nomes no trilho de navegação
Pedicularis dasyantha ist eine Pflanzenart aus der Gattung Läusekräuter (Pedicularis) in der Familie der Sommerwurzgewächse (Orobanchaceae). Wie alle Läusekraut-Arten ist sie ein Halbschmarotzer.
Pedicularis dasyantha wächst als oft nicht lange lebende, ausdauernde krautige Pflanze und erreicht Wuchshöhen zwischen 10 und 15 Zentimeter. Sie besitzt eine dicke, gelbe Pfahlwurzel, die wenige Hauptseitenwurzeln bildet. Der Caudex ist meist 0,5 bis 1 (bis 1,5) Zentimeter dick und endet in ein oder mehreren Rosetten. Die 10 bis 15 (bis 20) Zentimeter hohen Sprossachsen sind dicht flaumig mit weißen, mehrzelligen Trichomen behaart.[1]
In den Blattrosetten sind zahlreiche Laubblätter wechselständig angeordnet. Die 8 bis 12 Zentimeter langen Laubblätter sind in Blattstiel und Blattspreite gegliedert. Der schmal geflügelte Blattstiel hat etwa die Hälfte der gesamten Blattlänge. Die im Umriss verkehrt-lanzettlichen bis zungenförmigen Blattspreiten sind fiederspaltig bis fiederteilig, an den Blatträndern gekerbt oder leicht bis mäßig gelappt. Die Blattspreiten sind an der Spreitenspitze spärlich und zum Spreitengrund hin dicht behaart.[1]
Die meist 8 bis 15, selten bis zu 25 Blüten stehen in einem kurzen, dichten traubigen Blütenstand zusammen. Der Blütenstiel ist kurz. Die unteren Tragblätter (Braktee) sind länger und die oberen kürzer als die Blüten; sie sind fiederteilig mit verbreiterter Mittelrippe. Die Stiele der Tragblätter sind breit geflügelt und haben bis zwei Drittel der Gesamtlänge der Tragblätter.[1]
Die aufrecht stehende Blüte ist zygomorph und fünfzählig mit doppelter Blütenhülle. Die fünf Kelchblätter sind röhrig verwachsen. Der dicht mit langen Trichomen flaumig behaarte Kelch ist mäßig zweilippig und endet in fünf stumpfen bis spitzen Kelchzähnen. Die fünf dunkel-purpurfarbenen bis weißen, 12 bis 20 mm langen Kronblätter sind röhrig verwachsen. Die dreilappige Unterlippe sowie die helmförmige, seitlich zusammengedrückte Oberlippe sind flaumig behaart. Die Seitenlappen der Unterlippe sind nur spärlich flaumig behaart, besonders entlang ihrer Ränder. Sowohl die Staubblätter als auch die Narbe ragen nicht aus der Krone heraus. Zwei Fruchtblätter sind zu einem Fruchtknoten verwachsen.[1]
Die sichelförmige Kapselfrucht ist einfächerig, öffnet sich von der Spitze her und enthält viele Samen. Die Samen besitzen eine weiße, schaumige Samenschale, die Wasser wie ein Schwamm speichert.[1]
Im Gegensatz zu alpinen Läusekraut-Arten, die sich an Hummeln als Bestäuber angepasst haben, ist Pedicularis dasyantha aufgrund seines Verbreitungsgebietes wahrscheinlich von anderen Insekten wie Fliegen als Bestäuber abhängig.[1]
Das Verbreitungsgebiet von Pedicularis dasyantha ist die arktische Tundra. Sie kommt sowohl auf Spitzbergen als auch auf Nowaja Semlja bis hin zur westlichen Taimyrhalbinsel vor.[1]
Pedicularis dasyantha wächst meist in mäßig bis dicht bewachsenen Heideflächen, Hängen und Terrassen, die oft von Weißem Silberwurz und Vierkantiger Schuppenheide bewachsen sind. Als Halbschmarotzer überlebt Pedicularis dasyantha nur schwer in spärlich bewachsenen Habitaten.[1]
Pedicularis dasyantha ist eine Pflanzenart aus der Gattung Läusekräuter (Pedicularis) in der Familie der Sommerwurzgewächse (Orobanchaceae). Wie alle Läusekraut-Arten ist sie ein Halbschmarotzer.
Pedicularis dasyantha, the woolly lousewort or arctic hairy lousewort, is a plant native to the high arctic areas of Svalbard, Novaya Zemlya and the bordering mainland, and the western Taymyr Peninsula. In Svalbard it is restricted to the main island, Spitsbergen.
It grows to 10–15 cm tall, with a stout stem, single or a few together, from a thick, yellow taproot. The basal leaves are numerous and pinnately divided into many remote segments. The stem has many leaves, woolly in the uppermost part between the flowers. The flowers are produced in a dense oblong inflorescence, each flower with a red corolla, with the upper tip hairy; the corolla tube is longer than the calyx.
It grows in moist places and on heaths, often together with Dryas octopetala and Cassiope tetragona. Like all Pedicularis it is a hemiparasite and the preferred host is probably Dryas octopetala.
Pedicularis dasyantha, the woolly lousewort or arctic hairy lousewort, is a plant native to the high arctic areas of Svalbard, Novaya Zemlya and the bordering mainland, and the western Taymyr Peninsula. In Svalbard it is restricted to the main island, Spitsbergen.
It grows to 10–15 cm tall, with a stout stem, single or a few together, from a thick, yellow taproot. The basal leaves are numerous and pinnately divided into many remote segments. The stem has many leaves, woolly in the uppermost part between the flowers. The flowers are produced in a dense oblong inflorescence, each flower with a red corolla, with the upper tip hairy; the corolla tube is longer than the calyx.
It grows in moist places and on heaths, often together with Dryas octopetala and Cassiope tetragona. Like all Pedicularis it is a hemiparasite and the preferred host is probably Dryas octopetala.
Pedicularis dasyantha es una especie de planta herbácea de la familia Orobanchaceae, anteriormente clasificada en las escrofulariáceas.
Es una planta originaria de las altas áreas árticas de Svalbard, Nueva Zembla, el borde del continente, y el oeste de la Península de Taimyr. En Svalbard se limita a la isla principal, Spitsbergen. Crece en lugares húmedos y entre matorrales, a menudo junto con Dryas octopetala y Cassiope tetragona. Como todos los Pedicularis es una hemiparásita y el anfitrión preferido es probablemente Dryas octopetala.
Alcanza un tamaño de hasta 10 a 15 cm de altura, con un tallo grueso, solo o unos pocos juntos, desde una espesa y amarilla raíz pivotante. Los hojas basales son numerosas y pinnadas divididas en muchos segmentos. El tallo tiene muchas hojas, lanoso en la parte más alta entre las flores. Las flores se producen en un una densa inflorescencia oblonga, cada flor con una corola de color rojo, con la punta superior peluda; el tubo de la corola es más largo que el cáliz .
Pedicularis dasyantha fue descrita por (Trautv.) Hadač y publicado en Studia Botanica Čechica 5: 4–5. 1942.[1][2]
Pedicularis: nombre genérico que deriva de la palabra latína pediculus que significa "piojo", en referencia a la antigua creencia inglesa de que cuando el ganado pastaba en estas plantas, quedaban infestados con piojos.[3]
dasyantha: epíteto latíno que significa "con flor peluda"[4]
Pedicularis dasyantha es una especie de planta herbácea de la familia Orobanchaceae, anteriormente clasificada en las escrofulariáceas.
Pedicularis dasyantha est une espèce de Pédiculaire arctique appartenant à la famille des Scrophulariaceae selon la classification classique de Cronquist (1981) ou à la famille des Orobanchaceae selon la classification phylogénétique, que l'on trouve à l'île de Spitzberg (Svalbard), en Nouvelle-Zemble et à l'ouest de la péninsule de Taïmyr.
Pedicularis dasyantha mesure de 10 à 15 cm avec une ou plusieurs tiges dressées qui sont issues d'une racine pivotante. Les tiges possèdent de nombreuses feuilles. Ses feuilles basales sont nombreuses et pennées et laineuses dans la partie supérieure de la fleur. Les fleurs se présentent en une inflorescence dense et oblongue, chacune possédant une corolle rose foncé qui est plus longue que le calice.
Pedicularis dasyantha pousse dans les toundras humides, souvent avec Dryas octopetala et Cassiope tetragona. Comme les autres espèces de Pedicularis, celle-ci est une plante parasite qui apprécie l'espèce Dryas octopetala.
Pedicularis dasyantha est une espèce de Pédiculaire arctique appartenant à la famille des Scrophulariaceae selon la classification classique de Cronquist (1981) ou à la famille des Orobanchaceae selon la classification phylogénétique, que l'on trouve à l'île de Spitzberg (Svalbard), en Nouvelle-Zemble et à l'ouest de la péninsule de Taïmyr.
Ullmyrklegg (Pedicularis dasyantha) er ein plante i snylterotfamilien. Plantane i myrkleggslekta er to- eller fleirårige halvparasittar som snyltar på andre plantar,
Planten vert 5-20 cm høg, med tjukke, gule rotgreiner. Stengelen er stiv og tett ullhåra. Blomsterkrona er raudfiolett.
Ullmyrklegg er vanleg på vestkysten av Svalbard, elles veks han på Novaja Semlja og i Nord-Ural, helst på rabbar og tørr tundra.
Ullmyrklegg (Pedicularis dasyantha) er ein plante i snylterotfamilien. Plantane i myrkleggslekta er to- eller fleirårige halvparasittar som snyltar på andre plantar,
Ullmyrklegg (Pedicularis dasyantha) er en flerårig urt i snylterotfamilien.
Planten vokser alene, altså ikke sammen med andre av samme art. Den er 10–15 cm bred, og har en kraftig pælerot med bladrosett. Opp fra rosetten stikker én eller flere blomsterstengler. Stenglene er 10–15 cm lange og tett dekket med hvite, ullaktige hår. Blomsterfargen varierer fra hvit til mørk purpur.
Ettersom den er en halvparasitt må den vokse der vegetasjonen er ganske tett, ofte i heier med reinrose og kantlyng. Det antas at den på Svalbard snylter på reinrose. Andre myrkleggarter bestøves av humler, men disse insektene mangler på Svalbard, så fluer utfører sannsynligvis bestøvningen.
Utbredelsen omfatter Svalbard, der den kun finnes på Spitsbergen. Videre finnes arten på Novaja Semlja og fastlandet innenfor, og på den vestlige delen av Tajmyrhalvøya.
Ullmyrklegg tilhører et artskompleks av fire nærstående arter. P. alopecuroides, P. dasyantha og P. lanata er til sammen nærmest sirkumpolart utbredt i Arktis, mens P. pallasii vokser ved Sibirs stillehavskyst.
Ullmyrklegg (Pedicularis dasyantha) er en flerårig urt i snylterotfamilien.
Planten vokser alene, altså ikke sammen med andre av samme art. Den er 10–15 cm bred, og har en kraftig pælerot med bladrosett. Opp fra rosetten stikker én eller flere blomsterstengler. Stenglene er 10–15 cm lange og tett dekket med hvite, ullaktige hår. Blomsterfargen varierer fra hvit til mørk purpur.
Ettersom den er en halvparasitt må den vokse der vegetasjonen er ganske tett, ofte i heier med reinrose og kantlyng. Det antas at den på Svalbard snylter på reinrose. Andre myrkleggarter bestøves av humler, men disse insektene mangler på Svalbard, så fluer utfører sannsynligvis bestøvningen.
Utbredelsen omfatter Svalbard, der den kun finnes på Spitsbergen. Videre finnes arten på Novaja Semlja og fastlandet innenfor, og på den vestlige delen av Tajmyrhalvøya.
Ullmyrklegg tilhører et artskompleks av fire nærstående arter. P. alopecuroides, P. dasyantha og P. lanata er til sammen nærmest sirkumpolart utbredt i Arktis, mens P. pallasii vokser ved Sibirs stillehavskyst.
Кордон між Pedicularis alopecuroides і P. dasyantha проходить десь на Таймирі.
Це багаторічні поодинокі з дуже товстим коренем, розділене на кілька основних гілок, жовтих, коли свіжі (не на гербарних зразках). Каудекс 0.5–1(1.5) см завтовшки, верхня частина густо вкрита залишками листя, закінчується одною або більше розетками до 15–20 см в ширину на товстих гілках. Один або кілька прямостійних, простих квіткових стебел до 10–15(20) см заввишки, з кількома листками, густо опушені білими волосками. Види Pedicularis — пів-паразити, частково залежні від поживних речовин з інших видів, за допомогою кореневих з'єднань.
Суцвіття 8–15(25)-квіткові, на коротких квітконіжках. Нижні приквітки значно довші, ніж квіти, верхні приквітки коротші, ніж квіти. Черешки приквітків широко крилаті. Квіти моносиметричні, прямі. Віночок 1.2–2.0 см, темно-фіолетовий, рожевий або майже білий; нижня губа трилопатева рідкісно опушена, особливо з країв, верхня губа шоломоподібна, стисла з боків і з довгими волосками. Тичинок 4, 2 короткі й 2 довші. Плоди однокамерні серповидні капсули 10–14 × 6–10(11) мм, отвір у верхній частині і з великою кількістю насіння.
Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Квітки пристосовані до запилення квітозапильними комахами і також можливо, що багато квітів самостійно запилюються. Жорсткі стебла і горішні отвори капсул пристосовані до балістичного розсіювання.
Північна Європа (Норвегія [вкл. Шпіцберген], Росія) й Північно-Західна Азія (Росія).
Найчастіше росте на від помірних до густих пустищах, схилах і терасах. Через пів-паразитичну поведінку, P. dasyantha завжди знаходиться близько до Dryas octopetala і ледь виживає в умовах рідкісної рослинності. Зростає на змішаних субстратах з хорошим або помірним дренажем і від приблизно нейтральної до основної реакції ґрунту (рН). Вимагає мінімум захисту снігу в зимовий період.
Pedicularis dasyantha là loài thực vật có hoa thuộc họ Cỏ chổi. Loài này được Hadač mô tả khoa học đầu tiên.[1]
Pedicularis dasyantha là loài thực vật có hoa thuộc họ Cỏ chổi. Loài này được Hadač mô tả khoa học đầu tiên.
Pedicularis dasyantha Hadač
Синонимы
Мы́тник мохнатоцветко́вый, или Мы́тник шерстистотычи́нковый[3] (лат. Pedicularis dasyantha) — многолетнее травянистое растение; вид рода Мытник (Pedicularis) семейства Заразиховые (Orobanchaceae).
Многолетние растения. Корень вертикальный, мощный, разветвлённый. Стебли 3-10 (до 15) см высотой, простые, густо опушённые белыми волосками.
Прикорневые листья многочисленные, на длинных, в основании расширенных и волосистых черешках. Пластинки их почти голые, линейные, перисто рассеченные на узкие сегменты. Стеблевые листья очерёдные, на более коротких черешках, кверху уменьшающиеся.
Цветки в густом удлинённом соцветии (кисть с 8-15 (до 25) цветками на коротких цветоножках), паутинисто-мохнатом от опушения прицветников и чашечек, до 8-12 см. Нижние прицветники листовидные, средние — линейные, паутинисто-мохнатые, на верхушке лопастные и почти голые. Чашечка 7-9 мм длиной, колокольчатая, паутинисто-мохнатая, с узкотреугольными, острыми, цельнокрайными зубцами, в 2 раза более короткими, чем трубка. Венчик 17-20 мм длиной, розовый, с прямой, почти равной шлему трубкой. Шлем в верхней части слегка изогнут и снаружи редковолосистый, без носика, под верхушкой с 2 маленькими, направленными вверх зубцами. Нижняя губа почти равна шлему, по краю реснитчатая. Семена белые и пушистые[4][5].
Растёт в арктических кустарничково-мохово-лишайниковых тундрах, на щебнистых склонах, реже на низкотравных лугах.
В России — Тюменская область, Красноярский край, Полярный Урал, Чукотский АО. Встречается в арктической части Европы. Описан с острова Шпицберген[4].
В России вид входит в Красную книгу Ненецкого автономного округа. Растёт на территории нескольких особо охраняемых природных территорий России[6][7].
Мы́тник мохнатоцветко́вый, или Мы́тник шерстистотычи́нковый (лат. Pedicularis dasyantha) — многолетнее травянистое растение; вид рода Мытник (Pedicularis) семейства Заразиховые (Orobanchaceae).
.jpg)
