nomes no trilho de navegação
El lis o lliri azteca és una planta de la família de les amaril·lidàcies o Amaryllidaceae.
Aquesta planta és originària d'Amèrica Central. És cultivada com a planta ornamental arreu del planeta. Creix bé plantada en testos.
Es tracta d'una planta herbàcia i bulbosa. Les fulles són dístiques i cintiformes.
Té una única flor de color vermell intens, força espectacular. Tres pètals estan tombats cap avall i els altres tres redreçats i caragolats en cilindre a la base.
La técnica de conreu és molt similar a la de les plantes del gènere Gladiolus. Àdhuc cultivant-la amb molta cura, pot passar un any sencer sense que surti planta del bulb. En un grup d'una dotzena de bulbs, potser només tres o quatre donaran flor en un any donat.[1]
El lis o lliri azteca és una planta de la família de les amaril·lidàcies o Amaryllidaceae.
Sprekelia is a genus of Mesoamerican plants in the Amaryllis family, subfamily Amaryllidoideae.[2] Sprekelia plants are sometimes called Aztec lilies or Jacobean lilies although they are not true lilies.[3][4][5][6][7] This genus has been submerged in Zephyranthes,[8] but as of January 2023 is accepted by Plants of the World Online with a single species, Sprekelia formosissima,[1] endemic to Mexico.[9]
This genus is named after Johann Heinrich von Spreckelsen (1691–1764), who supplied the plants to Lorenz Heister.[10] Sprekelia is placed in tribe Hippeastreae, subtribe Hippeastrinae. As of January 2023, a single species is accepted by Plants of the World Online, Sprekelia formosissima.[1] S. formosissima was first described by Carl Linnaeus in 1753 as Amaryllis formosissima and transferred to Sprekelia by William Herbert in 1821.[11]
There are crosses between the genera Hippeastrum and Sprekelia, referred to as "x Hippeastrelia",[12] as well as at least one cross between the three genera Hippeastrum, Sprekelia, and Zephyranthes, x Howardara.[13]
Species formerly placed in Sprekelia but now accepted elsewhere include:[14]
Sprekelia formosissima is endemic to Mexico. It has been introduced to the Mariana Islands.[9]
Sprekelia formosissima is common in cultivation, planted in warm climates or raised in pots in colder climates, or planted and lifted, much as the gladiolus. Even when well grown, bulbs often do not bloom every year.[15][16] The Royal Horticultural Society recommends it as an interesting choice for heated conservatories or greenhouses.[17] It is available from commercial suppliers.[7]
Sprekelia is a genus of Mesoamerican plants in the Amaryllis family, subfamily Amaryllidoideae. Sprekelia plants are sometimes called Aztec lilies or Jacobean lilies although they are not true lilies. This genus has been submerged in Zephyranthes, but as of January 2023 is accepted by Plants of the World Online with a single species, Sprekelia formosissima, endemic to Mexico.
El lirio azteca (Sprekelia formosissima) es una hierba perenne de la familia Amaryllidaceae.[1] Crece hasta 60 cm de alto a partir de un bulbo carnoso del cual salen 2 a 6 hojas dispuestas en roseta, muy alargadas. Su flor crece desde una base cilíndrica. Es roja y muy grande y vistosa, de hasta 12.5 cm de ancho. Crece desde Chihuahua a Chiapas entre los 1300 y 2800 metros de altitud. Habita en lugares rocosos en pastizales, matorrales encinares y bosques mixtos. Se cultiva en varios lugares y se vende como Amaryllis formosissima.[2]
Datos: Q6647381
Multimedia:
Especies: Sprekelia formosissima
El lirio azteca (Sprekelia formosissima) es una hierba perenne de la familia Amaryllidaceae. Crece hasta 60 cm de alto a partir de un bulbo carnoso del cual salen 2 a 6 hojas dispuestas en roseta, muy alargadas. Su flor crece desde una base cilíndrica. Es roja y muy grande y vistosa, de hasta 12.5 cm de ancho. Crece desde Chihuahua a Chiapas entre los 1300 y 2800 metros de altitud. Habita en lugares rocosos en pastizales, matorrales encinares y bosques mixtos. Se cultiva en varios lugares y se vende como Amaryllis formosissima.
Il giglio degli Aztechi (Sprekelia formosissima (L.) Herb) è una pianta bulbosa che appartiene alla famiglia delle Amaryllidaceae. È l'unica specie nota del genere Sprekelia.[1]
La pianta raggiunge i 30–40 cm d’altezza. Le foglie sono verdi e nastriformi e si formano dopo la fioritura, i fiori, imbutiformi, hanno un colore rosso e le strisce bianche centrali, di cui sono dotati di sei tepali: tre superiori, di cui quello centrale è più largo. Gli altri tre inferiori sono più piccoli e ravvicinati.[2]
Questa pianta è originaria del Messico.[1]
Il giglio degli Aztechi (Sprekelia formosissima (L.) Herb) è una pianta bulbosa che appartiene alla famiglia delle Amaryllidaceae. È l'unica specie nota del genere Sprekelia.
Латинська й українська видові назви надані цій рослині через особливо привабливий і гармонійний вигляд квіток, який вирізняє її поміж іншими представниками роду. Назва «ацтецька лілія» сягає часів колонізації Америки: перші європейці помітили, що ацтеки часто використовували квіти спрекелії найпрекраснішої у своїх святкових церемоніях. Стосовно назви «якобінська лілія» існує три версії:
Спочатку вид був описаний як амариліс найпрекрасніший (Amaryllis formosissima), тому в літературі з квітникарства зрідка можна зустріти і цю застарілу назву.
Трав'яниста рослина заввишки 10-50 см. Бульбоцибулина до 35 см завдовжки, кругла, вкрита темно-коричневими лусками. Листки нечисленні, ланцетні або мечеподібні, зелені, з'являються наприкінці цвітіння. Квітконіс голий, гладкий, круглий у перерізі, порожнистий, червонуватий у верхній частині, більш яскравий біля основи. Зазвичай кожна рослина формує один квітконіс, але інколи їх може бути кілька.
Квітки поодинокі, двостатеві, зигоморфні, вогняно-червоні, до 12 см завширшки. Пелюсток 6, з них 3 верхніх вільні, широковідігнуті, а 3 нижніх сгруповані таким чином, що їх основи формують незамкнену коротку трубку. Тичинки ниткоподібні, довгі, спрямовані донизу; пиляки жовті. Маточка з довгим червоним стовпчиком, що загинається догори, та трилопатевою приймочкою. Плід — куляста тригнізда коробочка. Насіння плоске, чорне.
Вид світло- і теплолюбний. Розмножується насінням і вегетативно (поділом бульбоцибулин). Квітне зазвичай у травні-червні, інколи повторно у вересні. В культурі цвітіння може тривати все літо, а в теплих країнах воно взагалі не прив'язане до якогось сезону. Цвітіння однієї квітки коротке, триває декілька днів. Як і багато інших цибулинних рослин, спрекелія найпрекрасніша має виражену циклічність розвитку. Після цвітіння листки відмирають і рослина переходить до стадії спокою, яка переривається цвітінням наступного року. Сіянці досягають повного розвитку у 2-5 років.
Рослини стійкі до більшості поширених збудників і шкідників, втім, небезпечним шкідником спрекелії найпрекраснішої є муха-зубарик Merodon equestris, личинки якої живляться цибулинами. Хоча природні осередки цієї комахи розташовані в Автономній Республіці Крим, Івано-Франківській та Закарпатській областях, головним шляхом зараження залишається завезення імпортного садівного матеріалу.[2][3][4]
Первинний ареал спрекелії найпрекраснішої охоплював Мексику, Гватемалу і Гондурас, де вона зростала на скелястих схилах. Наразі натуралізована на островах Мікронезії. Крім того, рослина поширена у культурі в багатьох країнах світу.
Витончена форма квітки та її яскраве забарвлення роблять спрекелію однією з найефектніших рослин поруч з ліліями та орхідеями. Її застосування різниться в залежності від регіону вирощування. В теплих країнах спрекелію найпрекраснішу культивують у відкритому ґрунті, висаджуючи восени. В країнах помірного поясу вирощують в оранжереях та кімнатах, висаджуючи в горщики або в ґрунт навесні через кілька тижнів після останніх приморозків. Восени після відмирання листків рослини заносять у закрите приміщення і тримають до наступної весни при температурі близько 12 °C.
Вирощують рослини при повному освітленні або у напівзатінку, в захищених від вітру місцях (інакше листя може полягати). Висаджують на відстані 12-30 см таким чином, щоб верхівка бульбоцибулини розташовувалась над поверхнею землі. Поливають помірно, уникаючи застою води. Найкраще ця рослина розвивається на поживних, нейтральних або слаболужних, добре дренованих, глинистих чи піщаних ґрунтах. Інколи культивовані рослини можуть цвісти двічі на рік, але частіше квітнуть через рік. В культурі насіння зав'язується рідко, тому основним способом розмноження залишається вегетативний. Поширеними помилками при вирощуванні спрекелії найпрекраснішої є надмірний полив і недостатнє освітлення, які можуть призвести до посиленого поділу бульбоцибулин і надмірного розвитку листків на шкоду цвітінню або до загнивання бульбоцибулин.
Квіти спрекелії найпрекраснішої придатні для зрізу на букети. Існує дві похідні декоративні форми: Sprekelia formosissima ringens з жовтими плямами на верхніх пелюстках і Sprekelia formosissima Karwinski з білою облямівкою по краях пелюсток.
Sprekelia formosissima là một loài thực vật có hoa trong họ Amaryllidaceae. Loài này được (L.) Herb. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1821.[1]
.png)
Sprekelia formosissima là một loài thực vật có hoa trong họ Amaryllidaceae. Loài này được (L.) Herb. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1821.
龙头花（学名：Sprekelia formosissima）为石蒜科龙头花属的植物。分布在墨西哥以及中国大陆的中国等地，目前已由人工引种栽培。
火燕兰（拉汉种子植物名称），燕水仙（上海植物名录）
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
