nomes no trilho de navegação
Salvia aethiopis ye una especie de planta yerbácea perteneciente a la familia de les lamiacees. Ye orixinaria d'Eurasia.
Ye una yerba robusta, con fueyes basales de gran tamañu y daqué engrosaes, col cantu incisu-crenáu y el llimbu ovao y peloso. La inflorescencia ye ancha, bien ramosa, nun presenta pelos glandulosos y ta compuesta por numberosos verticiloss de ramificaciones, con un par d'anches bráctees y flores blanques d'unos 10-15 mm.
Distribúise per toa Europa hasta'l centru d'Asia, onde s'atopa en yerbazales nitrófilos y terrenes alteriaos.
Ye una meruxa de los camperes y pacionales. Ye malo d'aceptar pol ganáu, alteria les comunidaes natives de flores, y conviértese nuna molestia física, pol so vezu de convertise nuna abondosa maleza. El gorgoyu Phrydiuchus tau úsase como un axente de control biolóxicu de [[plaga|plagues] nesta planta.
Utilízase como planta melecinal como cicatrizante, antihemorroidal, astrinxente.[1]
Boya y Valderde estudiaron les partes aérees de Salvia aethiopis. Los estractos d'acetona del raigañu conteníen un secoabietano al que denominaron etiopinona (4,5-secu-5,10-friedo-abieta-4(18),5,6,8,13-pentaeno-l1,12-diona).[2]
Salvia aethiopis describióse por Carlos Linneo y espublizóse en Species Plantarum 1: 27. 1753.[3]
Salvia: nome llatín de la "salvia", que procede del llatín salvus, que significa "salú" o salveo, que significa a "curar", aludiendo a les virtúes melecinales de les plantes d'esti xéneru.
aethiopis: epítetu xeográficu qu'alude al so localización n'África.
.
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Salvia aethiopis ye una especie de planta yerbácea perteneciente a la familia de les lamiacees. Ye orixinaria d'Eurasia.
Salvia aethiopis (lat. Salvia aethiopis) - dalamazkimilər fəsiləsinin adaçayı cinsinə aid bitki növü.
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Salvia aethiopis (lat. Salvia aethiopis) - dalamazkimilər fəsiləsinin adaçayı cinsinə aid bitki növü.
Der Ungarn-Salbei (Salvia aethiopis), auch Ungarischer Salbei oder Mohren-Salbei genannt, ist eine Pflanzenart aus der Gattung Salbei (Salvia) in der Familie der Lippenblütler (Lamiaceae).
Der Ungarn-Salbei wächst als zweijährige bis ausdauernde krautige Pflanze[1] und erreicht Wuchshöhen von 20 bis 80 Zentimetern. Er wächst mit flach auf dem Boden anliegenden Blattrosetten. Die Laubblätter sind weiß wollig behaart.
Blühende Pflanzenexemplare sind nur oberwärts verzweigt und bilden einen breit ausladenden, pyramidalen Blütenstand. Die Tragblätter der Quirle sind krautig und wenigstens die oberen besitzen einen häutigen und violetten Rand. Die Tragblätter sind höchstens so lang wie der Kelch, dieser ist mit dornigen Spitzen besetzt. Die Hochblätter sind kürzer als die weiße Krone.
Die zwittrigen Blüten sind zygomorph und fürfzählig mit doppelter Blütenhülle.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 22 oder 24[1].[2]
Salvia aethiopis ist in Südosteuropa und Südwestasien bis Zentralasien verbreitet[3] und ist in Mitteleuropa stellenweise ein Neophyt.
Salvia aethiopis wächst auf Xerothermrasen und Ruderalstellen und bevorzugt mäßig trockenen Böden in warmen Lagen. Sie kommt in Pflanzengesellschaften der Ordnung Sisymbrietalia vor.[2]
Der Ungarn-Salbei (Salvia aethiopis), auch Ungarischer Salbei oder Mohren-Salbei genannt, ist eine Pflanzenart aus der Gattung Salbei (Salvia) in der Familie der Lippenblütler (Lamiaceae).
Salvia aethiopis is a species of perennial plant known by the common names Mediterranean sage or African sage. It is best known as a noxious weed, particularly in the western United States. It is native to Eurasia and was probably introduced to North America as a contaminant of alfalfa seed. It is a weed of rangelands and pastures. It is unpalatable to livestock, it disrupts native floral communities, and it becomes a physical nuisance due to the similarity of the persistent dried stems to tumbleweed. The weevil Phrydiuchus tau is used as an agent of biological pest control on this plant.
Boya and Valderde examined a sample of Salvia aethiopis. Acetone extracts of the root furnished a new orthoquinone diterpene, aethiopinone (4,5-seco-5,10-friedo-abieta-4(18),5,6,8,13-pentaen-l1,12-dione). This compound was isolated in 0.15% yield from the dry roots.[1]
S. aethiopis may be easily controlled mechanically[2][3] and chemically.[2] It can also be biologically controlled with Phrydiuchus tau, a weevil.[3]
Salvia aethiopis is a species of perennial plant known by the common names Mediterranean sage or African sage. It is best known as a noxious weed, particularly in the western United States. It is native to Eurasia and was probably introduced to North America as a contaminant of alfalfa seed. It is a weed of rangelands and pastures. It is unpalatable to livestock, it disrupts native floral communities, and it becomes a physical nuisance due to the similarity of the persistent dried stems to tumbleweed. The weevil Phrydiuchus tau is used as an agent of biological pest control on this plant.
Boya and Valderde examined a sample of Salvia aethiopis. Acetone extracts of the root furnished a new orthoquinone diterpene, aethiopinone (4,5-seco-5,10-friedo-abieta-4(18),5,6,8,13-pentaen-l1,12-dione). This compound was isolated in 0.15% yield from the dry roots.
Chemical structure of aethiopinone
Salvia aethiopis es una especie de planta herbácea perteneciente a la familia de las lamiáceas. Es originaria de Eurasia.
Es una hierba robusta, con hojas basales de gran tamaño y algo engrosadas, con el borde inciso-crenado y el limbo ovado y peloso. La inflorescencia es ancha, muy ramosa, no presenta pelos glandulosos y está compuesta por numerosos verticilos de ramificaciones, con un par de anchas brácteas y flores blancas de unos 10-15 mm.
Se distribuye por toda Europa hasta el centro de Asia, donde se encuentra en herbazales nitrófilos y terrenos alterados.
Es una mala hierba de los pastos y pastizales. Es difícil de aceptar por el ganado, perturba las comunidades nativas de flores, y se convierte en una molestia física, por su hábito de convertirse en una abundante maleza. El gorgojo Phrydiuchus tau se usa como un agente de control biológico de plagas en esta planta.
Se utiliza como planta medicinal como cicatrizante, antihemorroidal, astringente.[1]
Boya y Valderde estudiaron las partes aéreas de Salvia aethiopis. Los extractos de acetona de la raíz contenían un secoabietano al que denominaron etiopinona (4,5-seco-5,10-friedo-abieta-4(18),5,6,8,13-pentaeno-l1,12-diona).[2]
Salvia aethiopis fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 1: 27. 1753.[3]
Ver: Salvia
aethiopis: epíteto geográfico que alude a su localización en África.
Salvia aethiopis es una especie de planta herbácea perteneciente a la familia de las lamiáceas. Es originaria de Eurasia.
La Sauge d'Éthiopie (Salvia aethiopis) est une plante vivace de la famille des Lamiacées, du genre des sauges.
Elle se trouve en France essentiellement dans le quart Sud-Est. Poussant en mai-juin, fortement ramifiée aux fleurs blanches en verticille, elle pousse sur des terrains secs et faiblement riches.
Rare, cette sauge est protégée en Rhône-Alpes (Article 1).
La Sauge d'Éthiopie (Salvia aethiopis) est une plante vivace de la famille des Lamiacées, du genre des sauges.
Elle se trouve en France essentiellement dans le quart Sud-Est. Poussant en mai-juin, fortement ramifiée aux fleurs blanches en verticille, elle pousse sur des terrains secs et faiblement riches.
Wuherska želbija (Salvia aethiopis) je rostlina ze swójby cycawkowych rostlinow (Lamiaceae).
Wuherska želbija. W: FloraWeb.de. (němsce)
Wuherska želbija (Salvia aethiopis) je rostlina ze swójby cycawkowych rostlinow (Lamiaceae).
Salvia aethiopis adalah spesies tumbuhan yang tergolong ke dalam famili Lamiaceae. Spesies ini juga merupakan bagian dari ordo Lamiales. Spesies Salvia aethiopis sendiri merupakan bagian dari genus Salvia.[1] Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitkan oleh L., 1753..
Salvia aethiopis adalah spesies tumbuhan yang tergolong ke dalam famili Lamiaceae. Spesies ini juga merupakan bagian dari ordo Lamiales. Spesies Salvia aethiopis sendiri merupakan bagian dari genus Salvia. Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitkan oleh L., 1753..
La salvia etiopide (nome scientifico Salvia aethiopis L., 1753) è una piccola pianta perenne erbacea aromatica dai delicati fiori labiati appartenente alla famiglia delle Lamiaceae.[1]
Il nome generico (Salvia) deriva dal latino "salvus" ( = salvare, sicuro, bene, sano) un nome antico per questo gruppo di piante dalle presunte proprietà medicinali.[2][3][4] L'epiteto specifico (aethiopis) indica l'Etiopia, una possible origine della pianta; ma a volte può indicare l'intera Africa.[5][6]
Il nome scientifico della specie è stato definito da Linneo (1707 – 1778), conosciuto anche come Carl von Linné, biologo e scrittore svedese considerato il padre della moderna classificazione scientifica degli organismi viventi, nella pubblicazione "Species Plantarum - 1: 27. 1753"[7] del 1753.[8]
L'altezza di queste piante varia da 4 a 10 dm. La forma biologica è emicriptofita scaposa (H scap), ossia in generale sono piante erbacee, a ciclo biologico perenne, con gemme svernanti al livello del suolo e protette dalla lettiera o dalla neve e sono dotate di un asse fiorale eretto e spesso privo di foglie. Sono presenti anche cicli biologici bienni. Tutta la pianta si presenta bianco-lanosa; ma non vischiosa.[4][9][10][11][12][13]
Le radici sono secondarie da rizoma (il rizoma può essere molto grosso e ramificato).
La parte aerea del fusto è eretta con rami arcuati in modo regolare. I fusti sono a sezione quadrangolare (a causa della presenza di fasci di collenchima posti nei quattro vertici).
Le foglie sono basali a disposizione opposta raccolte in una rosetta; le foglie sono picciolate. La lamina ha una forma ovale. I bordi sono irregolarmente e grossolanamente dentati. Lunghezza del picciolo: 3 – 10 cm. Dimensione della lamina: larghezza 3 – 8 cm; lunghezza 9 – 16 cm.
Le infiorescenze sono ascellari e formate da verticillastri sovrapposti e distanziati di 4 - 6 fiori sottesi da brattee reniformi con l'apice restato; le brattee sono più brevi del calice e della corolla. Lunghezza delle brattee fiorali: 6 – 8 mm.
I fiori sono ermafroditi, zigomorfi, tetraciclici (con i quattro verticilli fondamentali delle Angiosperme: calice– corolla – androceo – gineceo) e pentameri (ogni verticillo ha 5 elementi). Lunghezza dei fiori: 12 – 18 mm.
Il frutto è un tetrachenio (composto da quattro nucule). La forma è più o meno ovoidale (o più o meno trigona). I semi, di colore marrone scuro, sono sprovvisti di endosperma e sono piccolissimi (in un grammo ne stanno oltre 200).[4]
Dal punto di vista fitosociologico alpino la specie di questa voce appartiene alla seguente comunità vegetale:[18]
La famiglia di appartenenza della specie (Lamiaceae), molto numerosa con circa 250 generi e quasi 7000 specie[12], ha il principale centro di differenziazione nel bacino del Mediterraneo e sono piante per lo più xerofile (in Brasile sono presenti anche specie arboree). Per la presenza di sostanze aromatiche, molte specie di questa famiglia sono usate in cucina come condimento, in profumeria, liquoreria e farmacia. La famiglia è suddivisa in 7 sottofamiglie: il genere Salvia è descritto nella tribù Mentheae (sottotribù Salviinae) appartenente alla sottofamiglia Nepetoideae.[9][20] Nelle classificazioni più vecchie la famiglia Lamiaceae viene chiamata Labiatae.
Il numero cromosomico di S. aethiopis è: 2n = 22.[21]
Il genere Salvia è molto grande e comprende oltre 1000 specie distribuite in cinque centri di diversità tra l'America, l'Africa e l'Eurasia. Secondo gli ultimi studi filogenetici sulle regioni nucleari e cloroplastiche del DNA il genere Salvia non è monofiletico ed è suddiviso in 3 grandi cladi.[14] La specie S. aethiopis si trova nel sottoclade "B" del primo clade insieme ad altre specie come Salvia sclarea L. e Salvia canariensis L. (il primo clade contiene la comunissima Salvia officinalis L.). Questo sottoclade ("B") è caratterizzato dall'aborto totale della teca posteriore e la relativa fusione del connettivo. Si crea così il classico "meccanismo a leva" della Salvia dove l'impollinatore è costretto ad attivare la leva per accedere al nettare facilitando in questo modo il trasferimento del polline sulla parte superiore del'insetto (o uccello) pronubo.[22]
Questa entità ha avuto nel tempo diverse nomenclature. L'elenco seguente indica alcuni tra i sinonimi più frequenti:[1]
La salvia etiopide in altre lingue è chiamata nei seguenti modi:
url (aiuto). URL consultato il 18 luglio 2017. La salvia etiopide (nome scientifico Salvia aethiopis L., 1753) è una piccola pianta perenne erbacea aromatica dai delicati fiori labiati appartenente alla famiglia delle Lamiaceae.
Salvia aethiopis, comummente conhecida como erva-africana[1], é uma espécie de planta com flor pertencente à família das Labiadas e ao tipo fisionómico dos hemicriptófitos[2].
A autoridade científica da espécie é L., tendo sido publicada em Species Plantarum 1: 27. 1753.[3]
Dá ainda pelos seguintes nomes comuns: erva-mágica[4], ouropeso-bastardo[5], salva-da-etiópia[6]
Trata-se de uma espécie ruderal, que se distingue pelos caules verticais, grossos, ramificados e cotanilhosos junto à basal.[7] No que respeita às folhas, são de formato simples, hirsutas e de margens crenadas e situam-se mormente junto à basais.[8]
Quanto à inflorescência, esta destaca-se por ser particularmente ramificada e por se formar a partir de verticilastros, onde despontam flores alvacentas, amiúde pontilhadas com manchas arroxeadas, entre Maio e Agosto.[2]
Trata-se de uma espécie presente no território português, nomeadamente em Portugal Continental.
Em termos de naturalidade é nativa da região atrás indicada.
Não se encontra protegida por legislação portuguesa ou da Comunidade Europeia.
Salvia aethiopis, comummente conhecida como erva-africana, é uma espécie de planta com flor pertencente à família das Labiadas e ao tipo fisionómico dos hemicriptófitos.
A autoridade científica da espécie é L., tendo sido publicada em Species Plantarum 1: 27. 1753.
Ведмеже ухо; верблюже ухо; зивина; ранник; сметанка-трава; шавлія угорська.
Дворічна, іноді багаторічна рослина. Коріння міцне, здерев'яніле. Стебло висотою 25-100 см, товсте, пірамідально розгалужене, разом з листям білошорстисте від зірчастих волосків. Нижнє листя зібране в прикореневу розетку, численне, з черешком, листова пластина яйцеподібна або еліптично-ромбічна, біля основи неглибоко-серцевидна або коротко-клиновидна, по краю нервнозубчата, середні і верхні листя дрібніші, короткочерешкові або сидячі. Квітки по 6-10 зібрані в розставлені мутовки; вінчик двогубий, білий. Цвіте в травні-червні. Плоди яйцеподібно-трикутні горішки з тупими ребрами, дозрівають в липні-серпні.
Росте на степових і кам'янистих схилах, як бур'ян на полях у доріг.
Кавказ: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія — Передкавказзя, Дагестан
Середня Азія: Таджикистан, Туркменістан
Середня Європа: Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина
Східна Європа: Молдова, Україна
Південно-Східна Європа: Болгарія, країни колишньої Югославії, Греція, Італія, Румунія
Південно-Західна Європа: Франція, Португалія, Іспанія
Інтродукована в Північній Америці.
Зустрічається звичайно в південних лісостепових і степових районах України і в Криму.
Рослина містить ефірну олію.
Листя застосовували в народній медицині як засіб від пітливості у хворих на туберкульоз легенів, при кровохарканні. Медонос.
Salvia aethiopis là một loài thực vật có hoa trong họ Hoa môi. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Salvia aethiopis là một loài thực vật có hoa trong họ Hoa môi. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Salvia aethiopis L.
Шалфей эфиопский (лат. Salvia aethiopis) — двулетнее, иногда многолетнее растение, вид рода Шалфей (Salvia) семейства Яснотковые (Lamiaceae).
Распространен практически на всей территории Европы, в Западной и Средней Азии. На территории России встречается в европейской части, на Кавказе. Натурализовалось в Северной Америке.[2]
Растёт в степях, на степных и каменистых склонах, на меловых и известковых обнажениях, как сорняк на полях, у дорог.
Растение высотой 25—100 см, всё покрыто хлопьевидной белой шерстью или паутинно опушено. Корень крепкий, одревесневший.
Стебель прямой, простой, короткий, толстый, пирамидально разветвлённый, вместе с листьями белошерстистый от звездчатых волосков.
Листья почти все прикорневые, яйцевидные, продолговатые или эллиптические, длиной (7-)10(-23) см, шириной (4-)7,5(-14) см, сердцевидные, острые или тупые, по краям городчато-зубчатые, иногда лопастные, с черешками равными пластине или короче её. Стеблевые — сидячие, продолговато-яйцевидные, остро- или тупозубчатые; прицветные — от широко яйцевидных до длинно оттянутых, стеблеобъемлющие.
Соцветие — пирамидальная метёлка, крупная, многоветвистая, ветви с 4—6 сближенными, 6—10-цветковыми ложными мутовками; венчик белый, длиной 12—22 мм, верхняя губа серповидная или почти прямая, нижняя — длинно вытянутая.
Плод — эллипсоидально-трёхгранный орешек, длиной 2—2,5 мм, зеленовато-бурый.
Цветёт в мае — июле. Плоды созревают в июле — августе.
Листья и цветки содержат до 0,06 % эфирного масла, состав которого не изучен.
Листья и цветки обладают слабопряным запахом и горьковатым вкусом, могут служить пряностью.
Листья применяли в народной медицине как средство от потливости, при кровохарканье у больных туберкулёзом легких.
Вид Шалфей эфиопский входит в род Шалфей (Salvia) подсемейства Котовниковые (Nepetoideae) семейства Яснотковые (Lamiaceae) порядка Ясноткоцветные (Lamiales).
Шалфей эфиопский (лат. Salvia aethiopis) — двулетнее, иногда многолетнее растение, вид рода Шалфей (Salvia) семейства Яснотковые (Lamiaceae).
