dcsimg

Morphology ( Inglês )

fornecido por Animal Diversity Web

Other Physical Features: bilateral symmetry

licença
cc-by-nc-sa-3.0
direitos autorais
The Regents of the University of Michigan and its licensors
citação bibliográfica
Dewey, T. . "Clupeiformes" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Clupeiformes.html
editor
Tanya Dewey, Animal Diversity Web
original
visite a fonte
site do parceiro
Animal Diversity Web

Behavior ( Inglês )

fornecido por Animal Diversity Web

Perception Channels: tactile ; chemical

licença
cc-by-nc-sa-3.0
direitos autorais
The Regents of the University of Michigan and its licensors
citação bibliográfica
Dewey, T. . "Clupeiformes" (On-line), Animal Diversity Web. Accessed April 27, 2013 at http://animaldiversity.ummz.umich.edu/site/accounts/information/Clupeiformes.html
editor
Tanya Dewey, Animal Diversity Web
original
visite a fonte
site do parceiro
Animal Diversity Web

Clupeiformes ( Africâner )

fornecido por wikipedia AF

Clupeiformes is 'n vis-orde wat hoort tot die klas Actinopterygii.

Die volgende families is deel van die orde Clupeiformes:

Sien ook

Bron

Wiki letter w.svg Hierdie artikel is ’n saadjie. Voel vry om Wikipedia te help deur dit uit te brei.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia skrywers en redakteurs
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia AF

Clupeiformes: Brief Summary ( Africâner )

fornecido por wikipedia AF

Clupeiformes is 'n vis-orde wat hoort tot die klas Actinopterygii.

Die volgende families is deel van die orde Clupeiformes:

Chirocentridae Clupeidae Denticipitidae Engraulidae Pristigasteridae Sundasalangidae
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia skrywers en redakteurs
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia AF

Clupeiformes ( Asturiano )

fornecido por wikipedia AST

Entiéndese como clupeiformes al orde de peces Teleósteos (Teleostei) caracterizaos por tener aleta caudal homocerca (formada por dos lóbulos iguales y ensin allongamientu de la columna vertebral), ser fisóstomos (con vexiga natatoria xunida por un conductu a la parte anterior del tubu dixestivu), escarecer de radios espinosos nes aletes, y presentar xeneralmente escames cicloideas.

Sistemática

Integren delles families con especies de gran importancia económica y alimenticia:

Referencies

Enllaces esternos


licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia AST

Clupeiformes: Brief Summary ( Asturiano )

fornecido por wikipedia AST

Entiéndese como clupeiformes al orde de peces Teleósteos (Teleostei) caracterizaos por tener aleta caudal homocerca (formada por dos lóbulos iguales y ensin allongamientu de la columna vertebral), ser fisóstomos (con vexiga natatoria xunida por un conductu a la parte anterior del tubu dixestivu), escarecer de radios espinosos nes aletes, y presentar xeneralmente escames cicloideas.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia AST

Siyənəkkimilər ( Azerbaijano )

fornecido por wikipedia AZ

Siyənəkkimilər (lat. Clupeiformes) — Şüaüzgəcli balıqlar (Actinopterygii) dəstəsi. 300-ə yaxın növü var. Sümüklü balıqlara aiddirlər. Bədəni gümüşü, uzunsov, yanlardan sıxılmışdır. Üzgəclərində tikanlı şüalar yoxdur. Bir bel üzgəci vardır. Qarın üzgəcləri 6-8 şüalıdır. Yan xətti yoxdur. Qəlsəmə qapağındakı seysmosensor kanalları yaxşı inkişaf etmişdir. Dəstəyə - siyənəkkimilər, ancouskimilər və dorabkimilər fəsilələrinə aid olan 70 cins və 300 növ daxildir. Xəzərdə və Azərbaycanın ərazi sularında ilk fəsilənin nümayəndələri yaşayır.[1]

Təsnifatı

İstinadlar

  1. H.S.Abbasov, R.V.Hacıyev İxtiologiya,Bakı 2007, s.167

Ədəbiyyat

  1. Azərbaycanın heyvanlar aləmi. Onurğalılar, III cild. Bakı: Elm, 2004, s. 620.
  2. Əbdürrəhmanov Y.Ə. Azərbaycan faunası (Balıqlar), VII, cild, Bakı, Elm, 1966, 224 s. 3.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipediya müəllifləri və redaktorları
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia AZ

Siyənəkkimilər: Brief Summary ( Azerbaijano )

fornecido por wikipedia AZ

Siyənəkkimilər (lat. Clupeiformes) — Şüaüzgəcli balıqlar (Actinopterygii) dəstəsi. 300-ə yaxın növü var. Sümüklü balıqlara aiddirlər. Bədəni gümüşü, uzunsov, yanlardan sıxılmışdır. Üzgəclərində tikanlı şüalar yoxdur. Bir bel üzgəci vardır. Qarın üzgəcləri 6-8 şüalıdır. Yan xətti yoxdur. Qəlsəmə qapağındakı seysmosensor kanalları yaxşı inkişaf etmişdir. Dəstəyə - siyənəkkimilər, ancouskimilər və dorabkimilər fəsilələrinə aid olan 70 cins və 300 növ daxildir. Xəzərdə və Azərbaycanın ərazi sularında ilk fəsilənin nümayəndələri yaşayır.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipediya müəllifləri və redaktorları
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia AZ

Clupeïformes ( Catalão; Valenciano )

fornecido por wikipedia CA

Els clupeïformes (Clupeiformes) són un ordre de peixos osteïctis, el més primitiu i menys evolucionat d'aquest grup. És l'únic ordre del superordre dels clupeomorfs (Clupeomorpha).

Morfologia

  • Absència de radis espinosos a les aletes.
  • Presència de les aletes ventrals per darrere de les pectorals.
  • Gran desenvolupament de les dorsals, de vegades amb la presència d'una aleta adiposa.
  • La caudal és homocerca i sovint forcada.
  • Les vèrtebres són amficèliques i totes iguals (isospòndils).
  • Les escames són relativament grosses i solen ésser cicloides, molt semblants a les dels ganoides en algunes formes fòssils.
  • La bufeta natatòria, quan hi és, comunica amb l'esòfag (fisòstoms).
  • Algunes espècies tenen vàlvula espiral.[1][2]

Taxonomia

Inclouen més de 397 espècies agrupades en 68 gèneres i 6 famílies:[3]

Referències

  1. Enciclopèdia Catalana (català)
  2. Mas Ferrà, Xavier i Canyelles Ferrà, Xavier: Peixos de les Illes Balears. Editorial Moll, Palma, maig del 2000. Manuals d'Introducció a la Naturalesa, 13. ISBN 84-273-6013-4. Plana 80
  3. Animal Diversity Web (anglès)
  4. BioLib (anglès)
  5. UNEP-WCMC Species Database (anglès)
  6. NCBI (anglès)

Bibliografia

  • Helfman, Gene S.; Collette, Bruce; Facey. The diversity of fishes (en anglès). Malden, Massachusetts: Blackwell Science, 1997.
  • Moyle, Peter B.; Cech, Joseph J. Fishes: An Introduction to Ichthyology (en anglès). 4a edició. Upper Saddle River, Nova Jersey: Prentice-Hall, 2000.
  • Nelson, Joseph S. Fishes of the World (en anglès). 3a edició. Nova York: John Wiley and Sons, 1994.
  • Wheeler, Alwyne. The World Encyclopedia of Fishes (en anglès). 2a edició. Londres: Macdonald, 1985.


licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autors i editors de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia CA

Clupeïformes: Brief Summary ( Catalão; Valenciano )

fornecido por wikipedia CA
 src= Alosa de pedrer americana (Dorosoma cepedianum)  src= Tenualosa ilisha  src= Limnothrissa miodon

Els clupeïformes (Clupeiformes) són un ordre de peixos osteïctis, el més primitiu i menys evolucionat d'aquest grup. És l'únic ordre del superordre dels clupeomorfs (Clupeomorpha).

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autors i editors de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia CA

Bezostní ( Checo )

fornecido por wikipedia CZ

Bezostní (Clupeiformes) jsou primitivní kostnaté ryby, mezi které patří některé hospodářsky velmi významné druhy ryb, jako jsou sledi, sardinky, šproti a sardele. Řád zahrnuje 5 čeledí a 364 druhů.[1]

Popis

Jsou to ryby převážně mořské, většinou jsou to rychlí plavci. Bezostní mají jen měkké ploutevní paprsky, odsud jejich český název. Šupiny jsou cykloidní, nemají postranní čáru. Plynový měchýř zůstává spojený s jícnem.

Ryby tohoto řádu se často shlukují do velkých hejn. Většinou se živí planktonem, který filtrují z vody dlouhými žaberními tyčinkami.[2]

Systém

Reference

  1. GAISLER, Jiří; ZIMA, Jiří. Zoologie obratlovců. druhé, přepracované. vyd. Praha: Academia, 2007. 692 s. ISBN 978-80-200-1484-9. Kapitola Kostnaté ryby (Teleostei), s. 304. (česky)
  2. Order Summary for Clupeiformes [online]. FishBase [cit. 2012-01-09]. Dostupné online. (anglicky)

Literatura

  • GAISLER, Jiří; ZIMA, Jiří. Zoologie obratlovců. 2., přeprac. vyd. Praha: Academia, 2007. 692 s. ISBN 978-80-200-1484-9.

Externí odkazy

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia autoři a editory
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia CZ

Bezostní: Brief Summary ( Checo )

fornecido por wikipedia CZ

Bezostní (Clupeiformes) jsou primitivní kostnaté ryby, mezi které patří některé hospodářsky velmi významné druhy ryb, jako jsou sledi, sardinky, šproti a sardele. Řád zahrnuje 5 čeledí a 364 druhů.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia autoři a editory
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia CZ

Sildefisk ( Dinamarquês )

fornecido por wikipedia DA

Sildefisk (Clupeiformes) udgør en orden af strålefinnede fisk, som inkluderer sildefamilien (Clupeidae). Der er flere vigtige spisefisk i ordenen, heriblandt sild og ansjos.

Clupeiformes er fysostome, som betyder at de har en svømmeblære med en pneumatisk forbindelse til tarmkanalen. De mangler typisk en sidelinje, men de har stadig øjne, finner og fiskeskæl. Generelt er sildefiskene sølvfarvede med strømlinede og spindelformede kroppe. det er ofte stimefisk. De fleste arter lever af plankton, som de filtrerer fra vand med deres barde-plader.[1]

Familier

Ordenen sildefisk (Clupeiformes) inkluderer omkring 405 arter i syv familier:[2]

Referencer

  1. ^ Nelson, Gareth (1998). Paxton, J.R. & Eschmeyer, W.N., (red.). Encyclopedia of Fishes. San Diego: Academic Press. s. 91-95. ISBN 0-12-547665-5. CS1 maint: Multiple names: editors list (link)
  2. ^ "Clupeiformes". FishBase. Ed. Ranier Froese and Daniel Pauly. August 2012 version. N.p.: FishBase, 2012.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia-forfattere og redaktører
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia DA

Sildefisk: Brief Summary ( Dinamarquês )

fornecido por wikipedia DA

Sildefisk (Clupeiformes) udgør en orden af strålefinnede fisk, som inkluderer sildefamilien (Clupeidae). Der er flere vigtige spisefisk i ordenen, heriblandt sild og ansjos.

Clupeiformes er fysostome, som betyder at de har en svømmeblære med en pneumatisk forbindelse til tarmkanalen. De mangler typisk en sidelinje, men de har stadig øjne, finner og fiskeskæl. Generelt er sildefiskene sølvfarvede med strømlinede og spindelformede kroppe. det er ofte stimefisk. De fleste arter lever af plankton, som de filtrerer fra vand med deres barde-plader.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia-forfattere og redaktører
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia DA

Heringsartige ( Alemão )

fornecido por wikipedia DE

Die Heringsartigen (Clupeiformes) sind eine Ordnung der Knochenfische (Osteichthyes). Es sind meist marine Schwarmfische, die sich von Plankton, kleinen Fischen und Garnelen ernähren. Viele Heringsartige haben eine große wirtschaftliche Bedeutung für die Fischerei. Ein typisches Beispiel ist der Atlantische Hering, der auch in Nord- und Ostsee vorkommt.

Merkmale

Heringsartige haben einen schlanken, spindelförmigen, seitlich abgeflachten Körper. Er ist von silbrigen Cycloidschuppen bedeckt. Heringsartige haben nur eine, in der Rückenmitte liegende Rückenflosse. Auch die Bauchflossen befinden sich in der Körpermitte. Alle Flossen haben nur Weichstrahlen. Ein Seitenlinienorgan ist nur am Kopf vorhanden. Die meisten Arten besitzen lange und zahlreiche Kiemenreusenstrahlen als Filtrierapparat. Parasphenoidzähne fehlen. Die Scheitelbeine (Os parietale) werden durch die Supraoccipitale voneinander getrennt. Ein Merkmal, das nur die Heringsartigen aufweisen und das allen anderen Fischgruppen fehlt, ist der „Recessus lateralis“, eine otische Einbuchtung im Neurocranium, die durch die Vereinigung von sensorischen Kanälen (Infraorbitalkanal und Präopercularkanal) gebildet wird.

Die größte Art, der räuberisch lebende Wolfshering (Chirocentrus dorab), wird einen Meter lang, die kleinsten, Sundasalanx microps und Sundasalanx praecox nur 2,2 cm.

Systematik

Es gibt zwei Unterordnungen, sieben Familien, 84 Gattungen und etwa 400 Arten.

Kladogramm der Clupeiformes nach Lavoué et al.[1][2]

Clupeiformes Clupeoidei


Clupeidae


Dorosomatinae


Alosinae



Ehiravinae



Clupeinae




Dussumieriidae
(ohne Spratelloidinae)


Wolfsheringe (Chirocentridae)




Beilbauchheringe (Pristigasteridae)




Spratelloididae


unbeschriebenes pädomorphes Taxon[3]




Sardellen (Engraulidae)

Coiliinae


Engraulinae




Denticipitoidei

Zähnchen-Heringe (Denticipitidae)



Vorlage:Klade/Wartung/Style

Literatur

Einzelnachweise

  1. Sébastien Lavoué, Masaki Miya, Prachya Musikasinthorn, Wei-Jen Chen, Mutsumi Nishida: Mitogenomic Evidence for an Indo-West Pacific Origin of the Clupeoidei (Teleostei: Clupeiformes).] In: PLoS ONE. 8(2): e56485, doi:10.1371/journal.pone.0056485 (plosone.org [PDF; 3,4 MB]).
  2. Sébastien Lavoué, Peter Konstantinidis, Wei-Jen Chen: Progress in Clupeiform Systematics. In: Konstantinos Ganias (Hrsg.): Biology and Ecology of Sardines and Anchovies. Boca Raton, FL CRC Press, 2014, ISBN 978-1-4822-2854-0.
  3. Sébastien Lavoue, Masaki Miya, Akira Kawaguchi, Tetsuo Yoshino, Mutsumi Nishida: The phylogenetic position of an undescribed paedomorphic clupeiform taxon: mitogenomic evidence. In: Ichthyological Research. November 2008, Volume 55, Issue 4, S. 328–334, doi:10.1007/s10228-008-0044-3.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autoren und Herausgeber von Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia DE

Heringsartige: Brief Summary ( Alemão )

fornecido por wikipedia DE

Die Heringsartigen (Clupeiformes) sind eine Ordnung der Knochenfische (Osteichthyes). Es sind meist marine Schwarmfische, die sich von Plankton, kleinen Fischen und Garnelen ernähren. Viele Heringsartige haben eine große wirtschaftliche Bedeutung für die Fischerei. Ein typisches Beispiel ist der Atlantische Hering, der auch in Nord- und Ostsee vorkommt.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autoren und Herausgeber von Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia DE

Clupeiformes ( Occitano (desde 1500) )

fornecido por wikipedia emerging languages

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Dagaa ( Suaíli )

fornecido por wikipedia emerging languages

Dagaa ni jina la kawaida la samaki wa oda Clupeiformes isipokuwa spishi za familia Chirocentridae. Spishi nyingi zina majina mengine pia, kama vile kapenta, kerenge, lumbu, mbarata, mwatiko, ndakala, pata, pawali, simu, uono na usipa. Spishi kadhaa za familia Alestidae, Apogonidae, Atherinidae, Cyprinidae na Leiognathidae huitwa dagaa pia lakini majina mengine yanapendelewa. Dagaa wanatokea katika bahari zote za dunia na katika maziwa na mito mingi.

Kibofuhewa cha Clupeiformes kimeungana na utumbo kwa kifereji. Kwa kawaida hawana mrabafahamu (mstari wa ubavu, lateral line kwa Kiingereza) lakini wana macho, mapezi na magamba ambayo ni ya kawaida kwa samaki wengi, ingawa siyo samaki wote wana sifa hizi. Wao ni samaki wenye rangi ya fedha na mwili mwembamba wenye umbo la dulabu, na mara nyingi huunda makundi. Takriban spishi zote hula planktoni ambazo huzichuja kutoka kwa maji kwa matamvua yao.

Spishi zilizochaguliwa za Afrika ya Mashariki

Picha

Marejeo

  • Rashid Anam & Edoardo Mostarda (2012) Field identification guide for the living marine resources of Kenya. FAO, Rome.
  • Gabriella Bianchi (1985) Field guide to the commercial marine brackish-water species of Tanzania. FAO, Rome.

Viungo vya nje

Dagaa kwenye hifadhidata ya samaki

Crystal Clear app babelfish vector.svg Makala hii kuhusu mnyama fulani bado ni mbegu.
Je, unajua kitu kuhusu Dagaa kama uainishaji wake wa kibiolojia, maisha au uenezi wake?
Labda unaona habari katika Wikipedia ya Kiingereza au lugha nyingine zinazofaa kutafsiriwa?
Basi unaweza kuisaidia Wikipedia kwa kuihariri na kuongeza habari.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Waandishi wa Wikipedia na wahariri
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Dagaa: Brief Summary ( Suaíli )

fornecido por wikipedia emerging languages

Dagaa ni jina la kawaida la samaki wa oda Clupeiformes isipokuwa spishi za familia Chirocentridae. Spishi nyingi zina majina mengine pia, kama vile kapenta, kerenge, lumbu, mbarata, mwatiko, ndakala, pata, pawali, simu, uono na usipa. Spishi kadhaa za familia Alestidae, Apogonidae, Atherinidae, Cyprinidae na Leiognathidae huitwa dagaa pia lakini majina mengine yanapendelewa. Dagaa wanatokea katika bahari zote za dunia na katika maziwa na mito mingi.

Kibofuhewa cha Clupeiformes kimeungana na utumbo kwa kifereji. Kwa kawaida hawana mrabafahamu (mstari wa ubavu, lateral line kwa Kiingereza) lakini wana macho, mapezi na magamba ambayo ni ya kawaida kwa samaki wengi, ingawa siyo samaki wote wana sifa hizi. Wao ni samaki wenye rangi ya fedha na mwili mwembamba wenye umbo la dulabu, na mara nyingi huunda makundi. Takriban spishi zote hula planktoni ambazo huzichuja kutoka kwa maji kwa matamvua yao.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Waandishi wa Wikipedia na wahariri
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Hiaringsoortigen ( Frísio do Norte )

fornecido por wikipedia emerging languages
Foehr.svg Tekst üüb Fering

A Hiaringsoortigen (Clupeiformes) san en ordning faan bianfasker (Osteichthyes).

Slacher

At jaft tau onerordningen, seeks familjin, 84 gatingen an amanbi 400 slacher.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Hiaringsoortigen: Brief Summary ( Frísio do Norte )

fornecido por wikipedia emerging languages

A Hiaringsoortigen (Clupeiformes) san en ordning faan bianfasker (Osteichthyes).

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Seldsimonlar ( Usbeque )

fornecido por wikipedia emerging languages

Seldsimonlar (Clupeiformes) -suyakli baliqlar turkumi. Uzunligi, odatda, 5—75 sm, faqat doraba baligʻi —3,7 m, vazni (dorabadan tashqari) — 4 kg gacha. Jabra nurlari 5—20 ta. Suzgich pufagi ochiq, uning oʻsimtalari eshitish kapsulasi ichiga kiradi. Suzgichlari tikansiz. Orqa suzgichi bitta. Qorin suzgichlari 6—8 nurli. Tangachalari sikloidsimon. Yon chiziqlari boʻlmaydi, ammo jabra qopqogʻida sensor naylari yaxshi rivojlangan. 3 oilasi (seldlar, anchouslar, dorabalar); 70 urugʻi va 300 ga yaqin turi maʼlum.

Tropik, iliq va baʼzan sovuq suvli dengizlarda yashaydi. Ayrim turlari chuchuk suvlarda uchraydi yoki uvildiriq tashlash uchun daryolarga oʻtadi. Toʻda boʻlib va pelagik yashaydigan baliklar plankton bilan oziqlanadi. Koʻpchilik turlari ovlanadi. Yashash sharoitining oʻzgarishi yoki koʻp ovlanishi tufayli ayrim turlari (kaspiy S.) keskin kamayib bormoqda. Sdan Orol dengizida salaka yashagan. [1]

Manbalar

  1. OʻzME. Birinchi jild. Toshkent, 2000-yil

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipediya mualliflari va muharrirlari
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Seldsimonlar: Brief Summary ( Usbeque )

fornecido por wikipedia emerging languages

Seldsimonlar (Clupeiformes) -suyakli baliqlar turkumi. Uzunligi, odatda, 5—75 sm, faqat doraba baligʻi —3,7 m, vazni (dorabadan tashqari) — 4 kg gacha. Jabra nurlari 5—20 ta. Suzgich pufagi ochiq, uning oʻsimtalari eshitish kapsulasi ichiga kiradi. Suzgichlari tikansiz. Orqa suzgichi bitta. Qorin suzgichlari 6—8 nurli. Tangachalari sikloidsimon. Yon chiziqlari boʻlmaydi, ammo jabra qopqogʻida sensor naylari yaxshi rivojlangan. 3 oilasi (seldlar, anchouslar, dorabalar); 70 urugʻi va 300 ga yaqin turi maʼlum.

Tropik, iliq va baʼzan sovuq suvli dengizlarda yashaydi. Ayrim turlari chuchuk suvlarda uchraydi yoki uvildiriq tashlash uchun daryolarga oʻtadi. Toʻda boʻlib va pelagik yashaydigan baliklar plankton bilan oziqlanadi. Koʻpchilik turlari ovlanadi. Yashash sharoitining oʻzgarishi yoki koʻp ovlanishi tufayli ayrim turlari (kaspiy S.) keskin kamayib bormoqda. Sdan Orol dengizida salaka yashagan.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipediya mualliflari va muharrirlari
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Харинговидни ( Macedônio )

fornecido por wikipedia emerging languages

Харинговидните риби се зракоперки кои припаѓаат на единствениот ред Clupeiformes во рамките на надредот Clupeomorpha. Едни од најпознатите претставници од овој ред се харингите (од фамилијата Clupeidae) и сардините (од Engraulidae). Оваа група ги вклучува во себе едни од најважните риби кои се користат во исхраната.

Повеќето се морски видови, но има проодни и слатководни. Најчесто се среќаваат во северната полутопка. Најголемо видово разнообразие има во западните делови на Тихиот Океан и во Индискиот Океан.

Харинговидните риби се фисостоми , што значи дека нивниот рибен меур поседува пневматски канал преку кој се поврзува со цревото. Обично кај нив отсуствува страничната линија, но пак затоа имаат карактеристични очи, перки и крлушки. По боја најчесто се сребренести со вретеновидни тела и обично живеат во големи јата. Поголемиот дел од видовите се исхрануваат со планктон, што го филтрираат со посебни коскени структури од жабрениот апарат.[1]

Систематика

Овој ред содржи околу 300 вида распоредени во шест фамилии:[2]

Ред Clupeiformes

Наводи

  1. Nelson, Gareth (1998). Paxton, J.R. & Eschmeyer, W.N.. уред. Encyclopedia of Fishes. San Diego: Academic Press. стр. 91-95. ISBN 0-12-547665-5.
  2. Предлошка:FishBase order
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Автори и уредници на Википедија
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Харинговидни: Brief Summary ( Macedônio )

fornecido por wikipedia emerging languages

Харинговидните риби се зракоперки кои припаѓаат на единствениот ред Clupeiformes во рамките на надредот Clupeomorpha. Едни од најпознатите претставници од овој ред се харингите (од фамилијата Clupeidae) и сардините (од Engraulidae). Оваа група ги вклучува во себе едни од најважните риби кои се користат во исхраната.

Повеќето се морски видови, но има проодни и слатководни. Најчесто се среќаваат во северната полутопка. Најголемо видово разнообразие има во западните делови на Тихиот Океан и во Индискиот Океан.

Харинговидните риби се фисостоми , што значи дека нивниот рибен меур поседува пневматски канал преку кој се поврзува со цревото. Обично кај нив отсуствува страничната линија, но пак затоа имаат карактеристични очи, перки и крлушки. По боја најчесто се сребренести со вретеновидни тела и обично живеат во големи јата. Поголемиот дел од видовите се исхрануваат со планктон, што го филтрираат со посебни коскени структури од жабрениот апарат.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Автори и уредници на Википедија
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia emerging languages

Clupeiformes ( Inglês )

fornecido por wikipedia EN

Clupeiformes /ˈklpɪfɔːrmz/ is the order of ray-finned fish that includes the herring family, Clupeidae, and the anchovy family, Engraulidae. The group includes many of the most important forage and food fish.

Clupeiformes are physostomes, which means that their gas bladder has a pneumatic duct connecting it to the gut. They typically lack a lateral line, but still have the eyes, fins and scales that are common to most fish, though not all fish have these attributes. They are generally silvery fish with streamlined, spindle-shaped, bodies, and they often school. Most species eat plankton which they filter from the water with their gill rakers.[1]

The former order of Isospondyli was subsumed mostly by Clupeiformes,[2] but some isospondylous fishes (isospondyls) were assigned to Osteoglossiformes, Salmoniformes, Cetomimiformes, etc.[3]

Families

Phylogeny of Clupeiformes by Lavoué et al 2014.[4] Clupeiformes Denticipitoidei

Denticipitidae

Clupeoidei Engraulidae

Coiliinae

Engraulinae

Spratelloidinae

Pristigasteridae

Dussumieriidae s.s.

Chirocentridae

Clupeidae

Clupeinae

Dorosomatinae

The order includes about 405 species in eleven families:[5][6]

Timeline of genera

References

  1. ^ Nelson, Gareth (1998). Paxton, J.R.; Eschmeyer, W.N. (eds.). Encyclopedia of Fishes. San Diego: Academic Press. pp. 91–95. ISBN 0-12-547665-5.
  2. ^ Journal of Ichthyology. Vol. 46. Scripta. 2006. p. S40. within Isospondyli (= Clupeiformes s. lato)
  3. ^ lfonso L. Rojo (2017). Dictionary of Evolutionary Fish Osteology. CRC. p. 170. ISBN 978-1-351-36604-5. Under the name Isospondyli, Regan (1909) grouped the fishes having the verterbrae immediately after the skull similar in shape to the remaining ones, in contrast to the ostariophysans, in which the anterior vertebrae are greatly modified. Modern classifications have rejected this artificially constructed group, and the fishes previously assigned to it have been distributed among different orders (Clupeiformes, Osteoglossiformes, Salmoniformes, Cetomimiformes, etc.)
  4. ^ Sébastien Lavoué, Peter Konstantinidis & Wei-Jen Chen: Progress in Clupeiform Systematics. in Konstantinos Ganias (Hrsg.): Biology and Ecology of Sardines and Anchovies. CRC Press, 2014, ISBN 978-1482228540
  5. ^ Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2012). "Clupeiformes" in FishBase. August 2012 version.
  6. ^ Lavoue ´ S; Miya M; Musikasinthorn P; Chen W-J; Nishida M (2013). "Mitogenomic Evidence for an Indo-West Pacific Origin of the Clupeoidei (Teleostei: Clupeiformes)". PLOS ONE. 8 (2): e56485. Bibcode:2013PLoSO...856485L. doi:10.1371/journal.pone.0056485. PMC 3576394. PMID 23431379.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia EN

Clupeiformes: Brief Summary ( Inglês )

fornecido por wikipedia EN

Clupeiformes /ˈkluːpiːɪfɔːrmiːz/ is the order of ray-finned fish that includes the herring family, Clupeidae, and the anchovy family, Engraulidae. The group includes many of the most important forage and food fish.

Clupeiformes are physostomes, which means that their gas bladder has a pneumatic duct connecting it to the gut. They typically lack a lateral line, but still have the eyes, fins and scales that are common to most fish, though not all fish have these attributes. They are generally silvery fish with streamlined, spindle-shaped, bodies, and they often school. Most species eat plankton which they filter from the water with their gill rakers.

The former order of Isospondyli was subsumed mostly by Clupeiformes, but some isospondylous fishes (isospondyls) were assigned to Osteoglossiformes, Salmoniformes, Cetomimiformes, etc.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia EN

Klupeoformaj ( Esperanto )

fornecido por wikipedia EO

Klupeoformaj estas ordo de bazaj[1] aktinopterigaj fiŝoj kiu inkludas la familiojn de Klupeedoj (nome haringoj) kaj de Engraŭledoj (nome anĉovoj). La grupo inkludas multajn el la plej gravaj manĝofiŝoj kaj kaptofiŝoj.

Klupeoformaj estas fisostomoj, kio signifas, ke la naĝoveziko havas pneŭman dukton kiu konektas ĝin al la intesto. Ili tipe ne havas flankan linion, sed ja havas okulojn, naĝilojn kaj skvamojn kio estas komuna al plej fiŝoj, kvankam ne ĉiuj fiŝoj havas tiujn atributojn. Ili estas ĝenerale arĝentkoloraj fiŝoj kun akvodinamikaj, ŝpinil-formaj, korpoj, kaj ili ofte ariĝas. Plej specioj manĝas planktonon kion ili filtras el la akvo pere de siaj brankoj.[2]

Kelkaj taksonoj

Gravaj komercaj specioj estas la jenaj:

Genroj

Notoj

  1. (2003) “Evolution and diversity of fish genomes”, Current Opinion in Genetics & Development 13 (6), p. 588. doi:10.1016/j.gde.2003.09.001.
  2. Nelson, Gareth (1998). Paxton, J.R.; Eschmeyer, W.N. (eld.). Encyclopedia of Fishes. San Diego: Academic Press. pp. 91–95. ISBN 0-12-547665-5.

Bibliografio

  • Sepkoski, Jack (2002). "A compendium of fossil marine animal genera". Bulletins of American Paleontology. 364: 560.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipedio aŭtoroj kaj redaktantoj
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia EO

Klupeoformaj: Brief Summary ( Esperanto )

fornecido por wikipedia EO

Klupeoformaj estas ordo de bazaj aktinopterigaj fiŝoj kiu inkludas la familiojn de Klupeedoj (nome haringoj) kaj de Engraŭledoj (nome anĉovoj). La grupo inkludas multajn el la plej gravaj manĝofiŝoj kaj kaptofiŝoj.

Klupeoformaj estas fisostomoj, kio signifas, ke la naĝoveziko havas pneŭman dukton kiu konektas ĝin al la intesto. Ili tipe ne havas flankan linion, sed ja havas okulojn, naĝilojn kaj skvamojn kio estas komuna al plej fiŝoj, kvankam ne ĉiuj fiŝoj havas tiujn atributojn. Ili estas ĝenerale arĝentkoloraj fiŝoj kun akvodinamikaj, ŝpinil-formaj, korpoj, kaj ili ofte ariĝas. Plej specioj manĝas planktonon kion ili filtras el la akvo pere de siaj brankoj.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipedio aŭtoroj kaj redaktantoj
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia EO

Clupeiformes ( Espanhol; Castelhano )

fornecido por wikipedia ES

Se entiende como Clupeiformes al orden de peces teleósteos (Teleostei) caracterizados por tener aleta caudal homocerca (formada por dos lóbulos iguales y sin prolongación de la columna vertebral), ser fisóstomos (con vejiga natatoria unida por un conducto a la parte anterior del tubo digestivo), carecer de radios espinosos en las aletas y presentar generalmente escamas cicloideas.

Los Cupleiformes son un orden de peces óseos, que contiene algunos de los peces más numerosos y económicamente importantes del mundo. El orden incluye más de 400 especies (incluyendo, arenques, sábalos, sardinas, anchoas, lachas y parientes), de las cuales unas 20 proporcionan más de un tercio de las capturas mundiales. Los Clupeiformes son, con mucho, el grupo de peces más explotado.[1]

Sistemática

Integran varias familias con especies de gran importancia económica y alimenticia:

Características

Tiene un cuerpo delgado en forma de arenque, con forma de huso y aplanado lateralmente. Está cubierto de escamas cicloides plateadas. Las especies parecidas al arenque solo tienen una aleta dorsal en el medio de la espalda. Entre las características primitivas más llamativas que muestran, podemos mencionar que las aletas del vientre se encuentran muy atrás y las aletas pectorales muy hacia la parte inferior del animal. Tienen vejiga de simetría, que está conectada a la garganta del animal.. Todas las aletas solo tienen radios suaves y con articulaciones. Un órgano de línea lateral solo está presente en la cabeza. La mayoría de las especies tienen largas y numerosas rayas branquiales como dispositivo de filtrado. Faltan dientes parasfenoides. Los huesos parietales (Os parietale) están separados entre sí por el supraoccipital. Una característica que solo tienen los peces con forma de arenque y que falta en todos los demás grupos de peces es el "receso lateral", una hendidura ótica en el neurocráneo que está formada por la unión de canales sensoriales (canal infraorbitario y preopercular).

La especie más grande, el depredador arenque lobo (Chirocentrus dorab), mide un metro de largo, la más pequeña, Sundasalanx microps y Sundasalanx praecox, solo 2,2 cm.

Todos los clupeiformes forman cardúmenes que migran alrededor del mar y se alimentan de plancton. Se cree que sus rutas migratorias se aprenden (no se determinan genéticamente).

Migración

Durante su ciclo vital, algunos clupeiformes emprenden migraciones de algunos miles de kilómetros, mientras que otros viven en una zona más o menos circunscrita. Sin embargo, estas diferencias se dan incluso dentro de una misma especie; algunas razas del arenque, por ejemplo, pasan toda su vida en zonas más o menos limitadas, mientras que otras emprenden algunas de las migraciones más largas conocidas. Algunas formas del sábalo del Caspio (Alosa caspia) permanecen todo el año en la región meridional del Mar Caspio, mientras que otras se desplazan largas distancias desde los hábitats invernales en las partes meridionales hasta las zonas de desove en la región septentrional del Caspio.[2]

Además de las migraciones de desove, algunas especies recorren largas distancias para alimentarse. Las sardinas japonesas (Sardinella sagax melanosticta), por ejemplo, invernan y desovan en la parte meridional del Mar de Japón y en el lado del Pacífico de las islas del sur de Japón. A principios del verano migran al extremo norte del estrecho de Tatar y, en años cálidos, incluso a la costa oriental de la península de Kamchatka.[2]​ La sardina californiana o la sardina española (S. anchovia) y otras especies realizan migraciones similares o incluso más largas. La mayoría de estas migraciones de desove y alimentación son de sur a norte y se producen a lo largo de la costa con la ayuda de algunas de las mayores corrientes oceánicas. Como los peces se desplazan bastante cerca de la costa, se convierten en objeto de una pesca intensiva.

Algunas de las migraciones más largas se prolongan durante varios años y comienzan en las fases larvarias. La mayoría de las crías de arenque del Pacífico pasan parte o la totalidad de su primer año en aguas costeras poco profundas.[3]​ Las larvas de la raza Murman del arenque del Pacífico y de la raza noruega (o raza de primavera) del arenque del Atlántico Norte suelen nacer en zonas de desove en alta mar y comienzan su largo viaje a la deriva con las corrientes. Los de la raza Murman van a la deriva con la corriente del Atlántico Norte a lo largo de la costa del norte de Noruega, hacia el norte y el este, y más tarde, como juveniles, se extienden activamente hacia el Mar de Barents e incluso hacia el Mar Blanco.[3]​ Tras su primer desove, los arenques de Murman se desplazan hacia el norte, a las aguas que rodean Spitsbergen. Los movimientos del arenque noruego de primavera son similares a los de la raza Murman. Los arenques jóvenes se desplazan a aguas más profundas y, a medida que crecen, se alejan cada vez más de la costa. Cuando aún son inmaduros, son capturados por las pesquerías de Noruega, Dinamarca y Escocia y son procesados para obtener aceite y convertirlos en harina. Por regla general, las migraciones están orientadas por las corrientes marinas cerca de las zonas de desove, pero los peces van también con o contra la dirección de la corriente; se sabe que cuatro formas del sábalo del Caspio se mueven contra las corrientes.[3]

Estado de conservación

Estos pequeños peces de cardumen son económicamente, ecológicamente y culturalmente importantes a nivel mundial. A pesar de su contribución a la pesca mundial y de nuestra creciente dependencia de estos peces para la alimentación y los productos industriales, en general no se conocen bien y la información sobre su biología básica y las tendencias de su población son limitadas.

Las principales amenazas que enfrentan son la explotación, la contaminación y la modificación del hábitat para uso humano, aunque la intensidad de una amenaza específica difiere entre los entornos de agua dulce, estuarios y marinos.

Los peces forrajeros vinculan directamente la producción primaria con los depredadores clave en los entornos marinos.[4]​ Estas especies pelágicas de tamaño pequeño y mediano, que suelen ser muy numerosas especies pelágicas también apoyan la economía mundial al sostener directa e indirectamente muchas pesquerías.[4]​ Los peces forrajeros representan más del 30% de las capturas marinas mundiales.[5][6]​ También desempeñan un papel clave como presa para muchos depredadores comerciables, como peces, mamíferos y calamares.[7][6][4][8]

Un estudio [1]​ concluyó que de las 405 especies, 144 tienen al menos una amenaza identificada bajo el sistema IUCN; las 261 especies restantes no tienen amenazas importantes que causen impactos significativos o las amenazas son desconocidas para estas especies. En general, la amenaza más importante, con un margen significativo, que afecta a todos los clupeiformes, es la la explotación. La contaminación y los cambios en los sistemas naturales (por ejemplo, las presas) afectan a casi el mismo número de especies. A pesar de tener la mayor proporción de especies con preocupación menor las especies eurihalinas se ven afectadas de forma desproporcionada por la contaminación y las modificaciones naturales del sistema naturales en comparación con las especies marinas y de agua dulce. Las zonas geográficas más preocupantes para los clupeiformes identificadas son el Caribe y el archipiélago indo-malayo-filipino.

Referencias

  1. a b Birge, Tiffany L.. "Global Conservation Status and Threat Patterns of the World’s Most Prominent Forage Fishes (Teleostei, Clupeiformes)" (2019). Master of Science (MS), Thesis, Biological Sciences, Old Dominion University, DOI: 10.25777/8m64-bg07 https://digitalcommons.odu.edu/biology_etds/109
  2. a b An Introduction to Fish Migration. Pedro Morais, Francoise Daverat. CRC Press, 21 abr 2016 - 315 páginas, ISBN 1498718744, ISBN 9781498718745
  3. a b c Migration and Movement en Rigby’s Encyclopaedia of the herring
  4. a b c Pikitch, E.K., Rountos, K.J., Essington, T.E., Santora, C., Pauly, D., Watson, R., Sumalia, U.R., Boersma, P.D., Boyd, I.L., Conover, D.O., Cury, P., Heppell, S.S., Houde, E.D., Mangel, M., Plaga´nyi, E., Sainsbury, K., Steneck, R.S., Geers, T.M., Gownaris, N., and Munch, S.B., 2014. The global contribution of forage fish to marine fisheries and ecosystems. Fish Fish 15: 43-64. doi:10.111/faf.12004.
  5. Alder, J., Campbell, B., Karpouzi, V., Kaschner, K., and Pauly, D., 2008. Forage Fish: From Ecosystems to Markets. Annu Rev Env Resour 33, 153-166. doi: 10.1146/annurev.environ.33.020807.
  6. a b Smith, A.D.M., Brown, C.J., Bulman, C.M., Fulton, E.A., Johnson, P., Kaplan, I.C., Lozano-Montes, H., Mackinson, S., Marzloff, M., Shannon, L.J., Sjin, Y.-J., and Tam, J., 2011. impacts of fishing low-trophic level species on marine ecosystems. Science 333, 1147 – 1150. doi:10.1126/science.1209395.
  7. Cury, P.M., Boyd, I.L., Bonhommeau, S., Anker-Nilssen, T., Crawford, R.J.M., Furness, R.W., Mills, J.A., Murphy, E.J., Osterblom, H., Paleczny, M., Piatt, J.F., Roux, J.-P., Shannon, L., and Sydeman, W.J., 2011. Global seabird response to forage fish depletion -- one-third for the birds. Science 334, 1703-1706. doi: 10.1126/science.1212928.
  8. Hilborn, R., Amoroso, R.O., Bogazzi, E., Jensen, O.P., Parma, A.M., Szuwalski, C., and Walters, C.J., 2017. When does fishing forage species affect their predators? Fish Res 191, 211-221. doi:10.1016/j.fishres.2017.01.008.

Bibliografía

  • Hay, D.E., Torensen, R., Stephenson, R., Thompson, M., Claytor, R., Funk, F., Ivshina, E., Jakobsson, J., Kobayashi, T., McQuinn, I., Melvin, G., Molloy, J., Naumenko, N., Oda, K.T., Parmanne, R., Power, M., Radchenko, V., Schweigert, J., Simmonds, J., Sjӧstrand, B., Stevenson, D.K., Tanasichuk, R., Tang, Q., Watters, D.L. and Wheeler, J., 2001. Taking Stock: An Inventory and Review of World Herring Stocks in 2001. Herring: Expectations for a New Millennium. Alaska Sea Grant College Program. AK-SG-01-04.
  • Hutchins, J.A., 2000. Collapse and recovery of marine fishes. Nature 406, 882 – 885
  • Kent, G., 1986. The industrialization of fisheries. Peasant Stud 13, 133 – 143.
  • Lavoué, S., Konstantinidis, P. and Chen, W.-J., 2014. Progress in clupeiform systematics. Chapter 1. In: Ganias, K. Biology and ecology of sardines and anchovies, 3 – 42. CRC Press. Taylor & Francis Group. Boca Raton, Florida.

 title=
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autores y editores de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia ES

Clupeiformes: Brief Summary ( Espanhol; Castelhano )

fornecido por wikipedia ES

Se entiende como Clupeiformes al orden de peces teleósteos (Teleostei) caracterizados por tener aleta caudal homocerca (formada por dos lóbulos iguales y sin prolongación de la columna vertebral), ser fisóstomos (con vejiga natatoria unida por un conducto a la parte anterior del tubo digestivo), carecer de radios espinosos en las aletas y presentar generalmente escamas cicloideas.

Los Cupleiformes son un orden de peces óseos, que contiene algunos de los peces más numerosos y económicamente importantes del mundo. El orden incluye más de 400 especies (incluyendo, arenques, sábalos, sardinas, anchoas, lachas y parientes), de las cuales unas 20 proporcionan más de un tercio de las capturas mundiales. Los Clupeiformes son, con mucho, el grupo de peces más explotado.​

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autores y editores de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia ES

Heeringalised ( Estônio )

fornecido por wikipedia ET

Heeringalised (Clupeiformes) on luukalade selts.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipeedia autorid ja toimetajad
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia ET

Clupeiformes ( Basco )

fornecido por wikipedia EU

Klupeiforme edo Clupeiformes aktinopterigio izen bereko ordenako arrainez esaten da. Ezagunenak sardina eta sardinzarra dira. Gorpuzkeraz luzaranak, alboetara estutuak eta zilar kolorekoak izaten dira. Itsasoan eta ibaietan bizi dira, eta zenbait mota itsas azpi handietan ibiltzen dira.[1] Espezie gehienak planktonez elikatzen dira, zakatzen bitartez uretatik iragazten dutena.[2]

Familiak

Ordenak 300 espezie inguru ditu, zazpi familiatan sailkaturik:

Generoen bilakaera

Banaketa

Erreferentziak

  1. Lur entziklopedietatik hartua.
  2. Nelson, Gareth (1998) Encyclopedia of Fishes San Diego: Academic Press 91–95 or. ISBN 0-12-547665-5.
(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("Gadget "ErrefAurrebista" was not loaded. Please migrate it to use ResourceLoader. See u003Chttps://eu.wikipedia.org/wiki/Berezi:Gadgetaku003E.");});
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipediako egileak eta editoreak
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia EU

Clupeiformes: Brief Summary ( Basco )

fornecido por wikipedia EU

Klupeiforme edo Clupeiformes aktinopterigio izen bereko ordenako arrainez esaten da. Ezagunenak sardina eta sardinzarra dira. Gorpuzkeraz luzaranak, alboetara estutuak eta zilar kolorekoak izaten dira. Itsasoan eta ibaietan bizi dira, eta zenbait mota itsas azpi handietan ibiltzen dira. Espezie gehienak planktonez elikatzen dira, zakatzen bitartez uretatik iragazten dutena.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipediako egileak eta editoreak
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia EU

Sillikalat ( Finlandês )

fornecido por wikipedia FI

Sillikalat (Clupeiformes) on viuhkaeväisten kalojen lahko, jossa on lähes neljäsataa lajia. Lahko jaetaan kuuteen heimoon.[3] Joukossa on sekä meri-, murto- että makeanveden lajeja, eniten merilajeja. Useimmat syövät planktonia.[2]

Sillikaloihin kuuluu merkittäviä ruokakaloja, kuten silli, silakka, sardelli ja kilohaili.

Alalahkot ja heimot

Luokitus ei ole vakiintunut.[2][4]

FishBasen mukaan lahkoon kuuluu edellä mainittujen lisäksi heimo paksusillit (Dussumieriidae).

Lähteet

  1. Joseph S. Nelson & Hans-Peter Schultze & Mark V. H. Wilson: Origin and Phylogenetic Interrelationships of Teleosts, s. 135. Verlag Dr. Friedrich Pfeil, 2010. ISBN 978-3899371079. Teoksen verkkoversio (viitattu 15.01.2011). (englanniksi)
  2. a b c Order Summary for Clupeiformes (peilipalvelin) FishBase. Froese, R. & Pauly, D. (toim.). (englanniksi)
  3. Animal Diversity Web (englanniksi)
  4. Integrated Taxonomic Information System (ITIS): Clupeiformes (TSN 161694) itis.gov. Viitattu 24.10.2013. (englanniksi)
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedian tekijät ja toimittajat
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia FI

Sillikalat: Brief Summary ( Finlandês )

fornecido por wikipedia FI

Sillikalat (Clupeiformes) on viuhkaeväisten kalojen lahko, jossa on lähes neljäsataa lajia. Lahko jaetaan kuuteen heimoon. Joukossa on sekä meri-, murto- että makeanveden lajeja, eniten merilajeja. Useimmat syövät planktonia.

Sillikaloihin kuuluu merkittäviä ruokakaloja, kuten silli, silakka, sardelli ja kilohaili.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedian tekijät ja toimittajat
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia FI

Clupeiformes ( Francês )

fornecido por wikipedia FR

Les Clupéiformes (nom scientifique Clupeiformes) sont un ordre de poissons à nageoires rayonnées (Actinopterygii), caractérisés par une vessie natatoire reliée à leur appareil digestif. Presque tous sont des planctonivores vivant en bancs.

Ce groupe contient notamment les harengs (famille des Clupeidae) et les anchois (famille des Engraulidae).

Liste des familles

Selon FishBase (18 mars 2016)[1] et World Register of Marine Species (18 mars 2016)[2] :

Notes et références

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia FR

Clupeiformes: Brief Summary ( Francês )

fornecido por wikipedia FR

Les Clupéiformes (nom scientifique Clupeiformes) sont un ordre de poissons à nageoires rayonnées (Actinopterygii), caractérisés par une vessie natatoire reliée à leur appareil digestif. Presque tous sont des planctonivores vivant en bancs.

Ce groupe contient notamment les harengs (famille des Clupeidae) et les anchois (famille des Engraulidae).

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Auteurs et éditeurs de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia FR

Clupeiformes ( Galego )

fornecido por wikipedia gl Galician

Os clupeiformes (Clupeiformes) son unha orde de peixes osteíctios da superorde dos clupeomorfos (Clupeomorpha), entre os que se inclúen especies de tanta importancia pesqueira e comercial como os arenques, as sardiñas ou os bocareus.[1][2]

A orde comprende 397 especies agrupadas en 6 familias. Son peixes de pequeno tamaño e coloración prateada polos flancos e o ventre, peláxicos, que viaxan a miúdo en grandes cardumes.[2][3]

Características

Caracterízanse por presentaren unha aleta caudal homocerca (é dicir, formada por dous lobos iguais e sen prolongación da columna vertebral), careceren de raios espiñosos nas aletas e presentaren —normalmente— grandes escamas cicloides. Teñen unha curta aleta dorsal, coas ventrais xusto por debaixo.[3]

Carecen de aleta adiposa e de liña lateral; porén, poden percibir e identificar a dirección dos sons e as ondas de presión porque son peixes fisóstomos, é dicir, coa vexiga natatoria unida por un conduto á parte anterior do tubo dixestivo e conectada ao oído medio.[3]

Clasificación

Divídense en dúas subordes:[4]

En Galicia

Nas augas da nosa comunidade están citadas s seguintes especies da orde:[7]

Notas

  1. Nelson, Joseph S. (2006)
  2. 2,0 2,1 Clupeiformes en ADW. (en inglés)
  3. 3,0 3,1 3,2 Muus, Bent J. (1998), p. 87.
  4. Clupeiformes (Taxonomic Serial No.: 161694) en SIIT. (en inglés)
  5. Clupeoidei(Taxonomic Serial No.: 161699) en SIIT. (en inglés)
  6. Denticipitoidei (Taxonomic Serial No.: 161695) en SIIT. (en inglés)
  7. Solórzano et al. (1988), pp. 18-19.
  8. 8,0 8,1 Dicionario da RAG
  9. 9,0 9,1 9,2 9,3 9,4 9,5 9,6 Ríos Panisse (1977), pp. 210-218.
  10. 10,0 10,1 10,2 10,3 10,4 Rodríquez Solórzano (1983), p. 62.
  11. 11,0 11,1 Lahuerta e Vázquez (2000), p. 65-
  12. 12,0 12,1 Rodríguez Villanueva et al. (1995), pp. 24-25.
  13. Rodríquez Solórzano (1983), p. 61.
  14. Lahuerta e Vázquez (2000), p. 164.

Véxase tamén

Bibliografía

  • Lahuerta Mouriño, F. e Vázquez Álvarez, F. X. (2000): Vocabulario multilingüe de organismos acuáticos. Santiago de Compostela: Xunta de Galicia. ISBN 84-453-2913-8.
  • Muus, Bent J.; Jørgen G. Nielsen; Preben Dahlstrøm e Bente O. Nyström (1998): Peces de mar del Atlántico y del Mediterráneo. Barcelona: Ediciones Omega. ISBN 84-282-1161-2.
  • Nelson, Joseph S. (2006): Fishes of the World. John Wiley & Sons, Inc. ISBN 0-471-25031-7.
  • Ríos Panisse, M. C. (1977): Nomenclatura de la flora y fauna marítimas de Galicia. I Invertebrados y peces. Santiago: Universidad de Santiago de Compostela. ISBN 84-7191-008-X.
  • Rodríguez Solórzano, Manuel; Sergio Devesa Regueiro e Lidia Soutullo Garrido (1983): Guía dos peixes de Galicia. Vigo: Editorial Galaxia. ISBN 84-7154-433-4.
  • Rodríguez Villanueva, X. L. e Xavier Vázquez (1995): Peixes do mar de Galicia. (III) Peixes óseos (continuación). Vigo: Edicións Xerais de Galicia. ISBN 84-7507-870-2.
  • Solórzano, Manuel R[odríguez]; José L. Rodríguez, José Iglesias, Francisco X, Pereira e Federico Álvarez (1988): Inventario dos peixes do litoral galego (Pisces: Cyclostomata, Chondrichthyes, Osteichthyes). O Castro-Sada, A Coruña: Cadernos da Área de Ciencias Biolóxicas (Inventarios). Seminario de Estudos Galegos, vol. IV. ISBN 84-7492-370-0.
  • Xunta de Galicia (1999): Guía do consumidor de peixe fresco. Consellería de Pesca, Marisqueo e Acuicultura.

Outros artigos

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autores e editores de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia gl Galician

Clupeiformes: Brief Summary ( Galego )

fornecido por wikipedia gl Galician

Os clupeiformes (Clupeiformes) son unha orde de peixes osteíctios da superorde dos clupeomorfos (Clupeomorpha), entre os que se inclúen especies de tanta importancia pesqueira e comercial como os arenques, as sardiñas ou os bocareus.

A orde comprende 397 especies agrupadas en 6 familias. Son peixes de pequeno tamaño e coloración prateada polos flancos e o ventre, peláxicos, que viaxan a miúdo en grandes cardumes.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autores e editores de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia gl Galician

Sleđevke ( Croato )

fornecido por wikipedia hr Croatian

Clupeiformes (sleđevke, sardinke), red manjih riba iz razreda zrakoperki (Actinopterygii). sleđevi žive u velikim jatima i imaju veliku gospodarsku važnost, kako u prehrani jer ima ukusno meso, tako i u proizvodnji ribljeg brašna i ulja.

U sleđevke uz sleđeve pripada i jedna od najpoznatijih riba srdela, rod sardina (Sardina pilchardus).

Obuhvaća 7 porodica[1].

  1. Porodica Chirocentridae
  2. Porodica Clupeidae, sleđevi (npr. Etrumeus micropus)
  3. Porodica Denticipitidae
  4. Porodica Dussumieriidae
  5. Porodica Engraulidae
  6. Porodica Pristigasteridae
  7. Porodica Sundasalangidae
Logotip Zajedničkog poslužitelja
Na Zajedničkom poslužitelju postoje datoteke vezane uz: Sleđevke
Logotip Wikivrsta
Wikivrste imaju podatke o: Clupeiformes

Izvori

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autori i urednici Wikipedije
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia hr Croatian

Sleđevke: Brief Summary ( Croato )

fornecido por wikipedia hr Croatian
 src=

Clupea pallasii

 src=

Pristigaster cayana

 src=

Chirocentrus dorab

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autori i urednici Wikipedije
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia hr Croatian

Síldfiskar ( Islandês )

fornecido por wikipedia IS

Síldfiskar (fræðiheiti: Clupeiformes) eru eini ættbálkur geislugga innan yfirættbálksins clupeomorpha. Hann telur um 300 tegundir; þar á meðal síld og ansjósu.

Wikiorðabókin er með skilgreiningu á orðinu
Wikimedia Commons er með margmiðlunarefni sem tengist
Wikilífverur eru með efni sem tengist
 src= Þessi líffræðigrein er stubbur. Þú getur hjálpað til með því að bæta við greinina.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Höfundar og ritstjórar Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia IS

Clupeiformes ( Italiano )

fornecido por wikipedia IT
 src=
Chirocentrus nudus (fam. Chirocentridae)
 src=
Etrumerus teres (fam. Dussumieriidae)
 src=
Pellona castelnaeana (fam. Pristigasteridae)

I Clupeiformes sono un ordine di pesci ossei marini e d'acqua dolce comprendente 7 famiglie. Comprende alcune specie di elevatissimo valore per la pesca commerciale e l'alimentazione umana come l'acciuga, la sardina e l'aringa. I clupeiformi, inoltre, sono importantissimi elementi della rete trofica degli oceani di tutto il mondo costituendo prede per numerosi predatori come tonni, marlin, pesci spada, squali, cetacei, pinnipedi, pinguini ed altri uccelli marini, eccetera.

Descrizione

I Clupeiformes hanno aspetto affusolato e più o meno alto e compresso lateralmente. Le scaglie ricoprono il corpo ad eccezione della testa. La bocca non è protrattile. Le pinne non hanno raggi spinosi: la pinna caudale è sempre biloba e le pinne ventrali sono di solito poste sotto la pinna dorsale, in posizione addominale. La linea laterale è presente solo sulla testa. La vescica natatoria si prolunga fino al cranio con due estensioni. Sono fisostomi: la vescica natatoria è comunicante con l'intestino tramite il dotto pneumatico.[1].

Biologia

La maggior parte dei Clupeiformes ha abitudini gregarie e forma banchi numerosi. Non mancano tuttavia specie solitarie, soprattutto tra quelle di più grandi dimensioni a dieta piscivora.

Alimentazione

La maggior parte delle specie clupeiformi sono filtratori: si nutrono di plancton che catturano per mezzo delle branchie, dotate di particolari spine disposte a pettine dette branchiospine.

Evoluzione

I clupeiformi fanno parte del gruppo noto come Clupeomorpha, comprendente anche forme estinte e arcaiche come Ornategulum o gli Ellimmichthyiformes. I più antichi clupeiformi esistono almeno dal Cretaceo inferiore (circa 130 milioni di anni fa) e provengono dal Brasile (genere Pseudoellimma), ma già dall'inizio del Cretaceo superiore (circa 90 milioni di anni fa) alcuni clupeiformi sono già ascrivibili a varie famiglie attuali (Clupeidae, Dussumieriidae). Tra i giacimenti cretacei più ricchi di clupeiformi si ricordano quelli libanesi di Sahel Alma e Haqel (con i generi Histiothrissa e Scombroclupea), di Sendenhorst in Germania (Histiothrissa) e soprattutto quello di Nardò in provincia di Lecce (Pugliaclupea, Lecceclupea, Nardoclupea, Italoclupea, Portoselvaggioclupea). Nell'Eocene (circa 50 - 57 milioni di anni fa) sono note numerose forme estinte sia di acqua dolce, come quelle provenienti dalla formazione del Green River negli Stati Uniti (Knightia, Gosiutichthys), che di acqua salata, come quelle provenienti dai famosi giacimenti fossiliferi di Bolca, in provincia di Verona (Bolcaichthys, Trollichthys, Eoalosa, Eoengraulis).

Famiglie

Note

  1. ^ * Enrico Tortonese, Osteichthyes, Bologna, Calderini, 1975.
  2. ^ Scheda da Fishbase, su fishbase.us.

Bibliografia

  • Enrico Tortonese, Osteichthyes, Bologna, Calderini, 1975.

 title=
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autori e redattori di Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia IT

Clupeiformes: Brief Summary ( Italiano )

fornecido por wikipedia IT
 src= Chirocentrus nudus (fam. Chirocentridae)  src= Etrumerus teres (fam. Dussumieriidae)  src= Pellona castelnaeana (fam. Pristigasteridae)

I Clupeiformes sono un ordine di pesci ossei marini e d'acqua dolce comprendente 7 famiglie. Comprende alcune specie di elevatissimo valore per la pesca commerciale e l'alimentazione umana come l'acciuga, la sardina e l'aringa. I clupeiformi, inoltre, sono importantissimi elementi della rete trofica degli oceani di tutto il mondo costituendo prede per numerosi predatori come tonni, marlin, pesci spada, squali, cetacei, pinnipedi, pinguini ed altri uccelli marini, eccetera.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autori e redattori di Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia IT

Silkiažuvės ( Lituano )

fornecido por wikipedia LT

Silkiažuvės (Clupeiformes) – stipinpelekių žuvų būrys. Tai primityviausios dabartinės kaulinės žuvys. Kūnas aptakus, suplotas iš šonų. Dauguma jų sidabriškos spalvos, o nugara žalio ar mėlyno atspalvio. Žvynai cikloidiniai, lengvai iškrintantys. Pelekai be kietų spindulių, pilviniai toli nuo krūtininių. Šoninė linija trumpa, tik per 2-5 žvynus. Vidinė kaukolė ne visai sukaulėjusi, joje dar daug kremzlės. Plaukimo pūslė jungiasi su žarnynu. Minta planktoniniais organizmais (dažniausiai vėžiagyviais bei jų lervomis, kuriuos nufiltruoja iš vandens išžiojusios didelę burną ir atidengdamos žiaunų šepetėlius.

Plačiai paplitusios jūrose, kai kurios plaukia neršti į upes. Dažnai gyvena didžiuliais būriais. Jos yra labai svarbi jūrų mitybinės grandinės grandis ir turi didelę reikšmę kai kurių pajūrio šalių ekonomikai.

Būryje yra 6 šeimos, apie 300 rūšių.

Silkiažuvių šeimos

Vikiteka

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipedijos autoriai ir redaktoriai
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia LT

Silkiažuvės: Brief Summary ( Lituano )

fornecido por wikipedia LT

Silkiažuvės (Clupeiformes) – stipinpelekių žuvų būrys. Tai primityviausios dabartinės kaulinės žuvys. Kūnas aptakus, suplotas iš šonų. Dauguma jų sidabriškos spalvos, o nugara žalio ar mėlyno atspalvio. Žvynai cikloidiniai, lengvai iškrintantys. Pelekai be kietų spindulių, pilviniai toli nuo krūtininių. Šoninė linija trumpa, tik per 2-5 žvynus. Vidinė kaukolė ne visai sukaulėjusi, joje dar daug kremzlės. Plaukimo pūslė jungiasi su žarnynu. Minta planktoniniais organizmais (dažniausiai vėžiagyviais bei jų lervomis, kuriuos nufiltruoja iš vandens išžiojusios didelę burną ir atidengdamos žiaunų šepetėlius.

Plačiai paplitusios jūrose, kai kurios plaukia neršti į upes. Dažnai gyvena didžiuliais būriais. Jos yra labai svarbi jūrų mitybinės grandinės grandis ir turi didelę reikšmę kai kurių pajūrio šalių ekonomikai.

Būryje yra 6 šeimos, apie 300 rūšių.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Vikipedijos autoriai ir redaktoriai
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia LT

Siļķveidīgās ( Letão )

fornecido por wikipedia LV

Siļķveidīgās jeb siļķveidīgo zivju kārta (Clupeiformes) ir viena no īsto kaulzivju (Teleostei) kārtām, kas ir vienīgā kārta siļķveidīgo apakškohortā (Clupei). Tā apvieno apmēram 405 sugas, kas tiek iedalītas 7 dzimtās.[1] Savukārt dzimtas iedalītas divās apakškārtās.[2] Pazīstamākās no tām ir siļķu un anšovu dzimtas. Saimnieciski viena no nozīmīgākajām kaulzivju kārtām, jo šajā grupā ietilpst daudzas pārtikā lietojamās zivis. Apmēram 20 zivju sugu nozveja dod aptuveni vienu trešdaļu ikgadējās nozvejas apjoma pasaulē.[3] Sastopamas okeānos un jūrās, starp 70° ziemeļu un 60° dienvidu paralēlēm. Dažas sugas mājo vai nārsto saldūdenī.[2]

Latvijā

 src=
Brētliņa (Sprattus sprattus)
 src=
Doraba vilksiļķe (Chirocentrus dorab)

Siļķveidīgo zivju kārtu Latvijā pārstāv siļķu dzimta (Clupeidae) ar 3 sugām. Tās ir reņģe (Clupea harengus membras), brētliņa (Sprattus sprattus) un palede (Alosa fallax). Gan reņģe, gan brētliņa ir saimnieciski nozīmīga Baltijas jūras zivs. Toties palede iekļauta Latvijas Sarkanās grāmatas 3. kategorijā. Tās nelielā daudzumā mēdz nozvejot kopā ar reņģēm. Rets ieceļotājs Baltijas jūrā ir anšovs (Engraulis encrasicholus), kas pieder anšovu dzimtai (Engraulidae).[4]

Latvijas zivju sarakstā iekļauta arī aloza (Alosa alosa). Tomēr šī suga Latvijas ūdeņos nav konstatēta nevienu reizi. Baltijas jūrā novērota tikai rietumdaļā.[5]

Kopīgās īpašības

Visām siļķveidīgajām zivīm peldpūslis savienots ar zarnām ar kanālu, kura atzari savienoti arī ar dzirdes kapsulām galvā. Tādējādi šīs grupas zivīm ir ļoti laba dzirde.[2][6] Siļķveidīgās zivis ir slaidas, pārsvarā sudraboti mirdzošas, ar nedaudz saplacinātas vārpstiņas veida ķermeni, kuru sedz cikloīdas zvīņas. Plūdformās veidotais ķermenis nodrošina spēju ātri peldēt. Spuru stari ir mīksti, sānu līnija vāji izteikta vai lielākajai daļai neesoša. Muguras spura atrodas gandrīz muguras vidū, nedaudz nobīdīta astes virzienā. Aste simetriski šķelta. Daudzām sugām uz vēdera viduslīnijas ir smailas, asas, ķīļveida zvīņas.[2][7]

Galvenokārt nelielas, līdz 35 cm garas zivis.[3] Mazākā siļķveidīgo kārtā ir Sanagas pundursiļķe (Thrattidion noctivagus), kuras ķermeņa garums ir 2,1 cm.[2] Toties lielākās ir vilksiļķes (Chirocentrus), kuras ir apmēram 100 cm garas.[2]

Uzvedība

Siļķveidīgās zivis veido lielus barus, kuros var būt vairāki simti vai tūkstoši īpatņu. Baram raksturīga sinhronā peldēšana, ķermeņiem atrodoties paralēli, cieši vienam pie otra.[2] Lielākā daļa sugu barojas ar planktonu, kas tiek iegūts, izfiltrējot ūdeni caur žaunām.[1][8] Vairāk nekā divas trešdaļas sugu mājo tropu ūdeņos, pārsvarā atklātos, lai gan gandrīz vienmēr nārsto piekrastēs. Arī saldūdeņos mītošās sugas galvenokārt mājo tropu klimatā, dienvidu puslodē.[3]

Sistemātika

Siļķveidīgo apakškohorta (Clupei)[1]

Atsauces

  1. 1,0 1,1 1,2 FishBase: Order Summary for Clupeiformes
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 Encyclopedia: Clupeiformes (Herrings)
  3. 3,0 3,1 3,2 Latvijas Daba: Siļķveidīgo kārta
  4. Siļķveidīgās zivis (Clupeiformes)
  5. Latvijas Daba: Aloza
  6. Промысловые рыбы России. В двух томах / Под ред. О. Ф. Гриценко, А. Н. Котляра и Б. Н. Котенёва. — М.: изд-во ВНИРО, 2006. — Т. 1. — С. 934—937. — 95 с. — ISBN 5-85382-229-2.
  7. Нельсон Д. С. Рыбы мировой фауны / Пер. 4-го перераб. англ. изд. Н. Г. Богуцкой, науч. ред-ры А. М. Насека, А. С. Герд. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — С. 203—211. — ISBN 978-5-397-00675-0.
  8. Nelson, Gareth (1998). Paxton, J.R.; Eschmeyer, W.N., eds. Encyclopedia of Fishes. San Diego: Academic Press. pp. 91–95. ISBN 0-12-547665-5.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia autori un redaktori
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia LV

Siļķveidīgās: Brief Summary ( Letão )

fornecido por wikipedia LV

Siļķveidīgās jeb siļķveidīgo zivju kārta (Clupeiformes) ir viena no īsto kaulzivju (Teleostei) kārtām, kas ir vienīgā kārta siļķveidīgo apakškohortā (Clupei). Tā apvieno apmēram 405 sugas, kas tiek iedalītas 7 dzimtās. Savukārt dzimtas iedalītas divās apakškārtās. Pazīstamākās no tām ir siļķu un anšovu dzimtas. Saimnieciski viena no nozīmīgākajām kaulzivju kārtām, jo šajā grupā ietilpst daudzas pārtikā lietojamās zivis. Apmēram 20 zivju sugu nozveja dod aptuveni vienu trešdaļu ikgadējās nozvejas apjoma pasaulē. Sastopamas okeānos un jūrās, starp 70° ziemeļu un 60° dienvidu paralēlēm. Dažas sugas mājo vai nārsto saldūdenī.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia autori un redaktori
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia LV

Haringachtigen ( Neerlandês; Flamengo )

fornecido por wikipedia NL

Vissen

Haringachtigen (Clupeiformes) vormen een orde van straalvinnige vissen.

Het is de enige orde binnen de superorde Clupeomorpha (haringachtige beenvissen) en omvat ongeveer 300 soorten in vijf families.

Taxonomie

In de orde van de haringachtigen (Clupeiformes) worden de volgende families onderscheiden:[2]

Onderorde Denticipitoidei

Onderorde Clupeoidei

Bronnen, noten en/of referenties
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia-auteurs en -editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia NL

Haringachtigen: Brief Summary ( Neerlandês; Flamengo )

fornecido por wikipedia NL

Haringachtigen (Clupeiformes) vormen een orde van straalvinnige vissen.

Het is de enige orde binnen de superorde Clupeomorpha (haringachtige beenvissen) en omvat ongeveer 300 soorten in vijf families.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia-auteurs en -editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia NL

Sildefisk ( Norueguês )

fornecido por wikipedia NN

Sildefisk (Clupeiformes) er ein orden beinfisk utbreidd i alle hav. Mange av artane er økonomisk viktige, om ikkje i like stor grad no som før. Somme artar lever òg i ferskvatn. Alle artane er sølvfarga og blanke plankton-etarar som lever i stim. Ein reknar gruppa som ei av dei meir primitive beinfiskgruppene ut frå finneplassering og indre anatomi.

I norske farvatn er det registrert seks artar sildefisk; sild, brisling, ansjos, sardin, maisild og stamsild. På verdsbasis reknar me med rundt 300 artar fordelt på fem familiar.

Skildring

Sildefisk er sølvglinsande og har djupt kløfta halefinne. Finnestrålane er mjuke og har ledd. Mellom dei mest markante primitive trekka dei framviser kan me nemna at bukfinnane sit langt bak og brystfinnane langt nede mot undersida av dyret. Dei har symjeblære, som står i samband med svelget på dyret.

Alle sildefiskar er stimfisk som vandrar rundt i havet og beitar på plankton. Ein trur vandringsrutene deira er tillærte (ikkje genetisk betinga).

Kjelder

  • Hamre, Johannes & Gjøsæter, Harald: «Sildefisker» i Norges dyr, Cappelen 1992
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia NN

Sildefisk: Brief Summary ( Norueguês )

fornecido por wikipedia NN

Sildefisk (Clupeiformes) er ein orden beinfisk utbreidd i alle hav. Mange av artane er økonomisk viktige, om ikkje i like stor grad no som før. Somme artar lever òg i ferskvatn. Alle artane er sølvfarga og blanke plankton-etarar som lever i stim. Ein reknar gruppa som ei av dei meir primitive beinfiskgruppene ut frå finneplassering og indre anatomi.

I norske farvatn er det registrert seks artar sildefisk; sild, brisling, ansjos, sardin, maisild og stamsild. På verdsbasis reknar me med rundt 300 artar fordelt på fem familiar.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia authors and editors
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia NN

Sildefisker ( Norueguês )

fornecido por wikipedia NO

Sildefisker (Clupeiformes) er en gruppe strålefinnede fisker med omkring 300 arter fordelt på 6 undergrupper. De fleste artene er planktonetere.

Litteratur

Eksterne lenker

iktyologistubbDenne iktyologirelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den.
Det finnes mer utfyllende artikkel/artikler på .
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia forfattere og redaktører
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia NO

Sildefisker: Brief Summary ( Norueguês )

fornecido por wikipedia NO

Sildefisker (Clupeiformes) er en gruppe strålefinnede fisker med omkring 300 arter fordelt på 6 undergrupper. De fleste artene er planktonetere.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia forfattere og redaktører
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia NO

Śledziokształtne ( Polonês )

fornecido por wikipedia POL
Commons Multimedia w Wikimedia Commons

Śledziokształtne[2] (Clupeiformes) – rząd ryb promieniopłetwych obejmujący ryby słonowodne, słodkowodne i wędrowne o dużym znaczeniu ekonomicznym. Do najbardziej znanych przedstawicieli należą śledzie, szprot i sardynki.

Cechy charakterystyczne rzędu

  • czaszka stosunkowo słabo skostniała
  • łuski cykloidalne, koliste
  • płetwa ogonowa homocerkalna, pozornie symetryczna
  • promienie płetw miękkie, członowane, czasem w wyjątkiem pierwszych 2–4 promieni płetwy grzbietowej i odbytowej, które mogą być elastyczne
  • płetwy piersiowe osadzone nisko na bokach ciała, a brzuszne w tylnej części brzucha
  • brak płetwy tłuszczowej
  • jednakowo rozwinięte kręgi kręgosłupa
  • nieparzysty lemiesz położony na środku podniebienia
  • pęcherz pławny otwarty do przełyku
  • brak aparatu Webera
  • średnia długość ciała nie przekracza 75 cm

Systematyka

Rodziny zaliczane do śledziokształtnych grupowane są w podrzędach:

Denticipitoidei:

Clupeoidei – śledziowce[2]:

Zobacz też

Przypisy

  1. Clupeiformes, w: Integrated Taxonomic Information System (ang.).
  2. a b G. Nikolski: Ichtiologia szczegółowa. Tłum. Franciszek Staff. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Rolnicze i Leśne, 1970.

Bibliografia

  • Froese, R. & D. Pauly: Order Summary for Clupeiformes (ang.). FishBase. World Wide Web electronic publication. www.fishbase.org, 2008. [dostęp 22 marca 2009].
  • Joseph S. Nelson: Fishes of the World. John Wiley & Sons, 2006. ISBN 0-471-25031-7.
  • Stanisław Rutkowicz: Encyklopedia ryb morskich. Gdańsk: Wydawnictwo Morskie, 1982, s. 49. ISBN 83-215-2103-7.
p d e
Systematyka ryb doskonałokostnych (Teleostei) Królestwo: zwierzęta • Typ: strunowce • Podtyp: kręgowce
Nadgromada: kostnoszkieletowe • Gromada: promieniopłetwe • Podgromada: nowopłetwe
ryby doskonałokostne (Teleostei)elopsopodobne
(Elopomorpha)
elopsokształtne (Elopiformes) • albulokształtne (Albuliformes) • łuskaczokształtne (Notacanthiformes) • węgorzokształtne (Anguilliformes)
kostnojęzykopodobne
(Osteoglossomorpha) Otocephala
(Otomorpha)
śledziopodobne
(Clupeomorpha)
otwartopęcherzowe
(Ostariophysi)
piaskolcokształtne (Gonorynchiformes) • karpiokształtne (Cypriniformes) • kąsaczokształtne (Characiformes) • sumokształtne (Siluriformes) • Gymnotiformes
Lepidogalaxii przedkolcopłetwe
(Protacanthopterygii)
łososiokształtne (Salmoniformes) • szczupakokształtne (Esociformes)
Osmeromorpha
srebrzykokształtne (Argentiniformes) • Galaxiiformesstynkokształtne (Osmeriformes) • wężorokształtne (Stomiiformes)
Ateleopodomorpha krągłołuskie
(Cyclosquamata)
skrzelokształtne (Aulopiformes)
świetlikopodobne
(Scopelomorpha)
świetlikokształtne (Myctophiformes) • †Ctenothrissiformes
Acanthomorpha
strojnikopodobne
(Lampridiomorpha)
strojnikokształtne (Lampridiformes)
pseudokolcopłetwe
(Paracanthopterygii)
wąsatkokształtne (Polymixiiformes) • †Sphenocephaliformesokonkokształtne (Percopsiformes) • piotroszokształtne (Zeiformes) • Stylephoriformesdorszokształtne (Gadiformes)
kolcopłetwe
(Acanthopterygii)
HolocentriformesTrachichthyiformesberyksokształtne (Beryciformes) • wyślizgokształtne (Ophidiiformes) • batrachokształtne (Batrachoidiformes) • KurtiformesGobiiformesmugilokształtne (Mugiliformes) • CichliformesBlenniiformesGobiesociformesaterynokształtne (Atheriniformes) • belonokształtne (Beloniformes) • karpieńcokształtne (Cyprinodontiformes) • szczelinokształtne (Synbranchiformes) • CarangiformesIstiophoriformesAnabantiformesflądrokształtne (Pleuronectiformes) • igliczniokształtne (Syngnathiformes) • IcosteiformesCallionymiformesScombrolabraciformesScombriformesTrachiniformesLabriformesskorpenokształtne (Scorpaeniformes) • CentrarchiformesAcropomatiformesokoniokształtne (Perciformes) • AcanthuriformesSpariformesCaproiformesrozdymkokształtne (Tetraodontiformes)
Gwiazdką (*) oznaczono taksony incertae sedis.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia POL

Śledziokształtne: Brief Summary ( Polonês )

fornecido por wikipedia POL

Śledziokształtne (Clupeiformes) – rząd ryb promieniopłetwych obejmujący ryby słonowodne, słodkowodne i wędrowne o dużym znaczeniu ekonomicznym. Do najbardziej znanych przedstawicieli należą śledzie, szprot i sardynki.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autorzy i redaktorzy Wikipedii
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia POL

Clupeiformes ( Português )

fornecido por wikipedia PT

Clupeiformes é um grupo de peixes actinopterígios caracterizados por possuirem apenas uma barbatana dorsal sem espinhos, a barbatana caudal furcada e uma câmara na região ótica do neurocrânio onde convergem vários canais sensoriais, uma característica só encontrada nestes vertebrados.[1]

Pertencem a este grupo as sardinhas, arenques, anchovetas e outras famílias de peixes pelágicos.

Referências

  1. «Order Summary for Clupeiformes». www.fishbase.de. Consultado em 9 de junho de 2021
 title=
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autores e editores de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia PT

Clupeiformes: Brief Summary ( Português )

fornecido por wikipedia PT

Clupeiformes é um grupo de peixes actinopterígios caracterizados por possuirem apenas uma barbatana dorsal sem espinhos, a barbatana caudal furcada e uma câmara na região ótica do neurocrânio onde convergem vários canais sensoriais, uma característica só encontrada nestes vertebrados.

Pertencem a este grupo as sardinhas, arenques, anchovetas e outras famílias de peixes pelágicos.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autores e editores de Wikipedia
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia PT

Sleďotvaré ( Eslovaco )

fornecido por wikipedia SK
Question book-4.svg
Tomuto článku alebo sekcii chýbajú odkazy na použité zdroje a môže preto obsahovať informácie, ktoré je potrebné overiť.
Pomôžte Wikipédii a doplňte do článku citácie, odkazy na spoľahlivé zdroje.

Sleďotvaré alebo slede (Clupeiformes) je mimoriadne významný rad zo skupiny Neopterygii.

Charakteristika

Sem patria pomerne malé ryby s prúdnicovitým telom - napr. šproty, alózy, sardinky, sardely a slede. Sú veľmi rozšírené a vytvárajú obrovské stáda (desiatky tisíc jedincov), ktoré priťahujú iné dravé živočíchy. Majú veľký hospodársky význam najmä pre prímorské krajiny a tvoria aj významný potravinový prvok mnohých ďalších živočíchov.

Z čeľade sardelovité sa najviac loví sardela peruánska (Engraulis ringens) - ročne takmer 10 miliónov ton. Z čeľade sleďovité (Clupeidae) je ekonomicky najvýznamnejší sleď obyčajný (Cluepa harengus), známy aj pod obchodnými menami ako matjes, zavináč, údenáč a podobne.

Väčšina druhov je striebristá so zeleným alebo modrým odtieňom na chrbte. Sardinky a slede majú plávací mechúr napojený na sluchový aparát, aby lepšie počuli.

Skoro všetky konzumujú planktónové organizmy, a to spravidla v noci.

Niektoré druhy síce žijú v mori, ale neresia v brakických alebo sladkých vodách.

Systematika

  • podrad Denticipitoidei
  • podrad slede (Clupeoidei)
    • početné incertae sedis: †Alisea, †Austroclupea, †Bramlettia, †Chanopsis, †Clupeopsis, †Driverius, †Engraulites, †Epelichthys, †Etringus, †Ganoessus, †Ganolytes, †Hacquetia, †Halecopsis, †Hayina (Gobertina, Smithites), †Histiothrissa, †Iquius, †Lembacus, †Lygisoma, †Melettina, †Neohalecopsis, †Ostariostoma, †Ornategulum, †Paraclupavus, †Pateroperca, Pomolobus, †Protoclupea, †Pseudoberyx, Pseudochilsa, †Pseudoetringus, †Quisque, †Rhomarus, †Scombroclupea, Sarmatella, †Steinbergia, Stolephorus (Spratteloides), †Syllaemus, †Wisslerius, †Xenothrissa, †Xyne, †Xyrinus
    • nadčeľaď Pristigasteroidea
    • nadčeľaď Engrauloidea
    • nadčeľaď Clupeoidea
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autori a editori Wikipédie
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia SK

Sleďotvaré: Brief Summary ( Eslovaco )

fornecido por wikipedia SK

Sleďotvaré alebo slede (Clupeiformes) je mimoriadne významný rad zo skupiny Neopterygii.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Autori a editori Wikipédie
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia SK

Sillartade fiskar ( Sueco )

fornecido por wikipedia SV

Sillartade fiskar (Clupeiformes) är en ordning benfiskar som omfattar cirka 360 kända arter fördelade på fem familjer, däribland sill och ansjovis. Sillen, som är en kommersiellt mycket viktig fisk för fisket hör till den största familjen i ordningen, sillfiskar, som innehåller omkring 216 arter. Även anjovis, som hör till den näst största familjen, ansjovisfiskar med ungefär 140 arter, är en kommersiellt viktig art för fisket.

Sillartade fiskar har en strömlinjeformad och från sidorna tillplattad kropp, med tydligt framträdande fjäll och välutvecklade fenor. Flertalet arter i ordningen är förhållandevis små fiskar, med en kroppslängd på omkring 25-40 centimeter, men det finns också större arter med en kroppslängd på upp mot en meter, liksom mindre arter med en genomsnittlig kroppslängd på under 10 centimeter. De flesta arter har en silveraktig färg, ofta med ett blåaktigt eller grönaktigt skimmer över ryggen. Hos alla arter utom tandsillen, Denticeps clupeoides, saknas synlig sidolinje. Denna art, som bara förekommer i Benin, Nigeria och Kameruns floder i västra Afrika, räknas till de mest primitiva av alla sillartade fiskar och den är också den enda nu förekommande arten i sin familj, tandsillar.

Då arterna i ordningen förekommer i många olika miljöer, i havet såväl som i sjöar och olika sorters vattendrag har de ett mycket varierat levnadssätt. Flertalet arter livnär sig dock på plankton och bildar stora stim som födosöker tillsammans, men vargsillfiskarna, av vilka det finns två arter, är aktiva rovfiskar. Att bilda stim skyddar också i större utsträckning de enskilda individerna mot predatorer, även om de stora stimmen som många sillartade fiskar bildar själva lockar till sig många sådana, och i de marina ekosystemen är de sillartade fiskarna viktig föda för många rovfiskar, havsfåglar och havslevande däggdjur.

Lekbeteendet innfattar för några arter som lever i havet kortare vandringar upp i floder till speciella lekplatser i sötvatten, exempelvis vit stalksill (Alosa sapidissma) som förekommer längs öst- och västkusten till Nordamerika. Andra arter har yngel som lever pelagiskt.

Källor

  • Schou, Per (red.). Djur: illustrerad guide till världens djurliv, Globe Förlaget, 2007. ISBN 0-7513-3427-8.

Externa länkar

Mört, Nordisk familjebok.png Denna fiskrelaterade artikel saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att tillföra sådan.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia författare och redaktörer
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia SV

Sillartade fiskar: Brief Summary ( Sueco )

fornecido por wikipedia SV

Sillartade fiskar (Clupeiformes) är en ordning benfiskar som omfattar cirka 360 kända arter fördelade på fem familjer, däribland sill och ansjovis. Sillen, som är en kommersiellt mycket viktig fisk för fisket hör till den största familjen i ordningen, sillfiskar, som innehåller omkring 216 arter. Även anjovis, som hör till den näst största familjen, ansjovisfiskar med ungefär 140 arter, är en kommersiellt viktig art för fisket.

Sillartade fiskar har en strömlinjeformad och från sidorna tillplattad kropp, med tydligt framträdande fjäll och välutvecklade fenor. Flertalet arter i ordningen är förhållandevis små fiskar, med en kroppslängd på omkring 25-40 centimeter, men det finns också större arter med en kroppslängd på upp mot en meter, liksom mindre arter med en genomsnittlig kroppslängd på under 10 centimeter. De flesta arter har en silveraktig färg, ofta med ett blåaktigt eller grönaktigt skimmer över ryggen. Hos alla arter utom tandsillen, Denticeps clupeoides, saknas synlig sidolinje. Denna art, som bara förekommer i Benin, Nigeria och Kameruns floder i västra Afrika, räknas till de mest primitiva av alla sillartade fiskar och den är också den enda nu förekommande arten i sin familj, tandsillar.

Då arterna i ordningen förekommer i många olika miljöer, i havet såväl som i sjöar och olika sorters vattendrag har de ett mycket varierat levnadssätt. Flertalet arter livnär sig dock på plankton och bildar stora stim som födosöker tillsammans, men vargsillfiskarna, av vilka det finns två arter, är aktiva rovfiskar. Att bilda stim skyddar också i större utsträckning de enskilda individerna mot predatorer, även om de stora stimmen som många sillartade fiskar bildar själva lockar till sig många sådana, och i de marina ekosystemen är de sillartade fiskarna viktig föda för många rovfiskar, havsfåglar och havslevande däggdjur.

Lekbeteendet innfattar för några arter som lever i havet kortare vandringar upp i floder till speciella lekplatser i sötvatten, exempelvis vit stalksill (Alosa sapidissma) som förekommer längs öst- och västkusten till Nordamerika. Andra arter har yngel som lever pelagiskt.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia författare och redaktörer
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia SV

Clupeiformes ( Turco )

fornecido por wikipedia TR

Clupeiformes, kemikli balıklara ait bir balık takımı. Birçoğu sürü halinde yaşayan, ticari balıkçılıkta büyük önemleri olan hamsi ve sardalya gibi balık türlerini içerir.

Dış bağlantılar

Commons-logo.svg Wikimedia Commons'ta Clupeiformes ile ilgili çoklu ortam belgeleri bulunur. Wikispecies-logo.svg Wikispecies'te Clupeiformes ile ilgili detaylı taksonomi bilgileri bulunur. Stub icon Balık ile ilgili bu madde bir taslaktır. Madde içeriğini geliştirerek Vikipedi'ye katkıda bulunabilirsiniz.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia yazarları ve editörleri
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia TR

Clupeiformes: Brief Summary ( Turco )

fornecido por wikipedia TR

Clupeiformes, kemikli balıklara ait bir balık takımı. Birçoğu sürü halinde yaşayan, ticari balıkçılıkta büyük önemleri olan hamsi ve sardalya gibi balık türlerini içerir.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia yazarları ve editörleri
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia TR

Оселедцеподібні ( Ucraniano )

fornecido por wikipedia UK

Розміри

В основному в цьому ряді невеликі риби (до 35-40 см), але є й винятки, наприклад оселедець-дораб, або зубастий оселедець (Chirocentrus dorab), завдовжки до 3,6 метра, але вченi знайшли оселедця який вирiс до 4,2 метра, цьго оселедця назвали Педiй.


Середовище існування

Більше половини оселедцеподібних (близько 221 видів) — мешканці морів. Прісноводних набагато менше — 31 вид.

Особливості будови

Тіло сплюснуте з боків, вкрите циклоїдною лускою. Бічної лінії немає або вона дуже коротка. Голова не вкрита лускою. Промені плавців м'які, хвостовий плавець гомоцеркальний. Плавальний міхур з'єднаний із стравоходом і має відростки. Більшість цих риб пелагічні, живляться планктоном, утворюють великі косяки.

Особливості життєдіяльності

40 видів цих риб більшу частину життя проводять в морі, а для нересту підіймаються в річки. Деякі проходять при цьому великі відстані. Наприклад, оселедець-чорноспинка (Caspiolosa kessleri) до зведення каскаду гребель на Волзі підіймалися по річці на 2-3 тис. км, рухаючись зі швидкістю до 70 км/добу.

Переважна більшість оселедцеподібних живуть зграями. Інколи вони утворюють гігантські в сотні тисяч і навіть мільйони особин. Риби в зграях демонструють дивну узгодженість в поведінці. Основу живлення оселедцеподібних складають дрібні безхребетні тварини. Виняток становлять хижі дораби, в яких щелепа озброєна великими гострими зубами; за це дорабів називають «вовчими оселедцями».

Господарське значення

Оселедцеподібні є найважливішим об'єктом рибальства. У них відмінний смак, і ловити їх вигідно, оскільки зграї величезні. Лов оселедця — один із старих морських промислів в Європі — зіграв значну роль в історії багатьох держав. На торгівлі оселедцем трималася могутність Ганзейського союзу, заснованого вольними містами Гамбургом, Бременом, Любеком. В 15 столітті голландці освоїли мистецтво бочкового засолу оселедця і це кінець кінцем підірвало економічне процвітання Ганзи, а Голландії дало можливість побудувати риболовецький і торговельний флот і перетворитися на могутню морську державу.

Сьогодні на оселедцеподібних припадає близько 1/3 всього світового видобутку риби. Рекордсменами є анчоуси (Engraulis) — в світовій статистиці рибальства вони міцно утримують перше місце. До цього роду відноситься, зокрема, анчоус європейський (Engraulis encrasicolus), підвидами якого є азовська і чорноморська хамса. Інший вигляд — анчоус перуанський (Engraulis ringens) — взагалі найчисленніша риба на Землі. Він живе уздовж узбережжя Перу і Північного Чилі.

Риби мають велике економічне значення як цінний продукт харчування. Крім того, вони є джерелом риб'ячого жиру, багатого на ретинол (віт. А) та кальцифероли (віт. Д), рибного клею, шкіри, рибного борошна, яке використовують на корм худобі, та інших продуктів.

Як уже зазначалося, риби є проміжними хазяїнами деяких гельмінтів, що паразитують в організмі людини і тварин (котячий сисун і стьожак широкий).

У нашій країні успішно розвивається рибництво. Цінні породи риб розводять у тих водоймах, де вони раніше не зустрічалися. З цією метою будують великі рибоводні заводи, на яких розводять різних промислових риб (осетрових, сига, білорибицю тощо). Ікру на цих заводах запліднюють штучно. Розвиток ікри відбувається в спеціальних апаратах. Мальків деякий час витримують у них, а потім, вже достатньо зміцнілих, випускають у природні водойма. Вплив діяльності людини на чисельність риби.

Наведені вище дані свідчать, що діяльність людини(штучне розведення риби, вирощування її в ставкових господарствах тощо) сприяє збільшенню чисельності риби. Проте нераціональний перевилов риби без урахування її відтворення(в тому числі і на шляху до місця нересту), будівництво гідротехнічних споруд без спеціальних пристосувань для переміщення риби в місця нересту, забруднення водойм стічними водами та отруйними хімічними речовинами призводять до значного зменшення чисельності риби.

Нераціональне рибництво може спричинити масове знищення риби. Прикладом може бути виснаження рибного промислу в Азовському морі перед другою світовою війною. Нераціональним є вилов дрібної риби, оскільки, з одного боку, така риба могла б з часом дати більшу масу, а з іншого — риба знищується ще до виконання функцій розмноження. Шкідливо також впливають знаряддя лову, бо вони завдають шкоди не спійманій рибі. Тому в усіх країнах світу існує законодавство щодо охорони рибних багатств, яке регламентує час і місце лову, знаряддя лову тощо. Застосування знарядь лову, що псують рибу і спричинюють її загибель, забороняється. На інші знаряддя встановлено певні обмеження(розмір гачків, чарунок у сітках тощо). Дуже важливим є дотримання дозволених термінів лову, встановлення мінімальних розмірів виловлюваної риби і заповідних просторів. Рибництво, крім того, має бути представлене на наукову основу (облік, знання рибних запасів тощо).

Представники

Сардина далекосхідна, або івасі (Sardinops sagax melanosticta), морська риба, поширена у водах далекого Сходу. У басейнах Чорного та Азовського морів поширені оселедець чорноморський (Alosa kessleri pontica), оселедець керченський (азовський — A. caspia tanaica), шпрот чорноморський (Sprattus sprattus phalericus), хамса (Engraulis ponticus).

Розмноження

Статева система костистих риб у порівнянні з хрящовими і древніми кістковими рибами спрощена, але здатна виробляти велику кількість гамет. Два подовжених сім’яника (їх часто називають молоками) перебувають під нирками з боків плавального міхура. Насіння виходить не через вольфів канал, а через коротку трубку, утворену оболонкою сім’яника. Обидва сім'япроводи відкриваються назовні загальним статевим отвором ззаду анального і сечового отворів або загальним сечостатевим отвором. Яєчники (їх зазвичай два) в період розмноження представляють собою об'ємні мішки, наповнені ікрою, яка виходить назовні не через Мюллерові канали (вони редукуються), а через короткі трубки, що йдуть від статевих залоз і що відкриваються назовні самостійним отвором або загальним сечостатевим отвором. Отже, дозрілі яйцеклітини не потрапляють в порожнину тіла, а швидко виходять з тіла самок. Запліднення у переважної більшості видів кісткових риб зовнішнє. Внутрішнє запліднення, оалтакож живородіння властиво порівняно небагатьом представникам цього класу. Ікра відкладається на водні рослини і рідше на інші підводні субстрати, а у меншості видів – у товщу води. У зв'язку із зовнішнім заплідненням маса гамет, зигот і мальків гине. Тому плодючість кісткових риб дуже велика. Наприклад, короп виробляє більше 1 млн ікринок, щука – близько 1 млн, палтус – 2-3, 5 млн, тріска – до 1 млн. Дозрівання статевих залоз залежить від різних чинників – внутрішніх і зовнішніх. Прискорюючий вплив на дозрівання статевих залоз надають гормони гіпофіса[3].

Запліднення ікри можна здійснити в штучних умовах, змішуючи ікру і насіння риб у присутності невеликої кількості води. В даний час така методика добре розроблена й успішно застосовується в широких масштабах на так званих рибоводних заводах. Запліднена ікра розвивається у сприятливих умовах зазвичай до стадії мальків, здатних здобувати їжу в природних водоймах, куди їх випускають. Такі заходи сприяють відновленню цінних промислових риб, чисельність яких різко скоротилася внаслідок забруднення водойм, утруднення міграцій риб на місця їх розмноження, їх посиленого видобутку[12].

На швидкість росту риб впливають різні умови життя: харчування, температура, склад розчинених у воді речовин та ін. Зростання в залежності від змін умов життя йде нерівномірно. Відомо, наприклад, що він сповільнюється в холодну пору, що можна простежити на річних кільцях луски риб. Дослідження росту риб в різних водоймах мають велике теоретичне і практичне значення, так як завдяки їм можна з'ясувати, які умови сприяють йому, які навпаки, затримують його, як відновлюються запаси промислових риб і т. д.

Класифікація

Джерела


licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Автори та редактори Вікіпедії
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia UK

Bộ Cá trích ( Vietnamita )

fornecido por wikipedia VI

Bộ Cá trích (danh pháp khoa học: Clupeiformes) là một bộ cá thuộc lớp Cá vây tia (Actinopterygii). Các họ trong bộ này gồm những cá xương nguyên thủy nhất. Chúng có một vây lưng, vảy tròn, không có đường bên, bong bóng có ống thông với thực quản. Môi trường sống của chúng gồm nước biển, nước ngọt. Hiện tại người ta ghi nhận khoảng 394 loài trong 84 chi thuộc 6-7 họ.

Phân loại

Theo Fish Base, bộ này gồm 397 loài trong 85 chi thuộc 6-7 họ:[1]

BỘ Clupeiformes

Các gộp nhóm ở cấp độ họ có thể đòi hỏi một sự sửa đổi lớn. Các họ Pristigasteridae, Chirocentridae và Engraulidae được hỗ trợ trong nhiều nghiên cứu phân tử, nhưng Clupeidae lại không được hỗ trợ[2][3]; với năm nhánh được hỗ trợ tốt được Lavoué et al. (2013) nhận dạng có thể trở thành các họ mới[3].

Các họ quan trọng

Phát sinh chủng loài

Cây phát sinh chủng loài vẽ theo Betancur và ctv (2013)[4].

Otomorpha

Clupei

Clupeiformes



Alepocephali

Alepocephaliformes


Ostariophysi

Anotophysa

Gonorynchiformes


Otophysa

Cyprinae

Cypriniformes


Characiphysae


Gymnotiformes




Characiformes



Siluriformes








Phát sinh chủng loài trong phạm vi bộ Clupeiformes như dưới đây vẽ theo Lavoué et al. (2013)[3].

Clupeiformes

Denticipitoidei

Denticipitidae


Clupeoidei


Engraulidae




Nhánh 5 của Clupeidae (Spratelloides + Jenkinsia)




Pristigasteridae





Chirocentridae



Dussumieriidae





Nhánh 4 của Clupeidae (Clupeinae)




Nhánh 3 của Clupeidae (Ehiravinae)




Nhánh 2 của Clupeidae (Alosinae)



Nhánh 1 của Clupeidae (Dorosomatinae)










Hình ảnh

Ghi chú

 src= Wikimedia Commons có thư viện hình ảnh và phương tiện truyền tải về Bộ Cá trích
  1. ^ "Clupeiformes". FishBase. Ranier Froese và Daniel Pauly (chủ biên). Phiên bản 8 năm 2012. N.p.: FishBase, 2012.
  2. ^ Li C. và G. Ortí. 2007. Molecular phylogeny of Clupeiformes (Actinopterygii) inferred from nuclear and mitochondrial DNA sequences. Mol. Phylogenet. Evol. 44(1):386-398.
  3. ^ a ă â Lavoue S., M. Miya, P. Musikasinthorn, W. J. Chen, M. Nishida. 2013. Mitogenomic evidence for an Indo-West Pacific origin of the Clupeoidei (Teleostei: Clupeiformes). PLoS ONE 8(2): e56485. doi:10.1371/journal.pone.0056485.
  4. ^ Ricardo Betancur-R., Richard E. Broughton, Edward O. Wiley, Kent Carpenter, J. Andrés López, Chenhong Li, Nancy I. Holcroft, Dahiana Arcila, Millicent Sanciangco, James C Cureton II, Feifei Zhang, Thaddaeus Buser, Matthew A. Campbell, Jesus A Ballesteros, Adela Roa-Varon, Stuart Willis, W. Calvin Borden, Thaine Rowley, Paulette C. Reneau, Daniel J. Hough, Guoqing Lu, Terry Grande, Gloria Arratia, Guillermo Ortí, 2013, The Tree of Life and a New Classification of Bony Fishes, PLOS Currents Tree of Life. 18-04-2013. Ấn bản 1, doi:10.1371/currents.tol.53ba26640df0ccaee75bb165c8c26288


Hình tượng sơ khai Bài viết Lớp Cá vây tia này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia tác giả và biên tập viên
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia VI

Bộ Cá trích: Brief Summary ( Vietnamita )

fornecido por wikipedia VI

Bộ Cá trích (danh pháp khoa học: Clupeiformes) là một bộ cá thuộc lớp Cá vây tia (Actinopterygii). Các họ trong bộ này gồm những cá xương nguyên thủy nhất. Chúng có một vây lưng, vảy tròn, không có đường bên, bong bóng có ống thông với thực quản. Môi trường sống của chúng gồm nước biển, nước ngọt. Hiện tại người ta ghi nhận khoảng 394 loài trong 84 chi thuộc 6-7 họ.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia tác giả và biên tập viên
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia VI

Сельдеобразные ( Russo )

fornecido por wikipedia русскую Википедию
Царство: Животные
Подцарство: Эуметазои
Без ранга: Вторичноротые
Подтип: Позвоночные
Инфратип: Челюстноротые
Группа: Рыбы
Группа: Костные рыбы
Подкласс: Новопёрые рыбы
Инфракласс: Костистые рыбы
Надкогорта: Teleocephala
Без ранга: Clupeocephala
Когорта: Otocephala
Надотряд: Clupeomorpha
Отряд: Сельдеобразные
Международное научное название

Clupeiformes Bleeker, 1959

Wikispecies-logo.svg
Систематика
на Викивидах
Commons-logo.svg
Изображения
на Викискладе
ITIS 161694NCBI 32446EOL 3190FW 35437

Сельдеобра́зные (лат. Clupeiformes) — отряд лучепёрых рыб. Это примитивные костистые рыбы. Плавательный пузырь у них соединён каналом с пищеводом и имеет отростки, которые входят впереди в полость черепа (в слуховые капсулы)[1].

Сжатое с боков тело покрытое циклоидной чешуей. Обычно имеется боковая линия. Грудные плавники расположены ближе к брюху, брюшные плавники находятся в средней части брюха (абдоминальные). Хвостовой плавник гомоцеркальный. На середине тела или немного ближе к хвостовому отделу (но не за анальным плавником) расположен спинной плавник. Жировой плавник отсутствует. Нет зубов на parasphenoideum. Parietale отделено от supraoccipitale[1]. Лучи плавников мягкие, членистые, чешуя циклоидная. Боковая линия очень слабо выражена, замаскирована. Питаются зоопланктоном, поэтому рот открывается чуть вверх. Сельдеобразные считаются относительно примитивной группой со сравнительно слабо окостеневшим черепом и легко спадающей чешуёй. Некоторые виды совершают циклические миграции на дальние расстояния. Представители — салака (пресноводный подвид сельди), анчоусы, шпроты, каспийская килька, сельди, сардины и т. д[2].

В большинстве типичные пелагические рыбы. Есть как пресноводные, так и морские[1].

Сельдеобразые являются важнейшим объектом мирового рыболовного промысла. Их мировые уловы составляли (млн. т): 1989 г. — 25,6; 1990 г. — 23.0; 1992 г. — 21,9; 1994 г. — 26,7; 1995 г. — 22,0; 1996 г. — 22,3; 1997 г. — 21,6; 1998 г. — 17,4; 1999 г. — 23,4; 2000 г. — 25,7[1].

Классификация

Согласно классификации Нельсона в составе отряда выделяют два подотряда и 5 семейств[3]:

Подотряд Denticipitoidei

Подотряд Clupeoidei

Примечания

  1. 1 2 3 4 5 Промысловые рыбы России. В двух томах / Под ред. О. Ф. Гриценко, А. Н. Котляра и Б. Н. Котенёва. — М.: изд-во ВНИРО, 2006. — Т. 1. — С. 934—937. — 95 с. — ISBN 5-85382-229-2.
  2. Нельсон Д. С. Рыбы мировой фауны / Пер. 4-го перераб. англ. изд. Н. Г. Богуцкой, науч. ред-ры А. М. Насека, А. С. Герд. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — С. 203—211. — ISBN 978-5-397-00675-0.
  3. Отряд Сельдеобразные (англ.) в Мировом реестре морских видов (World Register of Marine Species).
  4. Решетников Ю. С., Котляр А. Н., Расс Т. С., Шатуновский М. И. Пятиязычный словарь названий животных. Рыбы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский. / под общей редакцией акад. В. Е. Соколова. — М.: Рус. яз., 1989. — С. 57—58. — 12 500 экз.ISBN 5-200-00237-0.
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Авторы и редакторы Википедии

Сельдеобразные: Brief Summary ( Russo )

fornecido por wikipedia русскую Википедию

Сельдеобра́зные (лат. Clupeiformes) — отряд лучепёрых рыб. Это примитивные костистые рыбы. Плавательный пузырь у них соединён каналом с пищеводом и имеет отростки, которые входят впереди в полость черепа (в слуховые капсулы).

Сжатое с боков тело покрытое циклоидной чешуей. Обычно имеется боковая линия. Грудные плавники расположены ближе к брюху, брюшные плавники находятся в средней части брюха (абдоминальные). Хвостовой плавник гомоцеркальный. На середине тела или немного ближе к хвостовому отделу (но не за анальным плавником) расположен спинной плавник. Жировой плавник отсутствует. Нет зубов на parasphenoideum. Parietale отделено от supraoccipitale. Лучи плавников мягкие, членистые, чешуя циклоидная. Боковая линия очень слабо выражена, замаскирована. Питаются зоопланктоном, поэтому рот открывается чуть вверх. Сельдеобразные считаются относительно примитивной группой со сравнительно слабо окостеневшим черепом и легко спадающей чешуёй. Некоторые виды совершают циклические миграции на дальние расстояния. Представители — салака (пресноводный подвид сельди), анчоусы, шпроты, каспийская килька, сельди, сардины и т. д.

В большинстве типичные пелагические рыбы. Есть как пресноводные, так и морские.

Сельдеобразые являются важнейшим объектом мирового рыболовного промысла. Их мировые уловы составляли (млн. т): 1989 г. — 25,6; 1990 г. — 23.0; 1992 г. — 21,9; 1994 г. — 26,7; 1995 г. — 22,0; 1996 г. — 22,3; 1997 г. — 21,6; 1998 г. — 17,4; 1999 г. — 23,4; 2000 г. — 25,7.

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Авторы и редакторы Википедии

鲱形目 ( Chinês )

fornecido por wikipedia 中文维基百科

鲱形目学名Clupeiformes)是脊索动物门輻鰭魚綱中的一个目,其中包括许多在渔业上非常重要的成群鱼类如鲱鱼等。是重要的经济类,共有400多种,其中20多种占世界捕鱼量的1/3,有生活在海中的也有生活在淡水中的,70%生活在热带,但也有20 多种只生活在北方。本目鱼一般都大量产卵,即使孵化出的幼鱼死亡率也高达99%,是各种大鱼、水鸟的食物。本目鱼大多集群,一群多达数亿尾,有每日垂直移动的习性,白天在水深处,夜晚浮出水面。[1]

特征

鲱形目為鯡形總目下唯一一目,口裂上緣通常由前頜骨和上頜骨組成。头骨骨化不完全,尚保留软骨;背鳍无硬棘,鳍条柔软分节,所以也称软鳍类。因所有的椎骨构造都相同,又称等椎类。鲱形目鳔管发达,体被圆鳞。

分类

本目属于真骨下纲骨舌鱼高群鲱头鱼总群骨鲱群,独自组成鲱形亚群鲱形总目[2][3]

骨鳔亚群黑头鱼亚群是本亚群的姐妹群,与真骨下纲各群的关系如下:

真骨下纲 Teleostei 骨舌鱼高群 Osteoglossocephalai 鲱头鱼总群 Clupeocephala 正真骨鱼群 Euteleosteomorpha      

新真骨鱼亚群 Neoteleostei Abborre, Iduns kokbok.jpg

   

巨口鱼亚群 Stomiati Gonostoma elongatum1.jpg

     

原棘鳍亚群 Protacanthopterygii Atlantic salmon fish.jpg

     

鳞南乳鱼亚群 Lepidogalaxii

    骨鲱群 Otomorpha    

骨鳔亚群 Ostariophysi Cyprinus carpio GLERL 1.jpg

   

黑头鱼亚群 Alepocephali Alepocephalus rostratus Gervais.jpg

     

鲱形亚群 Clupei Sprattus sprattus Gervais.jpg

       

骨舌鱼总群 Osteoglossomorpha F de Castelnau-poissonsPl26 Osteoglossum minus.jpg

     

海鲢高群 Elopocephalai M.E. Blochii ... Systema ichthyologiae iconibus CX illustratum (Plate 82) (white background).jpg

   

内部分类

鲱形目包括重要的食用鱼,如沙丁鱼大西洋鲱鱼鳀鱼鰣鱼凤尾鱼等。本目下分2個亞目及5个科[1][2][3]

参考文献

  1. ^ 1.0 1.1 "Clupeiformes". FishBase. Ed. Ranier Froese and Daniel Pauly. January 2019 version. N.p.: FishBase, 2019.
  2. ^ 2.0 2.1 Betancur-R, Ricardo; Wiley, Edward O.; Arratia, Gloria; Acero, Arturo; Bailly, Nicolas; Miya, Masaki; Lecointre, Guillaume; Ortí, Guillermo. Phylogenetic classification of bony fishes. BMC Evolutionary Biology. 2017-07-06, 17: 162. ISSN 1471-2148. doi:10.1186/s12862-017-0958-3.
  3. ^ 3.0 3.1 Betancur-R., R., R.E. Broughton, E.O. Wiley, K. Carpenter, J.A. Lopez, C. Li, N.I. Holcroft, D. Arcila, M. Sanciangco, J. Cureton, F. Zhang, T. Buser, M. Campbell, T. Rowley, J.A. Ballesteros, G. Lu, T. Grande, G. Arratia & G. Ortí. 2013. The tree of life and a new classification of bony fishes. PLoS Currents Tree of Life. 2013 Apr 18.

外部链接

辐鳍鱼总纲(Actinopterygii)分类
腕鳍鱼纲 輻鰭魚綱

物種識別信息
 title=
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
维基百科作者和编辑
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia 中文维基百科

鲱形目: Brief Summary ( Chinês )

fornecido por wikipedia 中文维基百科

鲱形目(学名:Clupeiformes)是脊索动物门輻鰭魚綱中的一个目,其中包括许多在渔业上非常重要的成群鱼类如鲱鱼等。是重要的经济类,共有400多种,其中20多种占世界捕鱼量的1/3,有生活在海中的也有生活在淡水中的,70%生活在热带,但也有20 多种只生活在北方。本目鱼一般都大量产卵,即使孵化出的幼鱼死亡率也高达99%,是各种大鱼、水鸟的食物。本目鱼大多集群,一群多达数亿尾,有每日垂直移动的习性,白天在水深处,夜晚浮出水面。

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
维基百科作者和编辑
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia 中文维基百科

ニシン目 ( Japonês )

fornecido por wikipedia 日本語
ニシン目 Anchovy closeup.jpg
カタクチイワシ科の1種(Anchovia clupeoides
分類 : 動物界 Animalia : 脊索動物門 Chordata 亜門 : 脊椎動物亜門 Vertebrata : 条鰭綱 Actinopterygii 亜綱 : 新鰭亜綱 Neopterygii 上目 : ニシン上目 Clupeomorpha : ニシン目 Clupeiformes 学名 Clupeiformes Bleeker, 1959

ニシン目Clupeiformes)は硬骨魚類の分類群の一つ。2亜目に約6科80属400種が属する。イワシニシンサッパコノシロなど、漁業資源として重要な魚種を多数含んでいる。

概要[編集]

ニシン目魚類には熱帯から温帯にかけての沿岸域に分布する種類が多く含まれるが、寒帯の海や汽水域に分布するニシン産卵のため河川を遡上するエツなど遡河性の魚類もいる。また、日本産ではないが一生を淡水で過ごす種類もいる。日本の近海には26種が分布し[1]、いずれも漁獲対象として重要である。体長10-30cmほどのものが多いが、オキイワシは全長1mほどになる。

体型は細長い円筒形のものや、植物ののように左右に平たいものがいる。胸鰭は腹側に偏り、背鰭は1つだけである。は全て軟条からなり、棘条(とげ)は発達しない。各鰭は体に対して小さく、遊泳力が高い。速く泳ぐ時は体の後半部を激しく振って泳ぐ。アジ科魚類と同様に、稜鱗(りょうりん)と呼ばれる硬い突起をもつ独特な鱗を腹部にもつ種類が多い。体色は背面が青や灰色、体側から腹部にかけては銀白色になっているものが多く、これは光が差す水中で保護色となる。第四脳室外側陥凹(Recessus lateralis)と呼ばれる部位をもち、これは他の魚類にはみられないニシン目の解剖学的な特徴である。

 src=
群泳するマイワシSardinops sagax

群れを作って環境や季節に応じた回遊をしながら生活するものが多い。特にマイワシニシンなどは海面が黒く染まるほどの大群を作ることがある。

おもな食べ物はプランクトンで、口を開けて海水ごと吸い込み、にある鰓耙(さいは)でプランクトンを濾過摂食する。ニシン目魚類のはあまり発達していないが、プランクトンを捕捉する鰓耙は状によく発達する。ただしオキイワシは犬歯状の鋭い歯を持ち、他の魚を捕食する。

天敵イカサメアジカマスマグロクジライルカ、人間など多岐にわたり、海の食物連鎖で重要な位置を占める。これらの天敵に遭うと密集隊形を作り、一斉に同調して泳いで敵の攻撃をかわす。この時に他の個体とぶつかることはない。

多くが重要な食用魚となっており、巻き網定置網刺し網などで多量に漁獲される。食用の他にも釣り餌飼料肥料などに利用される。

分類[編集]

デンティケプス亜目とニシン亜目の2亜目に分けられる[2]。現生種は1種を除きすべてニシン亜目に所属している。

デンティケプス亜目[編集]

デンティケプス亜目 Denticipitoidei は1科のみからなる単型亜目である。デンティケプス科 Denticipitidae は1属1種。現生種としては Denticeps clupeoides のみで構成される。本種はナイジェリアカメルーンの河川に分布し、体長6cm程度の小型の淡水魚である。頭蓋骨の表面は微細な突起で覆われる。完全な側線をもち、尾鰭の鰭条は16本。第四脳室外側陥凹の構造は、他のニシン目魚類と比べて原始的である。タンザニア中新世の地層からは Palaeodenticeps tanganikae化石が見つかっており、本科に属する絶滅種と考えられている。

ニシン亜目[編集]

 src=
ニシン科魚類の化石種(Knightia alta)。本属の化石は北アメリカ西部と中国から発見されている

ニシン亜目 Clupeoidei は約5科80属400種で構成される。デンティケプス亜目とは異なり側線はあまり発達せず、側線鱗ももたない。尾鰭を構成する鰭条は19本。本亜目の魚類は浮き袋の形態に多様性がみられ、細い管を介して内耳とつながるなど特殊な構造をもつ場合もある。

カタクチイワシ科[編集]

詳細は「カタクチイワシ科」を参照
 src=
カタクチイワシEngraulis japonicus)。寿命は2年程度で、春と秋に産卵期を迎える

約17属150種で構成される。ほとんどは三大洋に広く分布する海水魚で、アンチョベータカタクチイワシ等重要な食用魚種を多数含んでいる。17種の淡水産種が知られ、南アメリカを中心に分布する。ニシン科とは異なり、本科魚類の化石種は極めて少数しか知られていない。上顎骨の後端は眼の位置よりもずっと後ろまで伸びている。吻(口先)はややとがり、下顎よりも前に突き出ていることが多い。

  • エツ亜科 Coiliinae - 5属47種。腹鰭の前後に稜鱗をもつ。臀鰭が長く、エツ属では尾鰭と連続する。
  • カタクチイワシ亜科 Engraulinae - 11属92種。腹部の稜鱗は腹鰭の前方だけにある。臀鰭は短い。ほとんどの種類は南北アメリカ大陸の沿岸に分布する。

ウルメイワシ科[編集]

W字型をした腹部稜鱗が特徴。

オキイワシ科[編集]

オキイワシ科 Chirocentridae は1属1-2種。体長1mに達することもある大型の捕食魚で、インド洋と西部太平洋に生息する。体は細長く、左右に平べったい。顎には牙のような鋭い歯を備える。腹鰭はごく小さく、腹部稜鱗は成魚ではほとんどみられない。

  • オキイワシ属 Chirocentrus

ヒラ科[編集]

ヒラ科 Pristigasteridae は約10属40種からなる。世界の熱帯亜熱帯海域に分布し、一部に淡水産種を含む。多くは上向きの口をもち、顎の歯は小さい。腹鰭をもたない種類がある。第三下尾骨に切れ込みをもつなど、他のニシン目魚類にはみられない骨格上の特徴がいくつかある。

ニシン科[編集]

詳細は「ニシン科」を参照
 src=
マイワシSardinops sagax)。食用のみならず、飼肥料としての需要も大きい。寿命は5-6年ほど

約50属200種で構成される。世界のほとんどの海域に分布し、水産資源として極めて重要な存在である。口は体の先端にあるか、やや上向きについている。歯の発達は悪く、プランクトン食性。少数の例外を除き、腹部に稜鱗をもつ。多くの種類は体長25cm未満。

系統[編集]

次のような系統樹が得られている[3]



Denticeps clupeoides




カタクチイワシ科




キビナゴ亜科





ウルメイワシ亜科



オキイワシ科





ヒラ科



ニシン科







脚注[編集]

  1. ^ 『日本の海水魚』 pp.91-93
  2. ^ Nelson JS (2006). Fishes of the world (4th edn). New York: John Wiley and Sons.
  3. ^ Lavoué, Sébastien, Peter Konstantinidis, and Wei-Jen Chen. (2014), “Progress in Clupeiform Systematics”, Biology and Ecology of Sardines and Anchovies

参考文献[編集]

 src= ウィキメディア・コモンズには、ニシン目に関連するカテゴリがあります。  src= ウィキスピーシーズにニシン目に関する情報があります。

外部リンク[編集]

 title=
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
ウィキペディアの著者と編集者
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia 日本語

ニシン目: Brief Summary ( Japonês )

fornecido por wikipedia 日本語

ニシン目(Clupeiformes)は硬骨魚類の分類群の一つ。2亜目に約6科80属400種が属する。イワシニシンサッパコノシロなど、漁業資源として重要な魚種を多数含んでいる。

licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
ウィキペディアの著者と編集者
original
visite a fonte
site do parceiro
wikipedia 日本語

청어목 ( Coreano )

fornecido por wikipedia 한국어 위키백과

Clupeiformes 01.jpg

청어목(靑魚目, Clupeiformes)은 조기어강의 한 이다. 청어, 준치, 전어, 물멸, 멸치, 정어리 등 5개 과의 300여 종이 속해있다.

하위 분류

계통 분류

2016년 현재, 계통 분류는 다음과 같다.[1]

조기어류

다기어목

     

철갑상어목

신기어류 전골어류

아이아목

   

레피소스테우스목

    진골어류 당멸치상목

당멸치목

     

뱀장어목

     

여을멸목

   

밑보리멸목

        Osteoglossocephalai 골설어상목

히오돈목

   

골설어목

    Clupeocephala Otomorpha  

청어목

     

민머리치목

골표류

압치목

     

잉어목

     

카라신목

     

김노투스목

   

메기목

               

신진골어류

             

각주

  1. R. Betancur-R., E. Wiley, N. Bailly, A. Acero, M. Miya, G. Lecointre, G. Ortí: Phylogenetic Classification of Bony Fishes – Version 4 (2016)
 title=
licença
cc-by-sa-3.0
direitos autorais
Wikipedia 작가 및 편집자