nomes no trilho de navegação
Thymallus és un gènere de peixos, l'únic de la subfamília Thymallinae de la família Salmonidae, amb espècies pròpies dóna aigua dolça. Es distribueixen per rius del nord d'Euràsia.
Thymallus és un gènere de peixos, l'únic de la subfamília Thymallinae de la família Salmonidae, amb espècies pròpies dóna aigua dolça. Es distribueixen per rius del nord d'Euràsia.
Lipan (Thymallus) je rod ryb, který byl dříve řazen do čeledi lipanovitých, v současnosti je tato skupina považována za podčeleď lososovitých. Lipani mají protáhlé tělo, které je ze stran mírně zploštělé, drobné šupiny a tukovou ploutvičku. Typickým znakem je velká hřbetní ploutev.
Tomáš Randák, vědec z Jihočeské univerzity, v červnu roku 2016 varoval, že lipan může nenávratně zmizet z českých řek, nebudou-li přijata ochranná opatření.[1]
Obrázky, zvuky či videa k tématu lipan ve Wikimedia Commons
Lipan (Thymallus) je rod ryb, který byl dříve řazen do čeledi lipanovitých, v současnosti je tato skupina považována za podčeleď lososovitých. Lipani mají protáhlé tělo, které je ze stran mírně zploštělé, drobné šupiny a tukovou ploutvičku. Typickým znakem je velká hřbetní ploutev.
Die Äschen (Thymallus – bezugnehmend auf den charakteristischen, thymianartigen Geruch) sind die einzige Gattung der Unterfamilie Thymallinae innerhalb der Lachsfische. Ihr Verbreitungsgebiet erstreckt sich über Europa, Sibirien, die Mongolei und Nordamerika. Die Süßwasserbewohner sind in kalten Seen und Flüssen zu Hause. Sie ernähren sich überwiegend von benthischen Wirbellosen, Insektenlarven und Anflugnahrung, insbesondere ältere Exemplare erbeuten auch kleine Fische.
Der spindelförmige Körper der Äschen ist mäßig gestreckt und seitlich leicht abgeflacht. Der verhältnismäßig kleine Kopf trägt eine kleine und meist leicht unterständige Mundspalte, die höchstens bis unter den Augenvorderrand reicht. Auffällig sind die nach vorn spitz zulaufenden Pupillen, die den Überlappungswinkel der beiden Gesichtsfelder und damit den Bereich des Binokularsehens vergrößern. Augenfälligstes und mit zunehmendem Alter stärker hervortretendes Merkmal ist die große, fahnenartige Rückenflosse. Wie fast alle Forellenfische tragen auch die Vertreter dieser Gattung eine Fettflosse. Die homocerke Schwanzflosse ist tief gegabelt, die Brustflossen setzen unmittelbar hinter dem Kiemendeckelrand an. Die Bauchflossen stehen im hinteren Rumpfbereich, ihr Ansatz ist hinter dem der Rückenflosse. Im Unterschied zu den anderen Mitgliedern ihrer Familie sind die den gesamten Rumpf und den Schwanzstiel bedeckenden Cycloidschuppen der Äschen verhältnismäßig groß.
Die Systematik der Äschen ist nicht vollständig geklärt und war in der Vergangenheit häufigen Änderungen unterworfen. FishBase benennt 14 Arten:[1]
Die Äschen (Thymallus – bezugnehmend auf den charakteristischen, thymianartigen Geruch) sind die einzige Gattung der Unterfamilie Thymallinae innerhalb der Lachsfische. Ihr Verbreitungsgebiet erstreckt sich über Europa, Sibirien, die Mongolei und Nordamerika. Die Süßwasserbewohner sind in kalten Seen und Flüssen zu Hause. Sie ernähren sich überwiegend von benthischen Wirbellosen, Insektenlarven und Anflugnahrung, insbesondere ältere Exemplare erbeuten auch kleine Fische.
Европа бәрҙеhе (лат. Thymallus thymallus, рус. Европейский хариус) — һөмбаш һымаҡтар отряды, һөмбаштар ғәиләһенә ҡараған төр.
Европанан Уралға тиклем таралған. Рәсәйҙә Аҡ һәм Балтик диңгеҙгеҙҙәре (Ҡырымдан, Кавказдан, Днепр бассейнынынан башҡа) тереклек итә. Башкортостанда Ағиҙел, Ҡариҙел, Урал йылғалары бассейнында киң таралған. Һаҡмар, Оло һәм Кесе Ҡыҙыл йылғаларында, Инйәр, Еҙем, Әй, Оло Ыҡ Нура, Тирлән, Нөгөш, Кесе Нөгөш,Миндәк, Уй, Йүрүҙән һәм башҡа бәләкәй йылғаларҙа осрай.
Бәрҙе — оҙонса, йомро, бейек һыртлы, етеҙ һәм көслө көмөш һымаҡ балыҡ. Тау йылғаларында һәм күлдәрендә йәшәй. Ите бик юғары сифатлы булып, ҡармаҡ һ.б. менән тотола. Ҙурлығы 30-50 сантиметрҙан артмай торған балыҡтар[1], һөмбаш балыҡтар төркөмөндәге балыҡ.
Бәрҙене башҡа балыҡтарҙан арҡаһындағы оҙон йөҙгөсө буйынса айырырға була. Был иң матур балыҡтарҙың береһе. Арҡаһы ҡара таптар менән ҡапланған һоро-йәшел төҫтә, көмөш тәңкәле. Ауырлығы 500 гр самаһы, һирәк осраҡта килограмдан арта.
Бәрҙе саф һәм Һалҡын һыулы, шәп ағымлы йылғаларҙы ярата. Шуға ла, улар өсөн шаршылар, тау шарлауыҡтары айырыуса уңай. Ҙур көтөү менән йәшәмәй.
Иң эре бәрҙеләр йылғаның ышығына, уға йығылған ағас тирәһенә йәки томбойоҡ араһына йәшенеүсән. Аҙыҡ мул булған ерҙе, ышыҡты, ағас араларын үҙ итә. Ҡояш ҡыҙҙыра башлау менән һалҡын урынға, ваҡ йылға тамаҡтарына йыйылалар.
Көҙгөһөн һыу өҫтөндә осоп йөрөгән себен-бөжәктәргә һикереүсән. Ҡышҡыһын ул бигүк хәрәкәтләнмәй.
Был балыҡтың күҙе бик үткер. Ярҙан, йә ағастан төшкән бөжәктәрҙе ҡарап, көтөп кенә тора.
Бәрҙе балыҡтары ер ҡорттары, һыу сәнескәге, ҡарышлауыҡ һәм башҡа төрлө шундай бөжәктәр менән туҡлана. Ярып ҡараған бәрҙеләрҙең ашҡаҙанында селәүсендәр, йәшел ләм һәм үҫемлектәр табыла. Йыл әйләнәһендә туҡлана. Шәп үҫә.
Бәрҙеләрҙең яратҡан урыны — шаршы һәм йылға тупһалары. Кис етеүгә улар йәшеренгән урындарынан сыға ла һыу өҫтөндә осоп йәки йөҙөп барыусы бөжәктәрҙе ауларға тотона. Эре бәрҙеләр ғәҙәттә өсәрләп-бишәрләп тәрәндәрәк, йәшерәктәре иһә кескәй төркөмдәргә ойошоп һыуҙың өҫтөндәрәк йөҙә.
Бәрҙе һыуҙар боҙҙан арыныу менән (йәғни апрель, май .айҙарында) ыуылдырығын сәсә. Был ваҡытта ул ваҡ балыҡтар менән дә туҡлана. .
Бәрҙе һыуҙар боҙҙан арыныу менән (йәғни апрель, май айҙарында), һыу температураһы 4° С-та уҡ ыуылдырығын сәсә.
Ҡомло, ҡырсынлы һайлыҡтарҙа инә балыҡ оялар эшләй.Үрсеме — 1-36 мең. Уртаса 10 мең тирәһе. Ыуылдырығы асыҡ һары төҫтә була. Диаметры — 3-4 мм.
Яралғы үҫеше 3-4 аҙна тирәһе дауам итә. Личинкалары ояла оҙаҡ тормай, таралышып бөтә.
Бәрҙенең ите йомшаҡ, ҡылсығы аҙ, шуға уға күпләп һүнар итәләр.
Бәрҙеле йылғалар кәмегәндән-кәмей, ҡайһы бер ҡушылдыҡтар бөтөнләй ҡороған һәм ҡороу өҫтөндә.
Бәрҙеләрҙе яһалма үрсетеү хәҙергә алып барылмай, ә йыртҡыстарса тотоуға юл ҡуйыла.
Башҡортостанда бәрҙе тотоу тыйылған. Сөнки, бәрҙе балығы беҙҙә һаҡлауға мохтаж.
Был балыҡ Башҡортостандың Ҡыҙыл китабына (категория —IV) һәм Рәсәй Ҡыҙыл китабына (категория —II) индерелгән.
Европа бәрҙеhе (лат. Thymallus thymallus, рус. Европейский хариус) — һөмбаш һымаҡтар отряды, һөмбаштар ғәиләһенә ҡараған төр.
Кыны (латин кылын Thymallus) – чылкыт шуръёсын гинэ улӥсь бадӟым чорыг.
Хадаран (Thymallus) – мяхаша загаhан. Байгалай зүүн тээhээ тэрээндэ шудхадаг голнууд соо дайралдадаг. Зэдэ, Хёлго, Сүхэ голнуудаар түрьhэлдэг. Утань 48 см, шэгнүүрынь 1-2 кг хүрэдэг. Жэжэ загаhадаар, бусад амита бодосуудаар хооллодог.
Thymallus or graylings is a genus of freshwater salmonid ray-finned fish (family Salmonidae) and the only genus within the subfamily Thymallinae. Although all Thymallus species can be generically called graylings, without specific qualification the term "grayling" typically refers to the type species Thymallus thymallus, the European grayling.
The name of the genus Thymallus first given to grayling (T. thymallus) described in the 1758 edition of Systema Naturae by Swedish zoologist Carl Linnaeus originates from the faint smell of the herb thyme, which emanates from the flesh. Thymallus derives from the Greek θύμαλλος, "thyme smell".[2]
According to FishBase, 14 species are placed in this genus.[3] However, views differ on their taxonomic rank.
Modern reviews[4][5] and the Catalog of Fishes[6] also list additional species including Thymallus nikolskyi Kaschenko, 1899, Thymallus baicalolenensis Matveyev et al., 2005 and Thymallus ligericus Persat et al, 2019. An old controversy exists over the status of Baikal black vs white graylings, T. baicalensis and T. brevipinnis. Modern research supports the view that they are not separate taxa, but alternative ecological forms of T. baicalensis.[7]
The fishes of this genus are native to the northern parts of the Palearctic and Nearctic realms, ranging from the United Kingdom and northern Europe across Eurasia to Siberia, as well as northern North America. T. thymallus, the grayling, is widespread in Europe, and T. arcticus, the Arctic grayling, is widespread throughout Eurasia east of the Ural Mountains and in the Nearctic. The other species have more localized ranges in northern Asia.
Thymallus species are distinguished from other members of the salmonid family by their larger scales, their small mouths with teeth on the maxillary bone, and most striking of all, their showy, sail-like dorsal fins. This fin is longer in males and highly colourful, with spots of red, orange, purple or green. The body is also colourful; the dorsal surface is a dark purplish to bluish black or gray, grading to dark blue or silver gray on the flanks and gray or white on the belly. The body is further decorated with a smattering of small dark spots; these are much more numerous in juveniles.
The longest of the graylings is the Arctic grayling, T. arcticus, at a maximum length of 76 cm (30 in) and a maximum weight of 3.8 kg (8.4 lb). T. thymallus, while somewhat shorter - 60 cm (24 in) - may weigh significantly more, 6.7 kg (15 lb). The fishes of this genus may live for 18 years or more.
These fishes require cool, well-oxygenated water, preferably with a swift current; they are found in large, sandy- or gravel-bottomed rivers and lakes, but T. thymallus may occasionally be found in brackish conditions. Generally omnivorous, they feed primarily on crustaceans, insects, and zooplankton.
The grayling species, typically for salmonids, spawn in rivers and do not guard their brood, although they do conceal their eggs in silt. The spawning behavior of the Arctic grayling may be typical for the genus Thymallus.
As they are highly sensitive to changes in water quality, Thymallus fishes may be considered indicator species; T. arcticus has largely disappeared from the Great Lakes Basin.
Due to their agreeable taste and attractive form, the grayling species are valued as food and game fishes, and they are occasionally seen in public aquaria. The most economically important of these fishes, for which fisheries and aquaculture operations exist, are the grayling (T. thymallus) and the Arctic grayling (T. arcticus).
Thymallus or graylings is a genus of freshwater salmonid ray-finned fish (family Salmonidae) and the only genus within the subfamily Thymallinae. Although all Thymallus species can be generically called graylings, without specific qualification the term "grayling" typically refers to the type species Thymallus thymallus, the European grayling.
Timalo[1] estas fiŝo el la genro Thymallus de la ordo de salmonoformaj fiŝoj, familio de salmonedoj, kiuj vivas en nesala akvo, kun longa, alta dorsa naĝilo kaj grandaj skvamoj. Tiu genro estas la nura de la subfamilio Timalenoj, nome Thymallinae. La tipa specio estas Thymallus thymallus.
La timaloj estas distingitaj el aliaj membroj de la salmoneda familio pro siaj pli grandaj skvamoj, siaj malgrandaj buŝoj kun dentoj en la makzela osto, kaj plej rimarkinde, pro siaj altiraj, velformaj dorsaj naĝiloj. Tiu naĝilo estas pli longa en maskloj kaj tre koloraj, kun ruĝaj, oranĝaj, purpuraj aŭ verdaj makuletoj. Ankaŭ la korpo estas kolora; la dorsa surfaco estas malhelpurpureca al bluecnigraj aŭ grizaj, grade al malhelblua aŭ arĝentogrizaj flanke kaj grizaj aŭ blankaj ventre. La korpo estas krome ornama per svagaj malgrandaj malhelaj punktoj; tiuj estas multe pli nombraj en junuloj.
Timalo estas fiŝo el la genro Thymallus de la ordo de salmonoformaj fiŝoj, familio de salmonedoj, kiuj vivas en nesala akvo, kun longa, alta dorsa naĝilo kaj grandaj skvamoj. Tiu genro estas la nura de la subfamilio Timalenoj, nome Thymallinae. La tipa specio estas Thymallus thymallus.
La timaloj estas distingitaj el aliaj membroj de la salmoneda familio pro siaj pli grandaj skvamoj, siaj malgrandaj buŝoj kun dentoj en la makzela osto, kaj plej rimarkinde, pro siaj altiraj, velformaj dorsaj naĝiloj. Tiu naĝilo estas pli longa en maskloj kaj tre koloraj, kun ruĝaj, oranĝaj, purpuraj aŭ verdaj makuletoj. Ankaŭ la korpo estas kolora; la dorsa surfaco estas malhelpurpureca al bluecnigraj aŭ grizaj, grade al malhelblua aŭ arĝentogrizaj flanke kaj grizaj aŭ blankaj ventre. La korpo estas krome ornama per svagaj malgrandaj malhelaj punktoj; tiuj estas multe pli nombraj en junuloj.
Los tímalos son el género Thymallus, el único de la subfamilia Thymallinae, con especies propias de agua dulce. El nombre del género deriva del griego θύμαλλος , que es el nombre que tenía este pez. Se distribuyen por ríos del norte de Eurasia.[1]
Estos peces son nativos de la parte norte de la ecozona Neártica y Paleártica, tanto en el norte de Europa (desde Gran Bretaña hasta Siberia) como en el norte de Norteamérica.
Las especies de Thymallus se distinguen de otras especies de la familia salmónidos por sus grandes escamas, su pequeña boca con dientes y, lo más notable, por su ostentosa aleta dorsal en forma de vela. Esta en el macho es larga y colorida, con manchas rojas, naranjas, púrpuras o verdes. El cuerpo también tiene un gran colorido, la superficie dorsal es desde un tono morado oscuro hasta un azul oscuro o gris, con una graduación de azul oscuro a gris en los laterales y de gris a blanco en el vientre. El cuerpo está ligeramente decorado con pequeñas manchas oscuras, siendo mucho más numerosas en los juveniles.
Son muy sensibles a los cambios en la calidad del agua, por lo que se pueden considerar unos buenos bioindicadores de la calidad de esta. Son peces que requieren frío, agua bien oxigenada y fuertes corrientes. Desovan en los ríos y esconden sus huevos en el sedimento.
Debido a su agradable sabor y atractiva forma, son especies que están muy apreciadas tanto comercialmente como para la pesca.
La especie más típica de este género es el tímalo común o Thymallus thymallus (Linnaeus, 1758), característico de casi toda Europa.
Se consideran las siguientes especies válidas:[2]
El catálogo de los peces también enumera la especie Thymallus baikalolenensis, pero reconoce T. yaluensis sólo como una subespecie.[3]
Los tímalos son el género Thymallus, el único de la subfamilia Thymallinae, con especies propias de agua dulce. El nombre del género deriva del griego θύμαλλος , que es el nombre que tenía este pez. Se distribuyen por ríos del norte de Eurasia.
Estos peces son nativos de la parte norte de la ecozona Neártica y Paleártica, tanto en el norte de Europa (desde Gran Bretaña hasta Siberia) como en el norte de Norteamérica.
Las especies de Thymallus se distinguen de otras especies de la familia salmónidos por sus grandes escamas, su pequeña boca con dientes y, lo más notable, por su ostentosa aleta dorsal en forma de vela. Esta en el macho es larga y colorida, con manchas rojas, naranjas, púrpuras o verdes. El cuerpo también tiene un gran colorido, la superficie dorsal es desde un tono morado oscuro hasta un azul oscuro o gris, con una graduación de azul oscuro a gris en los laterales y de gris a blanco en el vientre. El cuerpo está ligeramente decorado con pequeñas manchas oscuras, siendo mucho más numerosas en los juveniles.
Son muy sensibles a los cambios en la calidad del agua, por lo que se pueden considerar unos buenos bioindicadores de la calidad de esta. Son peces que requieren frío, agua bien oxigenada y fuertes corrientes. Desovan en los ríos y esconden sus huevos en el sedimento.
Debido a su agradable sabor y atractiva forma, son especies que están muy apreciadas tanto comercialmente como para la pesca.
La especie más típica de este género es el tímalo común o Thymallus thymallus (Linnaeus, 1758), característico de casi toda Europa.
Thymallus Salmonidae familiako genero bat da, Thymallinae azpifamilia monotipikoa osatzen duen bakarra dena. Ur gezakoak dira, Paleartiko eta Neartiko eremu ekologikoetan bizi dena.
Catalog of Fishesen arabera, Thymallus baikalolenensis (Matveyev, Samusenok, Pronin & Telpukhovsky, 2005) espeziea ere barnean ditu. Gainera, T. flavomaculatus onartzen du baina ez du T. yaluensis espezie ezberdintzat jotzen.[1]
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Thymallus Salmonidae familiako genero bat da, Thymallinae azpifamilia monotipikoa osatzen duen bakarra dena. Ur gezakoak dira, Paleartiko eta Neartiko eremu ekologikoetan bizi dena.
Thymallus est un genre de poissons de la famille des Salmonidae appelés ombres.
C'est le seul genre de la sous-famille des Thymallinae.
Selon FishBase (29 janv. 2016)[2] :
Selon NCBI (29 janv. 2016)[3] :
Les poissons de ce genre sont natifs du nord des écozones paléarctique et néarctique, depuis le Royaume-Uni et le nord de l’Europe jusqu’à la Sibérie et le nord de l’Amérique du Nord. L’ombre commun (T. thymallus) est commun en Europe, et l’ombre Arctique (T. arcticus) est présent à travers l'Eurasie à l'est de Oural et dans la zone Néarctique. Les autres espèces sont confinées à certaines régions de l'Asie septentrionale.
Thymallus est un genre de poissons de la famille des Salmonidae appelés ombres.
C'est le seul genre de la sous-famille des Thymallinae.
A dos timalinos (Thymallinae) é unha subfamilia de peixes osteíctios da familia dos salmónidos, que inclúe un só xénero, Thymallus, cunhas poucas especies.[2]
Os tímalos distínguense dos outros membros da familia dos salmónidos polas súas escamas máis grandes, as súas bocas pequenas con dentes no maxilar.
Porén, o máis característico destes peixes son as súas rechamangueiras velas (aletas dorsais).
Esta aleta é máis longa nos machos, e moi colorida, con manchas vermellas, alaranxadas, moradas ou verdes.
O corpo tamén é colorido; a cara dorsal é dun púrpura escura a negra azulada ou gris; os flancos son de cor azul escura ou gris prateada, e o ventre é abrancazado.
Ademais, o corpo está decorado cunha presa de pequenas manchas escuras, que son máis numerosas nos individuos xuvenís.
O maior dos tímalos é o ártico, T. arcticus, que pode alcanzar unha lonxitude máxima de 76 cm e un peso máximo de 3,8 kg. O tímalo común, T. thymallus, é algo máis pequeno, de até 60 cm, pero pode pesar moito máis, até os 6,7 kg.
As especies deste xénero son orixinarias das partes máis norteñas das rexións paleártica e neártica, estendéndose desde o Reino Unido e o norte de Europa en Eurasia até Siberia, así como polo norte de Norteamérica.
Thymallus thymallus está moi estendida en Europa, e T. arcticus preséntase xeralizadamente en toda a Eurasia ao leste dos montes Urais e no Neártico.
As outras especies localízanse no norte de Asia (excepto para o posibelmente taxon invalidado e de distribución disxunta T. yaluensis).
Estes peixes requiren augas frías e ben oxixenadas, preferibelmente con correntes rápidas; encóntranse en ríos e lagos en fondos de area ou grava, pero T. thymallus ocasionalmente pode encontrarse en augas salobres.
Como son moi sensíbeis aos cambios na calidade da auga, os tímalos poden considerarse especies indicadoras. T. arcticus arcticus desapareceu en gran parte da conca dos Grandes Lagos.
Os tímalos son omnívoros depredadores, alimentándose principalmente de crustáceos, insectos e zooplancto.
Para reproducírense, desovan nos ríos e non protexen ás súas crías, aínda que ocultan os ovos no limo.
Os peixes deste xénero poden vivir até os 18 anos ou máis.
A especie tipo do xénero (e da subfamilia) foi descrita por primeira vez en 1758 por Linneo na 10ª edición do seu Systema Naturae baixo o nome de Salmo thymallus.[3]
Linneo tirou o epíteto thymallus do grego antigo θύμαλλος, thýmallos "olor de tomiño", debido ao tenue olor a tomiño, que emana da carne deste peixe.[4]
En 1790, Linck funda o novo xénero Thymallus,[5] ao que posteriormente se adscribiría o Salmo thymallus de Linneo,[3] que agora se considera como sinónimo de Thymallus thymallus.
Como en todos os salmónidos a taxonomía das especies de cada xénero é moi controvertida.
De acordo con FishBase, o xénero conta con 13 especies diferentes:[6]
O Catalog of Fishes da Academia de Ciencias de California tamén inclúe a especie Thymallus baikalolenensis Matveyev, Samusenok, Pronin & Telpukhovsky, 2005. E recoñece a T. flavomaculatus como unha especie plena, pero non acepta a T. yaluensis como taxon independente.[7]
Pola súa parte o World Register of Marine Species só recoñece estas cinco especies:[2]
Nota: Para outras clasificacións véxanse as bases de datos indicadas nas ligazóns externas.
Debido ao agradábel sabor da súa carne, e á súa atractiva forma, as especies de tímalos son valoradas como alimento e como obxecto da pesca deportiva e, ocasionalmente, móstranse en acuarios públicos.
As especies economicamente máis importantes, tanto para a pesca como para a acuicultura, son o tímalo común (T. thymallus) e o ártico (T. arcticus).
A dos timalinos (Thymallinae) é unha subfamilia de peixes osteíctios da familia dos salmónidos, que inclúe un só xénero, Thymallus, cunhas poucas especies.
Thymallinae è una sottofamiglia di 14 pesci d'acqua dolce, classificati tutti nel genere Thymallus e appartenenti alla famiglia Salmonidi.
Thymallinae è una sottofamiglia di 14 pesci d'acqua dolce, classificati tutti nel genere Thymallus e appartenenti alla famiglia Salmonidi.
De vlagzalmen zijn een geslacht uit de onderfamilie Thymallinae van de Salmonidae (Zalmen). Deze onderfamilie wordt ook wel als een familie, de Thymallidae beschouwd. Het is een geslacht met 10 tot 20 soorten, verspreid over Noord-Europa en vooral over Noord-Azië. Dit geslacht verschilt van de andere zalmen met onder andere de opvallend grote rugvin[1]. Over de taxonomie is geen consensus, het aantal soorten en/of ondersoorten dat door diverse auteurs (en in databases) wordt genoemd, verschilt sterk. De lijst hieronder is ontleend aan FishBase.[2]
De vlagzalmen zijn een geslacht uit de onderfamilie Thymallinae van de Salmonidae (Zalmen). Deze onderfamilie wordt ook wel als een familie, de Thymallidae beschouwd. Het is een geslacht met 10 tot 20 soorten, verspreid over Noord-Europa en vooral over Noord-Azië. Dit geslacht verschilt van de andere zalmen met onder andere de opvallend grote rugvin. Over de taxonomie is geen consensus, het aantal soorten en/of ondersoorten dat door diverse auteurs (en in databases) wordt genoemd, verschilt sterk. De lijst hieronder is ontleend aan FishBase.
Thymallus (harrslekten) er en slekt i laksefamilien (Salmonidae) og sorterer i underfamilien Thymallinae (harrer).
Antallet arter er i henhold til Eschmeyer og Fong (2016)[1] og FishBase. Alle norske navn er nødvendigvis ikke offisielle, men i bruk.
Thymallus (harrslekten) er en slekt i laksefamilien (Salmonidae) og sorterer i underfamilien Thymallinae (harrer).
Multimedia w Wikimedia Commons Thymallus – rodzaj ryb łososiokształtnych zaliczany do lipieniowatych (Thymallinae syn. Thymallidae).
Szybko płynące, zwykle podgórskie rzeki, rzadziej w czystych i chłodnych jeziorach (kraina lipienia) umiarkowanej strefy półkuli północnej – Europy, północnej Azji i Ameryki Północnej. W polskich wodach występuje lipień pospolity (Thymallus thymallus).
Gatunki zaliczane do tego rodzaju[2]:
Gatunkiem typowym jest Salmo thymallus (Th. thymallus).
Thymallus – rodzaj ryb łososiokształtnych zaliczany do lipieniowatych (Thymallinae syn. Thymallidae).
Thymallus sau lipanii este un gen de pești teleosteeni dulcicoli din familia salmonide (Salmonidae), fiind singurul gen din subfamilia timaline (Thymallinae), răspândiți în regiunea holarctică (afară de vestul Americii de Nord) și în bazinul Amurului.
Sunt pești de dimensiuni medii, cu corp alungit, în secțiune oval, comprimat lateral și cap relativ mic, conic. Au corpul acoperit cu solzi mijlocii (70-110 pe linia laterală). Gura mică, transversă. Dinții sunt slab dezvoltați, dispuși pe premaxilar, maxilar, dentar, prevomer, palatine, limba de obicei fără dinți.
Înotătoarea dorsală lungă și înaltă cu 18-25 radii (IV-XII radii simple și 10-17 radii divizate). La masculii maturi înotătoarea dorsală este prelungită și înălțată (în special în partea posterioară). Înotătoarea anală cu 10—16 radii (II-IV radii simple + 7-12 radii divizate). Ultima radie a analei este prelungită, adesea osificată. Înotătoarea caudală adânc excavată. Au o înotătoare adipoase, fără raze aparente, așezata înapoia celei dorsale. Apendicele pilorice în număr de 11-30.
Osul maxilar nu ajunge până la verticala posterioară a ochiului. Oasele postorbitare acoperă întreg spațiul dintre marginea posterioară a orbitei și preopercular. De fiecare parte câte 2 supraorbitare și 3 tabulare. Parietalele în contact, despărțind frontalele de occipitalul superior. Bazisfenoidul este prezent, dar ortosfenoidul lipsește. Ectoetmoidele sunt osificate.
Trăiesc în râuri repezi și pâraie cu apă limpede, rece, bine oxigenată și cu fundul pietros sau nisipos. Sunt tipice în cursul mijlociu și inferior al râurilor de munte, dar în zonele mai nordice sunt de asemenea prezente în lacurile și râurile din câmpii. În Euroasia sunt răspândiți în regiunile arctice și temperate din emisfera nordică, de la Insulele Britanice și Franța până în bazinul râului Amur. Se reproduc primăvara.
Speciile diferă prin proporțiile corpului, dispoziția oaselor gurii, numărul de radii, solzi, spini branhiali, radii branhiostegale etc.
Sunt descrise 13 specii.[1]
În România și Republica Moldova trăiește o singură specie - lipanul (Thymallus thymallus)
Thymallus sau lipanii este un gen de pești teleosteeni dulcicoli din familia salmonide (Salmonidae), fiind singurul gen din subfamilia timaline (Thymallinae), răspândiți în regiunea holarctică (afară de vestul Americii de Nord) și în bazinul Amurului.
Lipani (znanstveno ime Thymallinae), ki vsebuje en sam rod Thymallus, je poddružina rib kostnic, ki avtohtono poseljuje vode zmernega in severnega pasu Evrope, Azije in Severne Amerike. Je ozko sorodna z lososi. Živijo le v čistih, hitro tekočih, s kisikom bogatih vodotokih, kjer je temperatura vode nizka. Po tej ribji družini se imenuje tudi lipanski vodni pas, ki se začne takoj po postrvjem pasu.
Podobno kot za postrvi, je za njih značilna tolsta plavut, ki se nahaja med hrbtno in repno plavutjo. Od postrvi pa se ločijo po visoki hrbtni plavuti, majhnih, podstojnih ustih ter velikih, v ravne vrste poravnanih luskah. Lipani gospodarsko niso tako zanimivi kot postrvi, zato jih po svetu ne gojijo tako množično. Zaskrbljujoč je le upad lipanske populacije zaradi onesnaženosti, ki to družino še posebej hitro prizadane.
Lipani (znanstveno ime Thymallinae), ki vsebuje en sam rod Thymallus, je poddružina rib kostnic, ki avtohtono poseljuje vode zmernega in severnega pasu Evrope, Azije in Severne Amerike. Je ozko sorodna z lososi. Živijo le v čistih, hitro tekočih, s kisikom bogatih vodotokih, kjer je temperatura vode nizka. Po tej ribji družini se imenuje tudi lipanski vodni pas, ki se začne takoj po postrvjem pasu.
Podobno kot za postrvi, je za njih značilna tolsta plavut, ki se nahaja med hrbtno in repno plavutjo. Od postrvi pa se ločijo po visoki hrbtni plavuti, majhnih, podstojnih ustih ter velikih, v ravne vrste poravnanih luskah. Lipani gospodarsko niso tako zanimivi kot postrvi, zato jih po svetu ne gojijo tako množično. Zaskrbljujoč je le upad lipanske populacije zaradi onesnaženosti, ki to družino še posebej hitro prizadane.
Риба має однотонну темно-сіру спину, з боків тіла деяких видів розкидані чорні цятки різної форми.
У сибірського, байкальського, амурського, Нижньоамурського і жовтопятнистого харіусів над черевними плавниками є відносно велика червонувата пляма. На черевних плавниках є косі червоно-бурі смуги, що відблискують фіолетовим відтінком. Хвостовий і анальний плавники дорослих риб червоно-бордові. Задня частина спинного плавника самців вище передньої. У самок ця частина плавника менше або такої ж висоти. На ньому добре помітні кілька горизонтальних рядів плям червонуватого кольору, від округлих до довгих у вигляді вертикальних смуг бірюзового або фіолетового відтінків. Найбільш великі особини (до 5-6 кг) спостерігаються у монгольського і європейського харіусів. У високогірних озерах Сибіру також відомі карликові форми, які протягом усього життя зберігають малькове забарвлення у вигляді темних поперечних смуг з обох боків тіла.
Харіус живе в річках гірського типу з чистою і холодною водою, а також оліготрофних озерах, на висотах до 2000–2300 м над рівнем моря. Їжею слугують організми зообентосу: личинки волохокрильців, веснянок, одноденок, хірономід, їх імаго, а в теплу пору року різноманітні повітряні комахи. Деякі види харіусів можуть споживати інших риб, а дуже великі особини навіть дрібних гризунів.
Харіус ловиться переважно на мушку, на поплавкову снасть з наживкою (як правило на хробаків). Відома також риболовля харіуса спінінгом на блешню.
Згідно із FishBase містить 13 видів:[1]
살기속(Thymallus, graylings)은 연어과에 속하는 민물고기의 속이다. 모식종은 참살기(Thymallus thymallus)이다.
2012년 크레테-라프레니어(Crête-Lafrenière) 등과 2013년 셰드코(Shedko) 등의 연구에 의한 계통 분류는 다음과 같다.[1][2]
연어과 연어아과곤들매기속+Salvethymus
Parahucho
살기아과 백송어아과Stenodus
Prosopium
.png)
