Росте по усій Європі, у тому числі по всій Україні, у помірному кліматі Азії.
Зустрічається на кам'янистих вапнякових схилах, пагорбах, пісках, сухих луках, посеред чагарників, на узбіччях доріг та полів.
Корінь веретеноподібний, гіллястий, коренева шийка покрита волокнистими залишками відмерлих листків.
Стебло висотою 15-80 см, прямостояче, округле, тонко ребристе, щільне, при основі з розеткою прикореневих листків, гіллясте, облиственне тільки у нижній частині, вгорі майже безлисте, разом з листям коротко опушене або майже голе.
Листки перисті. Нижні, разом з черешками, довжиною 10-20 см, з яйцеподібними або округло-яйцеподібними, тупими, крупно зубчастими, коротко черешковими або сидячими листочками, 3-5 пар; кінцевий листочок часто трилопатевий або трироздільний. Середні стеблові більш глибоко розсічені на вузькі частки листочками, при основі клиноподібні, майже двічі перисті, сидячі на піхвах. Верхні — з простою перистою або трироздільною дрібною пластинкою та ланцетоподібними або майже лінійними частками. Верхні листки з редукованою пластинкою.
Зонтичні суцвіття із 6-21 тонкими голими променями, у поперечнику 5-8 см, щитковидні; обгортка та обгорточки відсутні. Зубців чашечки 5, не виражені. Пелюстки білі, рідко рожеві, довжиною близько 1 мм, зовні щетинисто-волосисті, на верхівці виїмчасті, з часткою, відігнутою всередину. Тичинок п'ять.
Насінини голі, коротко яйцеподібні, довжиною 2-2,5 мм, шириною 1-1,5 мм.
Насіння використовується у кулінарії, кондитерській та хлібопекарній промисловості як замінник анісу та кмину.
Народи Кавказу готують на весні свіжі салати з молодих прикореневих листків бедринця.
Зонтики з квітами кладуть у розсіл під час соління огірків, каперсів, помідорів тощо.
З бердинцем готують всілякі настоянки та ароматизоване пиво.[5]
Як лікарська рослина застосовується за народним досвідом: відхаркувальний, сечогінний та такий, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, збуджує та заспокоює нервову систему (при сильному болі, від кашлю та астми), засіб.
Рослина охоче поїдається тваринами на пасовищах та у сіні. Домішка його до травостою або сіна збуджує апетит, підвищує надої молока у сільськогосподарських тварин.