nomes no trilho de navegação
Cymbidium kanran, the cold-growing cymbidium, is a species of orchid. The species was first described by Makino in 1902 and was first domesticated over 2,500 years ago.[1]
Cymbidium kanran, the cold-growing cymbidium, is a species of orchid. The species was first described by Makino in 1902 and was first domesticated over 2,500 years ago.
Cymbidium kanran Makino 1902, es una especie de orquídea litófita originaria del sudeste de Asia.
Es una especie de orquídea de tamaño grande, que prefiere clima frío a fresco , es litófita que florece en una inflorescencia basal, en forma de racimo, erecta de 50 cm de largo, con más de 10 flores aromáticas de 5 a 7,5 cm de longitud, surge por encima de las hojas y se producen en el invierno.[1]
Esta especie se distribuye por el norte de Vietnam y el sur de China donde se encuentra en la profunda sombra en los bosques abiertos a elevaciones de 700 a 1800 metros.[1]
Cymbidium kanran fue descrita por Tomitarō Makino y publicado en Botanical Magazine 16: 10. 1902.[2]
El nombre deriva de la palabra griega kumbos, que significa "agujero, cavidad". Este se refiere a la forma de la base del labio. Según otros estudiosos derivaría del griego "Kimbe = barco" por la forma de barco que asume el labelo.
kanran: epíteto latíno que significa "con flores verdes".[3]
Cymbidium kanran Makino 1902, es una especie de orquídea litófita originaria del sudeste de Asia.
Cymbidium kanran adalah spesies anggrek dari genus Cymbidium. Spesies ini dapat ditemukan di Tiongkoq Selatan sampai ke Jepang Selatan
Cymbidium kanran Makino, 1902 è una pianta della famiglia delle Orchidacee originaria dell'Asia Orientale.[1]
È un'orchidea di medio-grandi dimensioni, con comportamento terricolo (geofita). C. kanran presenta pseudobulbi spessi, di forma strettamente ovata, avvolti alla base da guaine ruvide, che portano da 3 a 5 foglie arcuate, di forma da lineare a lineare-ellittica, ad apice acuto, con margini seghettati, di colore verde scuro brillante. La fioritura avviene normalmente in inverno, mediante un'infiorescenza basale, racemosa, lunga fino a 50 centimetri portante alcuni fiori. Questi sono appariscenti, grandi da 5 a 8 centimetri, profumati e presentano sepali lanceolati molto lunghi di colore da verde a rosso, petali assai più piccoli dei sepali e labello trilobato a lobi rialzati di colore bianco-giallo maculato di rosso scuro[2]
C. kanran è diffusa nel nord del Vietnam, nel Sud della Cina e in Giappone.[1]
Cresce all'ombra di foreste, in clima fresco, a quote comprese tra 700 e 1800 metri sul livello del mare.[2]
Cymbidium kanran f. purpurascens Makino, 1902
Cymbidium oreophilum Hayata, 1914
Cymbidium purpureohiemale Hayata, 1914
Cymbidium linearisepalum Yamam., 1930
Cymbidium linearisepalum f. atrovirens Yamam., 1930
Cymbidium linearisepalum f. atropurpureum Yamam., 1932
Cymbidium linearisepalum var. atropurpureum (Yamam.) Masam., 1933
Cymbidium linearisepalum var. atrovirens (Yamam.) Masam., 1933
Cymbidium tosyaense Masam., 1935
Cymbidium linearisepalum var. atrovirens (Yamam.) Masam., 1933
Cymbidium sinokanran var. atropurpureum T.C.Yen, 1964
Cymbidium kanran var. purpureohiemale (Hayata) S.S.Ying, 1977
Cymbidium nigrovenium Z.J.Liu & J.N.Zhang, 1998
Questa specie è meglio coltivata in vasi contenenti terriccio fertile, con buona disponibilità di luce, anche se non ai raggi diretti del sole, con temperature fresche a umidità abbondante per tutto l'anno, durante la fioritura è consigliabile aumentare un po' la temperatura.[2]
Cymbidium kanran Makino, 1902 è una pianta della famiglia delle Orchidacee originaria dell'Asia Orientale.
За даними Королівських ботанічних садів в К'ю:
Китайська назва — 寒兰.
Японська назва — カンラン,寒兰(зимова орхідея).
Пагін симподіального типу.
Псевдобульби слабо розвинені, яйцеподібні 2-4 × 1-1,5 см, повністю приховані піхвами 3-5 (до 7) листя.
Коріння м'ясисте, довге.
Листя вузьке, лінійне, сидяче, матове, однотонно-зелене, 40-70 см довжиною, 0,9-1,7 см шириною.
Суцвіття вертикальне, 25-60 (до 80) см завдовжки, 5-12-ти квіткова китиця.
Квітки сильно і приємно ароматні, колір мінливий. Пелюстки вузькі, відтягнуті на верхівці. Колонка 10-17 мм. Полінії — 4 (у двох парах).
Число хромосом: 2n = 40, 41.
Цвітіння з серпня по грудень.
Китай, Тайвань, Японія (Західний Хонсю, Сікоку, Кюсю), Корея.
Наземна рослина або літофіт. За даними китайських авторів: Cymbidium kanran надає перевагу затіненим, вологим місцям існування в лісах на кам'янистих схилах на висотах від 400 до 2400 метрів над рівнем моря. За іншою інформацією: 800–1800 метрів над рівнем моря. У Кореї на висотах 200–600 метрів над рівнем моря.
Відноситься до числа видів, що охороняються (II додаток CITES).
Cymbidium kanran цінується за естетичну форму вегетативної частини і аромат квіток. У культурі поширено безліч садових різновидів, що відрізняються різним забарвленням і деталями будови квіток і варіегатністю листя.
Для закладання генеративних пагонів потрібні нічні температури близько 5-10 ° C.
Через довгі і потужні корені, рослини містять у високі, спеціально зроблені для цимбідіумів горщики, що нагадують за формою вазу. При культивуванні рослин у звичайних горщиках спостерігається менш інтенсивне цвітіння.
Субстрат: суміш дрібного щебеню або шматочків лави , кори сосни , коріння Осмунда, деревного вугілля і сфагнуму відрізняється хорошою повітропроникністю. Під час посадки особлива увага приділяється відсутності порожнеч в горщику.
Співвідношення окремих компонентів субстрату залежить від мікро- і макрокліматичних умов. Деякі квітникарі Азії, що живуть у країнах з теплим кліматом використовують як субстрат тільки кам'янисті суміші. Для країн з холодною зимою рекомендується субстрат включає органічні компоненти. Щільність ґрунтової суміші повинна бути така, щоб вода при поливі повністю просочувалася крізь весь субстрат протягом 10 секунд.
Полив рівномірний протягом усього року. Взимку полив скорочують.
Пересадка проводиться весною, один раз на 2-3 роки.
Цимбідіум • Цимбідіум алоелистий • Цимбідіум двоцвітний • Цимбідіум жолобчастий • Цимбідіум мечелистий • Благородна орхідея • Cymbidium kanran • Цимбідіум ланцетолистий • Цимбідіум тигровий • Цимбідіум Трейсі • Cymbidium chloranthum • Cymbidium aestivum
Cymbidium kanran (tên tiếng Anh là Cold-growing Cymbidium) là một loài phong lan.
Побег симподиального типа.
Псевдобульбы слабо развиты, яйцевидные 2—4 × 1—1,5 см, полностью скрытые влагалищами 3—5 (до 7) листьев.
Корни мясистые, длинные.
Листья узкие, линейные, сидячие, матовые, однотонно зелёные, 40—70 см длиной, 0,9—1,7 см шириной.
Соцветие вертикальное, 25—60 (до 80) см длиной, 5—12 цветковая кисть.
Цветки сильно и приятно ароматные, цвет изменчив. Лепестки узкие, оттянутые на верхушке. Колонка 10—17 мм. Поллиниев — 4 (в двух парах).
Число хромосом: 2n = 40, 41[3].
Китай, Тайвань, Япония (Западный Хонсю, Сикоку, Кюсю)[5], Корея.
Наземное растение или литофит. По данным китайских авторов: затенённые, влажные местообитания в лесах на каменистых склонах на высотах от 400 до 2400 метров над уровнем моря[6]. По другой информации: 800—1800 метров над уровнем моря[7].
В Корее на высотах 200—600 метров над уровнем моря[8].
Цветение с августа по декабрь[6].
Относится к числу охраняемых видов (II приложение CITES).
Cymbidium kanran ценится за эстетичную форму вегетативной части и аромат цветков. В культуре распространено множество садовых разновидностей отличающихся различной окраской и деталями строения цветков и вариегатностью листьев.
Для закладки генеративных побегов требуются ночные температуры около 5—10 °C.
Из-за длинных и мощных корней, растения содержат в высоких специально сделанных для цимбидиумов горшках напоминающих по форме вазу. При культивировании растений в обычных горшках наблюдается менее интенсивное цветение.
Субстрат: смесь мелкого щебня или кусочков лавы, коры сосны, корни осмунды, древесного угля и сфагнума отличающийся хорошей воздухопроницаемостью. Во время посадки особое внимание уделяется отсутствию пустот в горшке.
Соотношение отдельных компонентов субстрата зависит от микро- и макроклиматических условий. Некоторые цветоводы Азии, живущие в странах с тёплым климатом используют в качестве субстрата только каменистые смеси. Для стран с холодной зимой рекомендуется субстрат включающий органические компоненты. Плотность почвенной смеси должна быть такова, чтобы вода при поливе полностью просачивалась сквозь весь субстрат в течение 10 секунд.
Полив равномерный в течение всего года. Зимой полив сокращают.
Пересадка производится весной, один раз в 2—3 года[9].
Побег симподиального типа.
Псевдобульбы слабо развиты, яйцевидные 2—4 × 1—1,5 см, полностью скрытые влагалищами 3—5 (до 7) листьев.
Корни мясистые, длинные.
Листья узкие, линейные, сидячие, матовые, однотонно зелёные, 40—70 см длиной, 0,9—1,7 см шириной.
Соцветие вертикальное, 25—60 (до 80) см длиной, 5—12 цветковая кисть.
Цветки сильно и приятно ароматные, цвет изменчив. Лепестки узкие, оттянутые на верхушке. Колонка 10—17 мм. Поллиниев — 4 (в двух парах).
Число хромосом: 2n = 40, 41.
寒兰（学名：Cymbidium kanran），为兰科兰属下的一个植物种。[1]
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
この項目では、ラン(蘭)の1種について説明しています。その他の用法については「カンラン (曖昧さ回避)」をご覧ください。 
カンラン（寒蘭、学名：Cymbidium kanran）は、単子葉植物ラン科シュンラン属の1種。本州南部以南の森林内に自生する。東洋ランとして栽培され、野生個体はほとんど見られないほど減少している。
地面に根を広げる、地生蘭である。
日本産のランの中では大柄なもののひとつで、よく育ったものは草丈が1m位にまでなる。茎は球形の偽球茎となる。匍匐茎はなく、株立ちになる。葉は細長く、やや堅く、上に向かって伸び、ゆるやかに曲がって、その先端はほぼ横を向く。葉は深緑で、つやがあり、表面も縁も滑らかである。根は太く、長い。春蘭との葉の違いは、葉先のギザギザの存在より、葉を透かして見ると樋の左右にある平行に走る濃い筋が有るか無いかで判別できる。
花は10月から1月頃までかけて咲く。寒の時期に咲くためカンラン（寒蘭）と呼ぶ。花茎は偽球茎の基部から伸びる。花茎は細くて堅く、葉を抜き出る。茎に沿って花を数輪～十数輪つける。花弁は細長く、先がとがる。外三弁はやや大きくて外に張り、内二弁はやや小柄。花色は変化に富み、普通は緑色に赤っぽい筋やぼかしが入る。赤っぽいものや黄色のものもある。唇弁は小振りで、白～黄色みを帯び、普通は赤い小斑がある。
花を鑑賞するために採取され、栽培される。特に鑑賞価値を認められたものは東洋ランのひとつ、寒蘭の品種として認められる。
本州の紀伊半島から南の四国、九州、琉球列島にかけて分布する。北限では、静岡県大井川の島田市上流域、及び伊豆半島天城山でも確認されている。ただし、現在では乱獲のため、自生を見ることはほとんどできない。多くのラン科植物が乱獲の対象になっているが、特にカンランは山草ブーム以前から乱獲の対象になっていた。これは、この種の分布域が狭く、個体数がもともと少ない上、栽培がやや難しいこともあって、よい品種には大変高い値がついて取引されたことにもよる。
採集者の間ではよい品種の坪（出現地点における生息場所）の情報がやり取りされ、徹底的に採集がなされた。採取の始まったころは、花の香りで蘭のありかを探したと伝えられるが、そのような状況はすぐになくなり、昭和30ー40年代には、すでに寒蘭採集は地面を透かして、長さ数cmの葉をつけた株を探す作業であった。昭和の終わりころには地面にはいつくばって地表に姿を見せた葉先を探したとも言う。さらにその後は、これという場所を決め、土を掘って篩にかけ、地下茎を探すこともあるようである。最盛期には、高知県の有名産地で、地元小学生を総動員して、山麓から上に向けて耕して探したとの伝説があり、そのために山容が変わったとさえ言われる。[要出典]
現在、日本国内において花が咲いている株を野外で探すのは非常に難しい。しかしごく最近、高知県、熊本県などで花付きの株の発見情報もある[要出典]が、このような個体が見つかることは希であり、絶滅しないのが不思議な状況と言える。ただ、この類は、種子の発芽の後、菌根に頼って地下で過ごす期間が長く、発見しづらい点もある。
一方で、ホルモン化して生き残っていた物が、植林の伐採などによる環境の改善で再び新芽が出てきて、新たな生息地として復活している場所も少しある。[要出典]
現在では野生からの新規供給が困難になっているため、新品種獲得を目的として種子からの人工繁殖も試みられるようになってきた。 本種は発芽初期には、地中で共生菌（現在のところ同定されていないが、近縁種の事例から外生菌根菌（＝樹木の共生菌、人工培養が困難）の可能性が推測されている）から養分提供をうけて寄生生活をおくる。そのため鉢などに播いて発芽に成功した報告は確認できない。しかし人工交配により得られた種子を自生地に播く、いわゆる「山播き」をすれば実生苗が得られることが趣味家の間で経験的に知られている。産地の異なる品種の種子が播かれることによって分布域が攪乱されることが危惧されるが、実生苗は播種者以外からも採取されてしまうので野生化する余地がなく、現実的な問題はおきていない。（交配実生が野生採取個体として栽培流通している可能性はあるが、確認する手段がない）
実用的には得られた種子を無菌播種により培養して苗を得るほうが確実性がある。生育が遅く、播種から開花まで10年以上を要することもあるため営利目的で行われることは稀だが、趣味的・実験的に播種される数量は少なくはないようだ。（統計資料が存在しないため正確な数量は不明だが、全国的にかなりの数の人工増殖苗が販売流通している。）近年になって人工交配個体の開花報告も増加してきており、業界的にも交配品種を無視することは難しい状況になっている。
絶滅危惧IB類 (EN)（環境省レッドリスト）
2007年までの環境省レッドリストでは絶滅危惧IA類に指定されていたが、2012年には絶滅危惧IB類と評価された[1]。
한란(寒蘭)은 난초과의 여러해살이풀이다.
잎은 무더기로 나오고 선형이며 가장자리가 다소 밋밋하고 밑부분은 점차 좁아진다.
꽃줄기는 옆에서 자라고 잎보다 다소 짧으며 12-1월에 꽃이 총상으로 달린다. 꽃은 향기가 있고 연한 녹색인 것과 홍자색이 도는 것 등이 있다. 꽃받침조각은 3개이고 끝이 뾰족하며 벌어지고 꽃잎은 다소 짧다. 순판은 뒤로 말리고 흰 바탕에 자주색 점이 있다. 추울 때 꽃이 피기 때문에 한란이라고 하며, 청초하고 우아한 모습이 아름답다.
세계적으로 일본의 규슈·시코쿠·혼슈·쓰시마섬, 타이완의 화롄, 중국의 저장성·푸젠성에 분포하며 한국은 제주도에서만 자생하고 있다. 동쪽 표선면 토산리에서 서쪽 안덕면 서광리에 이르는 한라산 남쪽 남경사면, 높이 70-840m의 상록활엽수림지대, 특히 '시오름·선돌·돈네코' 부근에 집중 분포되고 있으나 일부 내외학자들의 식물목록에서 빠질 정도로 오래전부터 희귀한 식물이었다. 노루가 잘 먹는 풀이고, 오랫동안 관상용으로 채취되어 지금은 멸종위기에 이르고 있다. 청초하고 우아한 모습이 아름답고, 한겨울에 향기나는 꽃이 피기 때문에 동양란 중 가장 진귀한 식물로 사랑을 받으며 품종고정·재배·번식에 관심이 높다. 1967년 7월 11일 학술연구자원으로 종 자체가 천연기념물 제191호로 지정되어 제주도 내에 있는 것은 개인의 소유물까지도 모두 문화재보호법의 적용을 받는다. 근래에 근경배양과 종자무균발아 등 기술향상과 약재·재료 등이 개발되어 난 재배가들에 의하여 대량 번식되고 있다.
제주도의 한란은 대한민국의 천연기념물 제191호이다. 서귀포시의 한란 자생지도 천연기념물 432호로 보호하고 있다.[1]ㅍㄹ
