Scophthalmus maeoticus és un peix teleosti de la família dels escoftàlmids i de l'ordre dels pleuronectiformes.[1]
Pot arribar als 45 cm de llargària total.[2]
Es troba a les costes de la Mar Negra.[2]
Scophthalmus maeoticus és un peix teleosti de la família dels escoftàlmids i de l'ordre dels pleuronectiformes.
Der Schwarzmeer-Steinbutt (Scophthalmus maeoticus) ist ein asymmetrisch gebauter Plattfisch, dessen Augen auf seiner linken Körperflanke liegen.
Der Schwarzmeer-Steinbutt ist wie alle Steinbutte seitlich stark abgeflacht und besitzt eine längsovale Form. Dabei erreicht er eine Gesamtlänge von maximal 45 Zentimetern. Seine Augen liegen beide auf der linken Körperhälfte, während er im Regelfall mit der rechten Seite auf dem Gewässerboden liegt. Die Schnauze ist spitz zulaufend und das Maul oberständig.
Die Grundfärbung der Augenseite ist dunkelbraun bis schwarz. Die rechte Körperhälfte (Blindseite) ist dagegen hellgrau bis weiß und mit roten Flecken gesprenkelt. Auf beiden Körperseiten besitzt der Fisch knöcherne Auswüchse, die größer als das Auge sind. Die Rückenflosse setzt bereits vor den Augen am Kopf an.
Der Schwarzmeer-Steinbutt lebt ausschließlich im Schwarzen Meer und in an dieses angrenzenden Teilen des Mittelmeeres. Dabei lebt er wie alle Plattfische auf dem Meeresboden.
Der Artstatus des Schwarzmeer-Steinbutt ist bislang umstritten, sodass der Schwarzmeer-Steinbutt in der Literatur sowohl als eigene Art sowie als Unterart S. m. maeoticus dargestellt sein kann.
Der Schwarzmeer-Steinbutt ist ein beliebter und teurer Speisefisch in seiner Heimat. Er gilt als potentieller Kandidat für eine erfolgreiche Züchtung und Haltung in Aquakultur ähnlich dem Steinbutt.[1]
Der Schwarzmeer-Steinbutt (Scophthalmus maeoticus) ist ein asymmetrisch gebauter Plattfisch, dessen Augen auf seiner linken Körperflanke liegen.
Scophthalmus maeoticus (Black Sea turbot or kalkan) is a fish species in the family Scophthalmidae. It is widespread in the Black Sea.[1] It is sometimes treated as a subspecies of the turbot, Scophthalmus maximus, which is common in the Mediterranean Sea.[2] The taxonomic status of this species is under discussion. It is an important commercial species.
Scophthalmus maeoticus (Black Sea turbot or kalkan) is a fish species in the family Scophthalmidae. It is widespread in the Black Sea. It is sometimes treated as a subspecies of the turbot, Scophthalmus maximus, which is common in the Mediterranean Sea. The taxonomic status of this species is under discussion. It is an important commercial species.
Scophthalmus maeoticus es una especie de pez de la familia Scophthalmidae en el orden de los Pleuronectiformes.
Pueden alcanzar los 45 cm de longitud total.[1]
Se encuentra en las costas del Mar Negro.
Scophthalmus maeoticus es una especie de pez de la familia Scophthalmidae en el orden de los Pleuronectiformes.
Scophthalmus maeoticus Scophthalmus generoko animalia da. Arrainen barruko Scophthalmidae familian sailkatzen da.
Scophthalmus maeoticus Scophthalmus generoko animalia da. Arrainen barruko Scophthalmidae familian sailkatzen da.
Scophthalmus maeoticus ou Psetta maeotica est une espèce de poissons plats de la famille des Scophthalmidae.
O rodaballo do mar Negro, Scophthalmus maeoticus, é unha especie de peixe da familia dos escoftálmidos da orde dos pleuronectiformes.
Pode alcanzar os 45 cm de lonxitude total.[1]
Encóntrase unicamente nas costas do mar Negro.[1]
O rodaballo do mar Negro, Scophthalmus maeoticus, é unha especie de peixe da familia dos escoftálmidos da orde dos pleuronectiformes.
Scophthalmus maeoticus is een straalvinnige vissensoort uit de familie van de tarbotachtigen (Scophthalmidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1814 door Pallas.
Bronnen, noten en/of referentiesТіло високе, висота його становить 80% довжини (висота тіла майже дорівнює довжині або навіть більше), вкрито кістковими конічними шипами. Як і в інших риб ряду камбалоподібних, тіло складається з горизонтальних верхньої та нижньої частин (сторін). Очі риби перебувають на його лівій (верхньої) стороні. Нижня частина (права сторона) калкану білого кольору, очна сторона бура, з червонуватими плямами. Риба не має луски, що є її характерною ознакою. Також калкан має здатність до маскування, міняти забарвлення залежно від кольору дна. Щелепи озброєні рівними щетиноподібними зубами, розташованими у вигляді стрічок, зуби є також і на сошнику.
Є однією з найбільших камбал. Тіло калкана може досягати довжини 80-85 см і маси 12-15 кг. Самці менші за самиць. Може досягати віку 16 років.
Калкан водиться тільки в Чорному та Азовському морях, заходить у гирла Дніпра і Дністра. Віддає перевагу піщаним (черепашковим) і мулистим ґрунтам і заселяє їх до глибин 100 м у районах узбережжя західного Криму і Керченського передпроточчя. Популяція з Азовського моря розглядається як підвид — калкан азовський Scophthalmus maeotica torosa — має дрібніші розміри. Взимку і влітку тримається на глибині, навесні і восени переходить на мілководдя.
Зазвичай статевозрілими самці стають у віці 5-8 років, самки - 6-11 років. Розмножується калкан у відкритому морі на глибині 25-70 м, при температурі 8-12 ° C, з кінця березня-квітня до другої половини червня, місцями до кінця липня. Розпал нересту в травні. Виметивает від 2,5 до 13 млн ікринок. Калкан є самої плодовитого рибою Чорного моря. Висока кількість ікри здатне компенсувати її велику втрату від хижаків та несприятливих умов.
Ікринки - кулясті прозорі тільця діаметром 1,1-1,28 мм з маленькою жирової краплею діаметром 0,17-0,21 мм. Ікра калкана плавуча, в морській воді тримається ближче до поверхні і розноситься течіями так, що в 1 м ³ води іхтіологи знаходять від 1-2 до 8-10 ікринок. Ікринки розсіюються течіями на великому просторі, і якщо на якійсь ділянці прибережні води випробували природні або антропогенні забруднення, то не всі ікринки однієї особини гинуть. Основна частина ікринок поїдається всіма, хто харчується планктонними організмами. У результаті з 500 000 ікринок, викльовуються не більше 500 личинок. Протягом перших 3-4 діб життя у них зберігається жовтковий мішок.
У віці 4-5 діб у личинок формується рот, але в них ще слабкий зір і вони дуже повільно рухаються. У цей період, званий критичним, з 500 предличинок виживають 20-25. Решта гинуть від хижаків і голоду.
Через 15-20 днів після виклева з ікри, личинки перетворюються на мальків і осідають на дно. До осені виживають 5-6 молодих калканів, з довжиною тіла 6-7 см. Зимують на глибинах 20-30 м.
Калкан — хижа риба. Вона харчується дрібною рибою, дрібними ракоподібними, молюсками. Дорослий калкан харчується головним чином донною рибою і крабами: султанкою, хамсою, шпротом, ставридою, чорноморською пікшею, тюлькою, оселедцями, молодь — в основному ракоподібними.
Дорослий калкан поїдає до добу не менше 150 г риби[3].
Калкан чорноморський — цінна промислова риба, що має дуже смачне м'ясо. В Туреччини один кілограм калкана коштує близько 15 доларів[3].
У 60-ті роки XX століття видобуток калкана біля берегів Криму становив 2-3 тис. тон на рік. З середини 70-х років його запаси стали скорочуватися, і в 1986 році промисел цього виду риб був заборонений через майже повне зникнення в чорноморських водах СРСР. В теперішній час заборона не дотримується.
Калкана ловлять ставними тенетами і ярусами. За сучасними технологіями лову, на шляху міграції калкана виставляють сотні кілометрів сіток[3]. Сучасний некерований промисел серйозно підриває запаси цього виду риби, для якого шельфові води Україні є найсприятливішим середовищем для нересту та нагулу.
Scophthalmus maeoticus (Pallas, 1814)
СинонимыЧерноморский калкан, или азовский калкан, или азовский ромб[2] (лат. Scophthalmus maeoticus) — вид лучепёрых рыб семейства Scophthalmidae отряда камбалообразных. Если выделяют мелкую форму, обитающую в Азовском море, как подвид, то названия азовский калкан или азовский ромб относятся к нему. По мнению некоторых исследователей[3], название Scophthalmus maeoticus является синонимом Scophthalmus maximus, или тюрбо.
У черноморского калкана тело высокое, высота его составляет 80 % длины (высота тела почти равна длине или даже больше), покрыто костными коническими бугорками. Как и у других рыб отряда камбалообразных, тело калкана состоит из горизонтальных верхней и нижней частей (сторон). Глаза рыбы находятся на его левой (верхней) стороне. Нижняя часть (правая сторона) калкана белого цвета, глазная сторона буроватая, с красноватыми пятнами. Рыба не имеет чешуи, что является её характерным признаком. Также калкан обладает способностью для маскировки менять окраску в зависимости от цвета дна[4]. Челюсти вооружены ровными щетинообразными зубами, расположенными в виде лент, зубы есть также и на сошнике.
Является одной из самых крупных камбал. Тело калкана может достигать длины 90—115 см и веса 28—30 кг и возраста 16 лет. В районе Партенита (Медведь-Гора) в 1990-х годах была выловлена камбала-калкан весом 28,7 кг.
Калкан водится только в Чёрном, Азовском морях и прилегающей части Мраморного моря, заходит в устья Днепра и Днестра. Черноморский калкан предпочитает песчаные (ракушечные) и илистые грунты и заселяет их до глубин свыше 100 м в районах побережья западного Крыма и Керченского предпроливья. В Азовском море обитает более мелкий подвид — азовский калкан. Зимой и летом держится на глубине, весной и осенью переходит на мелководье.
Мальки появляются в придонном слое на глубинах 2—10 м в августе, где обитают два-три месяца. После этого молодь калкана отходит от берегов. Взрослые особи (4—7 лет) в начале весны концентрируются для нереста на глубинах 30—70 м, в июле-августе они смещаются в сторону больших глубин, а в октябре вновь подходят к берегу для нагула.
Летом довольно крупную молодь калкана визуально можно наблюдать на дне непосредственно в пляжной зоне Азовского и Чёрного морей.
Обычно половозрелыми самцы становятся в возрасте 5—8 лет, самки — 6—11 лет. Размножается калкан в открытом море на глубине 25—70 м, при температуре 8—12 °C, с конца марта-апреля до второй половины июня, местами до конца июля. Разгар нереста в мае. Вымётывает от 2,5 до 13 млн икринок[5]. Калкан является самой плодовитой рыбой Чёрного моря. Высокая плодовитость способна компенсировать потери икринок и личинок от хищников и неблагоприятных природных условий.
Икринки — шарообразные прозрачные тельца диаметром 1,1—1,28 мм с маленькой жировой каплей диаметром 0,17—0,21 мм[6]. Икра калкана плавучая, в морской воде держится ближе к поверхности. В 1 м³ воды ихтиологи находят от 1—2 до 8—10 икринок. Икринки рассеиваются течениями на большом пространстве так, что если на каком-то участке прибрежные воды оказались под воздействием неблагоприятных естественных или антропогенных факторов (например, загрязнений), то не все икринки одной особи погибают. Основная часть икринок поедается теми морскими организмами, которые питаются зоопланктоном. В результате из более чем 500 000 икринок выклёвывается не более 500 личинок. На протяжении первых 3—4 суток жизни у них сохраняется желточный мешок.
В возрасте 4—5 суток у личинок формируется рот, но у них ещё слабое зрение и они очень медленно двигаются. В этот период, называемый критическим[6], из 500 предличинок выживают 20—25. Остальные погибают от хищников и голода.
Через 15—20 дней после выклева из икры, личинки превращаются в мальков и оседают на дно. К осени выживают 5—6 молодых калканов, с длиной тела 6—7 см. Зимуют на глубинах 20—30 м.
Весной годовалый калкан возвращается в прибрежную зону. Его длина составляет около 10 см, а к осени достигнет 14—16 см. Основную пищу составляют донные рыбы, ракообразные, некоторые моллюски. В этом возрасте он практически не имеет врагов, кроме акулы-катрана.
Вторая зимовка проходит на глубинах 40—50 метров. К весне достигает длины тела 18—20 см, и снова возвращается в прибрежную зону.
В возрасте 4 лет достигает длины тела 30—35 см. В этом возрасте начинают нереститься некоторые особи. Зимует на глубинах до 110 метров.
Калкан — хищная рыба. Она питается мелкой рыбой, мелкими ракообразными, моллюсками. Взрослый калкан питается главным образом донной рыбой и крабами: султанкой, хамсой, шпротом, ставридой, черноморской пикшей, тюлькой, сельдью, молодь — в основном ракообразными.
Взрослый калкан поедает в сутки не менее 150 г рыбы[6].
Черноморский калкан — ценная промысловая рыба, имеющая очень вкусное мясо. В Турции один килограмм калкана стоит около 15 долларов[6].
В 60-е годы XX века добыча калкана у берегов Крыма составляла 2—3 тыс. тонн в год. С середины 70-х годов её запасы стали сокращаться, и в 1986 году промысел этого вида рыбы был запрещён по причине почти полного исчезновения в зоне СССР. В современное время запрет не соблюдается.
Калкана ловят ставными сетями и ярусами. Высыпают крупноячеистые донные сети поперёк миграционных путей калкана на нерест в марте-мае в северо-западном шельфе Чёрного моря. Это традиционный способ лова черноморского калкана. По современным технологиям лова, на пути миграции калкана высыпают сотни километров сеток[6]. Современный неуправляемый промысел серьёзно подрывает запасы этой ценнейшей рыбы Чёрного моря, для которой шельфовые воды России представляют собой наиболее благоприятную среду для нереста и нагула. В донные сети попадаются белуга, осётр, катран и дельфин-азовка.
Черноморский калкан, или азовский калкан, или азовский ромб (лат. Scophthalmus maeoticus) — вид лучепёрых рыб семейства Scophthalmidae отряда камбалообразных. Если выделяют мелкую форму, обитающую в Азовском море, как подвид, то названия азовский калкан или азовский ромб относятся к нему. По мнению некоторых исследователей, название Scophthalmus maeoticus является синонимом Scophthalmus maximus, или тюрбо.
黑海菱鮃為輻鰭魚綱鰈形目鰈亞目菱鮃科的其中一種,為溫帶海水魚,分布於歐洲黑海海域,體長可達45公分,棲息在底層水域,生活習性不明。