nomes no trilho de navegação
Hemaris croatica és un lepidòpter heteròcer glossat de la família Sphingidae.
Es distribueix per una franja principal que va des de l'antiga Iugoslàvia fins a Afganistan, incloent Grècia, Liban, certs punts d'Ucraïna, entre d'altres.
Envergadura alar d'entre 36 i 64 mm. Es distingeix d'altres espècies del gènere per presentar escamació a les ales, i per tant tenir-les colorides en comptes de transparents. Cap i tòrax verds oliva. Abdomen verd oliva amb una franja horitzontal vermella que ocupa dos segments abdominals, acabat amb un cúmul de pèl vermell i negre. Ales anteriors verdes oliva amb una franja marginal i submarginal vermella. Ales posteriors roges.
pot arribar als 50 mm i és polimòrfica. Generalment és verda o marró, amb tot el cos puntejat de blanc i dues línies laterals per sobre dels espiracles blanques. En les formes verdes la base de la cua és blava i la punta verda i en les marrons és completament marró. Cap verd o marró.
Prefereix vessants de muntanyes oberts, secs i calorosos, amb algun arbust o bosquina. L'eruga s'alimenta principalment de Scabiosa (sobre Scabiosa argentea a Crimea), tot i que també accepta Cephalara i Asperula.
A la zona septentrional de la seva distribució només hi ha una generació durant el juliol, mentre que a la meridional n'hi ha dues: la primera al maig/juny i la segona a l'agost. Excepcionalment n'hi pot haver tres: maig/juny, juliol/agost i agost/setembre.
La femella pon els ous individualment. Les erugues, a diferència d'altres esfíngids, acostumen a caure a terra si són destorbades.
Hemaris croatica és un lepidòpter heteròcer glossat de la família Sphingidae.
Der Olivgrüne Hummelschwärmer (Hemaris croatica) ist ein Schmetterling (Nachtfalter) aus der Familie der Schwärmer (Sphingidae).
Die Falter erreichen Flügelspannweiten von 36 bis 64 Millimetern (H. croatica croatica) bzw. 65 bis 71 Millimeter (H. croatica fahira). Die Vorderflügel sind olivgrün, der Außenrand ist breit weinrot bis scharlachrot gesäumt, wobei das Rot am relativ scharf abgegrenzten Übergang etwas dunkler ist. Bei manchen Faltern sind die Flügel grau gefärbt statt olivgrün. Die Hinterflügel sind kräftig siegellackrot gefärbt und fein hell gerandet. Der Kopf und Thorax sind olivgrün behaart, der vordere Teil des Abdomens ist ebenfalls olivgrün, darauf folgen ein feiner gelblicher Ring, zwei scharlachrot-violette Segmente, zwei hellgelbbraune oder olivgrüne Segmente, die an den Seiten weißliche Büschel aufweisen und ein schwarz bis dunkelvioletter, in der Mitte bräunlich gefärbter Haarbüschel am Hinterleibsende. Anders als die anderen Arten der Gattung verlieren die Flügel der Tiere keine Flügelschuppen und werden dadurch nicht teilweise durchsichtig.
Die Unterart H. croatica fahira weist etwas andere Farbtöne in der Färbung auf. Ihre Flügel sind breiter und abgerundeter und der Körper ist länger.
Es gibt zwei Farbvarianten des Olivgrünen Hummelschwärmers. Die eine, f. obscurata, hat dunkel gefärbte Flügel und auch die roten Segmentringe am Hinterleib sind sehr dunkel. Die andere, f. rangowi, unterscheidet sich durch einen deutlich schmaleren braunen Rand auf den Vorderflügeln, blassen Hinterflügeln ohne Rand, schwefelgelben statt hellgelbbraun gefärbten Hinterleibssegmenten und einem komplett schwarz gefärbten Haarbüschel am Hinterleibsende.
Die Raupen 45 bis 50 Millimeter lang und sind variabel gefärbt. Sie sind normalerweise grün gefärbt und dicht, fein, weiß gepunktet. Es gibt aber viele verschiedene Farbvarianten, die von hellgelblich über blaugrün zu blassrot variieren. Der Rücken ist dunkler gefärbt als die Seiten. zwischen diesen beiden Bereichen verläuft je an den Seiten eine hellgelbliche Längslinie vom Kopf bis zur Basis des Analhorns. Dieses ist orange über gelblich rot bis blau gefärbt, bei jungen Raupen ist es dunkel.
Die Art wird in zwei Unterarten, H. croatica croatica und H. croatica fahira aufgeteilt, von denen letztere erst im Jahre 2004 als eigene Unterart beschrieben wurde.
Das Verbreitungsgebiet der Art erstreckt sich über die Balkanhalbinsel, Kleinasien und den Kaukasus bis weit in den Iran hinein. Entlang der östlichen Mittelmeerküste findet man die Tiere bis in den Norden Israels. Weitere lokale Vorkommen sind auf der Krimhalbinsel dem Osten der Ukraine und dem Westen Kasachstans bekannt. Es kann vorkommen, dass vereinzelte Exemplare durch Wind nach Mitteleuropa verdriftet werden.
Sie leben auf offenen, heißen und trockenen Wiesen, mit lockerem Bewuchs an Sträuchern und Bäumen. Man findet sie besonders entlang von Hügel- und Bergketten bis in eine Höhe von 2.300 Metern.
Die Falter sind, unüblich für Schwärmer, tagaktiv.
Die Falter fliegen in den nördlichen und höher gelegenen Gebieten in einer Generation im Juli, in den heißeren Regionen fliegen sie in zwei von Mai bis Juni und im August. Die Raupen findet man von Juli bis September bzw. von Juni bis Juli und von August bis September.[3]
Vielfach findet sich in der Literatur bezüglich der Futterpflanze die Angabe, die Raupen ernährten sich vor allem von Skabiosen (Scabiosa). Zumindest die in Kroatien gefundenen Spezies ernähren sich aber (fast) ausschließlich von Schuppenköpfen (Cephalaria), die die Raupen laut Literatur nur "vereinzelt" konsumieren sollen, ebenso wie sie angeblich auch zuweilen an Meier (Asperula) gefunden werden sollen. Allerdings hat sich gezeigt, dass die Behaarung der Skabiosen die Raupen derart auf Abstand hält, dass sie die Blattsubstanz nicht erreichen können.
Die Eier haben einen ungefähren Durchmesser von einem Millimeter und sind blassgrün gefärbt. Die Weibchen legen sie einzeln auf der Unterseite der Blätter der Futterpflanzen ab. Nur selten wird mehr als ein Ei pro Pflanze gelegt. Die daraus schlüpfenden Raupen sind etwa drei Millimeter lang und anfangs noch blassgelb, mit einem dunklen Analhorn gefärbt. Sie fressen und ruhen auf der Unterseite der Blätter, an der Mittelrippe sitzend. Sie lassen sich bei Gefahr zu Boden fallen. Die Verpuppung erfolgt in einem sehr lockeren, braunen Gespinst am Boden zwischen Pflanzenteilen. Die Tiere überwintern als Puppe. Diese ist 24 bis 27 Millimeter lang und rotbraun gefärbt. Man kann den ausgerollten Saugrüssel an der Oberseite gut erkennen.
Der Olivgrüne Hummelschwärmer (Hemaris croatica) ist ein Schmetterling (Nachtfalter) aus der Familie der Schwärmer (Sphingidae).
Hemaris croatica is a moth of the family Sphingidae. It was described by Eugenius Johann Christoph Esper in 1800.
It is found in Balkans, Anatolia and the Caucasus to Iran. Along the Mediterranean coast it is found up to northern Israel. There are local populations on the Crimea and in eastern Ukraine and western Kazakhstan.
The wingspan is 36–64 millimetres (1.4–2.5 in) (H. croatica croatica) up to 65–71 millimetres (2.6–2.8 in) (H. croatica fahira). In the north and in mountainous areas it flies in one generation in July. In warm areas it flies in two generations from May to June and in August.
The larvae have been recorded on Scabiosa, Cephalaria, and Asperula species.
Hemaris croatica is a moth of the family Sphingidae. It was described by Eugenius Johann Christoph Esper in 1800.
Hemaris croatica is een vlinder uit de familie van de pijlstaarten (Sphingidae). De wetenschappelijke naam van de soort werd in 1800 gepubliceerd door Eugen Johann Christoph Esper.
Bronnen, noten en/of referentiesАльпи, Балкани, Угорщина, Донський регіон, Нижнє та Середнє Поволжжя, Кавказ, Закавказзя, Мала та Передня Азія, Близький Схід, південний Урал, західний Казахстан.
В Україні поширений у Криму, Донецькій та Луганській областях.
Розмах крил 35-64 мм. Відрізняється від інших представників роду відсутністю прозорих ділянок на крилах. Переднє крило зелене з темно-коричневим зовнішнім краєм. Заднє — червоно-коричневе. Черевце зелене з темнокоричневою перев'язкою, дистальний кінець черевця чорний.
Стенобіонтний вид. У південносхідному Криму мешкає виключно на середньогірських скельних виходах (200–700 м н. р. м.). У західній частині ПБК, передгірському та рівнинному Криму — у гірсько-ксерофітних та петрофітно-степових асоціаціях. У Донецькій та Луганській областях також заселяє петрофітно-степові ділянки. Фенологія складна: дає 1 повну і ще до 2 часткових генерацій на рік. Літ метеликів триває з середини травня до середини серпня. У Криму в окремі роки зафіксована третя генерація (кінець серпня-вересень). Метелики активні вдень за сонячної погоди. У південносхідному Гірському Криму та у Ласпі гусінь живиться листям та квітками головачки шкірястої, в західній частині ПБК та передгірного Криму кормова рослина — скабіоза срібляста, у степовому Криму — головачка уральська. Самиця відкладає близько 100 яєць, прикріплюючи їх по одному до листя кормової рослини. Розвиток яйця триває 3-4 дні, гусені — 18-22 дні, незимуючої лялечки — 13-17 днів. Зимує лялечка у ґрунті.
У степовій зоні причинами депресій можуть бути скорочення місць перебування та погіршення їхнього стану внаслідок господарської діяльності (перевипас, викошування трав, пожежі, тощо).
Охороняється у Казантипському, Опукському, Карадазькому, Луганському ПЗ та у Тарханкутському ландшафтному заказнику у комплексі з іншими видами. Доцільно створити ентомологічні заказники у місцях перебування виду (із забороною випасу худоби та сінокосу).
Hemaris croatica là một loài bướm đêm thuộc họ Sphingidae. Loài này có ở Balkan, Anatolia và Kavkaz to Iran. Along Địa Trung Hải coast it is found tới miền bắc Israel. There are local populations on the Krym và ở miền đông Ukraina và miền tây Kazakhstan.
Sải cánh dài 36–64 mm (H. croatica croatica) up to 65–71 mm (H. croatica fahira). Ở phía bắc và in mountainous areas it gặp ở one generation vào tháng 7. In warm areas it flies làm hai đợt từ tháng 5 đến tháng 6 và vào tháng 8.
Ấu trùng ăn các loài Scabiosa, Cephalaria, và Asperula.
|accessdate= (trợ giúp) Phương tiện liên quan tới Hemaris croatica tại Wikimedia Commons
Bài viết liên quan tới họ bướm Sphingidae này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
Hemaris croatica là một loài bướm đêm thuộc họ Sphingidae. Loài này có ở Balkan, Anatolia và Kavkaz to Iran. Along Địa Trung Hải coast it is found tới miền bắc Israel. There are local populations on the Krym và ở miền đông Ukraina và miền tây Kazakhstan.
Sải cánh dài 36–64 mm (H. croatica croatica) up to 65–71 mm (H. croatica fahira). Ở phía bắc và in mountainous areas it gặp ở one generation vào tháng 7. In warm areas it flies làm hai đợt từ tháng 5 đến tháng 6 và vào tháng 8.
Ấu trùng ăn các loài Scabiosa, Cephalaria, và Asperula.
Phụ loài Hemaris croatica croatica Hemaris croatica fahira de Freina, 2004 (Iran) Tham khảo “CATE Creating a Taxonomic eScience - Sphingidae”. Cate-sphingidae.org. Bản gốc lưu trữ ngày 10 tháng 11 năm 2012. Truy cập ngày 19 tháng 10 năm 2011. ^ A. R. Pittaway: The Hawkmoths of the western Palaearctic. Harley Books 1993, ISBN 0-946589-21-6 ^ “Hemaris croatica (Esper 1800)” (bằng tiếng Đức). Fauna Europaea, Version 1.3, 19.04.2007. Truy cập ngày 3 tháng 1 năm 2008. Kiểm tra giá trị ngày tháng trong: |accessdate= (trợ giúp)Hemaris croatica (Esper, 1800)[1]
Синонимы
Hemaris croatica (лат.) — вид бабочек рода шмелевидки из семейства Бражники (подсемейство Macroglossinae).
Размах крыльев 36—64 мм (подвид H. croatica croatica) и 65—71 мм (H. croatica fahira). Внешне напоминают шмелей (брюшко сверху пушистое, усики веретеновидные). Пьют нектар не садясь на цветки, а зависают возле них в воздухе.
В северной и горной части ареала бывает одно поколение, появляющееся в июле. В южных зонах — два поколения, летают с мая до август. Гусеницы питаются на растениях родов Scabiosa, Cephalaria и Asperula[4].
Западная Палеарктика: Балканы, Иран, Израиль, Кавказ, Турция. Отдельные находки столетней давности делались в России (Нижнее Поволжье) и Украине. В России встречается от окрестностей Ростова до Южного Приуралья.
Hemaris croatica (лат.) — вид бабочек рода шмелевидки из семейства Бражники (подсемейство Macroglossinae).
