nomes no trilho de navegação
Hoplosternum littorale és una espècie de peix de la família dels cal·líctids i de l'ordre dels siluriformes.
Durant l'estació de les pluges, els adults mengen grans quantitats de quironòmids, mentre que a l'estació seca s'alimenten principalment d'insectes terrestres, microcrustacis, dípters aquàtics i detritus.[5]
És un peix d'aigua dolça i de clima subtropical (18°C-26°C).[5][7]
Es troba a la major part de les conques fluvials sud-americanes al nord de Buenos Aires (Argentina).[5][8][9][10][11][12][13][14][15][16]
És criat comercialment a Guaiana[17][18] i Trinitat.[19]
Hoplosternum littorale és una espècie de peix de la família dels cal·líctids i de l'ordre dels siluriformes.
Der Schwarze Schwielenwels (Hoplosternum littorale) ist eine Süßwasserfischart aus der Familie der Panzer- und Schwielenwelse (Callichthyidae), die östlich der Anden im nördlichen und mittleren Südamerika bis zum Río de la Plata im Süden sowie auf der Insel Trinidad vorkommt.
Schwarze Schwielenwelse erreichen eine Maximallänge von 24 cm und besitzen einen hochrückigeren Körper als Callichthys callichthys. Am Oberkiefer befinden sich zwei Paar relativ lange Barteln. Oberhalb der Körpermittellinie zählt man 25 Knochenplatten, unterhalb sind es 23. Die äußeren Strahlen der Schwanzflosse sind verdickt. Innerhalb ihres großen Verbreitungsgebietes kommen verschiedene Farbmorphen vor. Im Allgemeinen sind die Fische einheitlich blauschwarz. Es gibt jedoch auch Schwarze Schwielenwelse mit schwärzlicher, blaugrauer, dunkelgrauer oder grünlicher Färbung der Oberseite, etwas helleren Körperseiten und einer hellen, schmutzig-weißen Bauchseite und blauschwarzen, hellgrauen oder farblos transparenten Flossen. Irgendwelche Zeichnungen, Musterungen oder Fleckungen sind nicht vorhanden, auch die Flossen sind ungefleckt. Bei den Männchen ist die Geschlechtspapille deutlich sichtbar.
Schwarze Schwielenwelse leben in Sümpfen und verkrauteten Gewässern. Während der Regenzeit besteht ihre Ernährung vor allem aus Zuckmückenlarven und Detritus, wogegen sie in der Trockenzeit verschiedene Insekten, Kleinkrebse, aquatische Zweiflüglerlarven und Detritus fressen. Außerdem werden große Mengen von anaerobischen Bakterien vom Bodengrund aufgenommen.
Wie alle Schwielenwelse baut auch das Männchen von Hoplosternum littorale, unterstützt vom Weibchen, zur Fortpflanzung ein Schaumnest. Die Fortpflanzungszeit beginnt mit der Regenzeit. In das Nest werden 5000 bis 20000 Eier gelegt, die einen Durchmesser von 1,8 mm haben. Die Eier werden von Sperma befruchtet, den das Weibchen zuvor im Maul gesammelt hat. Das Schaumnest wird vom in dieser Zeit sehr aggressiven Männchen bewacht. Schwarze Schwielenwelse vermehren sich zum ersten Mal mit einem Alter von einem Jahr.
Der Schwarze Schwielenwels (Hoplosternum littorale) ist eine Süßwasserfischart aus der Familie der Panzer- und Schwielenwelse (Callichthyidae), die östlich der Anden im nördlichen und mittleren Südamerika bis zum Río de la Plata im Süden sowie auf der Insel Trinidad vorkommt.
Hoplosternum littorale is a species of catfish (order Siluriformes) belonging to the Callichthyinae subfamily of the family Callichthyidae. It is known as tamuatá in Brazil, atipa in French Guiana, hassa in Guyana, kwi kwi (or kwie kwie [1]) in Suriname, cascadu or cascadura in Trinidad and Tobago, and busco or currito in Venezuela.[1]
H. littorale is armor-plated and dorso-ventrally compressed.[2] The fish will grow in length up to 24.0 centimetres (9.4 in) TL.[3]
Males grow to a larger average and maximum size than females and, during the reproductive season, develop fat deposits in the pectoral fin and an elongated recurved pectoral spine that often assumes a reddish colour. Males with recurved pectoral spines are not found outside of the reproductive period.[4][1]
H. littorale has the widest distribution of any callichthyid. It is present in all of South America east of the Andes and north of Buenos Aires, including the Orinoco, Trinidad, coastal rivers of the Guianas, Amazon River drainage, Paraguay, lower Paraná River, and coastal systems in southern Brazil.[5] It ranges from Venezuela and Guyanas to Argentina.[6]
One single lot is known from the upper Paraná River and the São Francisco River drainage; it has been suggested that these occurrences may represent introduced populations.[5] This species has also been introduced into the Indian River Lagoon of Florida.[5][7]
Most activity of non-breeding H. littorale such as feeding and locomotor activity are mainly nocturnal.[1] It has a maximum reported age of 4 years.[3] The diet of H. littorale consists mainly of benthic invertebrates and detritus.[1]
H. littorale natively inhabits tropical standing waters or swamps.[1][3] It is not found in rainforest creeks and clearwater rivers draining Precambrian Guyana and Brazilian Shields, where water is extremely poor in dissolved minerals. This species is restricted to swamps of tropical and subtropical South America and the floodplains of Amazonian whitewater rivers originating in the Andes. Such environments are characterized by low levels of dissolved oxygen and markedly seasonal conditions caused primarily by fluctuations in rainfall.[1]
H. littorale can breathe both with gills and through its intestines. However, intestinal respiration is not exhibited upon hatching, and the development of the respiratory intestine occurs throughout the juvenile period (up to 32 days old). Newly hatched larvae do not have the ability to breathe air through their intestines; however, it is possible that they absorb oxygen through their skin at this point, before the armor plates have developed. Soon after, between about 12–23 days of age, young have the capacity to breathe air, but their respiratory intestine has not finished developing. The respiratory intestine is well-developed between days 24 and 32.[2]
H. littorale has two types of hemoglobin, anodic and cathodic; anodic hemoglobin has a relatively low oxygen affinity and has marked Bohr effects, while cathodic hemoglobin lack significant pH effects. In H. littorale, cathodic hemoglobin has a pronounced reversed Bohr effect in which oxygen affinity increases with decreased pH. Cathodic hemoglobin has the purpose of safeguarding oxygen transport to tissues under hypoxic and acidotic conditions.[8]
H. littorale diet varies by age. Immature fish feed primarily on small aquatic crustaceans, especially Cladocera, Ostracoda, Copepoda, and Eubranchipoda. Chironomid larvae are important items in the diets of both juveniles and adults. The adult diet is dominated by mixed detritus, terrestrial insects, microcrustaceans, and aquatic beetles during the dry season, and mixed detritus and chironomid larvae during the wet season.[4]
The first reproduction occurs after one year.[1] Spawning is triggered by the first rains and occurs in the warm and rainy season.[6][1][4] As a callichthyine, it builds a bubble nest; among callichthyines, this species is reported to have the most complex nest structure.[6] This dome-shaped nest is rich with oxygen; in the hypoxic water conditions of tropical swamps, the main function of the bubble nest appears to be to provide oxygen to the developing eggs by lifting the eggs above the water surface while protecting them from desiccation. It may also serve to protect the brood against predators, regulate temperature, identify the center of the male's territory, and to synchronize reproductive activities.[1] Nest-building activities usually lasted from 1,000 to 1,500 hours, but only on clear and warm days, particularly during the hottest hours.[6] These activities are also reported to occur at night.[1] Most nests are built in newly flooded swamps, especially in open water in the peripheral area of the swamp. A minimum distance of 10 metres between nests is observed. The nest is the centre of a territory that is vigorously defended by the male, using its enlarged pectoral spines. The diameter and height of the nest average 30 and 6 cm (12 and 2.36 in), respectively.[1]
The beginning of nest building is preceded by a courtship ritual. This pair formation consists of the male and female swimming parallel to each other, the male and female facing each other and contacting their barbels, the male stimulating the flanks of the female, the swimming to the surface by the male and female and production of the first bubbles at the nest site, and adding further bubbles to the nest under construction.[1] The male produces most of the foam. First, the male and female come to the surface and swim belly-up in small circles. The film of the air-water interface is swallowed and pumped out through the gills, where it gains mucus. Movement of the pelvic fins stirs the water and mucus, captures air bubbles, and breaks these air bubbles into a foam.[6] The female may add some bubbles to the nest under construction.[1] Pelvic fin movement differs between sexes; males move their pelvic fins in a side-to-side fashion, while females open and close their pelvic fins.[6] The male often dives to the bottom to retrieve plant debris; filamentous nest materials are preferred, which are knitted together in the nest by the male. The male creates an upward water current with its tail fin that lift plant materials up. Then, the male uses its developed pectoral fin spines to cary the plant materials to the nest. The male uses its mouth and pectoral fins to incorporate the plant material into the foam mass of the nest.[1][6] Females neither have developed pectoral fin spines nor do they help in transporting plant debris.[6] The end result is a dome-shaped nest made up of loosely interwoven plant material on top of tightly interwoven plant material, held up to the surface with a layer of foam; the eggs will be laid on top of this foam from below.[1]
Spawning occurs during the daytime.[1] There is indication that the female drinks the sperm and that fertilization takes place after the sperm has passed through her digestive tract. The male and female form the "T-position", where the female places its mouth over the male's genital opening and collects the sperm in the mouth. The female rests at the bottom for 30–60 seconds, and then swims to the nest, turns upside down, and lays the eggs in the nest.[1] H. littorale is a multiple spawner. Investing in reproduction is high in females since they can spawn up to 14 times during a 7-month breeding season and each spawn consists of 6,000–9,000 eggs. On average, two to four females spawn simultaneously, resulting in an average number of 20,000 eggs per nest.[1] The adhesive eggs are located in the centre of the nest under the plant debris above the surface of the water, and not in contact with the oxygen-depleted swamp water.[1] The male guards the nest during incubation; incubation of the eggs takes two to three days depending on the temperature in the nest. The male also regularly supplies foam to the nest. Guarding and maintenance of the nest occurs day and night.[1] Once spawning has been completed, the male attacks females that have deposited their eggs in the nest. Despite intense predation pressure on eggs and larvae, the male's guarding behavior extends for only one or two days after hatching.[1] The male attacks with its large pectoral spines erect; the attack consists of rapid propulsion towards its target followed by a sharp lateral turn, which causes the rough outer edge of pectoral spine to drag across the target and cause abrasion.[4]
H. littorale is a valuable resource extensively fished in the deltas of the Amazon and Orinoco.[1] In Guyana, French Guiana, Suriname, and Trinidad, this species is an extremely popular food fish.[1]
H. littorale is commercially cultured in Trinidad, Guyana and Suriname. It fetched a price of US$8/kg in 2001 and there are local and foreign ethnic markets for the fish.[9]
H. littorale is also an aquarium fish.
Hoplosternum littorale is a species of catfish (order Siluriformes) belonging to the Callichthyinae subfamily of the family Callichthyidae. It is known as tamuatá in Brazil, atipa in French Guiana, hassa in Guyana, kwi kwi (or kwie kwie [1]) in Suriname, cascadu or cascadura in Trinidad and Tobago, and busco or currito in Venezuela.
Hoplosternum littorale
Hoplosternum littorale es una especie de peces de la familia Callichthyidae en el orden de los Siluriformes. En Brasil es conocido como tamuatá, en Guayana Francesa como atipa, en Guayana como hassar, en Suriname como kwi kwi o kwie kwie, en Trinidad como cascadura, en Argentina como cascarudo y en Venezuela como busco conchua y curito.
Durante la estación de las lluvias, los adultos comen grandes cantidades de quironómidos, mientras que en la estación seca se alimentan principalmente de insectos terrestres, micro crustáceos, dípteros acuáticos y detritus.
Es un pez de agua dulce y de clima tropical (18°C-26°C).
Se encuentra en la mayor parte de Sudamérica en las cuencas del río Amazonas y río Orinoco y al este de los Andes, en la cuenca del Plata (excepto en el Río Salado del Sur.
Es criado comercialmente en Guayana.
Hoplosternum littorale es una especie de peces de la familia Callichthyidae en el orden de los Siluriformes. En Brasil es conocido como tamuatá, en Guayana Francesa como atipa, en Guayana como hassar, en Suriname como kwi kwi o kwie kwie, en Trinidad como cascadura, en Argentina como cascarudo y en Venezuela como busco conchua y curito.
Hoplosternum littorale Hoplosternum generoko animalia da. Arrainen barruko Actinopterygii klasean sailkatzen da, Callichthyidae familian.
Hoplosternum littorale Hoplosternum generoko animalia da. Arrainen barruko Actinopterygii klasean sailkatzen da, Callichthyidae familian.
Rantamonni (Hoplosternum littorale) on aitopanssarimonneihin kuuluva pohjakala. Se on kotoisin Etelä-Amerikasta.
Rantamonni kasvaa noin 21 cm pitkäksi. Sitä tavataan Amazonin, Orinocon ja La Platan vesistöissä.[1]
Rantamonni elää suoalueilla. Kuivan kauden aikana se syö monia maahyönteisiä.[2]
Rantamonni (Hoplosternum littorale) on aitopanssarimonneihin kuuluva pohjakala. Se on kotoisin Etelä-Amerikasta.
Rantamonni kasvaa noin 21 cm pitkäksi. Sitä tavataan Amazonin, Orinocon ja La Platan vesistöissä.
Rantamonni elää suoalueilla. Kuivan kauden aikana se syö monia maahyönteisiä.
Hoplosternum littorale est une espèce de poissons-chats (ordre des Siluriformes) d'Amérique du Sud appartenant à la sous-famille des Callichthyinae (famille des Callichthyidae).
Il est connu en Guyane sous les noms d’Atipa bosco ou Bosko en créole guyanais, Bata ou Katiina kuikui en nenge tongo, Kali walu en kali'na, Kareu en palikur, Katrina kwikwi en saramaka, Atpa en wayana, Tamuata en portugais du Brésil et Cascudo en français aquariophile[1].
On l'appelle encore Tamuatá au Brésil, de Hassar au Guyana, Kwi kwi (ou Kwie kwie[2]) au Suriname, Cascadu(ra) à Trinidad et Tobago et Busco ou Currito au Venezuela[3].
Il peut mesurer jusqu'à 23 centimètres. L’espèce a été décrite pour la première fois en 1828 par Hancock. Gill en déterminera le genre en 1858. L'atipa est très recherché pour la gastronomie dans sa zone de répartition, mais les populations ne sont pas menacées.
Il ne faut pas confondre l’Atipa bosco avec l’Atipa rouge (plus ubiquiste dans les pripris et en forêt) et l’Atipa grand-bois (fréquentant les bras morts des criques forestières).
L’atipa (Hoplosternum littorale) est un poisson à écailles ossifiées rappelant par sa physionomie certains poissons préhistoriques cuirassés. Il peut se déplacer à terre grâce à deux petites nageoires ressemblant à des pattes, d'où son nom créole "atipa". En saison sèche, il s'abrite dans un cocon de mucus qu'il creuse dans la vase, et respire par les intestins l'air qu'il avale[4].
Il se nourrit la nuit de débris végétaux, d'insectes et d'autres invertébrés aquatiques. Il peut également se comporter en charognard.
En Guyane, on le rencontre dans les pripris, marais et mares du littoral.
Son aire de répartition s'étend de l'Orénoque (Venezuela) au Rio Paraná Argentine[1].C'est un poisson préhistorique.[réf. souhaitée]
Le mâle (~250 g) est légèrement plus gros que la femelle (~150 g). Le premier rayon de la nageoire pectorale est orange chez le mâle[5].
Lors de la reproduction, en début de saison des pluies (décembre-janvier en Guyane) le mâle (parfois aidé de la femelle) construit un nid flottant en bulles, fait de mucus aggloméré à des végétaux. Au cours de la parade nuptiale, la femelle recueille le sperme du mâle dans sa bouche, dépose ses 5 000 à 20 000 ovules dans le nid, puis les arrose de sperme pour les féconder. Le mâle surveille ensuite le nid et se montre agressif pendant les 96-120 heures d'incubation. Les alevins se nourrissent de zooplancton (rotifères, cladocères)[1].
Plusieurs travaux traitent de l'élevage de l'Atipa[3],[6],[7].
Hoplosternum littorale est une espèce de poissons-chats (ordre des Siluriformes) d'Amérique du Sud appartenant à la sous-famille des Callichthyinae (famille des Callichthyidae).
Il est connu en Guyane sous les noms d’Atipa bosco ou Bosko en créole guyanais, Bata ou Katiina kuikui en nenge tongo, Kali walu en kali'na, Kareu en palikur, Katrina kwikwi en saramaka, Atpa en wayana, Tamuata en portugais du Brésil et Cascudo en français aquariophile.
On l'appelle encore Tamuatá au Brésil, de Hassar au Guyana, Kwi kwi (ou Kwie kwie) au Suriname, Cascadu(ra) à Trinidad et Tobago et Busco ou Currito au Venezuela.
Il peut mesurer jusqu'à 23 centimètres. L’espèce a été décrite pour la première fois en 1828 par Hancock. Gill en déterminera le genre en 1858. L'atipa est très recherché pour la gastronomie dans sa zone de répartition, mais les populations ne sont pas menacées.
Il ne faut pas confondre l’Atipa bosco avec l’Atipa rouge (plus ubiquiste dans les pripris et en forêt) et l’Atipa grand-bois (fréquentant les bras morts des criques forestières).
Hoplosternum littorale is een straalvinnige vissensoort uit de familie van de pantsermeervallen (Callichthyidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort werd in 1828 gepubliceerd door John Hancock.[2] In de handel kan men de soort wel tegenkomen als "kwiekie," "kwie kwie," of "kwi kwi."
De vis wordt beschouwd als een lekkernij in Suriname, waar de kweek wordt gestimuleerd.[3]
Bronnen, noten en/of referenties
O tamoatá ou caborja (Hoplosternum littorale; Hancock, 1828) é uma espécie de peixe demersal de água doce, com preferência por águas pantanosas, pertencente à família Callichthyidae, ordem Siluriformes.
O tamoatá é uma espécie de grande importância comercial na Venezuela e nas Guianas, e é utilizada como alimento por uma grande parte das populações ribeirinhas do norte do Brasil.
Também chamado popularmente de viramorro no Vale do Paraíba - SP, este peixe de aspecto pré-histórico pode se locomover fora da água por distâncias não muito longas, utilizando-se de movimentos arqueados e da textura "de armadura medieval" de suas escamas; daí o nome viramorro.
Esta espécie apresenta respiração aérea facultativa, sendo parte do intestino médio o órgão acessório para a respiração aérea. A região do intestino onde ocorre a respiração acessória caracteriza-se por estar sempre cheia de ar, ser transparente e possuir a parede muito fina e ricamente vascularizada.
Devido ao facto desses animais possuírem respiração aérea facultativa, serão provavelmente muito vulneráveis quando expostos ao petróleo, já que em meio aquático a maior parte deste poluente se localiza na camada superficial da coluna de água, podendo prejudicar a tomada de oxigénio destes peixes, caso o ambiente se encontre hipóxico.
Na bacia amazónica, a espécie ocorre ao longo da rota de transporte do petróleo, desde a área de extracção, localizada na província do rio Urucu, até ao terminal da cidade de Coari, e em toda rota de transporte Coari-Manaus. Pode assim ser utilizada como espécie bio-indicadora em caso de derrame de petróleo.
Загальна довжина сягає 24—26,3 см (в акваріумі — до 17 см). Спостерігається статевий диморфізм: самиця більша за самця. Голова велика. Очі маленькі. Рот широкий. Є 2 пари вусиків, на нижній щелепі. Тулуб кремезний, округлий у розрізі, валькуватий, вкритий 2 рядками кісткових пластинок, що сходяться в середині тулуба. Черево майже голе. Спинний плавець помірно високий, довгий, з жорсткими променями. Жировий плавець невеличкий, біля хвоста. Грудні й черевні плавці середнього розміру. Перед нерестом жорсткі промені грудних плавців самців помітно потовщуються, на їхніх кінчиках з'являються гачки. Анальний плавець довгий, з короткою основою. Хвостовий плавець прямий, дещо зазубрений.
Забарвлення тіла й плавців чорно-блакитного кольору, безпанцирна частина черева — бруднувато-біла. Існують особини з зеленуватим відливом та плавцями світло-сірого кольору. Під час нересту промені грудних плавців самця стають бурими.
Насамперед населяє тропічні водойми з невеличкою течією або зі стоячою водою, болота, дренажні канави, полюбляє мулисті ґрунти. Здатен дихати зябрами та за допомогою будови свого кишківника. Активний у сутінковий час. Живиться донними організмами та детритом. Шукає здобич, риючись у ґрунті.
Статева зрілість настає у 1,5 року. Розмноження відбувається в сезон дощів. Під час нересту самець разом з самицею будує кубло (діаметром 30-35 см) з пухирців повітря, які випускає з-під зябрових кришок, та шматочків рослин. Самиця відкладає від 6 до 9 тис. ікринок діаметром 1,8 мм. Самець охороняє кладку. Інкубаційний період триває 2-3 дні. Цей процес повторюється 14 разів протягом 7 місяців розмноження.
Є об'єктом промислового рибальства місцевого рівня, особливо в Суринами, Гаяні та Французькій Гвіані.
Тривалість життя до 4 років.
Мешкає у водоймах значної частини Південної Америки: від Венесуели до південної Бразилії та північної Аргентини, а також на островах Тринідад і Тобаго. Найбільш поширені в басейнах річок Оріноко, Амазонка, Парагвай та Парана. На сьогодні також завезено до США, де зустрічається в річках північної Флориди.
Hoplosternum littorale là một loài cá da trơn (bộ Siluriformes) thuộc về phân họ Callichthyinae của họ Callichthyidae. Nó được gpo5 là tamuatá ở Brazil, atipa tại Guyane thuộc Pháp, hassar tại Guyana, kwi kwi (hoặc kwie kwie [1]) tại Suriname, cascadu(ra) tại Trinidad và Tobago, và busco hoặc currito tại Venezuela.[1]
H. littorale phủ vảy giáp và lưng-bụng được nén chặt lại.[2] Loài cá này phát triển đến chiều dài 24.0 cm (9.4 in) TL.[3]
Cá trống phát triển chiều dài trung bình cũng như chiều dài tối đa lớn hơn cá mái, và vào mùa sinh sản, tạo ra những túi mỡ vây ngực và một vây ngực thuôn dài uốn ngược thường có màu hơi đỏ. Con trống chỉ có các vây uốn ngược này vào mùa sinh sản.[1][4]
H. littorale có phạm vi phân bố rộng nhất trong họ Callichthyidae. Nó hiện diện khắp Nam Mỹ, phía đông của dãy Andes và miền bắc Buenos Aires, gồm cả Orinoco, Trinidad, những sông ven biển Guiana, sông Amazon, sông Paraguay, hạ lưu sông Paraná, và miền nam Brazil.[5] Nó có mặt từ Venezuela và Guyanas tới Argentina.[6]
Loài này cũng đã được du nhận tới phá Indian River của Florida.[5][7]
Khi không sinh sản, các hành vi của H. littorale kiếm ăn và di chuyển chủ yếu diễn ra về đêm.[1] Tuổi thọ tối đa được biết đến là 4 năm.[3] Chế độ ăn của H. littorale gồm chủ yếu động vật không xương sống và mảnh vụn tại đáy nước.[1]
H. littorale cư ngụ tại vùng nước tỉnh hoặc đầm lầy.[1][3]
Hoplosternum littorale là một loài cá da trơn (bộ Siluriformes) thuộc về phân họ Callichthyinae của họ Callichthyidae. Nó được gpo5 là tamuatá ở Brazil, atipa tại Guyane thuộc Pháp, hassar tại Guyana, kwi kwi (hoặc kwie kwie [1]) tại Suriname, cascadu(ra) tại Trinidad và Tobago, và busco hoặc currito tại Venezuela.
濱岸護胸鯰，為輻鰭魚綱鯰形目美鯰科的其中一種，為亞熱帶淡水魚，分布於南美洲阿根廷布宜諾斯艾利斯北部安地斯山脈淡水流域，體長可達24公分，棲息在沼澤底層水域，雨季時以寶刀魚及動物碎屑為食，乾季時以陸生昆蟲、甲殼類為食，可做為食用魚、養殖魚及觀賞魚。
濱岸護胸鯰，為輻鰭魚綱鯰形目美鯰科的其中一種，為亞熱帶淡水魚，分布於南美洲阿根廷布宜諾斯艾利斯北部安地斯山脈淡水流域，體長可達24公分，棲息在沼澤底層水域，雨季時以寶刀魚及動物碎屑為食，乾季時以陸生昆蟲、甲殼類為食，可做為食用魚、養殖魚及觀賞魚。
