Valeriana grossheimii Vorosh.

Будова

Багаторічна трав'яниста лікарська рослина. Кореневище — без пагонів; корені чорно-бурі, близько 2 мм у діаметрі. Стебло пряме, борозенчасте, 100—150 см заввишки. Листки супротивні, непарноперисті; прикореневі й нижні стеблові — з 7—10 парами листочків. Листочки зісподу більш-менш довговідлегловолосисті або короткощетинистошерстисті. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, лілуваті, в дуже розгалуженому, з дуговидними гілочками (до 15 см завдовжки) щитковидному суцвітті. Плід — сім'янка.

Життєвий цикл

Цвіте у червні — липні.

Поширення та середовище існування

Трапляється в Україні в Криму по чагарниках і на узліссях.

Практичне використання

Коріння та кореневище містять багато ефірних олій (від 1 до 2 %), алкалоїди валерин і хатинін (у свіжому корінні), ізовалеріанову кислоту, ефіри борнеолу, масляну, оцтову та мурашину кислоти, цукри, терпеноїди: лимонен, миртенол, камцен, терпинеол та пінен, а також глікозид валерид, борнеол, алкалоїд актинідин (у формі гідроксифенілетилової солі) та дубильні речовини. Основною найбільш важливою складовою ефірних олій валеріани Гроссгейма є складний ефір спирту ізовалеріанової кислоти і борнеолу.^[1]

Препарати з валеріани Гроссгейма зменшують збудливість і підвищують функціональну діяльність центральної нервової системи, регулюють серцеву діяльність, знижу ють артеріальний тиск, проявляють спазмолітичну й слабу жовчогінну дію, підсилюють секрецію залоз травного тракту.

Примітки

Джерела

• Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Л-56 Відп. ред. А. М. Гродзінський.— К.: Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.— 544 с: іл. — ISBN 5—88500—055—7 — С.75

Valeriana grossheimii là một loài thực vật có hoa trong họ Kim ngân. Loài này được Vorosch. miêu tả khoa học đầu tiên..