nomes no trilho de navegação
El cranc verd, Carcinus mediterraneus, sinònim: Carcinus aestuarii és un cranc comestible que és molt freqüent al Mediterrani. És un cranc de mida grossa (63 mm de llargada i 80 cm d'amplada) amb el cos més o menys hexagonal. Color variable, la part superior normalment és de color verd fosc en els adults mentre la de sota és vermella o groga. És carnívor.
És una espècie litoral, es troba arreu del Mediterrani i a l'Atlàntic al voltant de les illes Canàries. Resisteix més que altres crancs la contaminació.
El cranc verd, Carcinus mediterraneus, sinònim: Carcinus aestuarii és un cranc comestible que és molt freqüent al Mediterrani. És un cranc de mida grossa (63 mm de llargada i 80 cm d'amplada) amb el cos més o menys hexagonal. Color variable, la part superior normalment és de color verd fosc en els adults mentre la de sota és vermella o groga. És carnívor.
Carcinus aestuarii, also known as the Mediterranean green crab is a littoral crab, native to the Mediterranean Sea.
Carcinus aestuarii bears some similarities to Carcinus maenas and was sometimes considered to be a subspecies thereof, rather than a species in its own right, but a molecular biological study using the COI gene found the difference between the two taxa to be substantial, supporting their status as separate species.[2] The two taxa can be visually distinguished by the front of the carapace, between the eyes, which is short and toothed in C. aestuarii but longer and smoother in C. maenas. Also, the gonopods of C. aestuarii are straight and parallel, whereas those of C. maenas are curved.[3]
It is found in the Atlantic Ocean around the Canary Islands, all along the coasts of the Mediterranean and the Black and the Azov Seas including the Suez Canal.[4]
Whereas C. maenas has invaded many shorelines throughout the world, C. aestuarii has only been implicated in one invasion; the coastline of Japan has been invaded by either C. aestuarii or a hybrid of C. aestuarii and C. maenas.[5]
C. aestuarii is an omnivorous predator of small bivalves with soft shells, small crustaceans, annelids as well as being a scavenger of dead aquatic animals. Algae is also part of the diet. Eating habits can change throughout its lifespan and seasonally in relation with available food in its habitat.[6][7]
Carcinus aestuarii, also known as the Mediterranean green crab is a littoral crab, native to the Mediterranean Sea.
Carcinus aestuarii bears some similarities to Carcinus maenas and was sometimes considered to be a subspecies thereof, rather than a species in its own right, but a molecular biological study using the COI gene found the difference between the two taxa to be substantial, supporting their status as separate species. The two taxa can be visually distinguished by the front of the carapace, between the eyes, which is short and toothed in C. aestuarii but longer and smoother in C. maenas. Also, the gonopods of C. aestuarii are straight and parallel, whereas those of C. maenas are curved.
El cangrejo mediterráneo común o cangrejo verde mediterráneo (Carcinus aestuarii) es una especie de crustáceo decápodo de litoral nativo del Mediterráneo. Es similar a Carcinus maenas por lo que a veces se lo ha considerado una subespecie de este último, pero análisis de ADN que compararon el genoma de la citocromo c oxidasa revelaron diferencias sustanciales entre ambos, apoyando su estatus de especies separadas.[2] Ambas especies pueden diferenciarse visualmente por la parte frontal de su caparazón que se encuentra entre los ojos, que es más corta y aserrada en C. maenas y más larga y lisa en C. aestuarii. Además los gonopodios de C. aestuarii son rectos y paralelos, mientras que los de C. maenas son curvos.[3]
A diferencia de C. maenas que ha invadido muchas costas por todo el mundo, C. aestuarii solo se ha visto implicado en una invasión, la costa japonesa fue invadida por especímenes de C. aestuarii o híbridos de C. aestuarii y C. maenas.[4]
Datos: Q2336979
Multimedia:
Especies: Carcinus aestuarii
El cangrejo mediterráneo común o cangrejo verde mediterráneo (Carcinus aestuarii) es una especie de crustáceo decápodo de litoral nativo del Mediterráneo. Es similar a Carcinus maenas por lo que a veces se lo ha considerado una subespecie de este último, pero análisis de ADN que compararon el genoma de la citocromo c oxidasa revelaron diferencias sustanciales entre ambos, apoyando su estatus de especies separadas. Ambas especies pueden diferenciarse visualmente por la parte frontal de su caparazón que se encuentra entre los ojos, que es más corta y aserrada en C. maenas y más larga y lisa en C. aestuarii. Además los gonopodios de C. aestuarii son rectos y paralelos, mientras que los de C. maenas son curvos.
A diferencia de C. maenas que ha invadido muchas costas por todo el mundo, C. aestuarii solo se ha visto implicado en una invasión, la costa japonesa fue invadida por especímenes de C. aestuarii o híbridos de C. aestuarii y C. maenas.
Carcinus aestuarii est un crabe de littoral originaire de la mer Méditerranée. Il est très similaire à l'espèce Carcinus maenas (et parfois considéré comme une variété de C. maenas plutôt qu'une espèce à part entière). Les deux taxons peuvent être distingués par la partie avant de leur carapace, entre leurs yeux, qui est courte et crènelée pour C. maenas alors qu'elle est plus longue et plus lisse chez C. aestuarii. De plus, les gonopodes de C. aestuarii sont droits et parallèles, alors que ceux de C. maenas sont courbés[1].
Une étude biologique moléculaire utilisant le gène Cytochrome c oxydase a permis de vérifier que la différence entre les deux taxons était significative, confirmant ainsi leurs statuts spécifiques[2].
Alors que C. maenas a envahi un grand nombre de côtes à travers le monde, C. aestuarii n'a été impliqué que dans une invasion : en effet les côtes du Japon ont été envahies, soit directement par C. aestuarii, soit par un hybride de C. aestuarii et C. maenas[3].
Carcinus aestuarii est un crabe de littoral originaire de la mer Méditerranée. Il est très similaire à l'espèce Carcinus maenas (et parfois considéré comme une variété de C. maenas plutôt qu'une espèce à part entière). Les deux taxons peuvent être distingués par la partie avant de leur carapace, entre leurs yeux, qui est courte et crènelée pour C. maenas alors qu'elle est plus longue et plus lisse chez C. aestuarii. De plus, les gonopodes de C. aestuarii sont droits et parallèles, alors que ceux de C. maenas sont courbés.
Une étude biologique moléculaire utilisant le gène Cytochrome c oxydase a permis de vérifier que la différence entre les deux taxons était significative, confirmant ainsi leurs statuts spécifiques.
Alors que C. maenas a envahi un grand nombre de côtes à travers le monde, C. aestuarii n'a été impliqué que dans une invasion : en effet les côtes du Japon ont été envahies, soit directement par C. aestuarii, soit par un hybride de C. aestuarii et C. maenas.
O cangrexo do Mediterráneo,[3] Carcinus aestuarii Nardo, 1847, é unha especie de crustáceo decápodo é unha especie de crustáceo decápodo braquiúro da familia dos portúnidos, propio do litoral Mediterráneo.
A especie foi descrita en 1847 polo médico e naturalista italiano Giovanni Domenico Nardo.[2], como subespecie de Carcinus maenas: Carcinus maenas aestuarii.
Ao longo do tempo foi coñecida polos segunteds sinónimos:
Trátase dunha especie moi similar a Carcinus maenas (o cangrexo común) polo que algúns autores considerárono como unha subespecie deste.
Pero análises de ADN que compararon o xenoma da citocromo c oxidase revelaron diferenzas substanciais entre ambas as especies, apoiando o seu status de especies separadas.[4]
Ambas as especies poden diferenciarse visualmente pola parte frontal do caparazón que se encontra entre os ollos, que é máis curta e aserrada en C. maenas e máis longa e lisa en C. aestuarii.[5]
Ademais, os gonopodios de C. aestuarii son rectos e paralelos, mentres que os de C. maenas son curvos, en forma de gancho.[5]
A diferenza de C. maenas, que invadiu muoitas costas por todo o mundo, C. aestuarii sóo se viu implicado nunha invasión: a costa xaponesa foi invadida por espécimes de C. aestuarii ou, talvez, híbridos de C. aestuarii e C. maenas.[6]
O cangrexo do Mediterráneo, Carcinus aestuarii Nardo, 1847, é unha especie de crustáceo decápodo é unha especie de crustáceo decápodo braquiúro da familia dos portúnidos, propio do litoral Mediterráneo.
Il granchio da moleca[1] (Carcinus aestuarii Nardo, 1847) o conosciuto anche come granchio comune[2] o granchio carcino[3] è un crostaceo decapode appartenente alla famiglia Portunidae e alla sottofamiglia Carcininae[4].
Presenta un carapace di forma ovale di un colore prevalentemente grigiastro,non supera solitamente i 6-7 centimetri con il bordo dentellato.
È il tipico granchio che vive in prossimità dei litorali, nativo del Mar Mediterraneo e facilmente reperibile in tutta Italia.
È molto simile al Carcinus maenas, e talvolta considerato come una sottospecie di questo piuttosto che una specie a sé stante. Le due specie si distinguono dalla parte frontale del carapace, in mezzo agli occhi, che è corto e dentellato nel c. maenas e lungo e liscio nel c. aestuarii. Inoltre i gonopodi del C. aestuarii sono dritti e paralleli, mentre quelli del C. maenas sono curvi[5]. Un'ulteriore analisi molecolare utilizzando il citocromo c ossidasi ha riscontrato differenze sostanziali tra le due specie, confermandone la differenziazione[6].
Il granchio da moleca (Carcinus aestuarii Nardo, 1847) o conosciuto anche come granchio comune o granchio carcino è un crostaceo decapode appartenente alla famiglia Portunidae e alla sottofamiglia Carcininae.
Carcinus aestuarii is een krabbensoort uit de familie van de Portunidae.[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1847 door Nardo.
Bronnen, noten en/of referenties
Multimedia w Wikimedia Commons Carcinus aestuarii – gatunek kraba z rodziny Carcinidae.
Gatunek ten opisany został w 1847 G.D. Nardo[1]. Część autorów traktowała go jako podgatunek raczyńca jadalnego (C. meanas), ale wyniki badań molekularnych z użyciem oksydazy cytochromowej wspierają jego status jako odrębnego gatunku[2].
Do rodzaju Carcinus obok omawianego gatunku należy jeszcze tylko C. meanas. C. aestuarii różni się od niego karapaksem węższym (stosunek szerokości do długości od 1,22 do 1,27) i grubszym (stosunek szerokości do grubości od 2,19 do 2,26), o słabiej zaznaczonych i bardziej płaskich trzech płatach czołowych na krawędzi między kieszonkami ocznymi i wystającej przed oczy części czołowej (rostrum), a w przypadku samców także prostymi, równoległymi i niestykającymi się gonopodiami[3].
Krab ten występuje naturalnie w Morzu Śródziemnym, Azowskim i Czarnym[3]. Zawleczony został na wybrzeże Japonii, gdzie stanowi gatunek inwazyjny, choć możliwe że populację japońską tworzą hybrydy C. aestuarii i C. meanas[4]. Hybrydy tych dwóch gatunków można spotkać w rejonie Cieśniny Gibraltarskiej[3].
Carcinus aestuarii – gatunek kraba z rodziny Carcinidae.
Gatunek ten opisany został w 1847 G.D. Nardo. Część autorów traktowała go jako podgatunek raczyńca jadalnego (C. meanas), ale wyniki badań molekularnych z użyciem oksydazy cytochromowej wspierają jego status jako odrębnego gatunku.
Do rodzaju Carcinus obok omawianego gatunku należy jeszcze tylko C. meanas. C. aestuarii różni się od niego karapaksem węższym (stosunek szerokości do długości od 1,22 do 1,27) i grubszym (stosunek szerokości do grubości od 2,19 do 2,26), o słabiej zaznaczonych i bardziej płaskich trzech płatach czołowych na krawędzi między kieszonkami ocznymi i wystającej przed oczy części czołowej (rostrum), a w przypadku samców także prostymi, równoległymi i niestykającymi się gonopodiami.
Krab ten występuje naturalnie w Morzu Śródziemnym, Azowskim i Czarnym. Zawleczony został na wybrzeże Japonii, gdzie stanowi gatunek inwazyjny, choć możliwe że populację japońską tworzą hybrydy C. aestuarii i C. meanas. Hybrydy tych dwóch gatunków można spotkać w rejonie Cieśniny Gibraltarskiej.
Carcinus aestuarii é uma espécie de caranguejo da zona litoral, nativa do Mar Mediterrâneo. Apresenta semelhanças com a espécie atlântica Carcinus maenas, da qual foi por vezes considerada como subespécie, mas estudos de biologia molecular utilizando como marcador o gene da COI determinou que as diferenças entre os dois taxa são substanciais, suportando o estatuto de espécie separada.[2]
As duas espécies de Carcinus podem ser visualmente distinguidas pelo bordo frontal da carapaça, entre os olhos, que é curto e indentado em C. maenas, mas longo e liso em C. aestuarii. Para além disso, os gonópodos de C. aestuarii são direitos e paralelos, enquanto os de C. maenas são curvos.[3]
Enquanto C. maenas é uma espécie invasora em muitas regiões costeiras de todos os oceanos, apenas se conhece uma população alóctone de C. aestuarii: a costa do Japão foi invadida por C. aestuarii ou por um híbrido de C. aestuarii com C. maenas,[4]
Carcinus aestuarii é uma espécie de caranguejo da zona litoral, nativa do Mar Mediterrâneo. Apresenta semelhanças com a espécie atlântica Carcinus maenas, da qual foi por vezes considerada como subespécie, mas estudos de biologia molecular utilizando como marcador o gene da COI determinou que as diferenças entre os dois taxa são substanciais, suportando o estatuto de espécie separada.
Çingene yengeci ya da Çingene pavuryası veya Çağanoz (Carcinus aestuarii), Akdeniz'de yaygın bir yengeç türüdür. Bütün dünyanın açık deniz kıyılarında bulunan Carcinus maenas türüne çok benzer. Daha önceleri Carcinus maenas aestuarii adıyla onun alt türü olarak sınıflandırılırken moleküler biyoloji çalışmalarıyla ayrı tür olduğu tespit edilmiştir[1].
Akdeniz'den gemilerin balast suları ile Japonya'ya kadar taşınmışlardır.
Türkiye'de bütün kıyılarda yaygındır.
Çingene yengeci ya da Çingene pavuryası veya Çağanoz (Carcinus aestuarii), Akdeniz'de yaygın bir yengeç türüdür. Bütün dünyanın açık deniz kıyılarında bulunan Carcinus maenas türüne çok benzer. Daha önceleri Carcinus maenas aestuarii adıyla onun alt türü olarak sınıflandırılırken moleküler biyoloji çalışmalarıyla ayrı tür olduğu tespit edilmiştir.
Розповсюджений у прибережній зоні усіх морів Середземноморського басейну. У Чорному морі зустрічається у північно-західній частині та вздовж берегів Кримського півострова переважно в літоральній або в субліторальній зонах, а також в лиманах та лагунах. Внаслідок збільшення солоності в 70-х pp. ХХ сторіччя проник до Азовського моря.
Карапакс сплющений, поверхня його з дрібними нерівномірно розподіленими гранулами. Ширина трохи перевищує довжину. Передній край з трьома тупими лопастеподібними колючками, середня з яких трохи довша за бокові. Очні орбіти з виїмками на верхньому та нижньому краях. Абдомен самця утворює рівнобедрений трикутник, у самок він закінчується овалом. Максимальна ширина карапаксу — 8,0 см при довжині 6,7 см.
Донна тварина. Живе на глибинах до 40 м, переважно в заростях водоростей. Оптимальний біотоп — кам'янисте дно або черепашник. Зазвичай концентрується вздовж берега на глибині до 3 м. Живиться дрібними молюсками, органічними рештками тощо. Чутливий до змін солоності води. Влітку самиця виношує на плавальних ніжках близько 350 тис. яєць. Личинки планктонні; розвиток (4 стадії зоеа та мегалопа) відбувається за солоності води не нижче 14‰ протягом майже 14 днів.
У Середземноморському басейні був промисловим видом. У Чорному морі до 1970-х рр. був об'єктом аматорського лову. Вид занесений до Червоної книги України.
Краб на о. Джарилгач
Краб на о. Джарилгач, підводна зйомка
Це незавершена стаття з карцинології.Carcinus aestuarii
Nardo, 1847
Травяной краб[1] (лат. Carcinus aestuarii) — вид крабов из семейства Portunidae.
Карапакс сплющенный, поверхность его с мелкими неравномерно распределёнными гранулами. Ширина немного превышает длину. Передний край с тремя тупыми лопастеподобными колючками, средняя из которых чуть длиннее боковых. Глазные орбиты с выемками на верхнем и нижнем краях. Абдомен самца образует равнобедренный треугольник, у самок он заканчивается овалом. Максимальная ширина карапакса — 8,0 см при длине 6,7 см.
Распространён в прибрежной зоне всех морей Средиземноморского бассейна. В Чёрном море встречается в северо-западной части и вдоль берегов Крымского полуострова преимущественно в литоральной или в сублиторальной зонах, а также в лиманах и лагунах. Вследствие увеличения солёности в 70-х гг. XX века проник в Азовское море. Донное животное. Живёт на глубинах до 40 метров, преимущественно в зарослях водорослей. Оптимальный биотоп — каменистое дно или ракушечник. Обычно концентрируется вдоль берега на глубине до 3 м. Чувствителен к изменениям солёности воды.
Питается мелкими моллюсками, органическими остатками и т. д. Летом самка вынашивает на плавательных ножках около 350 тысяч яиц. Личинки планктонные, развитие (4 стадии зоеа и мегалопа) происходит при солёности воды не ниже 14 ‰ в течение почти 14 дней.
В Средиземноморском бассейне был промысловым видом. В Чёрном море в 1970-х гг был объектом любительского лова. Как редкий вид занесён в Красную книгу Украины[2].
Травяной краб (лат. Carcinus aestuarii) — вид крабов из семейства Portunidae.
艾氏濱蟹（學名Carcinus aestuarii），又名艾氏真蟹，是原產於地中海海濱帶的一種蟹。它們非常像普通濱蟹，有時甚至被認為其亞種。艾氏濱蟹與普通濱蟹最不同的地方是眼睛間甲殼前端，普通濱蟹的短而有鋸齒，而艾氏濱蟹的較長而圓滑。艾氏濱蟹的生殖肢筆直，而普通濱蟹的則是彎曲。[2]分子生物學研究顯示這兩者有明顯的分別，故確認艾氏濱蟹的物種地位。[3]
雖然普通濱蟹入侵了世界各地海岸，但艾氏濱蟹（或可能是艾氏濱蟹與普通濱蟹的混種）只入侵了日本的海岸。[4]
艾氏濱蟹（學名Carcinus aestuarii），又名艾氏真蟹，是原產於地中海海濱帶的一種蟹。它們非常像普通濱蟹，有時甚至被認為其亞種。艾氏濱蟹與普通濱蟹最不同的地方是眼睛間甲殼前端，普通濱蟹的短而有鋸齒，而艾氏濱蟹的較長而圓滑。艾氏濱蟹的生殖肢筆直，而普通濱蟹的則是彎曲。分子生物學研究顯示這兩者有明顯的分別，故確認艾氏濱蟹的物種地位。
チチュウカイミドリガニ（地中海緑蟹・学名Carcinus aestuarii、英名Green crab）は、エビ目・カニ下目・ワタリガニ科に分類されるカニ。地中海を中心に分布しているが、船舶のバラスト水等により世界中に運ばれ、1817年には北米大陸に移出し、日本でも1984年に東京湾で発見されて以降、日本中の内海に定着している。日本では近縁でよく似たヨーロッパミドリガニ（C. maenas）とともに要注意外来生物に指定されている。 [1][2]
甲幅は10cmを超える比較的大型のカニで、主に内海の沿岸部の潮下帯に多く生息する。甲羅は緑色のまだら模様であり、ガザミと同じく前縁部に丸みがある。他のガザミは第五脚が遊泳脚であるが、本種は歩脚であることが大きな特徴である。汚染に強く、東京湾最奥部の、他のカニが少ない場所でもよく繁殖する。日本に帰化したものは、ヨーロッパミドリガニ（Carcinus maenas）との雑種の可能性がある。原産地では食用とされる。
チチュウカイミドリガニ（地中海緑蟹・学名Carcinus aestuarii、英名Green crab）は、エビ目・カニ下目・ワタリガニ科に分類されるカニ。地中海を中心に分布しているが、船舶のバラスト水等により世界中に運ばれ、1817年には北米大陸に移出し、日本でも1984年に東京湾で発見されて以降、日本中の内海に定着している。日本では近縁でよく似たヨーロッパミドリガニ（C. maenas）とともに要注意外来生物に指定されている。
_-_Museo_Civico_di_Storia_Naturale_Giacomo_Doria_-_Genoa,_Italy_-_DSC03227.JPG)
