espècies arriba a fer 40-50 m d'alt, excepcionalment 60 m. Les fulles són pinnades amb de 5-9 parells de folíols, cada folíol de 8-10 cm de llarg amb la punta acuminada. Les flors es fan en inflorescències. El fruit és una càpsula de cinc valves amb nombroses llavors alades.
La fusta és molt usada i és molt densa 660kg per metre cúbic.
Entandrophragma ist eine Pflanzengattung innerhalb der Familie Mahagonigewächse (Meliaceae). Die zehn oder elf Arten sind im tropischen Afrika verbreitet. Einige Arten sind als Lieferanten hochwertigen Holzes bedeutsam.
Entandrophragma-Arten sind Bäume, die meist große Wuchshöhen erreichen (einzelne Exemplare können mehr als 80 Meter erreichen)[2] und in der Emergenten-Schicht wachsen. Die Laubblätter sind paarig gefiedert, die Fiederblättchen sind nicht weiter unterteilt.
Entandrophragma-Arten sind zweihäusig getrenntgeschlechtig (diözisch). Die Blüten stehen in rispigen bis thyrsigen Blütenständen zusammen. Die funktionell eingeschlechtigen Blüten sind fünfzählig mit doppelter Blütenhülle. Die fünf Kelchblätter sind an der Basis miteinander verwachsen. Die fünf Blütenblätter schauen schon in der Knospe aus dem Kelch heraus. Die zehn Staubblätter sind zu einer Röhre verwachsen. Der Fruchtknoten ist fünfkammrig, er entwickelt sich zu einer verholzten und septifragen Kapselfrucht die sich an der Spitze und/oder an der Basis öffnet. Die Mittelachse der Kapselfrucht (Columella) ist im Querschnitt fünfkantig. Die Samen sind einseitig geflügelt, wobei der Flügel in der Kapselfrucht zum Fruchtstiel weist. Die weiblichen Blüten besitzen Antherode und die männlichen einen Pistillode. Es ist ein gelappter Diskus vorhanden, der mit der Basis des Fruchtknotens verwachsen ist und mit der Staubblattröhre verbunden ist.
Die Gattung Entandrophragma enthält zehn oder elf Arten, darunter:
Die Hölzer der Gattung Entandrophragma gelten als Edelhölzer. Sie finden vor allem als hochwertiges Furnier und als Konstruktionshölzer im Rahmenbau für Fenster Verwendung, werden aber auch im Instrumentenbau genutzt.
Entandrophragma ist eine Pflanzengattung innerhalb der Familie Mahagonigewächse (Meliaceae). Die zehn oder elf Arten sind im tropischen Afrika verbreitet. Einige Arten sind als Lieferanten hochwertigen Holzes bedeutsam.
Entandrophragma is a genus of eleven known species of deciduous trees in the family Meliaceae.
Entandrophragma is restricted to tropical Africa.[2][3] At least some of the species attain large sizes, reaching 40–50 m tall, exceptionally 60 m, and 2 m in trunk diameter. In 2016 a specimen of Entandrophragma excelsum towering at a height of 81.5 m (267 ft 5 in) tall, and a 2.55 m (8 ft 4 in) dbh[4] was identified at Kilimanjaro.[5]
It is dioecious, with male and female flowers on separate plants.[6] The leaves are pinnate, with 5-9 pairs of leaflets, each leaflet 8–10 cm long with an acuminate tip. The flowers are produced in loose inflorescences, each flower small, with five yellowish petals about 2 mm long, and ten stamens. The fruit is a five-valved capsule containing numerous winged seeds.
Accepted 11 Species:[1]
The timber of a few species is traded as a tropical hardwood. It is sometimes termed under the generic label of mahogany, and while Entandrophragma is part of the family Meliaceae, it is not classified as genuine mahogany. The species shares many of the characteristics of genuine mahogany and is used as an alternative, with Sapele and Utile in particular bearing a close resemblance.[7][8]
Entandrophragma candollei - MHNT Entandrophragma is a genus of eleven known species of deciduous trees in the family Meliaceae.
Entandrophragma es un género de árboles caducos pertenecientes a la familia de la caoba (Meliaceae) nativo de África tropical. Comprende 36 especies descritas, y de éstas, solo 12 aceptadas.
Al menos algunas de las especies alcanzan grand tamaño, llegando hasta los 40-50 m de altura, 60 m, excepcionalmente, y 2 m de diámetro de tronco. Las hojas son pinnadas, con 5-9 pares de folletos, cada prospecto de 8-10 cm de largo con una punta acuminada. Las flores se producen en sueltas inflorescencias, cada pequeña flor, con cinco pétalos de color amarillento con alrededor de 2 mm de largo, y diez estambres. El fruto es una valva de cinco cápsulas que contiene numerosas semillas aladas.
La madera de algunas especies es bien conocida. Estos se comercializan bajo los nombres por separado y se puede utilizar más o menos como la caoba, con la de Entandrophragma cylindricum quizá más cercano a un tipo de caoba de madera.
El género fue descrito por Anne Casimir Pyrame de Candolle y publicado en Bulletin de l'Herbier Boissier 2(9): 582. 1894.[2] La especie tipo es: Entandrophragma angolense (Welw. ex C. DC.) C. DC.
A continuación se brinda un listado de las especies del género Entandrophragma aceptadas hasta enero de 2013, ordenadas alfabéticamente. Para cada una se indica el nombre binomial seguido del autor, abreviado según las convenciones y usos.[3]
Entandrophragma es un género de árboles caducos pertenecientes a la familia de la caoba (Meliaceae) nativo de África tropical. Comprende 36 especies descritas, y de éstas, solo 12 aceptadas.
Afrikanmahongit (Entandrophragma) on mahonkikasvien heimoon kuuluva kasvisuku. Afrikanmahonkeja on kaksitoista lajia.[1] Niistä usealla on kaupallista arvoa puutavarana.
Afrikanmahongit (Entandrophragma) on mahonkikasvien heimoon kuuluva kasvisuku. Afrikanmahonkeja on kaksitoista lajia. Niistä usealla on kaupallista arvoa puutavarana.
Entandrophragma est un genre de la famille des Meliaceae. Les espèces de ce genre sont des arbres.
Ces arbres ont une grande importance commerciale pour leur bois de qualité plus ou moins rougeâtre et facile à travailler. Ces bois sont proches des acajous mais ont chacun leurs caractéristiques propres, on préfère donc leur donner des noms différents. On trouve notamment dans ce genre le tiama, le sapelli et le sipo.
Selon Catalogue of Life (18 août 2017)[1] :
Selon GRIN (18 août 2017)[2] :
Entandrophragma est un genre de la famille des Meliaceae. Les espèces de ce genre sont des arbres.
Ces arbres ont une grande importance commerciale pour leur bois de qualité plus ou moins rougeâtre et facile à travailler. Ces bois sont proches des acajous mais ont chacun leurs caractéristiques propres, on préfère donc leur donner des noms différents. On trouve notamment dans ce genre le tiama, le sapelli et le sipo.
Entandrophragma C.DC., 1894 è un genere di alberi della famiglia delle Meliacee[1], diffuso nell'Africa tropicale. Alcune specie del genere forniscono legnami pregiati di largo impiego.
Le specie più imponenti possono raggiungere i 50–60 m d'altezza e un diametro del tronco fino a 2 metri. Le foglie pennate presentano da 5 a 9 paia di foglioline acuminate lunghe fino 8-10 centimetri. Produce infiorescenze a grappolo con piccoli fiori a cinque petali giallastri (lunghi circa mm 2) e dieci stami. Il frutto è una capsula formata da cinque spicchi contenenti a loro volta numerosi semi alati.
Il genere comprende le seguenti specie:[1]
Nel commercio del legno di tutte queste quattro specie citate viene spesso aggiunto il termine mogano al nome (mogano sapelli, mogano sipo, ecc.).
Entandrophragma C.DC., 1894 è un genere di alberi della famiglia delle Meliacee, diffuso nell'Africa tropicale. Alcune specie del genere forniscono legnami pregiati di largo impiego.
Tiama (Entandrophragma) – melijinių (Meliaceae) šeimos lapuočių medžių gentis.
Tai su tiesiu kamienu lapus metantys medžiai. Jų natūralus paplitimo arealas – Afrikos atogrąžų regionai. Gentyje atskiros rūšys užauga iki 40-50 m, kai kurios 60-65 m aukščio. Aukščiausia yra aukštoji tiama, jos aukštis 81,5 m. Masyviausių tiamų kamieno skersmuo iki 2 m, nors pasitaiko dar stambesnių, su didesnių kaip 2,5-3 m kamieno skersmeniu. Lapai plunksniškos formos su 5-9 lapelių porelėmis. Kiekvienas lapelis apie 8-10 cm ilgio su smailėjančiu galu. Žiedynas auga kekėmis, žiedeliai smulkūs su penkiais gelsvais 2 mm ilgio vainiklapiais ir dešimčia kuokelių. Jų vaisiai yra su 5 vožtuvėliais dėžutė, kurioje daug su sparneliais sėklyčių.
Kai kurios tiamų genties rūšys labai svarbios kaip labai vertingos ir kokybiškos (brangios) medienos šaltiniai. Iš jų medienos gaminami langų rėmai. Tarptautinėje rinkoje tiamų mediena figuruoja po skirtingais medienos pavadinimais ir mažiau ar daugiau ji gali būti naudojama kaip svietenija. Iš tiamų - Ritininės tiamos mediena savybėmis artimiausia svietenijai, kurios tankis 660 kg per kubini metrą.
Tiamų genties mokslinio lotyniško pavadinimo autorius šveicarų botanikas – Anne Casimir Pyramus de Candolle, gyvenęs 1836–1918 metais.
Tiamų gentyje yra 12 medžių rūšių[1]:
Iliustruotas Lietuvos augalų genčių vardynas · Lietuvos vietinės medžių ir krūmų rūšys · Lietuvos išskirtiniai medžiai · Lietuvos svetimžemė dendroflora · Pasaulio išskirtiniai medžiai
Miškas · Miško skliautas · Lietuvos miškai · Pasaulio miškai (šalys pagal miškų plotą) · Miškų nykimas (neteisėtas miško kirtimas)
Miškininkystė (ekologinė miškininkystė) · Miško atkūrimas · Įveisimas · Miškų ūkis · Miškų urėdija · Girininkija · Eiguva · Lietuvos miškų institutas
Tiama (Entandrophragma) – melijinių (Meliaceae) šeimos lapuočių medžių gentis.
Tai su tiesiu kamienu lapus metantys medžiai. Jų natūralus paplitimo arealas – Afrikos atogrąžų regionai. Gentyje atskiros rūšys užauga iki 40-50 m, kai kurios 60-65 m aukščio. Aukščiausia yra aukštoji tiama, jos aukštis 81,5 m. Masyviausių tiamų kamieno skersmuo iki 2 m, nors pasitaiko dar stambesnių, su didesnių kaip 2,5-3 m kamieno skersmeniu. Lapai plunksniškos formos su 5-9 lapelių porelėmis. Kiekvienas lapelis apie 8-10 cm ilgio su smailėjančiu galu. Žiedynas auga kekėmis, žiedeliai smulkūs su penkiais gelsvais 2 mm ilgio vainiklapiais ir dešimčia kuokelių. Jų vaisiai yra su 5 vožtuvėliais dėžutė, kurioje daug su sparneliais sėklyčių.
Kai kurios tiamų genties rūšys labai svarbios kaip labai vertingos ir kokybiškos (brangios) medienos šaltiniai. Iš jų medienos gaminami langų rėmai. Tarptautinėje rinkoje tiamų mediena figuruoja po skirtingais medienos pavadinimais ir mažiau ar daugiau ji gali būti naudojama kaip svietenija. Iš tiamų - Ritininės tiamos mediena savybėmis artimiausia svietenijai, kurios tankis 660 kg per kubini metrą.
Tiamų genties mokslinio lotyniško pavadinimo autorius šveicarų botanikas – Anne Casimir Pyramus de Candolle, gyvenęs 1836–1918 metais.
Entandrophragma er en planteslekt i mahognifamilien (Meliaceae), som tilhører ordenen Sapindales. De 11 artene i slekten vokser i tropene i Afrika. Artene er i det alt vesentlige busker og eviggrønne løvtrær. To av artene brukes i tømmerproduksjon.
Denne botanikkrelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den. Entandrophragma er en planteslekt i mahognifamilien (Meliaceae), som tilhører ordenen Sapindales. De 11 artene i slekten vokser i tropene i Afrika. Artene er i det alt vesentlige busker og eviggrønne løvtrær. To av artene brukes i tømmerproduksjon.
Entandrophragma é um género botânico pertencente à família Meliaceae[1].
Entandrophragma é um género botânico pertencente à família Meliaceae.
«Entandrophragma — World Flora Online». www.worldfloraonline.org. Consultado em 19 de agosto de 2020Рід Entandrophragma був вперше виділений швейцарським ботаніком Казимиром Декандолем у 1894 році[1], коли він переніс вид, описаний у 1859 році Фрідріхом Вельвічем як Swietenia angolensis, з роду Swietenia в окремий рід[2]. Назву роду Декандоль вибрав з урахуванням того, що тичинки в квітці рослини зростаються в тичинкову трубку, нижня частина якої розділена перегородками на невеликі відділення; воно утворено від дав.-гр. ἐν «в», ἀνήρ (родовий відмінок ἀνδρός) «чоловік» (у даному випадку це слово вказує на андроцей квітки) і φράγμα «поділ, відділення, перегородка»[3].
Представники роду Ентандрофрагма зростають у вічнозелених і листопадних вологих та сухих лісах Тропічної Африки[4]. У Західній Африці сукупний ареал роду охоплює практично всю зону тропічних лісів гвінейського регіону — від Гвінеї на заході до Камеруну та Екваторіальної Гвінеї на сході. У Центральній Африці він простягається від ЦАР на півночі до Анґоли та Замбії на півдні (охоплюючи при цьому і крайній північний захід Намібії). У Східній Африці ареал роду тягнеться від Південного Судану і західних районів Кенії на півночі до Мозамбіку на півдні (але практично не виходить на узбережжя Індійського океану). Нарешті, у Південній Африці ентандрофрагма росте на північному-сході регіону — у Зімбабве і Свазіленді, а також у суміжних районах Ботсвани і ПАР[5].
Поряд з представниками родів Khaya[en] і Lovoa[en], які також відносяться до родини мелієвих, види роду Entandrophragma домінують у верхньому ярусі гірських африканських тропічних лісів[6].
Всі представники роду Ентандрофрагма — дерева, що досягають у висоту 40-50 м і більше. У жовтні 2016 року колектив німецьких і швейцарських ботаніків опублікував дослідження, згідно з яким примірник ентандрофрагми високої (Entandrophragma excelsum), що росте у гірському масиві Кіліманджаро, є найвищим деревом Африки, досягаючи у висоту 81,5 метрів. Вік дерева оцінюється більш ніж 470 років[7][8].
Дводомні рослини. Листя зазвичай парноперисті (іноді зустрічаються непарноперисті), листочки їх цільні (гладкі або з простими волосками)[9][10]..
Суцвіття — великі, комбіновані неоднорідні (тирси). Чашечка зрослолистна, край її цілісний або ж розділений на 5 гострих лопатей. Віночок складається з 5 жовтуватих пелюсток близько 2 мм завдовжки. Нектарний диск у чоловічих квіток подушкоподібний, число тичинок дорівнює 10, причому вони зростаються у трубку, яка з'єднана з диском 10 або 20 короткими гребенями чи перегородками. Тичинкові трубки мають глечкувату або келихоподібну форму, край їх цільний або розсічений (злегка або достатньо глибоко). У жіночих квіток нектарний диск редукований в слабо помітну припухлість біля основи зав'язі[9][10]. Зав'язь 5-гніздова, у кожному гнізді знаходиться від 4 до 12 насіннєвих зачатків[11].
Плід представляє собою довгасту п'ятисекційну септифрагну коробочку сигароподібної, веретеновидної, циліндричної або булавовидної форми. Центральна колонка коробочки п'ятигранна і тягнеться до верхівки останньої[9][10]. Розміри плоду варіюють: наприклад, у плода E. cylindricum вони складають 6-14 см на 2,5—4 см[12], у E. utile — 14-28 см на 4,5—7 см[13]. На одне гніздо зав'язі припадає від 3 до 9 насіння, кожне з яких прикріплено до центральної колонки, а на кінці забезпечені крильцем; залишковий ендосперм представлений тонким шаром[10]. Насіння помітно розрізняються за своєю довжиною навіть у представників одного і того ж виду; так, у E. candollei воно змінюється в межах від 5 до 12 см[14]. У зародка дві тонкі сім'ядолі, а зародковий корінець виступає в бічному напрямку[10].
Хромосомний набір: 2n = 36 або 2n = 72[9].
Рід Entandrophragma входить у підродину Cedreloideae родини мелієвих (Meliaceae). У цій підродині він являє собою сестринську групу для кла́ди, яка утворена родами Cedrela[ru] і Toona[en] (та зазвичай виділяється в трибу Cedreleae[15][16]), що відокремилися від даної клади приблизно 30 млн років тому[17].
За сучасними уявленнями, у склад роду Ентандрофрагма налічують 10 видів (іноді вказується 11 або 12 видів[18][19]). Нижче наведено їх перелік за інформацією бази даних Catalogue of Life[en][20]:
У деяких джерелах розглядають також види E. congoense (De Wild.) A. Chev. і E. pierrei A.Chev., виділяючи їх з E. angolense.
Пагони, квітки, плоди та кора дерев роду Ентандрофрагма нерідко пошкоджуються гусеницями метеликів виду Hypsipyla robusta[en] з сімейства вогнівок (Pyralidae). Інші види вогнівок також становлять небезпеку для цих дерев: гусениці Eugyroptera robertsi[sv] атакують старі дерева; метелики Catopyla dysorphnaea[sv] відкладають свої яйця в плоди, і гусениці, що з'явилися на світ, живляться цім насінням, переповзаючи з плоду на плід; насінням (а також стінками плодів) харчується також гусінь виду Mussidia nigrivenella[en].
На більшій частині свого ареалу ентандрофрагма, в силу своєї широкої поширеності у біотопах, знаходиться у відносно сприятливому становищі. Тим не менш, значні масштаби заготовок деревини низкі її видів призвели до того, що у останніх в деяких країнах відзначається значна генетична ерозія[en]. У зв'язку з цим у «Червоній книзі МСОП» (англ. IUCN Red List of Threatened Species) до категорії вразливих видів занесені E. angolense[53], E. candollei[54], E. cylindricum[55] і E. utile[56]. У категорію видів, що знаходяться під найменшою загрозою зникнення, внесені види E. caudatum[57] і E. excelsum[58].
Деревина дерев роду фігурує на ринку під різними назвами і служить предметом експорту. Зазвичай її включають у групу махагоні[4][59]. Найбільший обсяг експорту припадає на деревину (колоди, пиломатеріали) чотирьох видів роду. У 1970-х роках провідними експортерами деревини ентандрофрагми були Кот-д'Івуар і Ґана, але пізніше вони поступилися лідируючі позиції державам Центральної Африки. За даними на початок 2000-х років, які відносяться до окремих країн Африки, найбільшими експортерами були такі держави[60]:
Кору ентандрофрагми використовують у народній медицині: як болезаспокійливий засіб її застосовують зовнішньо при болях у шлунку, виразковій хворобі, болю у вухах і області нирок, при ревматизмі або артриті, а відвар кори п'ють для зняття жару (зокрема, при малярії).
Біохімічне вивчення представників роду показало, що вони продукують різноманітні лимоноїди — біологічно активні речовини, що являють собою модифіковані тритерпеноїди і виступають як вторинні метаболіти. Лимоноїди містяться в листках і корі цих дерев; вони проявляють інсектицидну активність, а також володіють антибактеріальними, противірусними, протигрибковими і, можливо, протираковими властивостями[61].
Entandrophragma là một chi thực vật có hoa gồm 12 loài cây rụng lá trong họ Meliaceae, phân bố vùng châu phi nhiệt đới.[1][2] Một vài loài có kích thước lớn, thân cao tới 40–50 m, ngoại lệ lên đến 60 m, và đường kính thân đạt 2 m.
Gỗ của một vài loài trong chi này rất nổi tiếng, có tên thương mại riêng như mahogany - ám chỉ loài Entandrophragma cylindricum. Gỗ có mật độ 660 kg/m3.[3]
Entandrophragma là một chi thực vật có hoa gồm 12 loài cây rụng lá trong họ Meliaceae, phân bố vùng châu phi nhiệt đới. Một vài loài có kích thước lớn, thân cao tới 40–50 m, ngoại lệ lên đến 60 m, và đường kính thân đạt 2 m.
По современным представлениям, в составе рода Энтандрофрагма насчитывают 10 видов (иногда указывается 11[11] или 12 видов[20][21]). Ниже приведён их перечень по информации базы данных Catalogue of Life[en][22]:
В некоторых источниках рассматривают также виды E. congoense (De Wild.) A.Chev. и E. pierrei A.Chev., выделяя их из E. angolense[20][21].
Побеги, цветки, плоды и кора деревьев рода Энтандрофрагма нередко повреждаются гусеницами бабочек вида Hypsipyla robusta[en] из семейства огнёвок (Pyralidae). Другие виды огнёвок также представляют опасность для этих деревьев: гусеницы Eugyroptera robertsi[sv] атакуют старые деревья; бабочки Catopyla dysorphnaea[sv] откладывают свои яйца в плоды, и появившиеся на свет гусеницы питаются семенами, переползая из плода в плод; семенами (а также стенками плодов) питаются также гусеницы вида Mussidia nigrivenella[en][26][39].
На бо́льшей части своего ареала энтандрофрагма, в силу своей широкой распространённости в биотопах, находится в относительно благоприятном положении. Тем не менее, значительные масштабы заготовок древесины ряда её видов привели к тому, что у последних в некоторых странах отмечается значительная генетическая эрозия[en]. В связи с этим в «Красной книге» МСОП (англ. IUCN Red List of Threatened Species) в категорию уязвимых видов занесены E. angolense[54], E. candollei[55], E. cylindricum[56] и E. utile[57]. В категорию видов, находящихся под наименьшей угрозой исчезновения, внесены виды E. caudatum[58] и E. excelsum[59].
Древесина деревьев рода фигурирует на рынке под различными названиями и служит предметом экспорта. Обычно её включают в группу махагони[6][60]. Наибольший объём экспорта приходится на древесину (бревно, пиломатериалы) четырёх видов рода. В 1970-х годах ведущими экспортёрами древесины энтандрофрагмы были Кот-д’Ивуар и Гана, но позднее они уступили лидирующие позиции государствам Центральной Африки. По данным на начало 2000-х годов, относящимся к отдельным странам Африки, наиболее крупными экспортёрами были следующие государства[61]:
Кору энтандрофрагмы используют в народной медицине: в качестве болеутоляющего средства её применяют наружно при болях в желудке, язвенной болезни, боли в ушах и области почек, при ревматизме или артрите, а отвар коры пьют для снятия жара (в частности, при малярии)[26].
Биохимическое изучение представителей рода показало, что они продуцируют разнообразные лимоноиды[en] — биологически активные вещества, представляющие собой модифицированные тритерпеноиды и выступающие в качестве вторичных метаболитов. Лимоноиды содержатся в листьях и коре этих деревьев; они проявляют инсектицидную активность, а также обладают антибактериальными, противовирусными, противогрибковыми и, возможно, противораковыми свойствами[62].
По современным представлениям, в составе рода Энтандрофрагма насчитывают 10 видов (иногда указывается 11 или 12 видов). Ниже приведён их перечень по информации базы данных Catalogue of Life[en]:
E. angolense[es] (Welw.) C.DC.typus — Энтандрофрагма ангольская, или тиама — вид, широко распространённый в тропической Африке (от Гвинеи и Анголы на западе до Южного Судана и западных районов Кении на востоке). Листья крупные, каждый из них состоит из 8(14)—20(22) продолговатых листиков от 7 до 28 см длиной. Соцветия до 40 см длиной, а отдельные цветки имеют в длину 4—5 мм, зеленовато-белые. Плоды — цилиндрические коробочки длиной 11—22 см и диаметром 3—5 см, цвет — от коричневого до чёрного; семена — от 6 до 9,5 см длиной. Листопадное дерево, в высоту достигающее 50 м; отличается стройным прямым стволом (диаметром до 2,5 м), ветвящимся лишь начиная с высоты 20—23 м. В некоторых случаях сильно развитые досковидные корни поднимаются по стволу до высоты 6 м. Красная древесина этого дерева, темнеющая на свету, прочна и хорошо полируется; её используют в мебельном производстве, для отделки интерьеров и изготовления фурнитуры. Кора служит для получения коричневой краски. E. bussei[sv] Harms ex Engl. — произрастает в Танзании и Бурунди. Дерево, достигающее 10—20 м в высоту. Древесина красновато-коричневая, тяжёлая; хорошо обрабатывается, но плохо держит гвозди. Её используют в строительстве, для отделки интерьеров, токарных работ, изготовления фурнитуры, ящиков и фанеры. E. candollei[es] Harms — Энтандрофрагма Кандолля, или косипо — произрастает в тропической Африке (от Гвинеи на западе до Демократической Республики Конго на востоке). Листья имеют черешок длиной 7—20 см, причём каждый лист состоит из 10—20 продолговатых листиков от 5 до 18 см длиной. Соцветия до 30 см длиной, а отдельные цветки имеют цветоножку длиной до 3 мм и зеленовато-белые лепестки длиной 6—7 мм. Плоды — цилиндрические коробочки длиной 17—23 см и диаметром 3—5 см, фиолетово-коричневого или тёмно-коричневого цвета; семена — от 5 до 12 см длиной. Дерево, в высоту достигающее 65 м; стройный, не ветвящийся до высоты 30 м ствол диаметром до 2 м. Древесина розовая, у старых деревьев иногда не темнеет на свету, плотная (у свежезаготовленных деревьев тонет в воде), хорошо полируется; по сравнению с сапеле менее декоративна и обычно используется для плотничных работ.В некоторых источниках рассматривают также виды E. congoense (De Wild.) A.Chev. и E. pierrei A.Chev., выделяя их из E. angolense.
