nomes no trilho de navegação
Planhigyn blodeuol yw Tormaen y nentydd sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Saxifragaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Saxifraga rivularis a'r enw Saesneg yw Highland saxifrage.[1] Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Tormaen Mynyddig y Ffrwd.
Mae gan y blodau 4 neu 5 o betalau a rhwng 5 – 10 briger.
Planhigyn blodeuol yw Tormaen y nentydd sy'n enw gwrywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Saxifragaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Saxifraga rivularis a'r enw Saesneg yw Highland saxifrage. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Tormaen Mynyddig y Ffrwd.
Mae gan y blodau 4 neu 5 o betalau a rhwng 5 – 10 briger.
Bæk-Stenbræk (Saxifraga rivularis) er en 5-15 cm høj urt, der er almindelig i Grønland på mosrig bund i væld, langs bække og i fugtige klippesprækker.
Den er udbredt mod nord til 78. nordlige breddegrad.
Ájanárti (Saxifraga rivularis) lea nártešaddu, mii gullá nárttiid sohkii.
Saxifraga rivularis is a species of saxifrage known by several common names, including highland saxifrage,[1] weak saxifrage,[2] alpine brook saxifrage, and pygmy saxifrage.
Saxifraga rivularis is native to the northern parts of the Northern Hemisphere, where it has a circumpolar distribution, occurring throughout the Arctic and into the alpine climates of mountainous temperate areas, such as the Sierra Nevada in California. It also occurs in the Highlands of Scotland, from which it takes its name, however it is very rare in this area.[3] It can be found in moist and wet, rocky habitat, in substrates rich in nitrogen and organic material, such as bird rocks and mossy peat flats.[4]
Saxifraga rivularis is a small perennial herb growing not much more than 12 centimeters in maximum height. It has small, lobed leaves at the base and along the stem. Basal leaves are between 5-20mm in length, and petioles are substantially longer than the blade.[5] The inflorescence arises on a hairy, erect peduncle bearing white-petaled flowers and reproductive bulbils.
Saxifraga rivularis is a species of saxifrage known by several common names, including highland saxifrage, weak saxifrage, alpine brook saxifrage, and pygmy saxifrage.
Saxifraga rivularis es una especie de planta fanerógama perteneciente a la familia Saxifragaceae. Es originaria del Hemisferio Norte.
Saxifraga rivularis es nativa de las regiones del norte del hemisferio norte, donde tiene una distribución Circumpolar, que se producen en todo el Ártico y en los climas alpinos de zonas templadas montañosas, como la Sierra Nevada en California. Se puede encontrar en hábitats húmedos y muy húmedos, rocosos, en sustratos ricos en nitrógeno y materia orgánica, tales como rocas de nidificación aves y pisos cubiertos de musgo en la turba.[1]
Saxifraga rivularis es una pequeña hierba perenne que crece alcanza un tamaño de poco más de 12 centímetros de altura máxima. Tiene pequeñas hojas lobuladas, en la base y a lo largo del tallo. La inflorescencia se presenta en un peludo y erguido pedúnculo que lleva flores con pétalos blancos y reproductivos bulbillos .
Gentiana rivularis fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 1: 404. 1753. [2]
Saxifraga: nombre genérico que viene del latín saxum, ("piedra") y frangere, ("romper, quebrar"). Estas plantas se llaman así por su capacidad, según los antiguos, de romper las piedras con sus fuertes raíces. Así lo afirmaba Plinio, por ejemplo.
rivularis: epíteto latíno que significa "al lado de los arroyos"[3]
Saxifraga rivularis es una especie de planta fanerógama perteneciente a la familia Saxifragaceae. Es originaria del Hemisferio Norte.
Purorikko (Saxifraga rivularis) on pienikokoinen, märkien kasvupaikkojen pohjoinen rikkokasvi.
Monivuotinen purorikko kasvaa vain 3–10 cm korkeaksi. Hento kasvi on monivartinen ja koheneva. Alimmat lehdet ovat pitkäruotisia, munuaismaisia ja 3–5-halkoisia tai isohampaisia. Ylimmät lehdet ovat lyhytruotisia, puikeita ja ehytlaitaisia. Kaksineuvoiset, pienet kukat ovat väriltään valkoisia tai punertavia. Kukan verhiö ja teriö ovat viisilehtisiä, heteitä on 10 kappaletta. Teriö on vain vähän verhiötä pitempi. Emiö on kaksilehtinen ja enintään tyvestä yhdislehtinen, emilehtien tyvellä on mesisuomuja. Suomessa purorikko kukkii heinä-elokuussa. Hedelmä on kaksiosainen ja monisiemeninen kota.[1]
Purorikon levinneisyysalue on sirkumpolaarinen. Euroopassa lajia tavataan Skotlannissa, Färsaarilla, Islannissa, Huippuvuorilla, Pohjois-Venäjällä sekä Norjan, Ruotsin ja Suomen tunturi- ja vuoristoalueilla. Aasian puolella levinneisyysalue jatkuu läpi pohjoisimman VenäjänTyynelle valtamerelle saakka. Paikoin lajia tavataan myös etelämpänä Kaakkois-Venäjällä. Pohjois-Amerikassa purorikko kasvaa Alaskassa, Kalliovuorilla aina Kalifornian korkeudelle saakka sekä pohjoisimmassa Kanadassa. Laji on levinnyt myös koko Grönlannin rannikolle.[2] Suomessa purorikkoa tavataan Kuusamossa, Sallassa ja Sodankylässä itärajan tuntumassa, Utsjoella sekä Enontekiöllä Käsivarren suurtuntureilla.[3][4]
Purorikko kasvaa tuntureiden puronvarsien märissä sammalikoissa ja paljaalla maalla sekä lumenviipymäpaikkojen lätäköissä. Laji on kalkinsuosija.[3] Purorikko kestää varsin arktisia olosuhteita, mistä kertoo lajin kasvupaikat esimerkiksi pohjoisimmassa Kanadassa ja Grönlannissa.[2]
Purorikko (Saxifraga rivularis) on pienikokoinen, märkien kasvupaikkojen pohjoinen rikkokasvi.
Saxifraga rivularis (la saxifrage des ruisseaux) est une espèce de plante herbacée de la famille des Saxifragaceae que l'on rencontre dans les régions arctiques de l'hémisphère nord et dans certaines zones alpines.
Cette petite saxifrage vivace n'excède pas 12 cm de hauteur. Elle possède des petites feuilles ovales et lobées le long de la tige et à la base. Son inflorescence apparaît sur un pédoncule dressé duveteux, portant de petites fleurs à pétales de couleur blanche.
Saxifraga rivularis (la saxifrage des ruisseaux) est une espèce de plante herbacée de la famille des Saxifragaceae que l'on rencontre dans les régions arctiques de l'hémisphère nord et dans certaines zones alpines.
Bekkesildre (Saxifraga rivularis) er ei plante i sildrefamilien. Arten har ei sirkumpolar utbreiing. Planta er kring 5 cm høg og har saftige skjøre stenglar og mørkgrøne blad som ofte er jamhøge med stenglane. Ho har snau bladplate som minner om dvergsoleie. Blomane har kvite eller raudlege kronblad som er litt lengre enn begerblada. Bekkesildre blømer kring juli månad på våte stader, ved bekker og på snøleger. Planta finst i alle fjelltrakter i Noreg. Ho er funnen opp til 2350 m på Galdhøpiggen.
Bekkesildre (Saxifraga rivularis) er ei plante i sildrefamilien. Arten har ei sirkumpolar utbreiing. Planta er kring 5 cm høg og har saftige skjøre stenglar og mørkgrøne blad som ofte er jamhøge med stenglane. Ho har snau bladplate som minner om dvergsoleie. Blomane har kvite eller raudlege kronblad som er litt lengre enn begerblada. Bekkesildre blømer kring juli månad på våte stader, ved bekker og på snøleger. Planta finst i alle fjelltrakter i Noreg. Ho er funnen opp til 2350 m på Galdhøpiggen.
Bekkesildre (Saxifraga rivularis) er en flerårig urt i sildrefamilien.
Den er lav med krypende utløpere og vokser som en glissen tue. De nedre bladene har 3–5 fliker og lang stilk. Blomsterstengelen er kort med noen få sittende blad og ingen yngleknopper. Blomstene er hvite med rosa årer eller skjær, 8–10 mm store og sitter enkeltvis eller noen få sammen i en kvast. Planten vokser på kalkgrunn der marka er våt, for eksempel ved snøleier og på berghyller.
Bekkesildre deles i to underarter. Subsp. rivularis vokser på Grønland, Island, Jan Mayen, Færøyene, Svalbard, Skottland, langs den skandinaviske fjellkjeden i Norge, Sverige og Finland og i Nord-Russland østover til den nordvestligste delen av Sibir. Arten mangler i det meste av Sibir. Subsp. arctolitoralis ble først funnet på Vrangeløya og i Tsjukotka, men det har vist seg at den også vokser i Alaska, Nord-Canada og på Grønland. I Norge er bekkesildre vanlig i fjellet i hele landet og finnes opp til 2150 moh. i Jotunheimen.
Bekkesildre (Saxifraga rivularis) er en flerårig urt i sildrefamilien.
Den er lav med krypende utløpere og vokser som en glissen tue. De nedre bladene har 3–5 fliker og lang stilk. Blomsterstengelen er kort med noen få sittende blad og ingen yngleknopper. Blomstene er hvite med rosa årer eller skjær, 8–10 mm store og sitter enkeltvis eller noen få sammen i en kvast. Planten vokser på kalkgrunn der marka er våt, for eksempel ved snøleier og på berghyller.
Bekkesildre deles i to underarter. Subsp. rivularis vokser på Grønland, Island, Jan Mayen, Færøyene, Svalbard, Skottland, langs den skandinaviske fjellkjeden i Norge, Sverige og Finland og i Nord-Russland østover til den nordvestligste delen av Sibir. Arten mangler i det meste av Sibir. Subsp. arctolitoralis ble først funnet på Vrangeløya og i Tsjukotka, men det har vist seg at den også vokser i Alaska, Nord-Canada og på Grønland. I Norge er bekkesildre vanlig i fjellet i hele landet og finnes opp til 2150 moh. i Jotunheimen.
Snöbräcka (Saxifraga rivularis) är en växtart i familjen stenbräckeväxter.
Wikimedia Commons har media som rör Snöbräcka.
Snöbräcka (Saxifraga rivularis) är en växtart i familjen stenbräckeväxter.
Морфологічні та молекулярні дані надають підтримку визнанню Saxifraga rivularis subsp. rivularis і Saxifraga rivularis subsp. arctolitoralis як різних таксонів, але навряд чи в ранзі виду. Вони мають однакове аллотетрапоїдне походження (2n=52), і є двома парапатричними підвидами. Підвид rivularis відрізняється від підвиду arctolitoralis тим, що гіпантій бідно вкритий короткими залозистими волосками (до 0.2 мм), arctolitoralis же вкритий довшими залозистими волосками (0.3–0.6 мм); вся рослина rivularis зелена або з будь-яким кольором у суцвітті, arctolitoralis же чітко пофарбований принаймні, в суцвітті; квіткові стебла rivularis в основному довгі (2–7 см) і голі або з рідкими волосками, квіткові стебла arctolitoralis короткі (1.5–3 см) і від рідко до густоволохаті.
Це багаторічні трав'янисті рослини до 12 см заввишки. Листки невеликі лопатеві біля основи й чергові уздовж стебла. Прикореневі листки з черешками 0.7–1.7 (2.5) см, листові пластини 0.3–0.7 × 0.4–0.9(1.2) см. Листки з рідкісними, довгими, суглобовими залозистими волосками білого, жовтуватого або фіолетового кольору без цибулин у пазухах. Квітконоси волохаті з біло-пелюстковими квітами. Суцвіття з однієї квітки або 2–3 квіткові. Квіти радіально-симетричні з 5 вільними чашолистками й пелюстками, напіввідкритим. Чашолистки 1.0–1.7 × 0.7–1.2 мм, яйцеподібні, тупі, з суглобовими залозистими волосками, зелені або з домішками червоного. Пелюстки 3–5 × 1.5–2.5 мм, у 2–3 рази довше чашолистків, оберненояйцевиді, білі без або з рожевими жилками або рожеві всюди. Тичинок 10. Плід — коробочка з численними насінням.
Статеве розмноження насінням; місцеве вегетативне розмноження. Поширення насіння часто відбувається після першого снігопаду, що збільшує відстань розпорошення по гладкій поверхні. Насіння також поширюється водою і тваринами наприклад, гусями.
Європа (Велика Британія, Фарерські острови, Фінляндія, Ісландія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Росія, Швеція), Сибір, Північна Америка (Ґренландія, Канада, США). Населяє вологі й сирі кам'янисті місця проживання, росте на багатих азотом і органічним матеріалом субстратах.
Saxifraga rivularis là một loài thực vật có hoa trong họ Saxifragaceae. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Bài viết chủ đề họ Tai hùm này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Saxifraga rivularis là một loài thực vật có hoa trong họ Saxifragaceae. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Камнело́мка руче́йная (лат. Saxifrága rivularis) — вид травянистых растений рода Камнеломка (Saxifraga) семейства Камнеломковые (Saxifragaceae).
Многолетнее травянистое растение высотой 3—10 см. Стебли многочисленные, прямые, покрыты белыми волосками. Листья светло-зеленые, мясистые, 3—5-лопастные. Прикорневые листья длинночерешковые; стеблевые - короткочерешковые, цельные, продолговатые, сидячие. Прилистники широкие, реснитчатые[3].
Цветки белого цвета, расположены в пазухах листьев. Чашечка железистая, на половину рассеченная, с продолговатыми долями. Лепестки обратно-овальные или продолговато-овальные, длиной 3—4 мм. Цветёт с июня по июль. Плод — шаровидная коробочка[3].
Описана из Лапландии. Тип в Лондоне[3].
Обитает в полярно-арктической и альпийской области, в тундре, лесном поясе гор, по берегам ключей, на галечниках[3].
Встречается в Арктике, Скандинавии, на Дальнем Востоке, в Северной Америке[3].
Камнело́мка руче́йная (лат. Saxifrága rivularis) — вид травянистых растений рода Камнеломка (Saxifraga) семейства Камнеломковые (Saxifragaceae).
