nomes no trilho de navegação
Estrofanto ye una planta natural d'África, especialmente de les rexones desérticas del Chad y de Sudán.
La planta ye una liana o parrotal trepador. El tarmu ye maderizu y segrega un líquidu llechiento cuando se ruempe. Engata a otros árboles más altos y cuélgase d'ellos como adornos. Les sos fueyes son opuestes de color verde y enteres. Les flores tubulares arrexuntar en visos terminales siendo'l so corola color crema con rabaseres de color púrpura. El frutu ye un folículo con piel grueso que contién les granes.
Planta apocinácea que les sos granes dan una sustanza qu'actúa como tónicu sobre'l corazón y que la farmacopea designa col mesmu nome. En pequeñes dosis ye sucedanea de la dixital de la dixital; pero en cantidaes ye tan tóxica que los africanos emplegar pa envelenar les sos fleches.
Los principios activos son heterósidos cardiotónicos de tipu cardenólidos (3-7%).
Los heterósidos tienen una función cardiotónica, con un efeutu inotrópico positivu bien marcáu y un efeutu cronotrópico negativu pocu acentuáu.
Strophanthus hispidus foi descritu por Augustin Pyrame de Candolle y espublizóse en Bull. Sci. Soc. Philom. Paris 3: 123, pl. 8. 1802.[1]
Strophanthus: nome xenéricu que deriva de "strophos" y "anthos" (flor torcida) polos segmentos torcíos de la so corola qu'en dalguna especies algamen hasta 35 cm de llargor.
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Estrofanto ye una planta natural d'África, especialmente de les rexones desérticas del Chad y de Sudán.
Codtükcük strofant (lat. Strophanthus hispidus)[1] - strobilanthes cinsinə aid bitki növü.[2]
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Codtükcük strofant (lat. Strophanthus hispidus) - strobilanthes cinsinə aid bitki növü.
Strophanthus hispidus, the hispid strophanthus, (family: Apocynaceae)[4] is a liana or shrub that can grow up to 5 metres (16 ft) tall. Its flowers feature a yellow corolla and yellow corona lobes spotted with red, purple or brown.[5] The seeds, like those of several other Strophanthus species, contain potent cardiac glycosides (notably strophanthin) absorbable through wounds - hence its use in African arrow poisons and later in modern medicine as a digitalis-like heart stimulant.[6] Strophanthus hispidus is native from west tropical Africa east to Tanzania and south to Angola. It is naturalized in China.[3]
The plant was observed for the first time in Senegambia by a certain monsieur Houdelot, then in Sierra Leone between 1771 and 1775 by Henry Smeathman, likewise in Nigeria (in use among the Nupe) by William Balfour Baikie, in Gabon by Marie-Théophile Griffon du Bellay and in West Tropical Africa by Gustav Mann. [7]
Strophanthus hispidus, the hispid strophanthus, (family: Apocynaceae) is a liana or shrub that can grow up to 5 metres (16 ft) tall. Its flowers feature a yellow corolla and yellow corona lobes spotted with red, purple or brown. The seeds, like those of several other Strophanthus species, contain potent cardiac glycosides (notably strophanthin) absorbable through wounds - hence its use in African arrow poisons and later in modern medicine as a digitalis-like heart stimulant. Strophanthus hispidus is native from west tropical Africa east to Tanzania and south to Angola. It is naturalized in China.
Estrofanto, Strophanthus hispidus, es una planta de la familia Apocynaceae. Es natural de África, especialmente de las regiones desérticas del Chad y de Sudán.
La planta es una liana o arbusto trepador. El tallo es leñoso y segrega un líquido lechoso cuando se rompe. Trepa a otros árboles más altos y se cuelga de ellos como adornos. Sus hojas son opuestas de color verde y enteras. Las flores tubulares se agrupan en cimas terminales siendo su corola color crema con ráfagas de color púrpura. El fruto es un folículo con piel gruesa que contiene las semillas.
Planta apocinácea cuyas semillas dan una sustancia que actúa como tónico sobre el corazón y que la farmacopea designa con el mismo nombre. En pequeñas dosis es sucedánea de la digital; pero en cantidades es tan tóxica que los africanos la emplean para envenenar sus flechas.
Los principios activos son heterósidos cardiotónicos de tipo cardenólidos (3-7%).
Los heterósidos tienen una función cardiotónica, con un efecto inotrópico positivo muy marcado y un efecto cronotrópico negativo poco acentuado.
Strophanthus hispidus fue descrito por Augustin Pyrame de Candolle y publicado en Bull. Sci. Soc. Philom. Paris 3: 123, pl. 8. 1802.[1]
Strophanthus: nombre genérico que deriva de "strophos" y "anthos" (flor torcida) por los segmentos torcidos de su corola que en alguna especies alcanzan hasta 35 cm de longitud.
Estrofanto, Strophanthus hispidus, es una planta de la familia Apocynaceae. Es natural de África, especialmente de las regiones desérticas del Chad y de Sudán.
Le Strophanthe hérissé (Strophanthus hispidus) est une espèce de Strophanthe, appartenant à la famille des Apocynacées. Cette liane contient dans ses graines, comme la plupart des Strophanthes, des hétérosides cardiotoniques, notamment de la strophanthine, utilisées par certaines tribus africaines pour empoisonner les flèches de leurs arcs. Elle a été observée pour la première fois en Sénégambie par un certain Houdelot, puis en Sierra Leone entre 1771 et 1775 par Henry Smeathman, mais également chez les Nupe par William Balfour Baikie, au Gabon par Marie-Théophile Griffon du Bellay et en Afrique tropicale occidentale par Gustav Mann[1].
Cette plante se trouve principalement en Afrique de l'Ouest : Bénin, Burkina Faso, Ghana, Guinée-Bissau, Guinée, Côte d'Ivoire, Liberia, Mali, Nigeria, Sénégal, Sierra Leone et Togo ; en Afrique centrale : Angola, République centrafricaine, Cameroun, Congo, Guinée équatoriale, Gabon et République démocratique du Congo ; un peu moins en Afrique de l'Est : Tanzanie et Ouganda. On la trouve également en Chine où elle a été introduite : Guangdong, S-Guangxi, Hainan et S-Yunnan.
Le Strophanthe hérissé (Strophanthus hispidus) est une espèce de Strophanthe, appartenant à la famille des Apocynacées. Cette liane contient dans ses graines, comme la plupart des Strophanthes, des hétérosides cardiotoniques, notamment de la strophanthine, utilisées par certaines tribus africaines pour empoisonner les flèches de leurs arcs. Elle a été observée pour la première fois en Sénégambie par un certain Houdelot, puis en Sierra Leone entre 1771 et 1775 par Henry Smeathman, mais également chez les Nupe par William Balfour Baikie, au Gabon par Marie-Théophile Griffon du Bellay et en Afrique tropicale occidentale par Gustav Mann.
Strophantus hispidus DC., 1802 è una pianta erbacea della famiglia delle Apocynacee, originaria dell'Africa.[1]
Ha portamento lianoso o cespuglioso. Le foglie sono opposte, ellittiche e coperte di peli. Il frutto è un follicolo doppio con semi piccoli fusiformi muniti di un ciuffo di peli, da cui deriva la droga della pianta.
I principi attivi sono dei glicosidi come la strofantina, dotati di attività cardiotonica e diuretica.
Strophantus hispidus DC., 1802 è una pianta erbacea della famiglia delle Apocynacee, originaria dell'Africa.
Коричневий строфант може приймати різні форми: як листопадний кущ, що виростає висотою до 5 метрів, або витка ліана з довгим стеблом, що сягає 30 метрів. Стовбур до 5 см в діаметрі. Квіти рослини мають характерні пелюстки з довгими, звисаючими, стрічкоподібними, перекрученими, відтягнутими кінцями, довжиною 20-25 см і шириною 1 мм.
Усі частини рослини смертельно отруйні.[1]
Квітне у кінці сухого сезону на початку дощів. Плоди достигають наступного сухого сезону.
Зростає від Сенегалу до Танзанії і на південь до Анголи.
З рослини виробляють строфантин, який застосовується в медицині як лікарський засіб, що відноситься до групи серцевих глікозидів (карденоліди). У традиційній медицині широко використовуються усі частини рослини окрім насіння, що містить найбільше отрути. При промисловому виробництві навпаки використовують насіння, оскільки там карденоліди найбільш чисті та концентровані.
Сік та насіння традиційно застосовується африканськими племенами як отрута для стріл. Для її виготовлення насіння розмелють на шматочки разом з іншими отруйними рослинами чи тваринами, а рідина випаровується, щоб отримати липку масу.
Вирощувався раніше африканськими племенами для отримання отрути та компонентів для традиційної медицини.
_(23817015943).jpg)
_(24443840385).jpg)
Strophanthus hispidus là một loài thực vật có hoa trong họ La bố ma. Loài này được DC. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1802.[1]
Bài viết liên quan đến phân họ La bố ma này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Strophanthus hispidus là một loài thực vật có hoa trong họ La bố ma. Loài này được DC. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1802.
Строфа́нт щети́нистый, или Строфа́нт волоси́стый (лат. Strophanthus hispidus) — тропическое растение; вид рода Строфант семейства Кутровые (Apocynaceae).
Строфант щетинистый — крупная древовидная лиана, реже кустарник или дерево, с длинными слегка вьющимися раскидистыми побегами.
Листья перекрёстно-супротивные, реже в мутовках по 3—4 штуки, эллиптические, с заострённой верхушкой, опушённые.
Цветки правильные. Чашечка глубокопятираздельная. Венчик воронковидный с пятилопастным отгибом. Лепестки с длинными, свисающими, лентообразными, перекрученными, оттянутыми концами, длиной 20—25 см и шириной 1 мм. В зеве цветка имеется 5 маленьких двузубчатых красных выроста. Окраска венчика снаружи белая, внутри жёлтая, часто с пятнами.
Плод состоит из двух сильно заострённых к верхушке стручкообразных, тёмно-коричневых или коричнево-фиолетовых продольно-бороздчатых листовок, диаметром 3—5 см и длиной 35—40 см, горизонтально расходящихся при созревании. Семена многочисленные, ланцетовидные, плоские, длиной 10—17 мм, тёмно-бурые, слегка опушённые, несущие на верхушке ость длиной 5—6 см, которая в верхней части имеет султанчик из перисторасположенных серебристо-белых волосков.
Растёт в Западной Африке от Сенегала до Анголы в густых тропических лесах.
В семенах строфанта щетинистого содержатся сердечные гликозиды, главные из которых К-строфантозид, цимарин — до 1,47 %, субаин (G-строфантин). Помимо этого, семена содержат холин, тригонеллин, сапонины, жирное масло до 30,5 %. Кора корней содержит сердечные гликозиды, холин и тригонеллин[1].
Используются семена, освобождённые от летучек и волосков. Из семян получают препараты строфанта (настойка строфанта, строфантин К), применяющиеся при декомпенсации сердечной деятельности при пороках сердца, острой сердечной недостаточности на почве нефрита, отёка лёгких, сердечной астмы, инфекционных заболеваний, хронической левожелудочковой недостаточности, декомпенсированном атеросклеротическом кардиосклерозе.
По данным The Plant List на 2010 год, в синонимику вида входят[2]:
Это заготовка статьи по ботанике. Вы можете помочь проекту, дополнив её. Строфа́нт щети́нистый, или Строфа́нт волоси́стый (лат. Strophanthus hispidus) — тропическое растение; вид рода Строфант семейства Кутровые (Apocynaceae).
箭毒羊角拗（学名：Strophanthus hispidus）是夹竹桃科羊角拗属的植物。分布在非洲以及中国大陆的云南、广东、广西等地，目前已由人工引种栽培。
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
